Рішення

від 29.01.2009 по справі 12/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/38

29.01.09  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         77-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

27 січня 2009 року                                                              Справа № 12/38

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю  "Полімер Трейдінг ЛТД",  

юридична адреса: вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050

фактична адреса: 01135, м. Київ, вул. Жилянська, 97

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю  "Пакком",  вул. Чернігівська, 41, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область,15552

Предмет спору: про стягнення заборгованості 251627,41 грн.

Суддя    Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

позивач: Васильченко  Т.В.- довіреність № 238 від 26.01.2009 року,  представник.

відповідач: Черкашин  К.М. -  директор.

СУТЬ  СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  243 556 грн. 36 коп. основного боргу, 5414 грн. 46 коп. пені, 2048 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в розмірі 608 грн. 59 коп.,  згідно договору поставки № 04/01/08 від 04.01.2008 року.

          Представники сторін  в судовому засіданні надали письмові клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача  в судовому засіданні виклав свої позовні вимоги та надав письмове клопотання   про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

          Представник відповідача проти позовних вимог не   заперечував.

          Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін,  з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору,  господарський суд  встановив:

       04.01.2008 року  між сторонами було укладено договір поставки   № 04/01/08.  

        Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання в установлені строки передати у власність покупця товар, а покупець (відповідач) зобов'язується своєчасно прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.

       Відповідно до п. 1.3. договору підставою для виникнення зобов'язань по поставці товару є підписання сторонами специфікації, яка являється невід'ємною частиною Договору.

              06.10.2008 року сторонами було підписано специфікацію (додаток № 7 до Договору поставки № 04/01/08 від 04.01.2008 року), відповідно до якої поставці підлягало 11000 поліетилену HD  HT 9255 на загальну суму 154 004 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 20% 25667,4 грн.  

26.11.2008 року сторонами було підписано специфікацію (додаток № 8 до Договору поставки № 04/01/08 від 04.01.2008 року), відповідно до якої поставці підлягало 17 950 поліетилену HD на загальну суму 179 556 грн. 36 коп, в тому числі ПДВ 20% 29926, 06 грн.  

Відповідно до вказаний специфікацій від 06.10.2008 року та від 26.11.2008 року строк оплати товару складає 14 календарних днів з моменту  поставки товару, а  товар повинен бути поставлений покупцю на протязі 3 календарних днів з моменту підписання сторонами специфікації.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання  та інші учасники господарських відносин  повинні виконувати  господарські зобов»язання належним чином  відповідно  до закону, інших правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних вимог  щодо виконання зобов»язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона  має вжити усіх  заходів, необхідних  для належного  виконання нею зобов»язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення загальногосподарського інтересу . За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні  положення  Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей передбачених  цим Кодексом.

Так відповідно до  ст.  526 Цивільного кодексу України,  зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу  або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору поставки № 04/01/08 від 04.01.2008 року, позивач  згідно видаткових накладних № К_РН-00520 від 06.10.2008 року на суму 154 004 грн. 40 коп. та № РН-0000626 від 26.11.2008 року на суму 179 556 грн. 36 коп. поставив відповідачеві  поліетилен  на загальну суму 333 560 грн. 76 коп.

          Відповідно до  п. 5.3.  зазначеного договору, повна оплата партії товару по Договору здійснюється покупцем з моменту поставки партії товару. Строк оплати кожної партії товару визначається сторонами в Специфікації (строк оплати товару складає 14 календарних днів з моменту  поставки товару).

          Таким чином по накладній №  К_РН-00520 від 06.10.2008 року на суму 154 004 грн. 40 коп. відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 20.10.2008 року, а по накладній та № РН-0000626 від 26.11.2008 року на суму 179 556 грн. 36 коп. до 10.12.2008 року.

Як вбачається  з матеріалів справи позивач  взяті на себе зобов'язання не виконав і за отриманий товар розрахувався частково в сумі 90 004 грн. 40 коп. Заборгованість на дату пред'явлення позову становила 243 556 грн. 36 коп.

          Позивач просить стягнути з відповідача 2048 грн. інфляційних нарахувань  за період  прострочки  з 20.10.2008 року по 30.11.2008 року та 3% річних в розмірі 608 грн. 59 коп. за період з 20.10.2008 року по 26.12.2008 року.

          Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити  суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції, а також  три відсотки  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором або законом.

          Матеріалами справи підтверджується прострочка виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого товару, але оскільки прозивачем інфляційні втрати нараховані за цілий місяць жовтень, а прострочка настала з 20.10.08р., то відповідно інфляційні втрати підлягають стягненню за період з 20.10.08р. по 30.11.08р. в сумі 1381 грн,   позовні вимоги позивача щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 606 грн. 92 коп. за період прострочки  з 21.10.2008 року по 26.12.2008 року, оскільки при розрахунку  трьох відсотків річних   позивачем було  взто в прозі 365 днів, а не 366 ( 2008р. є високосним роком).

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5414 грн. 46 коп. за період прострочки з  20.10.2008 року по 26.12.2008 року,  розраховану  відповідно до п.9.2. договору.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у  разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  Штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом  9.2. договору передбачено, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню від суми невиконаних грошових зобов'язань в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, за кожний день прострочки.

Приймаючи до уваги, що позивачем при розрахунку пені було також допущено арифметичну помилку щодо кількості днів у році  , то відповідно пеня підлягає стягненню в сумі 5303 грн. 05 коп. за період прострочки з 20.10.08р. по 26.12.08р.

        Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку,  що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення  243 556 грн. 36 коп. основного боргу, 3% річних  в розмірі 606 грн. 92 коп.,  інфляційних нарахувань в сумі 1381 грн. 16 коп. та 5303 грн. 05 коп. пені,  в решті позову відмовити.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь  позивача 2508 грн. 47 коп. витрат по сплаті держмита та 117 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625  Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 231  Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85   Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

                                                      ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити   частково.

2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  "Пакком",  вул. Чернігівська, 41, смт. Михайло-Коцюбинське, Чернігівський район, Чернігівська область,15552 (п/р 26005000001001 в ЧДАТ „Індекс-банк” м. Чернігів, МФО 343273, ОКПО 33954625, ІНН 339546225227, СВ-во № 33758649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  "Полімер Трейдінг ЛТД",  юридична адреса: вул. Мельникова, 12, м. Київ, 04050 (п/р 26000052603760 у ЗАТ КБ „ПриватБанк”, МФО 320649, код ЄДРПОУ 35530441) 243 556 грн. 36 коп. боргу, 3% річних  в розмірі 606 грн. 92 коп., 1381 грн. 16 коп. інфляційних нарахувань,  5303 грн. 05 коп. пені, 2508 грн. 47 коп. держмита та 117 грн. 63 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         Наказ видати після  набранням  судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

            Суддя                                                  Л.М.Лавриненко

Рішення оформлено  відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 29.01.2009р.

            Суддя                                                  Л.М.Лавриненко