Ухвала

від 31.01.2013 по справі 2-6537/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: №22-ц-790-950-2013р. Гол. 1 інст. -Задорожний М.І

Справа № 2-6537-2011р доповідач -Ларенок В.І.

Категорія : заробітна плата.

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді Ларенка В.І.

суддів: Гальянової І.Г., Бородіна М.М.,

при секретарі: Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради про виплату недоплаченої суми заробітної плати та стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИЛА:

9 червня 2010 року позивач ОСОБА_2 звернувся у суд з позовом до відповідача, в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому надбавку за виконання робіт по завідуванню технічними майстернями трудового навчання ХЗОШ №106 за 2009 -2010 навчальні роки та зробити перерахунок виплати відпустки за цей період.

В подальшому позивач неодноразово змінював позовні вимоги та в остаточному варіанті позову просив зобов'язати Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради нарахувати і виплатити йому надбавку 5% від посадового окладу, виходячи з розміру окладу на момент виплати за роботу, враховуючи індексацію і компенсацію у зв'язку з інфляцією і порушенням термінів виплати, по завідуванню слюсарно-столярними майстернями ХЗОШ №106 за періоди: з вересня 2004 року по серпень 2005 року включно; з вересня 2006 року по серпень 2007 року включно; з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно; з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно і зробити перерахунок сум оплати часу щорічних тарифних відпусток за ці періоди.

Крім того позивач просив зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити йому надбавку 20% від посадового окладу за фактичне виконання роботи по завідуванню технічними майстернями за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року включно і зробити перерахунок суми оплати часу щорічної тарифної відпустки за цей період та стягнути на його користь в відшкодування моральної шкоди 2 400 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працює вчителем з 02.12.2002 року в ХЗОШ №106 і проводить заняття по трудовому навчанню. У зв'язку з його завідуванням технічними майстернями трудового навчання він повинен одержувати доплату в розмірі 20% окладу (ставки заробітної плати).

За період з вересня 2005 року по серпень 2006 року за завідування слюсарно-столярними майстернями йому робилася доплата у розмірі 20% від ставки заробітної плати (окладу).

Проте, за період 2004-2005 навчального року (з вересня 2004 року по серпень 2005 року), за період 2006-2007 навчального року, за період 2007-2008 навчального року, за період 2008-2009 навчального року йому виплачувалася надбавка усього у розмірі 15% окладу, а не 20%, тобто систематично не доплачувалося 5% окладу.

Крім того, позивач вважає, що надбавка в розмірі 20% від окладу за завідування слюсарно-столярними майстернями за період з 2009-2010 навчальний рік йому не виплачувалося необґрунтовано, хоча він як і раніше фактично продовжував виконувати роботу по завідуванню майстернями, які були підготовлені для проведення занять 2009-2010 навчального року, відповідали усім нормам охорони праці, правилам техніки безпеки, санітарії і т.д., що підтверджується відповідними актами.

Позивач вважає, що оскільки він в 2009-2010 навчальному році продовжував фактично виконувати роботу по завідуванню слюсарно-столярними майстернями, ця робота має йому бути оплачена.

Крім того, недоплата негативно відбилася і на оплаті днів щорічної тарифної відпустки, оскільки відповідач не зробив перерахунок сум оплати щорічних тарифних відпусток за періоди, коли незаконно недоплачувалося 5% окладу, хоча недоплата 5% окладу негативно вплинула на обчислення середньої заробітної плати, що враховується при оплаті часу щорічних тарифних відпусток.

На підставі акту перевірки від 21 січня 2010 року територіальною державною інспекцією праці були виявлені порушення вимог ст. 98 КЗпП України та п 44 підрозділу В розділу 5 Інструкції про порядок начислення заробітної плати працівникам освіти - доплата за завідування комбінованою майстернею (з обробки металу та деревини або слюсарно-столярної) становлена відповідно до наказу від 01.09.2008 № 126-к в розмірі нижчому, ніж передбачено нормативними актами з оплати праці педагогічних працівників, а тому було приписано приписом територіальної державної інспекції праці від 21.01.2010 року питання встановлення доплати за завідування комбінованою майстернею привести у відповідність до вимог ст. 98 КЗпП та п. 44 підрозділу В розділу 5 Інструкції про порядок начислення заробітної плати працівникам освіти в строк до 21 лютого 2010 року.

Проте йому була виплачена сума недоплати у розмірі 5% окладу за завідування слюсарно-столярними майстернями за періоди 2007-2008 навчальний рік і за 2008-2009 навчальний рік тільки в січні 2012 року, тобто через 2 року після винесення припису від 21.01.2010 року, незважаючи на те, що із-за інфляції і змін прожиткового мінімуму істотно змінився розмір окладу: якщо на момент винесення припису в січні 2010 року оклад складав 1 093 грн., то через 2 року після видання припису -на момент січня 2012 року -оклад став 1 523 грн.

Позивач вважає, що зазначені обставини обумовлюють суму заподіяної йому моральної шкоди із розрахунку: 100 грн. х на 24 міс. (2 року) = 2 400 грн., що відповідає і прецедент ній практиці Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої він має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок встановленого порушення (Рішення «Пастухів проти України, №20473\02, пункт 28, від 4 жовтня 2005 року).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на недостатнє фінансування органів освіти та неналежне виконання позивачем своїх обов'язків по завідуванню комбінованою майстернею з обробки металу та деревини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 листопада 2012 року позов ні вимоги задоволені частково.

Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_2 надбавку 5% від посадового окладу, виходячи з розміру окладу на момент виплати за роботу по завідуванню слюсарно-столярними майстернями ХЗОШ №106 за періоди: з вересня 2004 року по серпень 2005 року включно; з вересня 2006 року по серпень 2007 року включно; з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно; з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно і зробити перерахунок сум оплати часу щорічних тарифних відпусток за ці періоди, з урахуванням уже виплачених сум.

Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_2 надбавку 20% від посадового окладу за фактичне виконання роботи по завідуванню слюсарно-столярними майстернями ХЗОШ №106 за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року включно і зробити перерахунок сум оплати часу щорічної тарифної відпустки за ці періоди, з урахуванням уже виплачених сум.

Стягнуто з Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_2 в відшкодування моральної шкоди 2 400 грн.

В інший частині вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційний скарзі Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради просить рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог про нарахування і виплати надбавки 5% від посадового окладу за період з вересня 2004 року по серпень 2005 року і нарахування і виплати 20% за період з вересня 2009 року по серпень 2010 року і зробити перерахунок сум оплати часу щорічної відпустки за цей період, і стягнення моральної шкоди.

При цьому посилається на те, що позивач в 2009-2010 навчального року не завідував майстернею, і що в 2004-2005 навчальних років діяла інша редакція Наказ-Інструкція, згідно до якої за завідування навчальними майстернями встанавливалася доплата в розмірі до 0,63 мінімальної заробітної плати а не від посадового окладу.

Крім того посилається на те, що позивачем не надано жодного документу або доказу спричинення моральної шкоди, а також наявність такої шкоди.

В інший частині рішення суду Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради не оскаржує.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про виплату недоплаченої суми заробітної плати та стягнення моральної шкоди ,- суд першої інстанції виходив з того, що позивач як учитель трудового навчання в ХЗОШ №106 був призначений завідуючим столярною та слюсарною майстернями з 01.09.2004 року. За завідування комбінованою майстернею установлюється доплата в розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати. Однак відповідач за період з вересня 2004 року по серпень 2005 року включно; з вересня 2006 року по серпень 2007 року включно; з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно; з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно йому виплачував надбавку у розмірі 15% окладу а не 20%, і за період 2009-2010 навчальний рік взагалі не виплачував зазначену надбавку, незважаючи на те, що він фактично продовжував виконувати роботу по завідуванню майстернями. Що позивачу заподіяна роботодавцем при виконанні ним трудових обов'язків моральна шкода, яка і підлягає відшкодуванню.

Судова колегія погоджується з рішенням суду, тому, як воно постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться в трудових відношеннях з відповідачем і як учитель трудового навчання в ХЗОШ №106 був призначений завідуючим столярною та слюсарною майстернями ( тобто комбінованою майстернею) з 01.09.2004 року (а.с. 196 том 1). За завідування комбінованою майстернею установлюється доплата в розмірі 20 відсотків ставки заробітної плати, що передбачено статтею 98 КЗпП України і п. 44 підрозділу В розділу 5 Інструкції про порядок начислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом міністерства освіти України №102 від 15.04.93 року.

Таким чином, в зв'язку з завідуванням позивачем комбінованою майстернею з обробки металу та деревини він повинен одержувати доплату в розмірі 20% окладу (ставки заробітної плати).

Відповідно до наданих суду першої інстанції довідок, за період з вересня 2005 року по серпень 2006 року за завідування слюсарно-столярними майстернями позивачу робилася доплата у розмірі 20% від ставки заробітної плати.

Однак відповідач за період з вересня 2004 року по серпень 2005 року включно; з вересня 2006 року по серпень 2007 року включно; з вересня 2007 року по серпень 2008 року включно; з вересня 2008 року по серпень 2009 року включно йому виплачував надбавку у розмірі 15% окладу а не 20%, і за період 2009-2010 навчальний рік взагалі не виплачував зазначену надбавку, незважаючи на те, що він фактично продовжував виконувати роботу по завідуванню майстернями.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач в 2009-2010 навчального року не завідував майстернею, і що в 2004-2005 навчальних років діяла інша редакція Наказ-Інструкція, згідно до якої за завідування навчальними майстернями встановлювалася доплата в розмірі до 0,63 мінімальної заробітної плати а не від посадового окладу, - спростовується також наказом самого відповідача від 01.09.2005 року, згідно до якого позивачу призначалася доплата за завідування слюсарно-столярною майстернею з 01.09.2005 року у розмірі 20% від посадового окладу (а.с. 197 том 1).

Крім того наказ від 01.09.2004 року, яким позивач був призначений завідуючим столярною та слюсарною майстернями ( тобто комбінованою майстернею) з 01.09.2004 року (а.с. 196 том 1) не змінювався, діяв без строку. Позивач продовжував завідувати майстернями весь вказаний період часу. Доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач суду не надав.

Навпаки, з актів -дозволив, затверджених начальником відділу освіти Дзержинської райради ( а.с. 56-59) вбачається, що майстерні до роботи у 2005-2006 навчальному році, у 2006-2007 навчальному році, у 2007-2008 навчальному році, у 2009-2010 навчальному році - були готові.

Актом перевірки від 21 січня 2010 року територіальної державної інспекцією праці були виявлені порушення вимог ст. 98 КЗпП України та п. 44 підрозділу В розділу 5 Інструкції про порядок начислення заробітної плати працівників освіти. Актом підтверджується факт, що доплата за завідування комбінованою майстернею встановлена в розмірі нижчому, ніж передбачено нормативними актами з оплати праці. Було приписано в строк до 21 лютого 2010 року виконати вимоги припису про вжиття заходів щодо його виконання.

Твердження відповідача про відсутність належного фінансування не є підставою для позбавлення працівника грошової винагороди за виконану роботу.

Відповідно до п.3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються основна заробітна плата, доплати і надбавки. Таким чином, позов в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок сум, що підлягали виплаті по оплаті днів щорічної відпустки підлягає також задоволенню, оскільки при нарахуванні оплати днів щорічної відпустки за зазначений період, відповідач не врахував надбавку в повному розмірі, що негативно вплинуло на обчислення середньої заробітної плати часу щорічних тарифних відпусток.

Суд першої інстанції всім цім обставинам і доводам надав належну оцінку та й правильно прийняв рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Факт заподіяння позивачеві моральної шкоди, пов'язаної з недоплаченої суми заробітної плати, та відповідних в зв'язку з цим душевних страждань, які вочевидь мали місце, сумнів у судової колегії не викликає. Визначений позивачем розмір відшкодування цієї шкоди, з яким погодився суд першої інстанції, у даному випадку відповідає вимогам і розумності і справедливості.

Таким чином суд обґрунтовано ухвалив рішення в частині задоволення позову.

Інші доводи викладені в апеляційній скарзі є не суттєвими та висновків суду першої інстанції вони не спростовують.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу Управління освіти адміністрації Дзержинського району Харківської міської ради - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: