Постанова від 11.11.2008 по справі 25/224

25/224

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 11.11.2008                                                                                           № 25/224

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Коршун Т.О. – представник (дов. № 5917 від 12.08.2008);

 від відповідача - Загурська О.Й. – представник (дов. № 498-13 від 14.08.2008);

від третіх осіб-1. Атаманчук Д.І. – провідний юрисконсульт (дов. № 2-10д від 24.12.2007);

2. Грищенюк Д.І. – провідний юрисконсульт (дов. № 2-75 від 08.07.2008);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.07.2008

 у справі № 25/224  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Метран Енерго Сервіс"

 до                                                   Дочірнє підприємство "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 517380,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Товариством з обмеженою відповідальністю „Метран Енерго Сервіс” (надалі позивач) заявлений позов до Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 517 380,11 грн. за поставлену продукцію за договором № 38-05 від 05.03.2005р.  

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. у справі № 25/224 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 517 380,11 грн. основного боргу, 5 173,80 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обґрунтоване приписами статей  526, ч. 2 статті 530, 692 Цивільного кодексу України з огляду на встановлення факту порушення з боку відповідача своїх зобов'язань щодо оплати товару, отриманого від позивача за договором № 38-05 від 05.03.2005р., розмір заборгованості становить 517 380,11 грн. При цьому, суд визнав безпідставним посилання відповідача на умови п. 3.5 згаданого договору, з огляду на відсутність законодавчої можливості сторони ставити виконання свого обов'язку в залежність від виконання зобов'язань інших осіб за іншими договорами (враховуючи вимоги статей 526, 527 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач-Дочірнє підприємство „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, не погоджуючись із згаданим рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. у цій справі, подав апеляційну скаргу, у якій просить апеляційну інстанцію рішення скасувати та прийняти нове, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами:

Посилаючись на вимоги ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України та умови договору   № 38-05 від 05.03.2005р., а саме п. 3.5, відповідач наголошує на тому, що строк виконання зобов'язання з оплати поставленої позивачем за даним договором продукції не настав, і відповідно з боку відповідача відсутнє порушення прав позивача. При цьому, заявник наголошує на тому, що судом І інстанції не було з'ясовано факт розрахунку з відповідачем кінцевих споживачів (ДК „Укргазвидобування”, ДК „Укртрансгаз”), для яких проводилась закупівля продукції, та зауважує на тому, що тільки в разі надходження 100% грошових коштів на рахунок відповідача останній в триденний строк зобов'язаний розрахуватись з позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі № 25/224 було залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України”, зобов'язано останніх надати відзиви на апеляційну скаргу з нормативним та документальним обгрунтуванням та зобов'язано останніх та відповідача надати докази надходження грошових коштів від споживачів – третіх осіб, відповідно до п. 3.5 договору № 38-05 від 05.03.2005р.

Ухвалою від 14.10.2008р. у цій справі апеляційний суд зобов'язав третю особу - ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” надати письмові пояснення щодо наявності заборгованості, яка виникла перед відповідачем за договором від 27.12.2004р. № 2819\11-04\601-004.

ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” (третя особа-1) у відзиві на апеляційну скаргу та у письмових поясненнях підтримав доводи апеляційної скарги та  просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. При цьому, наголошував на тому, що ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” перебуває у скрутному фінансовому стані, який викликаний податковим навантаженням та несвоєчасними розрахунками боржниками компанії та  повідомив, що по мірі надходження коштів проводить розрахунки зі своїми кредиторами, зокрема, із Дочірнім підприємством „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”. Присутній у судовому засіданні представник ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” усно підтвердив факт наявності заборгованості перед відповідачем за поставлену продукцію згідно договору від 27.12.2004р. № 2819\11-04\601-004.

У відзиві на апеляційну скаргу ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” (третя особа-2) повідомила, що остання не є стороною за договором № 38-05 та не отримувала відповідно до умов договору від позивача або відповідача продукцію виробничо-технічного призначення.

Позивач -  ТОВ „Метран Енерго Сервіс” у поясненнях щодо апеляційної скарги заперечує проти залучення до участі у справі ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” та ДК „Укртрансгаз” НАК „Нафтогаз України” у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та зазначає, що у п. 3.2 договору № 38-05 від 05.03.2005р. визначені умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації. Даним договором, а саме: п. 1.2 передбачено, що кожна специфікація є його невід'ємною частиною. Також позивач вказує на те, що у специфікаціях № 1-6 зазначені умови оплати – „оплата по факту поставки”, підписанням кожної специфікації з умовою оплати по факту поставки, сторони за договором, виключили умови договору щодо обов'язку відповідача здійснити оплату після отримання коштів від ДК „Укргазвидобування” та ДК „Укртрансгаз” і питання щодо відносин з цими підприємствами не повинні стосуватись виконання договору № 38-05. У додаткових поясненнях на апеляційну скаргу від 16.09.2008р. позивач наголошував на неправомірному тлумаченні відповідачем умов п. 3.5 договору № 38-05 від 05.03.2005р. та зауважував на наступних обставинах:

- позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 561618,13 грн. за договором  № 38-05 від 05.03.2005р., специфікацією до якого сторони визначили умову оплати – за фактом поставки

- позивач звертався до відповідача з двома претензіями від 1.04.2006р. та від 23.07.2007р. з вимогою погасити грошову заборгованість за поставлений товар. Відповідач оплатив товар частково, і в порушення 7-денного строку виконання зобов'язань, що передбачено ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України, не здійснив оплату повної вартості отриманого товару.

Присутній у судових засіданнях представник позивача усно підтримав доводи, викладені у поясненнях та просив залишити  оскаржуване рішення Господарського суду м. Києва від 1.07.2008р. у цій справі без змін, з мотивів у ньому викладених.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/1 від 26.08.2008 „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю (перебуванням судді Коротун О.М. у відпустці) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 25/224 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуюча суддя, судді: Попікова О.В., Смирнова Л.Г.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду  № 01-23/1/2 від 15.09.2008 р. „Про зміну складу колегії суддів”, в зв'язку з виробничою необхідністю (виходом на роботу судді, який входить до постійного складу даної колегії суддів) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 25/224 колегії суддів у складі: Ропій Л.М. - головуюча суддя, судді: Буравльов С.І., Попікова О.В.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.03.2005р. між позивачем (ТОВ „Метран Енерго Сервіс”) та відповідачем (ДП„Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”) укладено договір № 38-05, відповідно до п. 1.1, якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити покупцю (відповідач) продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець прийняти і оплатити продукцію на умовах, викладених у договорі. Найменування, кількість, асортимент продукції вказані у специфікаціях (Додатках), які складаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п. 1.2).

Пунктами 2.1 та 2.2 договору від 5.03.2005р. № 38-05 передбачено, що ціни на продукцію вказані у специфікаціях. Загальна сума договору складає суму підписаних специфікацій.

Відповідно до умов договору, (а саме п. 4.2) відвантаження продукції здійснюється постачальником за рознарядкою, яка підписується уповноваженою особою покупця. У рознарядках вказуються реквізити вантажоотримувача та обсяг узгодженої до поставки партії продукції.

Також під час судового розгляду в суді І інстанції було встановлено, що за рознарядками відповідача, згідно актів приймання товару на зберігання та актів приймання-передачі, накладних та довіреностей (копії яких залучено до матеріалів справи) позивач, в період з 25.05.2005р. по 11.04.2006р. поставив відповідачеві продукцію загалом на суму 561618,13 грн.

Наведене підтверджується залученими до матеріалів справи копіями рознарядки від 10.03.2005р. № 671-05, акта № 1 від 25.05.2005р. приймання передачі товару на суму 54014,40 грн., рахунку-фактури № СФ-63 від 18.02.2005р., накладної від 25.05.2005р. № РН-571, довіреності ЯИР № 511674 від 24.05.2005р.; рознарядки від 2.06.2005р. № 1545-05, акта № 2 від 29.08.2005р. приймання передачі товару на суму 318031,20 грн., рахунку-фактури № СФ-387 від 12.07.2005р., накладної від 29.08.2005р. № РН-868, довіреності ЯКН № 158352 від 29.08.2005р.; рознарядки від 27.10.2005р. № 3128-05, акта № 3 від 27.12.2005р. приймання передачі товару на суму 24792 грн., рахунку-фактури № СФ-700 від 1.12.2005р., накладної від 27.12.2005р. № РН-1163, довіреності ЯЛК № 134054 від 27.12.2005р.; рознарядки від 27.10.2005р. № 3128-05, акта № 4 від 27.12.2005р. приймання передачі товару на суму 19349,75 грн., рахунку-фактури № СФ-699 від 1.12.2005р., накладної від 27.12.2005р. № РН-1162, довіреності ЯЛК № 134054 від 27.12.2005р.; рознарядки від 22.12.2005р. № 3962-05, акта № 5 від 11.04.2006р. приймання передачі товару на суму 55913,59 грн., рахунку-фактури № СФ-0000099 від 24.02.2006р., накладної від 11.04.2006р. № РН-0000076, довіреності ЯЛК № 134754 від 11.04.2006р.; рознарядки від 22.12.2005р. № 3962-05, акта № 6 від 11.04.2005р. приймання передачі товару на суму 89517,19 грн., рахунку-фактури № СФ-00000100 від 24.02.2006р., накладної від 11.04.2006р. № РН-0000077, довіреності ЯЛК № 134754 від 11.04.2006р.

Відповідач, оплатив згаданий товар частково на суму 44238,02 грн., що підтверджується банківською випискою від 1.06.2006р.

За наведених обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений згідно договору від 5.03.2005р. № 38-05 товар становить 517380,11 грн., що не заперечуються з боку відповідача та підтверджується, зокрема, актом звірки взаємних розрахунків за період з 5.03.2005р. по 23.07.2007р.

Однак, апеляційна інстанція визнає помилковим висновок Господарського суду м. Києва щодо наявності правових підстав для задоволенню позовних вимог ТОВ „Метран Енерго Сервіс” про стягнення з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  згаданої заборгованості у розмірі 517 380,11 грн. з огляду на наступне:

Відповідно до вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч. 2 статті 21 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні, тягне за собою ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Отже, вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен з'ясувати наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав особи, яка звернулася до суду з позовом, а також наявність спору між сторонами, оскільки в силу статті 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи саме у спорах, що виникають між сторонами з тих або інших підстав, і, відповідно ухвалити рішення про захист порушеного права або відмову позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Частина 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України закріплює за кожною особою право на захист свого цивільного права. Підставою для захисту є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права. Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що обов'язковою умовою для звернення до суду з позовом є наявність порушеного або оспорюваного права.

Як вбачається з умов укладеного договору від 5.03.2005р. № 38-05, сторони погодили наступний порядок розрахунків: розрахунки за продукцію здійснюються покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника (п.3.2) Умови оплати продукції: попередня оплата або оплата після поставки продукції, зазначаються в кожній специфікації ( п.3.2 договору) до матеріалів справи позивачем залучено Специфікації № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 (додатки № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 до договору № 38-05), де сторони погодили найменування, кількість та асортимент продукції, в яких зазначено: умови оплати: оплата по факту поставки.

Згідно умов п. 3.3 договору від 5.03.2005р. № 38-05 попередня оплата продукції (100% або часткова) здійснюється покупцем за кожну узгоджену до поставки партію продукції протягом 3-х банківських днів після надходження грошових коштів від споживачів продукції – ДК „Укргазвидобування”, ДК „Укртрансгаз”, які перераховуються постачальнику на підставі рахунку. При цьому, п. 3.5 згаданого договору сторони погодили, що остаточні розрахунки за поставлену продукцію здійснюються покупцем після поставки продукції та підписання акту прийому-передачі протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживача продукції - ДК „Укргазвидобування”, ДК „Укртрансгаз”.

Згідно п. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовами п. 3.5. договору сторони визначили, що строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати отриманої продукції - протягом 3-х банківських днів з дня надходження коштів від споживачів продукції – ДК „Укргазвидобування”, ДК „Укртрансгаз”.

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 252 Цивільного кодексу України  встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При цьому, специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об'єктивних обставин не можуть знати точної дати настання цієї події.

З огляду на положення п. 3.5 договору від 5.03.2005р. № 38-05, сторони визначили строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати отриманої продукції – 3 банківські дні, і термін – певний момент у часі, з настанням якого пов'язано виникнення вказаного зобов'язання щодо оплати продукції – день надходження коштів від споживача продукції – ДК „Укргазвидобування”, ДК „Укртрансгаз” (третіх осіб у справі).

Відповідачем - ДП „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” до матеріалів справи залучений договір від 27.12.2004р. № 2819\11-04\601-04, укладений останнім з ДК „Укргазвидобування”, згідно умов якого відповідач (постачальник) зобов'язується поставити ДК „Укргазвидобування” (покупцю) матеріально-технічну продукцію, а останній зобов'язується її прийняти та оплатити. На виконання цього договору, відповідачем залучено видаткові накладні від 25.05.2005р. № 994 на суму 54284,47 грн., від 29.05.2005р. № 1740 на суму 319621,36 грн., від 27.12.2005р. № 3082 на суму 24915,96 грн., від 27.12.2005р. № 3082\1 на суму 19543,25 грн., від 11.04.2006р. № 973 на суму 146885,09 грн., які доводять факт поставки відповідачем товару (метран) загалом на суму 565250,13 грн.  ДК „Укргазвидобування”. Також відповідачем залучений розрахунок боргу ДК „Укргазвидобування” за договором від 27.12.2004р. № 2819\11-04\601-04, з якого вбачається, що станом на 6.06.2008р. заборгованість останнього перед відповідачем становить 520790,92 грн. (враховуючи оплату 31.05.2006р. на суму 44459,21 грн.) (довідка підписана головним бухгалтером ДП „Укрнафтогазкомплект” та скріплена печаткою).

Як було встановлено під час апеляційного провадження, ДК „Укргазвидобування” і є кінцевим споживачем продукції (метрану), поставленої позивачем за договором від 5.03.2005р. № 38-05 відповідачеві.  Наведені обставини не заперечувались ні з боку відповідача ні з боку ДК „Укргазвидобування”, при цьому останній підтвердив факт наявної заборгованості перед відповідачем за поставлений товар,  наголошував на скрутному фінансовому стані підприємства та повідомляв про намагання в подальшому сплатити наявну перед відповідачем заборгованість.

З огляду на викладені обставини, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для висновку щодо настання строку остаточного розрахунку відповідача із позивачем за поставлений останнім товар згідно договору від 5.03.2005р. № 38-05, за умови погодження сторонами умов розрахунків в залежності від надходження коштів від споживача - ДК „Укргазвидобування”, та встановлення факту наявної заборгованості та ненадходження цих коштів відповідачу. І відповідно визнає помилковими висновки, викладені в рішенні Господарського суду м. Києва від 1.07.2008р. щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог  ТОВ „Метран Енерго Сервіс” про стягнення з Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”  517 380,11 грн. заборгованості.

Апеляційна інстанція визнає необґрунтованим відхилення судом І інстанції умов п. 3.5  договору від 5.03.2005р. № 38-05 та посилання позивача на п. 3.2 та специфікацію, як на обов'язок відповідача здійснити оплату товару по факту поставки з огляду на наступне:

Відповідно до вимог статті 6 та статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за договором від 5.03.2005р. № 38-05, та зважаючи на те, що  п. 3.5. договору, яким розрахунок відповідача з позивачем поставлений в залежність від надходження коштів від споживачів продукції (в даному випадку третьої особи ДК „Укргазвидобу вання”), а вимог про визнання п. 3.5 договору недійсним окремо не заявлялось, відсутні підстави вважати, що строк виконання зобов'язання з оплати відповідачем вартості поставленої продукції настав, отже відсутнє порушення прав позивача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2008р. у справі № 25/224 скасувати.

2. В позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Метран Енерго Сервіс” (03680, м. Київ, вул. Гарматна, 2 код ЄДРПОУ 32161899) на користь Дочірнього підприємства „Укрнафтогазкомплект” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04107, м. Київ, вул. Нагірна, 27 код ЄДРПОУ 30167066)  2587 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва

5. Матеріали справи № 25/224 направити до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді