Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05.12.2012 Справа №1915/12030/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді: Дзюбановського Ю.І.,
при секретарі судового засідання: Бєлоусовій К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із уточненими позовними вимогами до ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 50000 доларів США, що еквівалентно становить 409500 грн., посилаючись на те, що 12.08.2009 року між сторонами був укладений договір позики, згідно умов якого позивач надав відповідачу грошову позику в сумі 50 000 доларів США. На письмові претензії відповідач не реагує та позичені кошти не повернув, а тому просить стягнути з нього суму боргу, а також витрати на правову допомогу в сумі 2200 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та просить стягнути з відповідача заборгованість.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову, а також заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності не подавав.
Тому, суд в порядку ч. 4 ст. 169 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних в ній даних, доказів і постановляє заочне рішення.
Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини справи.
Згідно договору позики грошей від 12 серпня 2008 року ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1, як фізичної особи, грошову позику в сумі 50000 доларів США. Виконання зобов'язання за договором має бути здійснено готівкою у межах міста Тернополя.
12.05.2012 року позивачем на адресу ОСОБА_2 направлено письмову претензію з вимогою повернути позику в сумі 50 000 доларів США, що еквівалентно становить 400000 грн.
Вказана претензія була отримана відповідачем 18.05.2012 року, однак залишена без належного реагування, позику не повернуто.
У відповідності до положень статей 1046, 1047 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж саму грошових коштів. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ст. 527 ЦК боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановленні договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).
Згідно офіційного курсу Національного банку України, станом на 05.12.2012 року, Національний банк України встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти (долара США): 100 доларів США = 799,30 грн. Тому, станом на день винесення рішення суду, заборгованість відповідача перед позивачем в перерахунку у національну валюту становить -399650,00 грн. (50000х799,30:100= 399650).
Зважаючи на викладене, суд вважає, що факт повернення відповідачем позики не підтверджений матеріалами справи, оскільки, аналізуючи норми цивільного законодавства момент повернення позики може підтверджуватися розпискою, прибутковим касовим ордером юридичної особи чи іншим документом, що підтверджує факт її повернення. Згідно ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Станом на дату розгляду справи сторонами не подано, а судом не здобуто доказів в підтвердження повернення коштів в сумі 50000 доларів США або виконання зобов'язання по укладеному договору, а тому позовні вимоги слід задовольнити.
Вимоги позивача щодо стягнення 2200 грн. понесених витрат на правову допомогу, факт сплати яких підтверджує квитанцією від 14.05.2012р. №11 до договору на правову допомогу не підлягають до задоволення, оскільки із тексту укладеного 12.05.2012р. договору №5 та квитанції від 14.05.2012р. №11 не вбачається понесення витрат саме по даній справі.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.
Сума судового збору, сплата якої була відстрочена ухвалою суду від 26.07.2012р. підлягає стягненню із позивача в доход державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 60, 88, 212, 218, 224-226, 228, 233, 294 Цивільного процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526, 527, 533, 610, 655, 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 50000 доларів США, що в гривневому еквіваленті по курсу НБУ станом на 05.12.2012 року становить -399 650 грн. 00 коп.; 3218,60 грн. судового збору.
3. Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного бюджету 3004 грн. 40 коп. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення заочного рішення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Головуючий суддяЮ. І. Дзюбановський
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 05.12.2012 |
Оприлюднено | 25.01.2013 |
Номер документу | 28713030 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбановський Ю. І.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбановський Ю. І.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбановський Ю. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні