Рішення

від 14.01.2013 по справі 6/455

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.13 Справа № 6/455

За позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор», м. Луганськ

про стягнення 42 903 грн. 03 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 30.01.2007 № 5/30/07 за поставлений товар в сумі 42 903 грн. 03 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 02.07.2007 порушено провадження у справі № 6/455 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» про стягнення заборгованості за договором поставки від 30.01.2007 № 5/30/07 за поставлений товар в сумі 42 903 грн. 03 коп.

Згідно ухвали від 03.08.2007 № 6/455 судом було направлено до прокуратури Луганської області для проведення перевірки слідчим по факту шахрайства, підроблення печатки та штампу копії наступних документів: позовну заяву та додані до неї документи; копію пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» від 02.08.2007, акт № 378 від 29.09.2006 про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» як платника ПДВ; постанову про порушення кримінальної справи № 9048-07; примірник печатки ТОВ «Екватор» та підпису ОСОБА_2; звіт до Пенсійного фонду; поштовий чек; копію виписки з трудової книги. У зв'язку з цим провадження по даній справі було зупинено до повернення матеріалів із слідчих органів.

На неодноразові запити господарського суду Прокуратурою Луганської області листами від 17.11.2010 та 26.03.2012 було повідомлено, що в провадженні Кам'янобрідського РВ ЛМУ ГУМВС України в області знаходиться кримінальна справа, порушена 24.09.2007 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 2, 3, 4, ст. 358 ч. 1 КК України, за фактом шахрайського заволодіння майном ОСОБА_1 У кримінальній справі по даному факту винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4, місцезнаходження якого не встановлено, у зв'язку з чим досудове слідство зупинено на підставі ст. 206 ч. 1 КПК України.

Виходячи з того, що наступне зупинення провадження у даній справі є недоцільним ухвалою від 25.12.2012 суд поновив провадження у справі.

Представники сторін не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні повноважних представників, але це не є перешкодою для розгляду справи по суті, у зв'язку з чим рішення по справі виноситься за умови відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем до суду надано пояснення по справі, за яким останній проти позову заперечує та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор» (далі «Товариство») ніколи не займалось продажем продуктів харчування та з 2001 року по 2004 рік відповідач здійснював туристичну діяльність (ліцензія № 4627, серія АА від 02.02.01).

За відсутністю грошових коштів з липня 2005 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екватор» господарсько -фінансовою діяльністю не займається. Працівників на товаристві не має. Актом № 378 від 29.09.2006 реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» як платника ПДВ анульована.

З вересня по жовтень 2006 року відповідач давав оголошення до газети «Экспресс -клуб» та «Восточний кур'єр» про продаж фірми.

В січні 2007 року з відповідачем зв'язалась фізична особа ОСОБА_5, який виявив зацікавленість щодо купівлі фірми та ознайомлення з відповідними установчими документами та запропонував передати копії документів через свою співробітницю. Зазначеній особі були передані копії установчих документів фірми.

В кінці березня відповідачу стало відомо, що невстановлена особа скориставшись копіями уставних документів та виготовивши підроблену печатку укладала договори з різними фірмами за якими отримувала товар.

Також відповідач пояснив, що за період з липня 2005 року по теперішній час не він, та ніхто інший за його проханням ніяких договорів та інших документів не підписував та ніяких продуктів не отримував.

Розглянувши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідно до умов укладеного між позивачем і відповідачем договору поставки від 30.12.2007 № 5/30/07 позивач зобов'язався поставити товар, зазначений у заявках, а відповідач зобов'язався прийняти товар та щомісячно оплачувати поставлену продукцію.

Позивачем умови договору виконувалися належним чином, але відповідачем оплата за поставлений товар здійснена не була, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 40 860 грн. 03 коп., що на думку позивача підтверджується відповідними документами.

Оскільки відповідачем оплата за поставлений товар здійснена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача борг в сумі 40 860,03 грн. та відповідно до п. 9.2 договору штраф у розмірі 2 043,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив.

Оцінивши матеріали справи та доводи сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В якості доказів щодо заявлених позовних вимог позивач надав договір поставки №5/30/07 від 30.01.2007. Останній лист договору містить реквізити сторін, підписи та печатки.

Згідно п. 3 договору позивач зобов'язаний поставити товар покупцю протягом 6-х календарних днів з моменту одержання заявки від покупця.

Згідно п. 20 договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем з відстрочкою платежу в 20 банківських днів. За розрахунком позивача, ним на користь позивача був поставлений товар на загальну суму 40 860 грн. 03 коп. згідно видаткових накладних та довіреностей на отримання товару (арк. справи 15-23).

Відповідач в особі керівника ОСОБА_2 заперечив проти укладання цього договору та зазначив, що ТОВ «Екватор» ніколи не займалось продажем продуктів харчування, працівників на товаристві не має. Актом № 378 від 29.09.2006 реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю «Екватор» як платника ПДВ анульована.

В кінці березня 2007 року керівнику відповідача стало відомо, що невстановлена особа скориставшись копіями уставних документів та виготовивши підроблену печатку укладала договори з різними фірмами та отримувала товар.

Як було вказано вище для встановлення фактичних обставин провадження у справі було зупинено та відповідні документи судом направлені до прокуратури Луганської області для проведення слідчих дій.

Відповідно до відповіді прокуратури Луганської області від 17.11.2010 зазначено, що в результаті перевірки вказаних фактів 24.09.2007 СВ Кам'янобрідського району порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України за фактом шахрайського заволодіння майном ОСОБА_1 вартістю 40 860 грн. 03 коп. У справі винесено постанову про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 та оголошено його розшук, а також зупинено досудове слідство. Аналогічну відповідь було надано прокуратурою Луганської області і від 26.03.2012.

Відповідно до норми ст.19 Основного Закону держави - Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на вказані положення, позивач при зверненні з позовом мав обґрунтувати свої вимоги поданими суду належними доказами, а відповідач - спростувати доводи позивача. Тобто, виходячи з наведених приписів, згідно з принципом змагальності саме позивач мав надати суду певні докази порушення відповідачем умов договору. У разі ж надання позивачем відповідних доказів та невизнання певних обставин відповідачем, на останнього покладається обов'язок їх спростування.

В даному випадку, надані позивачем докази не є належними.

Виходячи з наведеного в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,

в и р і ш и в :

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 18.01.2013.

Суддя Т.А. Василенко