Рішення

від 29.01.2009 по справі 11/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.09                                                                                           Справа№ 11/272

Господарський суд Львівської області у складі судді Сало І.А.

При секретарі Легуцькому І.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі ЛКП “Залізничнетеплоенерго” м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфан ДК”, м. Львів

Про стягнення 2851,86грн.

В судовому засіданні взяли участь представники:

Від прокуратури Панасюк О.І. –пом прок. посвідчення №181

Від позивача Лутчин Р.Б. –нач.юр.відділу довіреність №1 від 02.01.2008р.

Від відповідача не з”явився

    Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

    Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Прокурором Залізниччного району м. Львова заявлено позовну вимогу в інтересах держави в особі ЛКП “Залізничнетеплоенерго” про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфан ДК” 2851,86грн. боргу.

           Ухвалою господарського суду від 18.12.2008року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.01.2009року.

    Від здійснення технічної фіксації судового процесу сторони відмовились.

    Прокурор та позивач в судовому засіданні позов підтримали та настоюють на його задоволенні з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, на підставі наступного:

    Між ЛКП “Залізничнетеплоенерго” та ТзОВ “Ліфан ДК” 01.10.2002р. укладено договір №4477 про постачання теплоавої енергії в гарячій воді. Відповідач всупереч умовам договору за надані послуги щодо постачання теплової енергії в гарячій воді оплати в повному обсязі не здійснював, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 2502,49грн. Після заявлення позову позивачем погашено основну заборгованість в повному розмірі.

           Відповідач подав клопотання про припинення провадження у справі в зв”язку з погашенням основної заборгованості в повному обсязі.

         В судовому засіданні 29.01.2009р. судом проголошено вступну і резолютивну частину рішення. Рішення виготовлене та підписане в повному обсязі 29.01.2009р.

    Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

    Між МКП “Залізничнетеплоенерго” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ліфан-ДК” (відповідач) 01.10.2002р. укладено договір №4477 про постачання теплової енергії в гарячій воді з протоколом розбіжностей

    Відповідно до п.1 договору енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов”язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а покупець зобов”язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

    Відповідно до п.2.1 договору теплова енергія постачається покупцеві в обсягах згідно з додатком №1 до договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гаряче водопостачання протягом року згідно графіка, затвердженого органами місцевої влади.

    Позивач на виконання умов договору здійснював постачання теплової енергії.

    Відповідно до п. 6.3 покупець до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує енргопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

    Відповідач в порушення умов договору зобов”язання по оплаті належним чином не виконував в зв”язку з чим у відповідача перед позивачем за період з 01.05.2008р. по 01.11.2008р. утворилася заборгованість в розмірі 2502,49грн.

   Відповідачем після заявлення позову оплачено основну заборгованість в розмірі 2502,49грн. що підтверджується квитанціями від 13.11.2008р., 16.12.2008р., та 13.01.2009р. що містяться в матеріалах справи.

   Дослідивши подані сторонами матеріали, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне:

         П. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

   Ст. 509 ЦК України зазначає, що зобов»язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов»язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку.

   З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов»язання у встановлений договором строк належним чином не виконав тобто відповідачем були порушені вимоги статті 526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

    Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

    З огляду на те, що відповідачем оплачено частину позовних вимог, провадження щодо стягення основного боргу в розмірі 2502,49грн. підлягає припиненню

    Відповідно до умов п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

    Позивачем в долученому до позовної заяви розрахунку пені проводиться нарахування пені за період з травня 2008р. по жовтень 2008р. Даний розрахунок не може бути взятий судом до уваги. оскільки він складений з порушенням ст. 232 ГК України відповідно до положень якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

    Враховуючи той факт що позов заявлено у грудні 2008р. то нарахування пені за травень та червень 2008р. є необгрунтованим та таким що підлягає відмові.

    Таким чином розмір пені яка є обгрунтованою та відповідає чинному законодавству становить 181,76

    У відповідності з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов»язання на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

    Позивачем правомірно нараховано 3% річних які згідно з доданим розрахунком становлять 28,72грн. Також позивачем нараховано інфляційні збитки які відповідно до розрахунку складають 90,87грн.

   Таким чином загальна сума заборгованості яка підтверджена матеріалами справи та відповідає чинному законодавству складає 301,35

    Судові витрати покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, оскільки спір виник з його вини.

    Керуючись ст. 193 ГК України ст.526,625 ЦК України, 43,49, п.1№ ст. 80, 82-84, 116 ГПК України,

          суд-

                                   В И Р І Ш И В:

    1.Позов задоволити частково

    2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфан ДК”, м.Львів вул. Брюховицька, 35 (код ЄДРПОУ 00274826 р/р 26000901670601 в ЛФ АБ “Брокбізнесбанк” МФО 325774) на користь Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів вул. С.Петлюри, 4а (код ЄДРПОУ 20784943 р/р 260038680 в ЛОД Райффайзен банк Аваль” МФО 325570) 181,76 пені, 28,72грн. - 3% річних, 90,87грн. –інфляційних збитків.

    3.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліфан ДК”, м.Львів вул. Брюховицька, 35 (код ЄДРПОУ 00274826 р/р 26000901670601 в ЛФ АБ “Брокбізнесбанк” МФО 325774) в доход державного бюджету 85,68грн. державного мита та 99,12грн. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

    4.В частині стягнення 2502,49грн. основного боргу провадження у справі припинити.

    5.В стягненні 48,02рн. відмовити.

      Накази видати відповідно ст. 116 ГПК України

Суддя