11/190
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.10.08 Справа № 11/190
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецького підприємства „Хімпоставка”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
до товариства з обмеженою віповідальністю „Реал ЛТД”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 45464 грн. 03 коп.
суддя Москаленко М.О.
секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.
за участю представників сторін:
від позивача – Сімейко А.М., дов. б/н від 18.09.2008
від відповідача –не прибув
в с т а н о в и в:
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 38960 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості відповідача, стягнуту рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2008 у справі № 18/267, а також 6503 грн. 80 коп. 3% річних.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду даної справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджено відповідними повідомленнями № 432255 від 03.10.2008, № 4322263 від 03.10.2008 про вручення поштового відправлення.
Також відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, який відбувся 22.09.2008, що також підтверджено повідомленням № 4231292 від 17.09.2008 про вручення поштового відправлення.
На адресу господарського суду 09.10.2008 надійшла термінова телеграма з викладеним у ній клопотанням про відкладення судового розгляду справи у зв'язку із службовим відрядженням Мелехова.
Жодного документу у підтвердження викладених у телеграмі відомостей відповідачем у справі надано не було, а також не було вказано посадове становище особи, від імені якої було надіслано вказану телеграму, а саме Мелехова (відомості щодо ініціалів також зазначені не були).
Жодної вимоги господарського суду, викладеної в ухвалі від 22.09.2008, відповідачем у справі виконано не було, витребувані господарським судом матеріали не надані. Про дату судового засідання у даній справі (09.10.2008) відповідач був повідомлений 03.10.2008 і, таким чином, мав можливість підготовки для надання витребуваних господарським судом документів і можливість надання суду обґрунтованих пояснень по суті спору.
За таких обставин, враховуючи думку присутнього у судовому засіданні представника позивача, суд вважає вказане вище клопотання, надіслане на адресу суду від імені відповідача, необґрунтованим та таким, у задоволенні якого слід відмовити.
Позовні вимоги позивачем мотивовані фактом невиконання відповідачем у даній справі зобов'язань за укладеним сторонами договором поставки від 14.05.2003 та фактом тривалого невиконання відповідачем у справі рішення господарського суду Луганської області від 12.02.2008 у справі № 18/267, залишеного без змін постановою судової колегії Луганського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 у справі № 18/267, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто борг у сумі 41960 грн. 40 коп., штраф у сумі 2098 грн. 02 коп., пеню в сумі 3071 грн. 50 коп. та судові витрати. У зв'язку з несплатою відповідачем визначених у судовому рішенні грошових сум позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 38960 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань на суму основного боргу –41960 грн. 40 коп., та 3% річних у розмірі 6503 грн. 80 коп.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем у справі під час її судового розгляду надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі обставини.
Рішенням господарського суду Луганської області від 12.02.2008 у справі №18/267 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецького підприємства „Хімпоставка” до товариства з обмеженою відповідальністю „Реал ЛТД” з відповідача на користь позивача стягнуто борг у сумі 41960 грн. 40 коп., штраф у сумі 2098 грн. 02 коп., пеню в сумі 3071 грн. 50 коп., витрати зі сплати державного мита в сумі 471 грн. 30 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 69 грн. 64 коп.
На виконання даного рішення було видано відповідний судовий наказ, в процесі виконання якого стягнуту рішенням суду грошову суму відповідачем сплачено не було у повному обсязі.
Позивачем у дані справі заявлено до стягнення інфляційні нарахування на суму боргу, стягнуту вказаним вище рішенням господарського суду, та 3% річних, за період з 01.06.2003 по 01.06.2008 виходячи з розміру заборгованості відповідача.
Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням суду від 12.02.2008 у справі №18/267 встановлено факт існування у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання у сумі 41960 грн. 40 коп. за укладеним сторонами у справі договором поставки № 14/05-Р від 14.05.2003. Судом під час розгляду справи № 18/267 також встановлений період, з якого почалося прострочення виконання відповідачем зобов'язань за укладеним з позивачем договором.
З урахуванням викладеного вище позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача у справі за період з червня 2003 року по червень 2008 року включно суми 3% річних (6503 грн. 80 коп.) та інфляційних нарахувань на суму заборгованості за договором (38960 грн. 23 коп.).
Заявлені до стягнення інфляційні нарахування та 3% річних позивач обґрунтовує положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності з якими боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На час розгляду судом даної справи сума основного боргу за договором, яку відповідач повинен був сплатити за рішенням суду від 12.02.2008, відповідачем не сплачена. Відповідачем вказаний факт не спростований.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази у їх сукупності, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з таких підстав.
Згідно з приписами ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими для виконання на усій території України.
Відповідно до ст. 161 Цивільного кодексу УРСР, а також ст. 526 Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 та застосовується до тих прав та обов'язків що виникли та продовжують існувати після набрання законної сили, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу і інших актів законодавства.
У зв'язку з тим, що станом на 01.01.2004 продовжував існувати обов'язок відповідача за вказаними правовідносинами зі сплати грошових коштів, до наведених правовідносин застосовуються правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, що набули чинності з 01.01.2004, відповідно до п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та п.4 прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (аналогічні приписи містять положення ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР, які діяли до 01.01.2004).
У відповідності із ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Відповідно до ст.. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Господарським кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження».
Виходячи з обставин справи простроченим є грошове зобов'язання у сумі 41960 грн. 40 коп. за укладеним сторонами у даній справі договором поставки від 14.05.2003 № 14/05-Р. На даний час вказане зобов'язання не є припиненим.
Розрахунок заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних зроблений з урахуванням вимог чинного законодавства та ґрунтується на фактичних обставинах справи.
Заперечень на позов відповідач не надав.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З урахуванням викладеного суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутнього у судовому засіданні представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Реал ЛТД», вул.. Півоварова, буд. 3, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код 31023101, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сєвєродонецького підприємства «Хімпоставка», вул. Півоварова, буд. 15е, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, код 30672321, 38960 грн. 23 коп. інфляційних нарахувань на суму заборгованості, 6503 грн. 80 коп. 3% річних, витрати зі сплати державного мита у сумі 389 грн. 60 коп., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання рішення –14.10.2008.
Суддя М.О. Москаленко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2008 |
Оприлюднено | 11.02.2009 |
Номер документу | 2897361 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мельниченко Ірина Федорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні