Рішення

від 22.01.2009 по справі 20/257

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/257

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.01.09 р.                                                                                                       Справа № 20/257                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув увідкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ПФК „Інсайдер”, м.Донецьк

до відповідача Фермерського господарства „Ніка”, смт.Вел.Новосілка

про стягнення 39098,38 грн.

За участю представників:

від позивача: Дукова Е.Г. – дов.

від відповідача: Пономаренко А.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

       До господарського суду Донецької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „ПФК „Інсайдер”, м.Донецьк, із позовом до Фермерського господарства „Ніка”, смт.Вел.Новосілка, про стягнення 39098,38 грн., з яких 36731,68 грн. – основного боргу за отримані нафтопродукти за договором поставки нафтопродуктів № 39 від 13.05.08 р. (далі-Договір), 2366,70 грн. – суми пені.

Під час вирішення спору позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача основний борг за Договором в сумі 36731,68 грн. пеню в сумі 2653,44 грн., а всього – 39385,12 грн.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на  порушення відповідачем умов Договору щодо повної та своєчасної сплати поставлених позивачем нафтопродуктів, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України, на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Позивач також просив суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на грошові суми, належні відповідачеві. Зазначене клопотання судом залишено без задоволення.

          Відповідач позову не визнав, посилаючись на те, що Договір не є укладеним, внаслідок чого не може бути підставою позовних вимог.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.01.09 р. до 22.01.09 р.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

13 травня 2008 р. позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) підписано Договір, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язався передати в узгоджені строки, а Покупець прийняти та сплатити на умовах Договору нафтопродукти (Товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначаються в витратних накладних.

Згідно із п.1.4 Договору, загальна вартість Товару визначається витратними документами.

Розділом 2 Договору визначені умови та строки поставки, порядок приймання Товару, а саме – згідно із заявками Покупця, транспортом Покупця на умовах EXW резервуари нафтобази, визначеної Постачальником, транспортом Постачальника на умовах СРТ місце призначення, зазначене Покупцем, приймання Товару за якістю – згідно із технічними умовами та іншими нормативно-технічними актами, за кількістю – згідно із товарно-транспортними документами (накладними та/або актами приймання-передачі), керуючись Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, нафтопродуктів на підприємства та в організаціях України.

Відповідно до п.3.1 Договору, Покупець зобов'язався здійснити сплату повної (100%) вартості Товару протягом 1 банківського дня після отримання Товару, якщо інше не вказано в додатковій угоді до Договору.

Згідно із п.3.2 Договору, датою оплати Товару вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на рахунок Постачальника.

Пунктом 4.2 Договору передбачена відповідальність Покупця за несвоєчасну сплату Товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки платежу.

Згідно із п.6.1 Договору, він діє з моменту підписання сторонами до 31.12.08 р., а в частині взаєморозрахунків – до їх повного завершення.

В пункті 6.3 Договору зазначено, що Договір складено при повному розумінні сторонами предмету договору. При цьому, виключаються будь-які усні обговорення щодо предмету Договору.

Договір підписано сторонами без зауважень та приміток про будь-які розбіжності та, як свідчать матеріали справи, прийнято сторонами до виконання.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язку з повної та своєчасної сплати отриманих за Договором нафтопродуктів, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач позову не визнав, у Відзиві на позовну заяву зазначив, що Договір не є укладеним, оскільки не містить таких істотних умов як найменування, кількість товару, порядок його оплати та ціна, строки поставки, загальна сума Договору.

На думку відповідача, Договір за даних обставин не може бути підставою виникнення прав і обов'язків між сторонами та підставою позовних вимог.

         Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

       Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із ст.202 зазначеного кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 628 зазначеного кодексу передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В розділі 1 “Предмет договору” сторони домовились що асортимент, кількість, ціна товару, яким є нафтопродукти, визначаються у витратних накладних, як і загальна вартість товару.

Пунктом 6.3 Договору сторони засвідчили, що не мають будь-яких непорозумінь стосовно предмету Договору.

Строк дії Договору чітко визначено п.6.1.

Договір підписано сторонами без приміток про наявність розбіжностей, протоколу розбіжностей суду не надано, підписи осіб, що підписали Договір, скріплені печатками підприємств.

Наявна в матеріалах справи накладна № 58 від 13.05.08 р. містить дані про найменування товару, його кількість, ціну, підтверджує факт поставки Товару відповідачеві, а разом із наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок про сплату Товару відповідачем свідчить про прийняття сторонами Договору до виконання.

За даних обставин суд дійшов висновку про те, що Договір є укладеним, а заперечення відповідача не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Докази сплати відповідачем на користь позивача отриманого Товару у повному обсязі суду не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 зазначеного кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 зазначеного кодексу, зокрема, передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу за Договором в сумі 36731,68 грн. та пені в сумі 2366,70 грн. є обґрунтованими, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Уточнення до позовної заяви в частині вимог про збільшення розміру пені суд до уваги не приймає у зв'язку із неподанням суду доказів доплати держмита у встановленому порядку та розмірі.

Клопотання позивача про забезпечення позову судом залишено без задоволення у зв'язку із неподанням доказів, того, що невжиття таких заходів призведе до утруднення виконання рішення суду, або зробить його неможливим.

Судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 180, 216, 217 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 202,  525, 526, 530, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства „Ніка” (85500, Донецька область, Великоновосілківський район, смт.Вел.Новосілка, вул.Первомайська, 15/3; поточний рахунок 26006300497 у Великоновосілківському відділенні Ощадбанку № 3227, МФО 394482, код ЄДРПОУ 23181139) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПФК „Інсайдер” (83114, м.Донецьк, пр.Панфілова, 6/17; поточний рахунок 26000122676000 в Донецькій ОД “Райффайзен БАНК АВАЛЬ”, МФО 335076, код ЄДРПОУ 35537489) 36731,68 грн. основного боргу, 2366,70 грн. пені, 390,98 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

                        Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.01.09 р.

                                                           Повний текст рішення підписано 27.01.09 р.

               Суддя                                                                                                            Донець О.Є.                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу