Рішення

від 14.01.2013 по справі 20/022-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2013 р. Справа № 20/022-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України

до 1. Фастівської міської ради Київської області

2. Автогаражного кооперативу «Зоряний»

про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V та виданого на цій підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. і зобов'язання повернути земельну ділянку

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від прокуратури : Дутчин І.М. (посвідчення № 007107)

від позивача 1 : не з'явився

від позивача 2 : не з'явився

від відповідача 1 : Тимофієв В.О. (довіреність № 06-23/1403 від 22.05.2012 р.)

Мельниченко А.В. (довіреність № 6-23-2913 від 23.11.2011 р.)

від відповідача 2 : Романчук В.П. (протокол б/н від 19.11.2011 р.)

Обставини справи:

Фастівський міжрайонний прокурор Київської області (далі - прокурор) звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області (далі - позивач 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України (далі - позивач 2) до Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідач 1) та Автогаражного кооперативу «Зоряний» (далі - відповідач 2, АГК «Зоряний») про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V та виданого на цій підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. і зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною Фастівською міжрайонною прокуратурою Київської області перевіркою додержання вимог земельного законодавства при наданні у власність суб'єктів господарювання земель на території м. Фастів було встановлено, що рішенням Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-ХLIІ-ІV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу «Зоряний» по провул. Дачному» було надано дозвіл АГК «Зоряний» на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га для обслуговування автогаражного кооперативу. Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному» кооперативу було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності АГК «Зоряний» на земельну ділянку загальною площею 1,0524 га в м. Фастів по пров. Дачний та безоплатно передано вказану земельну ділянку кооперативу для обслуговування існуючих гаражів. На виконання вказаних рішень Фастівської міської ради АГК «Зоряний» 06.06.2007 р. був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, нормативна грошова оцінка якої становить 1 144 379,76 грн., для обслуговування існуючих гаражів, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003.

На думку прокурора, вказані рішення Фастівської міської ради прийняті з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а тому мають бути визнані судом недійсними, як і виданий АГК «Зоряний» на їх підставі державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, оскільки остання безпідставно та з порушенням вимог земельного законодавства України була надана відповідачем 1 відповідачеві 2 за рахунок земель оборони, на яких в м. Фастові по вул. Інтернаціональній, 23 знаходиться військове містечко № 6 військової частини А 1552 (А 1020). Земельна ділянка, на якій воно розміщується, загальною площею 22,1 га була відведена для потреб оборони ще до 1941 року та перезакріплена рішенням виконкому Фастівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1975 р. № 344.

Прокурор наголошує, що у відповідності до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 р., передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва ЗСУ. Перевіркою встановлено, що Міністерство оборони України не надавало згоди на вилучення та передачу спірної земельної ділянки Фастівській міській раді, а також не зверталось з відповідним клопотанням про припинення права користування цією земельною ділянкою, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 р. у справі № А361/9-06 за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Фастівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Фастівський відділ Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, якою залишено в силі постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. у цій справі.

Згідно з вказаними судовими рішеннями визнано недійсним та скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Фастівської міської ради загальною площею 21,0247 га серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:07:032:00001.

У зв'язку з викладеним прокурор просить суд: визнати недійсними рішення Фастівської міської ради Київської області від 16.02.2006 р. № 13/29-ХLIІ-ІV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу «Зоряний» по провул. Дачному» та від 21.12.2006 р. № 1/31-ХІІ-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному автогаражному кооперативу «Зоряний»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) загальною площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, нормативна грошова оцінка якої становить 1144379,76 грн., для обслуговування існуючих гаражів, виданий 06.06.2007 р. автогаражному кооперативу «Зоряний», який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003 та скасувати його державну реєстрацію; зобов'язати автогаражний кооператив «Зоряний» повернути зазначену земельну ділянку загальною площею 1,0524 га (нормативна грошова оцінка якої становить 1144379,76 грн.) до земель державної власності в межах Фастівської міської ради Фастівського району Київської області у придатному для подальшого використання за цільовим призначенням стані, в якому вона знаходилась до передачі її у власність вказаному кооперативу; зобов'язати автогаражний кооператив «Зоряний» повернути до архіву відділу Держкомзему у м. Фастів Київської області вищевказаний державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.06.2007 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.04.2012 р. за вказаною позовною заявою було порушено провадження у даній справі № 20/022-12.

Розгляд справи відкладався.

04.05.2012 р. до господарського суду АГК «Зоряний» були подані письмові пояснення б/н від 03.05.2012 р., з яких слідує, що за рішенням виконкому Фастівської міської ради № 68/1 від 24.03.1992 р. для військовослужбовців та військових пенсіонерів Фастівського гарнізону був організований та зареєстрований автогаражний кооператив «Зоряний», для якого у відповідності до акту обстеження земельної ділянки від 28.11.1991 р. із земель відчуження, що безпосередньо примикають до території гарнізону, була виділена земельна ділянка, на яку у встановленому порядку була оформлена та затверджена технічна документація, прийняті відповідні рішення міської ради, та оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989.

22.05.2012 р. до господарського суду АГК «Зоряний» були подані додаткові письмові пояснення б/н від 22.05.2012 р., у яких відповідач 2 звертає увагу суду, зокрема, на те, що на основі директиви Міністра оборони України від 07.12.2004 р. № Д-312/1/028 та № Д-115/1/011 від 02.12.2002 р. військові частини Фастівського гарнізону А1020 та А1867 у 2004-2005 роках були розформовані, у зв'язку з чим командування частин зверталось до керівництва міста з проханням про передачу будівель військової частини та всього майнового комплексу військового містечка в комунальну власність міста. Крім того, листом Міністерства оборони України № 220/2/23 від 25.05.2006 р. та доповідною Міністру оборони України № 8641/3 від 15.08.2006 р. Фастівській міській раді було доведено до відома, що в Міністерстві оборони України прийняте рішення передати земельну ділянку військового містечка № 6 під житлову забудову місту.

Також відповідач 2 наголошував, що Державний акт серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 21,0247 га території військового містечка Фастівського гарнізону, розташовану в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, який був скасований постановою господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. у справі № А361/9-06, не має відношення до земельної ділянки автогаражного кооперативу «Зоряний».

У судовому засіданні 22.05.2012 р. представниками відповідача 1 - Фастівської міської ради було подано письмове клопотання б/н від 22.05.2012 р., в якому відповідач 1 просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог Управління Держкомзему м. Фастів та витребувати у нього письмові пояснення щодо порядку ведення та внесення змін до статистичної звітності форми 6-зем.

За приписами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора.

Заявляючи вказане вище клопотання, відповідач 1 не зазначив, на чиїй стороні має бути залучено до участі у справі в якості третьої особи Управління Держкомзему м. Фастів, а також не вказав, яким чином рішення суду у даній справі може вплинути на права або обов'язки Управління Держкомзему м. Фастів та щодо якої із сторін справи.

Отже, з огляду на те, що рішення у даній справі безпосередньо не впливатиме на права та обов'язки територіального органу земельних ресурсів м. Фастів, клопотання відповідача 1 було залишене судом без задоволення.

31.05.2012 р. до господарського суду позивачем 2 - Квартирно-експлуатаційним відділом міста Біла Церква Міністерства оборони України були подані письмові пояснення від 31.05.2012 р. № 1188, згідно з якими відділ звертав увагу суду на те, що постановою господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. у справі № А361/9-06 скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V «Про вилучення земельної ділянки бувшого військового містечка № 6 м. Фастів» зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням від 22.03.2007 р. № 24-ХVІ-V, після чого відновлено на обліку земель оборони за ф. 6-зем лише площу 21,0247 га, без ділянки під гаражним кооперативом площею 1,0524 га.

Також позивач 2 наголошував, що до КЕВ м. Біла Церква не надходило директив Міністерства оборони України про надання згоди на передачу спірних земель оборони ні відповідачу 1, ні іншим особам.

Також КЕВ м. Біла Церква зазначив, що відповідно до статті 142 Земельного кодексу України виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входять до складу земель оборони, а відповідно до статті 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування, із земель державної та комунальної власності (у тому числі й земель оборони), може провадитись виключно за згодою землекористувачів. У випадку земель оборони згода землекористувача - це згода Міністерства оборони України як органу військового управління військовими частинами, установами, військово-навчальними закладами, підприємствами та організаціями Збройних Сил України.

Згідно п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 р. (зі змінами та доповненнями), згода на припинення права користування земельними ділянками, які не використовуються Збройними Силами України, вилучення, зміну цільового призначення цих ділянок надається Міністром оборони України за поданням заступника Міністра оборони України (згідно з розподілом функціональних повноважень). Передачу землі органам місцевого самоврядування, у разі надання згоди Міністром оборони України, здійснює начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України. При цьому формою надання згоди Міністром оборони України є Протокол засідання постійно діючої комісії Міноборони з питань використання нерухомого військового майна та земель оборони, які вивільняються в ході реформування Збройних Сил України. Затверджений Протокол подається на розгляд Уряду для прийняття відповідного рішення чи розпорядження КМУ про передачу земельних ділянок.

01.06.2012 р. господарському суду відповідачем 1 - Фастівською міською радою були подані письмові заперечення на позов від 30.05.2012 р. № 06-23/1492, за якими Фастівська міська рада вважає позовні вимоги Фастівської міжрайонної прокуратури необґрунтованими, оскільки у 1992 році рішенням виконавчого комітету Фастівської міської ради народних депутатів № 68/1 від 21.03.1992 р. для військовослужбовців та військових пенсіонерів Фастівського гарнізону був створений кооператив по будівництву колективних автогаражів, якому було відведено земельну ділянку площею 0,6 га на землях, межуючих з Фастівським гарнізоном.

Як зазначає відповідач 1, прокуратура стверджує, що при проведенні перевірки було встановлено, що земельна ділянка, на якій розміщений АГК «Зоряний», належить до земель оборони та перебуває у віданні Міністерства оборони України, проте дане твердження не підтверджується нічим, окрім акта звірки площ фактичної наявності земель оборони в межах м. Фастова станом на 01.01.2012 р. між КЕВ м. Біла Церква Міноборони та відділом Держкомзему у м. Фастові, який не є правовстановлюючим документом на земельну ділянку. Водночас Фастівською міжрайонною прокуратурою не надано жодних доказів, які підтверджували б приналежність земельної ділянки АГК «Зоряний» загальною площею 1,0524 га до земель оборони.

На переконання відповідача 1, оскільки у Міністерства оборони України відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку під військовим містечком № 6 у м. Фастів, а Фастівською міською радою не приймалося рішення про віднесення вищезгаданої земельної ділянки до земель оборони, та в зв'язку з тим, що інвентаризація земель м. Фастів не проводилася, взагалі немає підстав вважати земельну ділянку під військом містечком № 6, як і земельну ділянку, передану кооперативу «Зоряний», землями оборони.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи, виходячи з того, що предметом позовних вимог є визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V, за якими відповідачем 1 було передано у власність відповідачеві 2 земельну ділянку площею 1,0524 га, яка, за твердженням прокурора, належить до земель оборони загальною площею 22,1 га, на яких розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23. На переконання прокурора, вказана земельна ділянка була передана АГК «Зоряний» з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки Фастівська міська рада розпорядилася земельною ділянкою, що належить до земель оборони, стосовно яких встановлено спеціальний порядок їх передачі та відчуження, у зв'язку з чим прокурор також просив суд визнати недійсним відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. і зобов'язати відповідача 2 повернути земельну ділянку.

Водночас відповідач 2 проти позову заперечував, посилаючись, серед іншого, на те, що отримана ним у власність земельна ділянка не належить до земель оборони, на яких було розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23. За твердженням відповідача 2, спірна земельна ділянка складається із земель відчуження гарнізону та земель, які не належали військовій частині.

Під час встановлення зазначених обставин суд дійшов висновку, що з'ясування питання належності спірної земельної ділянки площею 1,0524 га до земель оборони потребує спеціальних знань.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.05.2012 р. сторонам у справі було запропоновано подати суду запитання, які, на їх думку, слід поставити перед експертами.

31.05.2012 р. до господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення № 1189 від 31.05.2012 р. з пропозиціями щодо запитань до експертів для проведення судової експертизи з метою встановлення, чи належить спірна земельна ділянка площею 1,0524 га до площі 22,1 га земель оборони, на яких розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональній. Зазначені письмові пояснення містять пропозиції щодо дослідження певного переліку документів, зокрема, актів обміру земель, матеріалів інвентаризації земель, графічних матеріалів генеральних планів військового містечка та ін.

У засіданні суду 01.06.2012 р. прокурором були подані письмові пояснення прокуратури Київської області № 05/3-1613вих від 01.06.2012 р. з пропозиціями щодо запитань до експертів, які містять пропозиції щодо дослідження певного переліку документів, зокрема, актів обміру земель, матеріалів інвентаризації земель, графічних матеріалів генеральних планів військового містечка та ін.

У засіданні суду 01.06.2012 р. представником Фастівської міської ради було подано суду перелік питань, що потребують роз'яснення судовим експертом, б/н від 30.05.2012 р.

У засіданні суду 01.06.2012 р. представником автогаражного кооперативу «Зоряний» були подані суду запитання до експертизи б/н від 01.06.2012 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2012 р. у справі було призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої було доручено Українському центру судових експертиз, та винесено на розгляд експертів наступні питання: 1) Чи належала спірна земельна ділянка загальною площею 1,0524 га, передана Фастівською міською радою Київської області у власність автогаражному кооперативу «Зоряний», до земель оборони, на яких розташовувалося військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, на момент прийняття рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V? 2) Чи входили фактично до цієї земельної ділянки землі оборони повністю або частково на момент прийняття рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V? 3)Чи займає фактично автогаражний кооператив «Зоряний» частину земельної ділянки, що належить військовому містечку № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, і входить до земель оборони? 4) Чи накладається спірна земельна ділянка площею 1,0524 га на земельну ділянку, що належить військовому містечку № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, і входить до земель оборони?

Водночас ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2012 р. провадження у справі № 20/022-12 на час проведення судової експертизи було зупинено.

До господарського суду Київської області від Українського центру судових експертиз надійшов лист, відповідно до якого ухвала господарського суду Київської області від 01.06.2012 р. про призначення судової будівельно-технічної експертизи залишена без виконання у зв'язку з непроведенням оплати вартості експертного дослідження.

У зв'язку з поверненням матеріалів справи № 20/022-12 до господарського суду Київської області, відповідно до приписів ч. 3 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 14.12.2012 р. провадження у справі було поновлене, розгляд справи призначено на 28.12.2012 р. та зобов'язано сторони надати суду письмові пояснення щодо позовних вимог у даній справі станом на час її розгляду.

Отже, подальший розгляд справи здійснювався судом на підставі наявних в ній матеріалів.

У судове засідання 28.12.2012 р. представники прокуратури, позивача 1 та позивача 2 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, у зв'язку з чим розгляд справи був відкладений на 14.01.2013 р.

У судовому засіданні 14.01.2013 р. представник прокуратури позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти позову заперечували.

У судовому засіданні 14.01.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 16.02.2006 р. № 13/29-ХLIІ-ІV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу «Зоряний» по провул. Дачному» було надано дозвіл АГК «Зоряний» на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га для обслуговування автогаражного кооперативу.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному» кооперативу було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності АГК «Зоряний» на земельну ділянку загальною площею 1,0524 га в м. Фастів по пров. Дачний та передано вказану земельну ділянку кооперативу для обслуговування існуючих гаражів.

На виконання вказаних рішень Фастівської міської ради АГК «Зоряний» 06.06.2007 р. був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, для обслуговування існуючих гаражів, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003.

Звертаючись до суду з позовом, прокурор зазначає, що проведеною Фастівською міжрайонною прокуратурою Київської області перевіркою додержання вимог земельного законодавства при наданні у власність суб'єктів господарювання земель на території м. Фастів встановлено, що в порушення вимог чинного земельного законодавства відповідачем 1 відповідачеві 2 була надана у власність земельна ділянка площею 1,0524 га за рахунок земель оборони, на яких в м. Фастові по вул. Інтернаціональній, 23 знаходиться військове містечко № 6 військової частини А 1552 (А 1020).

За твердженням прокурора, земельна ділянка загальною площею 22,1 га, на якій розміщується вказане військове містечко, була відведена для потреб оборони ще до 1941 року та перезакріплена рішенням виконкому Фастівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1975 р. № 344.

Проте, як встановлено судом, до матеріалів справи прокурором додано копію витягу з протоколу № 30 засідання виконавчого комітету Фастівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1975 р., за змістом якого виконкомом, серед іншого, було прийняте рішення № 344 «Про затвердження матеріалів обміру земель забудівельних кварталів в м. Фастові» та затверджено матеріали по обміру земель, зокрема, «забудівельного кварталу військової частини загальною площею 2228822».

Листом відділу Держкомзему у місті Фастів Київської області від 23.01.2012 р. № 5-03/0068 повідомлено, що згідно даних державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01.01.2006 р. у користуванні Міністерства оборони України на території м. Фастів під військовим містечком № 6 знаходилася земельна ділянка площею 22,1 га.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 р. у справі № А361/9-06 за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Фастівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Фастівський відділ Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, було залишено в силі постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. у цій справі, якою було визнано недійсним та скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Фастівської міської ради загальною площею 21,0247 га серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:07:032:00001.

Слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 14 Закону України «Про Збройні Сили України» визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони у зв'язку з виконанням ними специфічних соціально-економічних функцій належать до земель державної власності, та не можуть передаватись в приватну власність, і лише у певних випадках (під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення) можуть бути передані у комунальну власність.

Відповідно до ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб.

Частиною другою ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

Згідно з приписами ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою також є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з положеннями ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

У відповідності до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 р., передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як слідує з матеріалів справи, Міністерство оборони України не надавало згоди на вилучення та передачу Фастівській міській раді земельної ділянки, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, а також не зверталось з відповідним клопотанням про припинення права користування нею.

Водночас, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, доводи прокурора та сторін, а також приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог прокурора з огляду на таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено такий спосіб захисту цивільного права та інтересу, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Господарським кодексом України в статті 20 також визначено можливість захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання і споживачів шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Судом встановлено, що прокурором та позивачами у даній справі в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, не доведено суду обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема, обставин незаконності прийнятих відповідачем 1 рішень про передання відповідачеві 2 спірної земельної ділянки та, відповідно, незаконності вибуття зі складу земель оборони земельної ділянки загальною площею 1,0524 га, розташованої по пров. Дачний у м. Фастів, на якій розміщені гаражі кооперативу «Зоряний».

Так, на підтвердження того факту, що земельна ділянка, щодо якої Фастівською міською радою були прийняті оспорювані рішення від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V, входить в межі земельної ділянки, на якій розташоване військове містечко № 6, і, відповідно, належить до земель оборони та перебуває у віданні Міністерства оборони України, суду надано Акт звірки площ фактичної наявності земель оборони в межах м. Фастів станом на 01.01.2012 року між КЕВ м. Біла Церква Міноборони України та відділом Держкомзему у місті Фастів Київської області.

Проте, судом встановлено, що зазначений документ містить інформацію про те, що за військовим містечком № 6 з місцем дислокації - м. Фастів, вул. Інтернаціональна, на період звірки за даними Держкомзему (ф. 6-зем) рахується земельна ділянка площею 21,0247 га, а за даними КЕВ - площею 22,0 га, а також що розбіжності в обліку складають 0,9753 га з приміткою «Вивільнено».

При цьому будь-якої інформації щодо входження/вибуття/іншого відношення земельної ділянки площею 1,0524 га по пров. Дачний до земельної ділянки військового містечка № 6, розташованого за адресою - м. Фастів, вул. Інтернаціональна, зазначений документ взагалі не містить.

Водночас жодних інших доказів, які б підтверджували, що земельна ділянка загальною площею 1,0524 га по пров. Дачний у м. Фастів, на якій розміщені гаражі відповідача 2, входить в межі земельної ділянки, на якій розміщено колишнє військове містечко № 6 у м. Фастів по вул. Інтернаціональній, 23, прокурором та позивачами суду не надано, як не надано і будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану під військовим містечком № 6 у м. Фастів по вул. Інтернаціональній, 23.

Поряд з цим судом враховано, що до матеріалів справи долучено рішення виконавчого комітету Фастівської міської ради від 24.03.1992 р. № 68/1 «Про реєстрацію статуту кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автогаражів «Зоряний», пунктом 5 якого було вирішено відвести автогаражному кооперативу «Зоряний» земельну ділянку площею 0,6 га на землях, межуючих з Фастівським гарнізоном.

Окрім того, в оспорюваному рішенні Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV зазначено про надання відповідачеві 2 дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га за рахунок земель міської ради (категорія земель - землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства).

Суд зазначає, що прокурором та позивачами зазначену обставину належними та допустимими доказами в розумінні приписів ст.ст. 32-34 ГПК України не спростовано.

Натомість з долученого до матеріалів справи листа Відділу Держкомзему у місті Фастів Київської області від 31.05.2012 р. № 2-01/0574 слідує, що станом на 01.05.2012 р. згідно державної статистичної звітності форми 6-зем земельна ділянка, на якій розміщувалося колишнє військове містечко, відноситься до земель оборони; правовстановлюючі документи на земельну ділянку не оформлювалися; Фастівська міська рада провела інвентаризацію земель, площа складає 21,0247 га; земельна ділянка площею 1,0524 га, на якій розміщений автогаражний кооператив «Зоряний», відноситься до земель транспорту .

Також судом відхиляються посилання прокурора та позивача 2 на те, що земельна ділянка АГК «Зоряний» була виділена за рахунок земельної ділянки площею 22,1 га, на якій було розташоване військове містечко, і яку безпідставно було вилучено Фастівською міською радою, що встановлено постановою суду у справі № А361/9-06, з огляду на те, що вказаним судовим рішенням було визнано недійсним рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, в той час як рішення Фастівської міської ради № 13/29-ХLIІ-ІV про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності автогаражному кооперативу «Зоряний» на земельну ділянку площею 1,0524 га по провул. Дачному за рахунок земель транспорту було прийняте ще 16.02.2006 р.

З урахуванням викладеного вище, у даному випадку правові підстави вважати земельну ділянку площею 1,0524 га, на якій розміщений автогаражний кооператив «Зоряний», наданою відповідачеві 2 відповідачем 1 за рахунок земель оборони є відсутніми.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо залишення позовних вимог прокурора без задоволення у повному обсязі.

Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, й у позові відмовлено, судовий збір відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України не підлягає стягненню в доход бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення підписане 21.01.2013 р.

Суддя В.М. Бабкіна