Рішення

від 22.01.2009 по справі 14/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/225

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.09                                                                                 Справа № 14/225.

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЛАЙ”, м. Луганськ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ

про  стягнення 518627 грн. 50коп.

та зустрічним позовом про визнання недійсним договору

                                                                  Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

Від позивача –Калашніков Є.М., довіреність № 04/08 від 04.08.08, Башкова С.І., директор;

Від відповідача –Семененко О.В., довіреність від 13.10.08, Видрін Д.В., директор.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

У справі оголошено перерву до 22.01.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 500000 грн. 00коп., штрафних санкцій у розмірі 15000 грн. 00 коп., згідно ст..625 ЦК України, за договором позики від 03.006.08 №1/5.

Позивач заявами в порядку ст.22 ГПК України  від 18.12.08 та від 19.12.08 уточнив позовні вимоги зазначивши, що штрафні санкції згідно ст..625 ЦК України це інфляційні нарахування та 3% річних та збільшив заявлені позовні вимоги, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 500000 грн. 00 коп., інфляційні нарахування у сумі 16127 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 2500 грн. 00 коп.

Заява позивача про зміну позовних вимог приймається судом як така, що не суперечить ст.22 ГПК України. Розглядаються збільшені позовні вимоги.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 15.12.08 проти заявленого позову заперечує з мотивів підписання договору з його сторони неповноважною особою. Звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 03.06.08 № 1/5.

Даний зустрічний позов прийнято для розгляду сумісно з первісним, оголошено перерву у засіданні.

Позивач відзивом на зустрічний позов від 08.01.09 визнав зустрічний позов та заявив клопотання про застосування наслідків недійсності угоди, передбачені ч.1 ст.216 ЦК України.

Відповідач вказує, що Видріним В.П. зазначена позика була перерахована з підприємства позивача (де він є єдиним засновником) на підприємство відповідача (де він був керівником та одним з засновників) не з метою фактичного надання позики. Сума боргу, що заявлена до стягнення, перерахована Видріним В.П. з підприємства відповідача на свій особистий рахунок. Відповідачем подано відповідну заяву до правоохоронних органів та позов до Ленінського районного суду м.Луганська про стягнення привласнених коштів.

Відповідачем заявлено 3 клопотання про витребування з банківських установ відомостей про рух коштів по рахунках Видріна В.П. Дані клопотання судом відхиляються, оскільки розглядаються взаємовідносини юридичних осіб а не позов до Видріна В.П. Дана інформація не має відношення для розгляду справи господарським судом.

Відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з провадженням Кам'янобрідським РВ УМВС України у Луганській області досудового слідства стосовно незаконних дій Видріна В.П.

Дане клопотання судом відхиляється, оскільки ст..79 ГПК України не передбачено таку підставу для зупинення провадження у справі.

Відповідачем подано усне клопотання про залучення Видріна В.П. третьою особою, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Позивач заперечує проти клопотання.

Дане клопотання судом відхиляється, оскільки відповідачем не доведено, які ж права та охоронювані законом інтереси Видріна В.П. зачіпаються при розгляді даної справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачем з відповідачем підписаний договір позики № 1/5 від 03.06.08. Зі сторони позивача договір підписаний директором Башковою С.І., зі сторони відповідача –Видріним В.П. За договором позивач надавав відповідачу позику 500000 грн., а відповідач зобов'язаний був повернути її протягом чотирьох місяців з дня зарахування усієї суми на рахунок відповідача.

Платіжним дорученням № 1 від 04.06.08 позивач перерахував відповідачу 473600 грн., платіжним дорученням № 2 від 06.06.08 –26400 грн. Призначенням платежу у дорученнях вказано: «Згідно договору позики № 1/5 від 03.06.08».

До 06.10.08 кошти повернуті не були, тому позивач звернувся до відповідача з претензією № 06./11 від 06.10.08 з вимогою повернути кошти (надіслана 06.10.08).

Після пред'явлення вимоги кошти також повернуті не були тому позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 500000 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань у сумі у сумі 16127 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 2500 грн. 00 коп.

Відповідач звернувся з зустрічним позовом про визнання недійсним договору № 1/5 від 03.06.08 оскільки на момент підписання договору Видрін В.П. не був директором підприємства.

           Оцінивши обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що зустрічний позов слід задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Між тим, на момент укладення спірного договору Видрін В.П. не був директором ТОВ „Фірма Сілай" і не мав жодних повноважень на підписання від його імені будь-яких договорів, що підтверджується рішенням загальних зборів учасників ТОВ „Фірма Сілай" від 14.04.2008 р., яким припинені трудові відносини між товариством і директором товариства Видріним В.П. Законність даного рішення загальних зборів підтверджена рішенням господарського суду Луганської області від 23.06.08 р., постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.2008 р., постановою Вищого господарського суду України від 18.11.2008 р. по справі № 3/66н-к.

За приписами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З огляду на викладене, при укладенні спірного договору порушено загальну вимогу, необхідну для чинності правочину, передбачену ч. 2 ст. 203 ЦК України, яка полягає в тому, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. При укладенні спірної угоди Видрін В.П. діяв без належних повноважень.

Згідно зі ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Проте позивач не схвалював укладений Видріним В.П. договір позики № 1/5 від 03.06.2008 р. і не вчинював дій, які б свідчили про прийняття спірного договору до виконання. Зокрема за заявами позивача СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області 25.07.2008 р. порушено кримінальну справу за ознаками ч. 1 ст. 357 КК України по факту присвоєння громадянином Видріним В.П. бланків, штампів, печатки, статутних документів ТОВ «Фірма Сілай», а 05.08.2008 р. цим же органом порушено кримінальну справу за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство) по факту заволодіння Видріним В.П. майном ТОВ «Фірма Сілай», що підтверджується відповідними постановами СВ ЛМУ УМВС України в Луганській області від 25.07.2008 р. та від 05.08.2008 р.

Відповідно до ч. 4 п/п 9.1 п. 9 Роз'яснення ВАС України від 12.03.1999 № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи або керівника її відособленого підрозділу повноважень на укладення угоди, ґрунтується  на її обов'язку перевіряти такі повноваження».

На час підписання спірного договору директору ТОВ «Сілай»(позивачу по справі) Башковій С.І. було відомо про рішення загальних зборів учасників ТОВ „Фірма Сілай" від 14.04.2008 р. про припинення трудових відносин між ТОВ „Фірма Сілай" і Видріним В.П. і про відсутність у Видріна В.П. повноважень на укладення договору. Башкова С.І., як учасник ТОВ „Фірма Сілай" із часткою в статутному фонді товариства в розмірі 14% (п. 2 розд. 2 Статуту ТОВ „Фірма Сілай"), була разом із Видріним В.П., який також є одним із учасників ТОВ „Фірма Сілай" з часткою у статутному фонді товариства в розмірі 20%, позивачем по справі № 3/66н-к по оскарженню зазначеного рішення загальних зборів від 14.04.08, що підтверджується процесуальними документами суду у справі № 3/66н-к у тому числі ухвалою про порушення провадження у справі від 23.04.08.

З наведених обставин спірний договір позики № 1/5 від 03.06.2008 р. є недійсним.

За загальним правилом ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша зацікавлена особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

За таких підстав зустрічний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст..216 ЦК України недійсний  правочин  не створює юридичних наслідків,  крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі  недійсності  правочину  кожна  із  сторін зобов'язана повернути другій  стороні  у  натурі  все,  що  вона  одержала  на виконання   цього   правочину,   а   в  разі  неможливості  такого повернення,  зокрема тоді,  коли одержане полягає  у  користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже слід стягнути з відповідача отримане ним за недійсним договором 500000 грн. на користь позивача, а у задоволенні первісного договору відмовити за необґрунтованістю, оскільки як підставу позовних вимог позич зазначає лише недійсний договір.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України  судові витрати за первісним та зустрічним позовами покладаються на позивача.

Зайве сплачене держмито у сумі 17 грн. за зустрічним позовом підлягає поверненню відповідачу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України,  суд, -

в и р і ш и в :

1.          Зустрічний позов задовольнити.

2.          Визнати недійсним договір позики № 1/5 від 03.06.08 укладений Товариством з обмеженою відповідальністю «Сілай»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма Сілай».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ, вул..Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЛАЙ”, м. Луганськ, вул..К.Маркса, 47, ідентифікаційний код 35844088 500000 грн. Наказ видати.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СІЛАЙ”, м. Луганськ, вул..К.Маркса, 47, ідентифікаційний код 35844088 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ, вул..Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321  витрати на сплачене держмито 85 грн. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 118 грн., видати наказ.

5.          У задоволенні первісного позову відмовити.

6.          Судові витрати за первісним позовом покласти на позивача.

7.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Фірма Сілай”, м. Луганськ, вул..Рудя, 18, ідентифікаційний код 20177321 зайве сплачене держмито у сумі 17 грн. за квитанцією № 3331.275.2 від 25.12.08 через Луганську філію ЗАТ КБ «Приватбанк». Підставою для повернення є дане рішення скріплене печаткою суду.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –26.01.09.

Суддя                                                                                                        Є.А.Лісовицький