Рішення

від 27.11.2006 по справі 15/317

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/317

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

27.11.06 р.                                                                               Справа № 15/317                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Ломовцевої       

При секретарі Бєлікової Н.А.

за участю:

Прокурора      

Представників сторін:

від позивача    не з'явився

від відповідача    не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом   Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Деметра-Агро” м.Маріуполь

До відповідача     Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропродснаб” м.Маріуполь

про стягнення 50855 грн. 03 коп.  

СУТЬ СПОРУ:                         В судовому засіданні 16.11.2006р. розгляд справи оголошено закінченим відповідно до ст. 85 ГПК України та оголошена перерва до 27.11.2006р. для підготовки тексту рішення згідно ст. 77 ГПК України.             

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Деметра-Агро” м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродснаб” м.Маріуполь про стягнення 50855 грн. 03 коп., в тому числі 45049,33 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 4595,77 грн. пені, 1209,93 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір купівлі-продажу № 1/1 від 14.09.2005р., додаткові угоди до договору, товарно-транспортні накладні, прибуткові касові ордери, довіреність на отримання, акт звірки, рахунок на оплату, розрахунок суми боргу.

Позивач надав пояснення від 15.11.2006р., яким конкретизував позовні вимоги та представив уточнений розрахунок пені, відповідно до якого її розмір за період з 14.10.2005р. до 14.04.2006р. складає 2329,39 грн. Разом з тим заява про зменшення суми пені, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не надана. Таким чином, суд розглядає справу в межах суми, заявленої у позові.

Відповідач до жодного судового засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлен про слухання справи належним чином, в тому числі рекомендованою поштою з повідомленням.

Справа слуханням неодноразово відкладалась, в тому числі, з метою надання відповідачу права на захист, але він не скористався своїм процесуальним правом.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 16.10.2006р., яка направлена до господарського суду за запитом, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агропродснаб” м. Маріуполь на момент розгляду справи значиться у держреєстрі як юридична особа.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

          14.09.2005р. між СТОВ „Деметра-Агро” м.Маріуполь та ТОВ „Агропродснаб” м.Маріуполь  укладено договір купівлі-продажу № 1/1, відповідно до якого позивач зобов'язується поставити та передати сільськогосподарську продукцію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується купити та оплатити товар. Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковими угодами, підписаними обома сторонами.

          Позивач просить стягнути борг за продукцію, поставлену в період з 12.09.2006р. по 15.09.2006р.

Враховуючи дату укладення договору, той факт, що в ньому не зроблено посилання на поставку товару, здійснену 12.09.2006р. та 13.09.2006р. суд дійшов висновку, що у зазначений період товар було поставлено без договору.

Так, 12–13.09.2006р. позивачем було поставлено відповідачу сільськогосподарської продукції  на суму 46224 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, підписаними обома сторонами.  

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.     

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.   

          Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.  

Позивач пред'явив відповідачу рахунок на оплату від 14.11.2006р. за поставлену продукцію з 12.09.2006р. по 15.09.2006р. Доказів направлення даного рахунку відповідачу позивачем не представлено. Разом з тим, відповідач частково проплатив отриманий товар платіжним документом від 22.09.2005р., з посиланням на рахунок № 11 від 14.11.2006р. Таким чином, суд дійшов висновку, що станом на 22.09.2005р. виставлений рахунок відповідачем було вже отримано.

Надані послуги поза договором відповідачем оплачені в сумі 24000 грн., у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 22224 грн., що підтверджено матеріалами справи, актом звірки станом на 01.01.2006р., підписаним обома сторонами і підлягає стягненню в повному обсязі.   

Крім того, позивач поставив відповідачу сільськогосподарську продукцію за спірним договором на суму 34862,40 грн., що підтверджено відповідними товарно-транспортними накладними, підписаними обома сторонами.

Відповідно до п. 5 договору відповідач здійснює оплату 100% вартості товару згідно додаткової угоди до договору.

У додаткових угодах №№ 1, 2 до договору визначено строк оплати товару – до 14.10.2005р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Отриманий рахунок на поставлений товар по договору відповідач оплатив частково, в сумі 15000 грн., у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 19862,40 грн.,   що підтверджено матеріалами справи, актом звірки станом на 01.01.2006р., підписаним обома сторонами і підлягає стягненню в повному обсязі.   

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 2962,93 грн. індексу інфляції за період з 01.10.2005р. по 30.07.2006р. та 1209,93 грн. 3% річних за період з 14.10.2005р. по 30.08.2006р.  

Вказані суми нараховані відповідно до діючого законодавства і підлягають стягненню.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.  

Пунктом 7.2.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.  

Згідно зі ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовну давність до вимог про стягнення пені встановлено в 1 рік.    

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за період з 14.10.2005р. по 14.04.2006р. в сумі 4595,77 грн.

На вимогу суду, позивачем надано уточнений розрахунок пені, відповідно до вищезазначених норм, згідно якого її розмір складає 2329,39 грн. Разом з цим заява про зменшення суми пені, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не надана.

Таким чином, пеня в розмірі 2329,39 грн. нарахована відповідно до діючого законодавства і підлягає стягненню.

Вимога щодо стягнення пені в залишковій частині в сумі 2266,38 грн. задоволенню не підлягає у зв'язку з безпідставністю заявлення.   

          Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.  

           Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

          В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

           На підставі ст.ст. 11, 509, 526, 527, 258, 530, Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,  232 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,  господарський суд

В И Р I Ш И В :

  Позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Агро” м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродснаб” м.Маріуполь про стягнення 50855 грн. 03 коп. задовольнити частково.  

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агропродснаб” (87556, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Зелинського, 41, рах.26004027301 у філії ЗАТ „Донгорбанк” м. Маріуполь, МФО 335786, ЄДРПОУ 31419464) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Деметра-Агро” (887527, м.Маріуполь, Донецька область, вул. Молодіжна, 1, рах. 260089802415 в МФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 334185, ЄДРПОУ 30661189) 42086 грн. 40 коп. боргу, 2329 грн. 39 коп. – пені, 2962 грн. 93 коп. – індексу інфляції, 1209 грн. 93 коп. – 3% річних,  485 грн. 88 коп. – державного мита, 112 грн. 74 коп. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Ломовцева Н.В.