Постанова

від 06.11.2013 по справі 20/022-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Справа№ 20/022-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Чорної Л.В.

Гончарова С.А.

при секретарі судового засідання - Дмитрина Д.О.

за участю представників:

від прокуратури: Івашин О.С. - посвідчення №009572 від 15.10.2012р.;

від позивача 1: не з'явилися;

від позивача 2: Бондаренко С.В. - представник за довіреністю №74 від 28.01.2013р.;

від відповідача 1: Тимофієв В.О. - представник за довіреністю №06-23/1403 від 22.05.2012р.;

від відповідача 2: Романчук В.П. - представник за довіреністю №02 від 22.01.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області

на рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013р. (повний текст рішення підписано - 21.01.2013р.)

у справі №20/022-12 (суддя - Бабкіна В.М.)

за позовом Фастівського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

1) Головного управління Держкомзему в Київській області

2) Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства Оборони України

до 1) Фастівської міської ради

2) Автогаражного кооперативу "Зоряний"

про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V та виданого на цій підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. і зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Фастівського міжрайонного прокурора Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему в Київській області (далі - позивач 1) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України (далі - позивач 2) до Фастівської міської ради Київської області (далі - відповідач 1) та Автогаражного кооперативу "Зоряний" (далі - відповідач 2, АГК "Зоряний") про визнання недійсними рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V та виданого на цій підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. і зобов'язання повернути земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-ХLIІ-ІV "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу "Зоряний" по провул. Дачному" та рішення від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному" прийняті з порушенням вимог чинного земельного законодавства, а тому мають бути визнані судом недійсними, як і виданий АГК "Зоряний" на їх підставі державний акт на право власності на вказану земельну ділянку, оскільки остання безпідставно та з порушенням вимог земельного законодавства України була надана відповідачем 1 відповідачеві 2 за рахунок земель оборони, на яких в м. Фастові по вул. Інтернаціональній, 23 знаходиться військове містечко № 6 військової частини А 1552 (А 1020).

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.01.2013 р. у справі № 20/022-12 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано не доведенням прокурором факту виділення спірної земельної ділянки АГК "Зоряний" саме за рахунок земельної ділянки площею 22,1 га, на якій було розташоване військове містечко, і яку на думку прокурора безпідставно було вилучено Фастівською міською радою.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Фастівський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області по справі № 20/022-12 від 14.01.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Київської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду Ємельянова А.С. № 20/022-12 від 15.03.2013 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу по справі № 20/022-12 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст. ст.4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 20/022-12 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2013 року по апеляційній скарзі порушено провадження, прийнято її до розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Гончаров С.А. та призначено розгляд скарги на 04.04.2013 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013р. враховуючи перебування судді Смірнової Л.Г. у відпустці, змінено склад колегії суддів, замість судді Смірнової Л.Г. введено суддю Чорну Л.В.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника відповідача 1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №09-11/5671) та клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів (вх. №09-11/5873); від представника відповідача 2 надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. №09-11/5676).

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 17.04.2013р.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від представника позивача 2 (вх. №09-11/6761) надійшли письмові пояснення по справі; від представника відповідача 1 надійшло повідомлення про перенесення розгляду справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2013р. розгляд апеляційної скарги відкладено до 16.05.2013р.

Через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду 16.05.2013 року від прокуратури надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі № 20/022-12 з метою встановлення факту наявності/відсутності накладання спірної земельної ділянки на землі військового містечка №6 в м. Фастів, в якому останній подав суду перелік питань, що потребують роз'яснення судовим експертом та просив суд витрати, пов'язані із проведенням судової експертизи, покласти на Фастівську міжрайонну прокуратуру.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 року у справі № 20/022-12 призначено судову земельно-технічну експертизу, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено до отримання результатів проведення експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.10.2013 року, у зв'язку з неможливістю проведення експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз (відсутня попередня оплата експертизи, неподання витребуваної документації), апеляційне провадження у справі № 20/022-12 було поновлено та призначено розгляд справи на 23.10.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 року, було задоволено клопотання прокурора про продовження строку розгляду апеляційної скарги на підставі ст. 69 ГПК України, у зв'язку з неявкою представників позивача розгляд справи було відкладено на 06.11.2013 року.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі № 20/020-12 скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники позивача 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції з вимогами апеляційної скарги погодився та просив суд задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі № 20/022-12.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник позивача-1 в судове засідання 06.11.2013 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача-1.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-2 та відповідачів, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як було вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Фастівської міської ради Київської області від 16.02.2006 р. № 13/29-ХLIІ-ІV "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу "Зоряний" по провул. Дачному" було надано дозвіл АГК "Зоряний" на виготовлення технічної документації на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га для обслуговування автогаражного кооперативу.

Рішенням Фастівської міської ради Київської області від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному" кооперативу було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності АГК "Зоряний" на земельну ділянку загальною площею 1,0524 га в м. Фастів по пров. Дачний та передано вказану земельну ділянку кооперативу для обслуговування існуючих гаражів.

На виконання вказаних рішень Фастівської міської ради АГК "Зоряний" 06.06.2007 р. був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, для обслуговування існуючих гаражів, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних атів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003.

Прокурор в позові зазначає, що проведеною Фастівською міжрайонною прокуратурою Київської області перевіркою додержання вимог земельного законодавства при наданні у власність суб'єктів господарювання земель на території м. Фастів встановлено, що в порушення вимог чинного земельного законодавства Фастівською міською радою Київської області було надано » у власність Автогаражному кооперативу «Зоряний земельну ділянку площею 1,0524 га за рахунок земель оборони, на яких в м. Фастові по вул. Інтернаціональній, 23 знаходиться військове містечко № 6 військової частини А 1552 (А 1020).

За твердженням прокурора, земельна ділянка загальною площею 22,1 га, на якій розміщується вказане військове містечко, була відведена для потреб оборони ще до 1941 року та перезакріплена рішенням виконкому Фастівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1975 р. № 344.

У відповідності до витягу з протоколу № 30 засідання виконавчого комітету Фастівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1975 р., виконкомом, серед іншого, було прийняте рішення № 344 "Про затвердження матеріалів обміру земель забудівельних кварталів в м. Фастові" та затверджено матеріали по обміру земель, зокрема, "забудівельного кварталу військової частини загальною площею 2228822".

Листом відділу Держкомзему у місті Фастів Київської області від 23.01.2012 р. № 5-03/0068 повідомлено, що згідно даних державної статистичної звітності форми 6-зем станом на 01.01.2006 р. у користуванні Міністерства оборони України на території м. Фастів під військовим містечком № 6 знаходилася земельна ділянка площею 22,1 га.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 р. у справі № А361/9-06 за позовом заступника військового прокурора Білоцерківського гарнізону в інтересах держави в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква Міністерства оборони України до Фастівської міської ради, треті особи: Кабінет Міністрів України, Фастівський відділ Київської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, було залишено в силі постанову господарського суду Київської області від 02.04.2007 р. у цій справі, якою було визнано недійсним та скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Фастівської міської ради загальною площею 21,0247 га серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:07:032:00001.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

За статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні паї (частки).

Згідно з пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на її території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування (редакція чинна на момент виникнення спірних правовідносин) в Україні" визначено, що виключно на пленарних засіданнях сесії міські ради вирішують питання регулювання земельних відносин.

Відповідно пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду та поновлення договору оренди земельної ділянки) вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За приписами статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи предметом розгляду даної справи є рішення Фастівської міської ради Київської області від 16 лютого 2006 року № 13/29-ХLII-IV "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю автогаражному кооперативу "Зоряний" по провул. Дачному" та від 21.12.2006 № 1/31- ХІІ-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному авто гаражному кооперативу «Зоряний».

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" визначено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами і організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління.

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, визнаються землями оборони.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 84 Земельного кодексу України землі оборони у зв'язку з виконанням ними специфічних соціально-економічних функцій належать до земель державної власності, та не можуть передаватись в приватну власність, і лише у певних випадках (під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення) можуть бути передані у комунальну власність.

Відповідно до ст. 117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність провадиться у порядку, встановленому цим Кодексом для юридичних осіб.

Частиною другою ст. 149 Земельного кодексу України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.

Згідно з приписами ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою також є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Згідно з положеннями ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

У відповідності до п. 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 р., передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, Міністерство оборони України не надавало згоди на вилучення та передачу Фастівській міській раді земельної ділянки, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, а також не зверталось з відповідним клопотанням про припинення права користування нею.

Проте колегія суддів не погоджується з подальшою правовою позицією місцевого господарського суду щодо відсутності у позивача будь-яких правовстановлюючих документів на земельну ділянку, розташовану під військовим містечком № 6 у м. Фастів по вул. Інтернаціональній, 23 та недоведеністю факту входження земельної ділянки загальною площею 1,0524 га по пров. Дачний у м. Фастів, на якій розміщені гаражі відповідача 2, в межі земельної ділянки, на якій розміщено колишнє військове містечко № 6 у м. Фастів по вул. Інтернаціональній, 23.

Функціональне призначення державного акту на земельну ділянку як документу полягає лише у посвідченні (фіксуванні) отриманого стороною, у порядку передбаченому земельним законодавством, права користування/розпорядження земельною ділянкою та спрямоване на спрощення процедури підтвердження цього права у правовідносинах, які пов'язані з подальшою його реалізацією. Таким чином у даному спорі вказаний документ слід розглядати як остаточний елемент доказової бази щодо підтвердження наявності/відсутності у сторони права відносно певної земельної ділянки.

Проте слід зауважити, що відсутність такого документу не може ототожнюватись з відсутністю у сторони права на певну земельну ділянку, остаточно не реалізованого у спосіб передбачений земельним законодавством, з огляду на багатоетапність процедури отримання державного акту та безпосередню пов'язаність даного документу з відповідним рішенням суб'єкту владних повноважень (у контексті даного випадку), а отже підтвердження стороною свого законного права на земельну ділянку (за відсутності державного акту) іншими доказами може бути визнано судом належним у випадку доведення наявності сукупності відповідних передумов для отримання цього документу (рішення, розпорядження, довідок, виписок, листування, тощо.)

Як було вище зазначено, рішенням Господарського суду Київської області від 02 квітня 2007 № А361/9-06, залишеного без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007 р. було визнано недійсним та скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також скасовано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою Фастівської міської ради загальною площею 21,0247 га серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007 р., зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:07:032:00001.

Згідно п. 2-4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Частини 2 - 4 цієї статті вказують на факти, які містяться у винесених раніше судових рішеннях. Ці факти мають для суду преюдиціальний характер.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Як вбачається зі змісту зазначених вище судових актів:

«На земельній ділянці, що вилучена оскаржуваним рішенням, як на час вилучення, так і на час вирішення спору по суді знаходиться майно Збройних сил України, а саме, майно військового містечка №6 (що залишилось після розформування військовий частин), що відповідачем не заперечується.

Проте, твердження відповідача, що зазначене майно передано до комунальної власності м. Фастова, є безпідставним, оскільки рішення про передачу майна військового містечка №6 до комунальної власності м. Фастова уповноваженим органом (Зокрема, Кабінетом Міністрів України) не приймалось, а майно підлягає реалізацій відповідно до встановленого законодавством порядку. Наведене, окрім пояснень представників Кабінету Міністрів, Міністерства оборони України підтверджується протоколом №6 Урядового комітету з питань правової політики, оборони, міжнародного співробітництва та європейської інтеграцій, відповідно до якого (п. 18) майно військового містечка №6 м. Фастів включено до переліку №8 військового майна Збройний сил, що може бути відчужено, у кількісному виразі із застереженням, що реалізація майна включеного до переліку, здійснюється виключно на аукціонах за стартовою ціною , яка визначається згідно із законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»та нормативними актами з питань оцінки державного майна, лише від 04.12.2006р.

Земельні ділянки надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, відповідно до ст. 77 ЗК України визнаються землями оборони. Порядок використання земель оборони встановлюється законом. Відповідно до Закону України «Про використання земель оборони»військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

До вилучення за оскаржуваним рішенням від 26.06.2006р. категорія земель (цільове призначення) земельної ділянки не змінювалась та обліковувалась як землі оборони державної власності.Зазначене підтверджується наступними наявним у справі доказами:

- довідкою від 09.08.2006р. №436 Фастівського міського відділу земельних ресурсів, відповідно до якої, згідно державної статистичної звітності 6-зем станом на 01.07.2006р. внесені зміни до держстатзвітності форми 6-зем на підставі рішення Фастівської міськради від 26.06.2006р. (оскаржуване рішення) площею 22,1 га і земельна ділянка зарахована до земель запасу міської ради; у складі Міноборони залишилась земельна ділянка площею 0,2448 га в користуванні військкомату. З наведеного суд дійшов висновку, що до внесення відповідних змін вся земельна ділянка обліковувалась саме як землі оборони.

- довідкою Фастівського міського відділу земельних ресурсів від 28.01.2006р. №252 відповідно до якої, землекористувачем ділянки площею 221000 кв.м в м. Фастів, по вул.. Інтернаціональна (військове містечко) є Міністерство оборони України, Квартирно експлуатаційний відділ, м. Біла Церква,

- архівною довідкою Архівного відділу виконкому фастівської міської ради від 24.10.2006р., відповідно до якої за рішенням 344 від 09.12.1975р. «Про затвердження матеріалів обміру земель забудівельних кварталів в м. Фастові» земельна ділянка площею 222882 кв.м. перебувала під забудівельним кварталом військової частини,

- архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, відповідно до якої земельна ділянка площею 25 га надавалась для потреб оборони,

- матеріалами технічної документації щодо складання акту на право постійного користування від 15.03.2007р. відповідно до якої земельна ділянка є землями державної власності;

- безпосередньо змістом оскаржуваного рішення, за яким землі вилучались саме у Міністерства оборони.»»

Крім того як вбачається з листа Відділу Держкомзему у місті Фастові Київської області на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2007 року, якою було скасовано державний акт на право постійного користування землею серії ЯЯ № 143018 реєстраційний № 03:07:032:00001 від 15.03.2007 року, державним органом внесено зміни до державної статистичної звітності форми 6-зем. Станом на 01.02.2011 року згідно державної статистичної звітності форми 6-зем земельна ділянка по вулиці Інтеранціональній, 23 в м. Фастів перебуває у користування Міністерства оборони України. Правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку не виготовлялися.

Таким чином належність спірних земельних ділянок, незаконно вилучених рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V, Міністерству оборони України чітко встановлена фактичними обставинами у зазначених вище судових актах, які носять преюдиціальний характер та не потребує додаткового підтвердження у вигляді наявності у позивача відповідного державного акту.

Щодо належності спірної земельної ділянки до незаконно вивільнених земель оборони площею 22,1 га колегія суддів зазначає наступне.

Постановою господарського суду Київської області від 02.04.2007 у справі № А361/9-06, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2007, достеменно встановлено, що:

«...Рішенням Фастівської міської ради від 26.06.06 №1-УІ-У вилучено земельну ділянку колишнього військового містечка № 6 по вулиці Інтернаціональній площею 22,1 га із земель Міністерства оборони та зараховано її до земель запасу міської ради; переведено земельну ділянку площею 22,1 іа по пул. Інтернаціональній до каїегорії земель - землі житлової та громадської забудови; міському відділу земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни до державної статистичної звітності, виконавчому комітету міської ради доручено завершити роботи по прийому-передачі будівель та споруд військового містечка №6, від Міністерства оборони України в комунальну власність міста, які розпочалися в жовтні 2004року згідно чинного законодавства.

В подальшому, рішенням міськради від 17.01.2007 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земельної ділянки колишнього військового містечка по вул. Інтернаціональній, 23, площа якої складає 21,0247 га, кадастровий номер 3211200000:09:012:0007, надано дозвіл на оформлення проекту відведення земельної ділянки на праві постійного користування земельною ділянкою Фастівській міській ради для подальшої забудови житлового масиву. Рішенням міськради від 12.03.2007 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 21,0247 га в постійне користування Фастівської міської ради для забудови житлового масиву в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23; надано в постійне користування Фастівській міській раді земельну ділянку площею 21,0247 га для забудови житлового масиву в м. Фастів по вул.. Інтернаціональна, 23; доручено ТОВ НВФ «Фастівзсм"виготовити Фастівській міській раді державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0247 га для забудови житлового масиву в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23.

На підставі зазначеного рішення від 12.03.07 № 1-ХУ-У Фастівською міською радою 15.03.2007 отримано державний акт серії ЯЯ № 143018 на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,0247 га.

Рішенням міськради від 22.03.2007 №24-ХУІ-У «Про внесення змін та доповнень до рішення міської ради від 26.06.2006 №1-УІ-У на підставі ст. 141 ЗК України припинено право користування земельною ділянкою по вул. Інтернаціональна площею 22,1 га в/ч А1867 та в/ч А1020 в зв'язку з їх розформуванням та зараховано її до земель запасу міської ради; переведено земельну ділянку площею 22,1 га по вул. Інтернаціональній до категорії земель - землі житлової та громадської забудови; міському відділу земельних ресурсів доручено внести відповідні зміни до державної статистичної звітності, виконавчому комітету міської ради доручено завершити роботи по прийому-передачі будівель та споруд в/ч А1867 та в/ч А1020 в комунальну власність міста, які розпочалися в жовтні 2004 року згідно ст.ст. 2, 3, 7 ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності».

Вищевказаними судовими рішеннями скасовано рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 № 1-УІ-У про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови, а також з власної ініціативи суду скасовано пов'язані з ним рішення міської ради про затвердження інвентаризації зазначеної земельної ділянки та надання її в постійне користування Фастівській міській раді. Крім цього, визнано недійсною державну реєстрацію земельної ділянки площею 21,0247 га (кадастровий № 3211200000:09:012:0007), що посвідчена державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 143018 від 15.03.2007, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 03:07:032:00001.

З наведеного вбачається, що вилучено незаконними і скасованими у подальшому судом рішеннями міської ради земель оборони на 1,0753 га більше, ніж потім повернуто за скасованим ним державним актом на право постійного користування землею. Тобто, саме за виключенням земель, на які АГК «Зоряний» за цей час вже було оформлено право власності на підставі відповідної технічної документації, а не проекту землеустрою (22,1 га -21,0247га = 1,0753 га).

Більш того, зазначене підтверджуються схемою розташування земельної ділянки АГК «Зоряний», що міститься в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на вищевказану земельну ділянку (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Згідно акту інвентаризації земель Фастівського гарнізону Білоцерківського КЕЧ від 10.06.1993 та експлікації площ Фастівського гарнізону станом на травень 1993 року загальна їх площа також складала всього 22,1 га (220845м2, а саме: 198096 м2 - площа гарнізону, 13392 м2 - площа господарської ділянки та 9357 м - земельна ділянка під гаражами) (додасться).

При цьому для інвентаризації земель використано рішення міськвиконкому № 124 від 23.02.1992 та рішення № 344 від 09.12.1975, а також планово-картографічні матеріали.

За результатами інвентаризації земель складено відповідний план земельної ділянки, перший примірник якого передано Фастівському міськвиконкому.

На підтвердження накладення спірної земельної ділянки на земельну ділянку колишнього військового № 6 військової частини А 1552 (А1020) прокуратурою було надано суду належним чином засвідчені копії рішень міськвиконкому № 124 від 23.02.1992, № 344 від 09.12.1975, № 1-УІ-У від 26.06.2006, № 24-ХУІ-У від 22.03.2007, а також вищевказаного плану земельної ділянки Фастівського гарнізону Білоцерківського КЕЧ, складеного за результатами проведеної інвентаризації у травні 1993 року, та всіх інших наявних планово-картографічних матеріалів вищевказаних земель Фастівського гарнізону загальною площею 22,1 га, а також схему розташування військового містечка № 6 Фастівського гарнізону Білоцерківського КЕЧ станом на дату вилучення міською радою 22,1 га земель оборони, із зазначенням на цій схемі земельної ділянки загальною площею 1,0524 га, наданої у власність АГК «Зоряний», дослідивши та проаналізувавши, які у розрізі заявлених сторонами обставин справи, колегія суддів погодилась з позицією прокуратури та дійшла висновку про фактичну наявність накладення спірної земельної ділянки на землі оборони, що у свою чергу свідчить про наявність законних підстав для визнання недійсним та скасування рішень Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V.

Щодо скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою колегія суддів виходить з такого:

Державний акт серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га отримано на підставі рішення від 21.12.06р. № 1/31-ХІІ-V Фастівської міської ради, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності АГК «Зоряний» на земельну ділянку загальною площею 1,0524 га в м. Фастів по пров. Дачний та передано вищевказану земельну ділянку кооперативу для обслуговування існуючих гаражів.

Зазначене рішення в свою чергу прийнято на підставі рішення Фастівської міської ради від 26.06.2006 р. № 1-VІ-V про вилучення земельної ділянки площею 22,1 га, на якій розташоване військове містечко № 6 в м. Фастів по вул. Інтернаціональна, 23, із земель оборони та зарахування її до земель запасу Фастівської міської ради з переведенням земельної ділянки до категорії земель житлової та громадської забудови - скасованого постановою господарського суду Київської області від 02.04.2007 у справі № А361/9-06.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема, щодо незаконного вилучення земельної ділянки державної власності зземель оборони, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає, що рішення Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV, від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для, в тому числі, визнання реєстрації земельних ділянок недійсною.

За таких обставин, реєстрація Державного акту серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га АГК «Зоряний» визнається недійсною, а земельна ділянка у свою чергу підлягає поверненню до земель державної власності.

Позовна вимога прокурора про зобов'язання відповідача-2 повернути до архіву відділу Держкомзему у м. Фастів Київської області державний акт серії ЯЕ № 104989 від 06.06.2007 р., на думку колегії суддів не відповідає способам захисту передбаченими пунктом 4 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для захисту права позивача обраним ним шляхом.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням наведених вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а отже апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі № 20/022-12 скасуванню.

У зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги прокурора, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги та за подання позову до суду першої інстанції покладається на відповідачів пропорційно.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фастівського міжрайонного прокурора Київської області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 14.01.2013 року у справі № 20/022-12 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

Визнати недійсними рішення Фастівської міської ради від 16.02.2006 р. № 13/29-XLII-IV «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на право власності на землю авто гаражному кооперативу «Зоряний» по провул. Дачному».

Визнати недійсними рішення Фастівської міської ради від 21.12.2006 р. № 1/31-XII-V «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку в м. Фастові по пров. Дачному авто гаражному кооперативу «Зоряний».

Визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЕ № 104989 (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017) від 06.06.2007 р. на право власності на земельну ділянку площею 1,0524 га, розташовану в м. Фастів по пров. Дачний, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та направо постійного користування землею, договорів оренди землі за № 02:07:032:00003.

Зобов'язати автогаражний кооператив «Зоряний» повернути земельну ділянку площею 1,0524 га (кадастровий номер ділянки 3211200000:09:012:0017), розташовану в м. Фастів по пров. Дачний до земель державної власності в межах Фастівської міської ради Фастівського району Київської області, нормативна грошова оцінка якої становить 1 144 379,76 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фастівської міської ради Київської області (пл. Соборна, 1, м. Фастів, Київська область, 08500 код 24074190) в дохід Державного бюджету України 1720, 50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) грн. - судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Автогаражного кооперативу «Зоряний» (пров. Дачний, м. Фастів, Київська область, 08500 код 24889745) в дохід Державного бюджету України 1720, 50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) грн. - судового збору за розгляд позовної заяви.

Стягнути з Фастівської міської ради Київської області (пл. Соборна, 1, м. Фастів, Київська область, 08500 код 24074190) в дохід Державного бюджету України 860, 25 (вісімсот шістдесят гривень 25 коп.) грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Стягнути з Автогаражного кооперативу «Зоряний» (пров. Дачний, м. Фастів, Київська область, 08500 код 24889745) в дохід Державного бюджету України 860 ,25 (вісімсот шістдесят гривень 25 коп.) грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду Київської області.

Матеріали справи № 20/022-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Чорна Л.В.

Гончаров С.А.