Рішення

від 07.11.2006 по справі 11/296-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/296-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.06р.

Справа № 11/296-06

За позовом  відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс", м. Запоріжжя 

до  відповідача-1: державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ  

до відповідача-2: закритого акціонерного товариства "АРС", м. Донецьк   

до відповідача-3: відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики "Колосниківська", м. Макіївка  Донецької області  

про стягнення 1 782, 17 грн.

Суддя  Мельниченко І.Ф.

Представники:

  Від позивача: Косаревська О.М., довіреність №19/8 від 01.01.2005 року, юрисконсульт

    Від відповідача-1: Шляєв І.В., довіреність від 01.01.2006 року, юрисконсульт

    Від відповідача-2: Кузнецов Ю.С., довіреність від 23.06.2006 року, начальник юридичного   відділу

    Від відповідача-3: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 1 782, 17 грн., що складають суму шкоди, завдану недостачею вугільної продукції відвантаженої згідно залізничної накладної №48244921.

Перший відповідач вимоги позивача не визнав, вважаючи, що відправником були порушені вимоги завантаження вантажу, що стало причиною поглиблень, які зазначені в комерційному акті.

Далі у відзиві на позов перевізник посилається на ст. 114, 115 Статуту залізниць України, зазначаючи, що залізниця відповідає  за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, чи в разі тієї суми, на яку було зазначено його вартість.

Другий відповідач позов не визнав, посилаючись на вину перевізника.

Третій відповідач позов не визнав, у відзиві зазначає що відповідно до ч.2 ст. 924 Цивільного кодексу України за втрату вантажу прийнятого до перевезення  відповідає перевізник.  

В судовому засідання за згодою представників позивача, відповідачяа-1 та відповідача-2 оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2 господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

01.02.2004 року між закритим акціонерним товариством "АРС" та відкритим  акціонерним товариством  "Запорожкокс" було укладено договір №431, згідно якого 27.03.2006 року на адресу позивача у вагонах №64836414 та №67148627 надійшло вугілля марки К0-100 по залізничній накладній №48244921, маса вугілля у зазначених вагонах   становить 69 000 кг., вантажовідправник - відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна  фабрика  "Колосниківська".

Рахунок-фактура закритого акціонерного товариства "АРС" №у-145 від 31.03.2006 р. сплачений позивачем у повному обсязі платіжними дорученнями №131140 від 05.04.2006 року, №131237 від 06.04.2006 року.

Під час приймання вказаної партії вугілля по кількості було встановлено його недостачу, що підтверджено комерційним актом БН742363/228 від 28.03.2006 р яким  встановлено, що   фактична вага отриманого вугілля у вагоні №64836414 складає 66 000 кг., тобто  виявлена недостача 3 000 кг., а у вагоні №67148627 - 67 350 кг., недостача - 1650 кг.  

Із зазначеного вище комерційного акту вбачається, що вантаж прибув на станцію призначення у технічно справних вагонах, із закритими дверми та люками, проте, справа по ходу потягу над першим та другим люками маються поглиблення, що свідчать про  не схоронність вантажу при перевезенні.

Згідно зі ст. 110, 113 Статуту залізниць, ст. 308 Господарського кодексу України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу, за незбереження прийнятого до перевезення вантажу вона несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди.

Статтею 14 Статуту залізниць  передбачено, що залізниця відшкодовує збитки, що виникли з її вини під час перевезення, за втрату чи недостачу  - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі

      Згідно з п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної у перевізних документах, недостача у вагонах №64836414 та №67148627  склала - 3 270 кг.

Вартість вугілля, якого недостає складає 1 782, 17 грн.

Заперечення першого відповідача не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Відповідно до ст.32 ГПК України наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів. При цьому, в силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Перший відповідач документально не підтвердив, що причиною поглиблень стало порушення відправником правил завантаження вантажу, як і не надав доказів того, що  дійсна вартість  вугілля, якого недостає, складає іншу суму, ніж та, яка пред'явлена позивачем до стягнення.

З огляду на викладене вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі за рахунок першого відповідача.

Вина закритого акціонерного товариства "АРС", м. Донецьк   та  відкритого акціонерного товариства Центральної збагачувальної фабрики "Колосниківська", м. Макіївка із матеріалів справи не вбачається.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 113, 114 Статуту залізниць, ст.ст. 526, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

ВИРІШИВ:

Стягнути з державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства "Запорожкокс", м. Запоріжжя 1 782, 17 грн. основного боргу, 102 грн. держмита,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові до інших відповідачів відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

 І.Ф. Мельниченко

Рішення підписано 30.11.2006 року