24/167
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.01.2009 р. справа №24/167
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скакуна О.А.
суддів Колядко Т.М. , Мирошниченка С.В.
за участю представників сторін:
від позивача:- Патяшин А.С., представник за дов. №295/14-50 від 16.01.2009 року;
від відповідача:- Мельченко В.І., представник за дов. №05/08 від 18.07.2008 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Сілур" м.Харцизьк Донецької області
на рішення господарського суду
Донецької області
від04.12.2008 року
по справі№24/167 (Ломовцева Н.В.)
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Сілур" м.Харцизьк Донецької області
доПриватного підприємства "Донбасс-Ремстрой" м.Краматорськ Донецької області
простягнення збитків в розмірі 13 905 грн. 55 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2008 року по справі №24/167 у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "Сілур" м.Харцизьк Донецької області (далі по тексту ВАТ "Сілур") до Приватного підприємства "Донбасс-Ремстрой" м.Краматорськ Донецької області (далі по тексту ПП "Донбасс-Ремстрой") про стягнення збитків в розмірі 13 905 грн. 55 коп. - відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, що автотранспортні засоби та зварювальний апарат САК були передані відповідачу у комплектному стані і той факт, що стан вищевказаних транспортних засобів та обладнання значно погіршився саме за час знаходження в оренді.
Не погоджуючись з рішенням від 04.12.2008 року, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій наполягає на його скасуванні та прийнятті нового рішення, яким позовні вимоги просить задовольнити у повному обсязі.
-2-
Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно договору та актів прийому-передачі ВАТ "Сілур" передало ПП "Донбасс-Ремстрой" автотранспорт у повній комплектації та у належному стані, придатному для його експлуатації, тобто у відповідності до ст.767 Цивільного кодексу України. Однак, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку відносного того, що ст.767 Цивільного кодексу України пов'язує обов'язок наймача стосовно перевірки речі тільки з її справністю. При цьому позивач не погоджується з висновком суду, що некомплектність речі не впливає на її справність, з чим не погоджується позивач.
Крім того, ВАТ "Сілур" звертає увагу на те, що в порушення ст.776 Цивільного кодексу України, ПП "Донбасс-Ремстрой" було порушено зобов'язання щодо здійснення поточного та капітального ремонтів за рахунок власних коштів та наполягає, що комплектність і технічний стан транспортних засобів та обладнання значно відрізняються від початкового стану, в якому вони були передані у відповідності з договором.
Також, в апеляційній скарзі позивач навів і інші заперечення, на підставі яких просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, але його представник під час судового засідання просив оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення як безпідставно заявлену.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Між сторонами по справі був укладений договір оренди автотранспорту та обладнання від 01.04.2003 року (далі по тексту Договір), згідно якого Орендодавець (ВАТ "Сілур") передає, а Орендар (ПП "Донбасс-Ремстрой") приймає у строкове володіння автотранспорт, розташований за адресою: вул. Філатова, 9, м.Харцизьк (а.с. 9-11).
Перелік майна, яке передається в орендне користування, зазначений у п.1.1 Договору:
- автомобіль ММЗ 5555 (ЗІЛ-4502), інв. № 42021, д/н 37-28 ЯНА;
- автомобіль ГАЗ - 53, інв. №50041, д/н 60-94 ЯНА;
- автокран КС - 3577А, інв. №41015, д/н 51-03 ДОГ;
- зварювальний апарат САК, інв. №427894, д/н Т23-15ДЦ;
- причіп ПК-12-12, інв. №50022, д/н 36-24 ХЕ;
- установка для різки мармуру, інв. №423383.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що стан орендуємого майна на момент передачі в оренду є задовільним.
Згідно з п.3.2 Договору, передача майна здійснюється відповідними спеціалістами сторін за актом прийому-передачі, який підписується членами двосторонньої комісії.
Факт передачі майна, визначеного Договором, підтверджується актами прийому-передачі майна в оренду від 02.04.2003 року та від 22.05.2003 року (а.с. 13-14).
Рішенням господарського суду Донецької області від 28.11.2005 року по справі №35/391пд за участю тих самих сторін договір оренди від 01.04.2003 року розірваний та зобов'язано відповідача повернути орендоване майно.
За обставин, що при поверненні майна комплектність та технічний стан повернутих автотранспортних засобів та обладнання значно відрізняється від початкового стану, в якому вони були передані у відповідності з договором, ВАТ "Сілур" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення збитків в розмірі 13 905 грн. 55 коп.
При цьому позивач вважає, що автомобілі та обладнання були повернуті в неробочому та розукомплектованому стані з чисельними пошкодженнями та дефектами, а стан деяких вузлів та агрегатів транспортних засобів перевищує норми нормального зносу, в окремих одиницях автомобілів були відсутні деталі та механізми, що підтверджує актом державного виконавця від 27.09.2007 року (а.с. 20).
-3-
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2008 року по справі №24/67 у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Перевіряючи оскаржене рішення, судова колегія дійшла висновку, що місцевим судом вірно досліджені всі наявні у справі докази, з'ясовані всі обставини справи та надана їм належна юридична оцінка.
Апеляційна інстанція погоджується з висновками місцевого суду, що викладені у оскарженому рішенні, враховуючи наступне.
Згідно укладеного між сторонами договору оренди автотранспорту та обладнання від 01.04.2003 року, за актами прийому-передачі від 02.04.2003 року та від 22.05.2003 року ВАТ "Сілур" передало, а ПП "Донбасс-Ремстрой" приймає у строкове володіння автотранспорт та обладнання, передбачене п.1.1 цього Договору.
Пунктом 1.2 Договору встановлено, що стан орендуємого майна на момент передачі в оренду є задовільним.
Договір був підписаний без зауважень и заперечень, а в актах прийому-передачі не зазначено в якому саме технічному стані було передано майно.
У додатку №1 до договору оренди від 01.04.2003 року визначена остаточна вартість по кожному об'єкту, що передавалось в орендне користування (а.с. 12).
Згідно з рішенням господарського суду Донецької області від 28.11.2005 року по справі №35/391пд за участю тих самих сторін, вказаний договір оренди розірвано та зобов'язано відповідача повернути орендоване майно.
Предметом даного спору є стягнення збитків в розмірі 13 905 грн. 55 коп.
Згідно ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобовязання (ст.611 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Підставою відповідальності за порушення зобовязання є вина особи, яка порушила зобовязання, якщо інше на встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання (ст. 614 Цивільного кодексу України).
Об'єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.779 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.
Тобто, умовами застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, є доведена наявність збитків кредитора, протиправних винних дій боржника у вигляді неналежного виконання договірних зобов'язань, та причинного зв'язку між збитками кредитора та діями боржника.
Позивач послався на Правила дорожнього руху, затвердженні Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, якими забороняється експлуатація
-4-
транспортних засобів у разі відсутності стекол, дзеркал заднього виду, медичної аптечки, вогнегасника.
Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що це не є доказом передання майна з цими складовими, оскільки позивачем не доведено того, що при передачі майна в оренду зазначені в позові комплектуючі також були наявними.
Частина 3 ст.779 Цивільного кодексу України передбачає, що наймач не відповідає за погіршення речі, якщо це сталося внаслідок нормального її зношення або упущень наймодавця.
Факт того, що автомобілі ММЗ 5555 (ЗІЛ-4502), державний номер 37-28 ЯНА та ГАЗ -53, державний номер 60-94 ЯНА повернуті із значно зношеними шинами, не доведений відповідними доказами, в порушення ст.33 ГПК України.
З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що ВАТ "Сілур" не довело ті обставини, на які воно посилалось, а саме, що стан транспортних засобів та обладнання значно погіршився саме за час знаходження в оренді, а також той факт, що вина ПП "Донбасс-Ремстрой" не доказана, господарський суд Донецької області обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Також, у відповідності до ст.786 Цивільного кодексу України, апеляційна інстанція вважає строк позовної давності не пропущеним, оскільки повернення майна відбулось 27.09.2007 року.
Що стосується інших заперечень скаржника, то судова колегія їх до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
При перевірці рішення апеляційним судом також не було встановлено і порушення або неправильного застосування норм процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що оскаржене рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008 року є законним, обґрунтованим та скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2008 року по справі №24/167 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Т.М. Колядко
С.В. Мирошниченко
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.01.2009 |
Оприлюднено | 06.02.2009 |
Номер документу | 2868277 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Скакун О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні