Постанова

від 13.07.2012 по справі 2а-0770/3403/11

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 2a-0770/3403/11

рядок статзвіту -10.1

код - 08

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

з участю секретаря судового засідання - Корчинської В.А.,

з участю сторін та осіб, які беруть участь у справі:

представники позивача - Кривка П.П., Стецюнич І.А.,

представника відповідача - Далеко рей С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгірський агрошляхбуд" до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання нечинними рішень про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 13 липня 2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 липня 2012 року.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «Міжгірський агрошляхбуд» (надалі - ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд») звернулося у господарський суд Закарпатської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області (надалі - УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області, відповідач), яким просило: визнати нечинними рішення про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та фінансових санкцій згідно встановлених до оплати платіжних вимог, а саме вимоги № 26 від 07.07.2006 р., № 26 від 10.05.2006 р., № 08 від 07.04.2006 р., № 08 від 01.03.2006 р., № 26 від 07.09.2006 р., №26 від 31.10.2006 р., №26 від 16.11.2006 р., № 08 від 07.02.2007 р. та № 08 від 06.08.2008 р.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 20.08.2008 року позов задоволено, визнано нечинним рішення відповідача про стягнення з ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд» заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та фінансових санкцій згідно встановлених до оплати платіжних вимог, а саме вимоги № 26 від 07.07.2006 р., № 26 від 10.05.2006 р., № 08 від 07.04.2006 р., № 08 від 01.03.2006 р., № 26 від 07.09.2006 р., № 26 від 31.10.2006 р., № 26 від 16.11.2006 р., № 08 від 07.02.2007 р. та № 08 від 06.08.2008 року. Також рішенням суду встановлено розмір заборгованості позивача перед управлінням УПФУ в Міжгірському районі станом на 08.04.2008 року в сумі 14740,32 грн., в тому числі - 202,92 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, 6557,80 грн. фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків та 7959,60 грн. пені за несвоєчасну сплату страхових внесків. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. постанову господарського суду Закарпатської області від 20.08.2008 р. змінено, присудивши з Державного бюджету на користь ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд», смт. Міжгіря Закарпатської області 11,85 грн. судового збору та 1892,70 грн. витрат на оплату експертизи. В решті постанову господарського суду залишено без змін. Вищим адміністративним судом України ухвалою від 15.09.2011 р. касаційну скаргу УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області задоволено частково, постанову господарського суду Закарпатської області від 20.08.2008 р. та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

В судовому засіданні 16.05.2012 р. за клопотанням представника позивача, у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми, було замінено неналежного позивача Закрите акціонерне товариство «Міжгірський агрошляхбуд» на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжгірський агрошляхбуд» (згідно довідки АБ № 223136 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 95 «а»)).

В судовому засіданні представники позивача просили суд позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, додаткових поясненнях до позову а також в заяві про зміну позовних вимог, задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав, викладених у наданих суду письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що УПФУ у Міжгірському районі Закарпатської області внаслідок порушення ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд» термінів сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України було винесено відповідні рішення про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та фінансових санкцій згідно встановлених до оплати платіжних вимог, а саме: вимоги № 26 від 07.07.2006 р., № 26 від 10.05.2006 р., № 08 від 07.04.2006 р., № 08 від 01.03.2006 р., № 26 від 07.09.2006 р., № 26 від 31.10.2006 р., № 26 від 16.11.2006 р., № 08 від 07.02.2007 р. та № Ю08 від 06.08.2007 р., в примусовому порядку.

Відповідно до п.2 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 1058) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п.5 ст.106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

В силу вимог п.8 ст. 106 Закону № 1058 на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу".

Відповідно до п.9 ст.106 Закону № 1058 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, в тому числі, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 1) 10-ти відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30-ти календарних днів включно; 2) 20-ти відсотків зазначених сум - у разі їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 3) 50-ти відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області в обгрунтування своєї позиції про правомірність сум зазначених в оскаржуваних рішеннях надано розрахунок заборгованості до Пенсійного фонду ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд» станом на 16.04.2007 р., в якому відображено загальний стан розрахунків за страховими внесками на загальнообов'язкове пенсійне страхування, фінансовими санкціями і пенею належними до сплати та фактично сплаченими (застрахованими) за період з 01.01.2004 р. по 16.04.2007 р. У вказаному розрахунку належні до сплати страхові внески відображені на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті ЗАТ «Міжгірський агрошляхбуд» - помісячно за період з січня 2004 р. по лютий 2007 р., і загальна сума зазначених внесків за період становить 28592,71 грн. Суми штрафних санкцій та пені в розрахунку відображені на підставі прийнятих УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, відповідно до розрахунків фінансових санкцій та пені по особовому рахунку ЗАТ „Міжгірський агрошляхбуд", і загальна сума санкцій та пені за період становить 18306,27 грн., в т.ч. фінансові санкції накладені в сумі 11306,03 грн., сума пені - 7000, 24 грн.

Судом у відповідності до вимог статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з метою дослідження питання правомірності здійснення відповідачем розрахунків було призначено проведення відповідної судової експертизи. За висновком № 800 від 31.05.2008 р. судової-економічної експертизи встановлено розбіжності між документально підтвердженими сумами сплати (зарахування) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і сумами, відображеними у розрахунку заборгованості до Пенсійного фонду ЗАТ „Агрошляхбуд" станом на 16.04.2007 р. в розмірі 3753, 20 грн. - страхові внески, сплачені згідно платіжного доручення № 14 від 23.02.2007 р. в сумі 4170,22 грн. на реквізити Державної виконавчої служби у Міжгірському районі (зараховується за вирахуванням виконавчого збору в розмірі 10%, що становить 417,02 грн. 4170, 22 грн. -417, 02 грн.=3753, 20 грн.).

Водночас, за період з 16 квітня до 01 серпня 2007 р. задокументовано нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування ЗАТ „Агрошляхбуд" згідно розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за березень 2007 р. (за терміном сплати 20.04.2007 р. в сумі 399,28 грн., та сплати згідно платіжних доручень від 13.07.2007 р. № 18 в сумі 5,71 грн., та № 17 в сумі 100,03 грн. Зазначені нарахування та сплати страхових внесків відображені в картках особових рахунків обліку розрахунків за відповідними внесками в УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області.

Таким чином, документально частково підтверджується обґрунтованість зарахування УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області сплачені ЗАТ „Міжгірський агрошляхбуд" внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період 01 січня 2004 р. по 01 серпня 2007 р. Водночас, УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області не зараховано страхові внески в розмірі 3753, 20 грн., сплачені згідно платіжного доручення № 14 від 23.02.2007 р. в сумі 4170,22 грн. на реквізити Державної виконавчої служби у Міжгірському районі Закарпатської області.

Посилання відповідача на те, що зарахування цієї суми здійснювалось за вказівкою виконавчої служби винятково як захід примусового виконання двох судових наказів відносно позивача про відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на те, що неправомірність віднесення здійсненої позивачем часткової оплати органами ДВС не доводить відсутності у відповідача обов'язку перевіряти та контролювати надходження коштів від ДВС на оплату боргу та вживати відповідних заходів по її фактичному встановленню. Крім того, як вбачається з самого платіжного доручення № 14 від 23.02.2007 р., призначення його платежу „заборгованість по внесках до ПФУ", не дозволяє віднесення таких коштів на оплату іншого боргу.

Вищенаведене дає підстави визначити, що зазначена відповідачем сума заборгованості не відповідає дійсності і суперечить тим розрахункам суми заборгованості, що здійснені в ході експертизи. Водночас, матеріали справи також містять неузгодженість сум, що заявлялись УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області як заборгованість позивача. Так, згідно з актом звірки складеним спеціалістом відділу УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області заборгованість по збору на обов'язкове пенсійне страхування складала станом на 01 січня 2007 р. суму 3552,57 грн., недоїмка зі штрафних санкцій 5761,92 грн., борг зі сплати пені 5028, 1 грн. - всього на суму 14342,60 грн. Цей розрахунок у свою чергу суперечить іншому розрахунку суми заборгованості складеного знову ж таки відповідачем станом на 01.01.2007 р., де вже заборгованість по сумі страхових внесків зазначається у розмірі 5526,82 гри. (проти попередніх 3552,57 грн.). Всі ці розрахунки, в свою чергу, суперечать висновкам по сумі заборгованості, згідно складеного відповідачем акту від 26.05.2006 р. перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відтак, вищенаведене вказує на невідповідність висновків відповідача у викладених та пред'явлених ним до оплати рішень із сумою боргу, фактично присутньою у позивача та підтверджує неправомірність рішень УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області, а саме вимоги № 26 від 07.07.2006 р., № 26 від 10.05.2006 р., № 08 від 07.04.2006 р., № 08 від 01.03.2006 р., № 26 від 07.09.2006 р., № 26 від 31.10.2006 р., № 26 від 16.11.2006 р., № 08 від 07.02.2007 р.

Позивачем було уточнено позовні вимоги (згідно заяви ЗАТ «Афошляхбуд» від 20.08.2007 р. № 44), за якими додатково також просить визнати нечинним рішення відповідача, а саме вимогу про сплату боргу від 06.08.2007 р. № Ю08 на суму 16830,00 грн. Матеріалами справи встановлено, що така вимога містить в собі суму заборгованості, яка акумулює в собі всі раніше виставлені до оплати рішення, однак, не містить вказівки про те, що раніше пред'явлені до оплати вимоги слід вважати недійсними, або такими, що не підлягають до виконання.

Також згідно заяви про зміну позовних вимог ЗАТ «Афошляхбуд» від 13.08.2008 р. позивач додатково просить: 1) зобов'язати відповідача вчинити певні дії, а саме: визначити розмір заборгованості ЗАТ «Агрошляхбуд» перед УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області станом на 08 квітня 2008 року в сумі 14 740,32 гри., в т.ч.: а) зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування в сумі 202,92 грн.; б) зі сплати фінансових санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків в сумі 6577,80 грн.; в) зі сплати пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування та фінансових санкцій в сумі 7959т 60 грн.; 2) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита та витрати на проведення судово-бухгалтерської експертизи у сумі 3785,40 грн.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України ) визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення і з огляду на це, суд вважає, що позивачем виконані вимоги зазначеної статті щодо доказування обставин, на яких ґрунтуються вимоги, в частині визнання нечинними рішень УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області про стягнення з ЗАТ „Міжгірський афошляхбуд" заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, пені та фінансових санкцій згідно встановлених до оплати платіжних вимог, а саме: вимоги № 26 від 07.07.2006 р., № 26 від 10.05.2006 р., № 08 від 07.04.2006 р., № 08 від 01.03.2006 р., № 26 від 07.09.2006 р., № 26 від 31.10.2006 р., № 26 від 16.11.2006 р. та № 08 від 07.02.2007 р. Вимога УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області від 06.08.2007 р. № Ю08 також підлягає задоволенню, оскільки викладені в ній висновки та зазначена сума боргу не відповідають фактичним обставинам справи та дійсній заборгованості позивача перед УПФУ в Міжгірському районі Закарпатської області.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій (ч.1 ст. 2 КАС України ), у справах щодо оскарження рішень таких суб'єктів суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно, а згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, ящо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку, відповідачем не доведено дотримання визначеного чинним законодавством України порядку винесення оскаржуваних рішень. Разом з тим, в задоволенні решти позовних вимог - слід відмовити.

Згідно ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (згідно ч.1 ст.94 КАС України). Частиною 2 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз.

З врахуванням того, що суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог - слід присудити понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, відповідно до задоволених вимог, у розмірі 42 (сорок дві) гривні 50 коп. до стягнення з Державного бюджету України а також суму витрат на проведення судової експертизи в розмірі 3785,40 грн.

Керуючись ст. ст. 17, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгірський агрошляхбуд" до Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання нечинними рішень про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків - задовольнити частково.

Визнати нечинними вимоги Управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області № 26 від 07.07.2006 року, № 26 від 10.05.2006 року, № 08 від 07.04.2006 року, № 08 від 01.03.2006 року, № 26 від 07.09.2006 року, № 26 від 31.10.2006 року, № 26 від 16.11.2006 року, № 08 від 07.02.2007 року та № Ю08 від 06.08.2007 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжгірський агрошляхбуд" (90000, Закарпатська область, Міжгірський район, смт. Міжгір'я, вул. Голікова, буд. 11, ідентифікаційний код - 03580274) понесені документально підтверджені судові витрати, відповідно до задоволених вимог, у розмірі 42 (сорок дві) гривні 50 коп., а також суму витрат на проведення судової експертизи в розмірі 3785 (три тисячі сімсот вісімдесят п'ять) гривень 40 коп.

Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 17.07.2007 року.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Іванчулинець Д.В.