Рішення

від 28.01.2013 по справі 5006/32/206пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ                                     83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46                                                              Р І Ш Е Н Н Я                                                                іменем України 28.01.13 р.                                                                                Справа № 5006/32/206пн/2012                                Господарський суд Донецької області  у складі судді Сковородіної О.М. при секретарі судового засідання: Стасюк О.В. за участю представників сторін від позивача: не з`явився   від відповідача: не з`явився у справі за позовом: Приватного малого виробничо – комерційного підприємства                                  “Харко”,  м. Харцизьк до відповідача: Харцизької міської ради, м.Харцизьк про визнання права власності Приватне мале виробничо-комерційне підприємство «Харко», м. Харцизьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Харцизької міської ради, м.Харцизьк, про визнання  права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1, до складу якого входять: - літ. «А» - банно-пральний комплекс площею 543,8 кв.м.; - літ. «а 1», «Б» - кочегарка і сарай  загальною площею 165,5 кв.м.; - літ. «» - гараж площею 74,2 кв.м.; - літ. «Г» - приймальня білизни площею 23,8 кв.м.   В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що починаючи з липня 2000р. він здійснює господарську діяльність з надання банно-пральних послуг у приміщенні банно-прального комплексу, який розташований за адресою : Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1. При цьому стверджує, що спірне майно утримується за його рахунок, що відповідно обумовлює його право на захист охоронюваного законом інтересу в порядку ст.344 Цивільного кодексу України. Відповідач, Харцизька міська рада, м.Харцизьк, у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог запречував. Вказував, що позивач не звертався до нього з питань права власності на спірне майно. Також, посилався на відсутність доказів, які підтверджують  добросовісність заволодіння та володіння чужим майном, необхідних для визнання за позивачем права власності на спірне майно за ознаками набувальної давності. Зауважував, що дійсним власником цього майна є Відкрите акціонерне товариство «Сілур», яке має бути залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог . Одразу суд зазначає про процесуальну неспроможність задоволення клопотання відповідача щодо залучення ВАТ «Сілур» до участі в судовому процесі внаслідок припинення діяльності вказаної юридичної особи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив . Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  від 01.08.2012р. за №14391031 засновником Товариства з обмеженою відповідльністю «Сілур-Жилкомгосп», м.Харцизьк є Відкрите акціонерне товариство «Сілур», м.Харцизьк. При створенні ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» його засновником, на виконання рішення правління ВАТ «Сілур» (протокол засідання  №43 від 27.10.1997р.), до статутного фонду ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» було передано основні засоби, у тому числі, будівля бані-пральні за адресою: м.Харцизьк, вул.Бардіна,1, що підтверджується листом №193/12 від 29.04.2003р. ВАТ «Сілур», випискою з акту приймання-передачі №011540, довідкою ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» від 07.02.2003р. При цьому, ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» не здійснювало державну реєстрацію права власності на зазначене спірне майно, а саме, на будівлю банно-прального комплексу, про що свідчить лист  №133 від 30.09.2003р. Також, суду не надано доказів про те, що ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» оформлювались правоустановчі документи щодо користування земельною ділянкою, на якій розташовано спірне нерухоме майно. Так, зокрема, довідка Управління земельних ресурсів м.Харцизька №538 від 11.10.2002р., довідка ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» №97 від 11.05.2004р., копії  податкового розрахунку земельного податку за 2004р. ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» з додатками до нього, не містять вказівки про наявність укладеного договору аренди, акту на право постійного користування земельною ділянкою, тощо. Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, банно-пральний комплекс, розташований за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1, використовується ПМВКП «Харко» у виробничій діяльності, яка є одним з видів господарської діяльності підприємства відповідно до його статутних положень, починаючи з липня 2000р. по теперішній час. Фактичне володіння та утримання позивачем спірного нерухомого майна за власний рахунок підтверджується наданими до матеріалів справи договорами, додатковими угодами, відповідними актами укладеними з підпрємствами, які надають комунальні послуги                ( а.с. 42-115 ) та платіжними дорученнями про сплату комунальних послуг за період з липня 2002 р. по липень 2012р. (а.с.116-169). Крім цього, як встановлено, позивач здійснює за власний рахунок, з метою забезпечення належного проведення господарської діяльності ремонтні роботи спірного приміщення. Обізнаність ТОВ «Сілур-Жилкомгосп» про знаходження та користування  ПМВКП «Харко», м. Харцизьк  приміщенням банно-прального комплексу, за адресою : Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1 доведена матеріалами справи. Під час володіння та утримання майна, ВАТ «Сілур» та ТОВ «Сілур-Жилкомгосп», було припинено (відповідно до довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  від 01.08.2012р. за №14391147 та витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  від 01.08.2012р. за №14391031 і довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців  від 01.08.2012р. за №14391256). Звернень з приводу користування та вимог звільнення або повернення приміщень  банно-прального комплексу, на час розгляду справи на адресу Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Харко», м. Харцизьк не надходило. За заявою позивача від 10.06.2012р. Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Харцизьк, проведено технічну інветаризацію зазначеного вище об'єкту нерухомості без зазначення власника об'єкту, однак із зазначенням користувача ПМВКП «Харко», м. Харцизьк , про що свідчить наявний в матеріалах справи технічний паспорт виданий КП БТІ 17.08.2012р. на банно-пральний комплекс розташований за адресою: м.Харцизьк, вул. Бардіна,1. Згідно вказаного технічного паспорту до складу зазначеного нерухомого майна входять наступні приміщення: - літ. «А» - банно-пральний комплекс площею 543,8 кв.м.; - літ. «а 1», «Б» - кочегарка і сарай загальною площею 165,5 кв.м.; - літ. «» - гараж площею 74,2 кв.м.; - літ. «Г» - приймальня білизни площею 23,8 кв.м. Фактичні обставини, щодо відкритого, безперервного володіння нерухомим майном з липня 2000р. по теперішній час, яке розташовано на землях, розпорядження якими здійснюється відповідачем, обумовили звернення позивача до суду, за захистом охоронюваного законом інтересу, щодо визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю. Оцінюючи вимоги позивача, заперечення відповідача, матеріали справи суд виходить з наступного. За приписом ст.317 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з приписами ст. 344 Цивільного кодексу України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Матеріалами справи доведений факт володіння позивачем майном, а саме, приміщеннями банно-прального комплексу, який розташовано за адресою : Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1 та утримання його за власний рахунок позивача з липня 2000р. до теперішнього часу ( а.с.42-169). Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідач, в силу п.а ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу, ст. 33 ЗУ «Про місцеве самоврядування», є розпорядником земель, на яких розташоване спірне майно, та з урахуванням ст. 335 ЦК України, опосередковуються його статус відповідача у даній справі. Посилання відповідача на те, що дійсним власником  спірного майна є ВАТ «Сілур», не приймаються судом як обгрунтовані, оскільки, в силу статей ст.12 Закону України «Про господарські товариства», ст.    Закону України «Про підприємства», товариство (в даному випадку ТОВ «Сілур-Жилкомгосп»), набуло у власність майно, яке передано йому засновником до статутного фонду. Крім того, зазначені обставини не спростовують прав позивача щодо чужої речі, яка знаходилась у його відкритому володінні більш ніж 10 років. При цьому, слід зазначити, що доказів недобросовісної поведінки позивача щодо отримання майна – суду не доведено. Як слід, таке фактичне володіння позивачем чужою річчю вважається правомірним. Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З урахуванням викладеного, обставин справи та наданих  доказів, вимога позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно, а саме на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1, до складу якого входять: - літ. «А» - банно-пральний комплекс площею 543,8 кв.м.; - літ. «а 1», «Б» - кочегарка і сарай  загальною площею 165,5 кв.м.; - літ. «» - гараж площею 74,2 кв.м.; - літ. «Г» - приймальня білизни площею 23,8 кв.м., підлягає задоволенню . Судові витрати підлягають віднесенню на позивача в порядку, що передбачений      ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись ст.ст. 16, 317, 328, 344, 392 ЦК України,  ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -                                                              ВИРІШИВ: Позовні вимоги  Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Харко», м. Харцизьк про визнання  права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1, до складу якого входять: - літ. «А» - банно-пральний комплекс площею 543,8 кв.м.; - літ. «а 1», «Б» - кочегарка і сарай загальною площею 165,5 кв.м.; - літ. «» - гараж площею 74,2 кв.м.; - літ. «Г» - приймальня білизни площею 23,8 кв.м., задовольнити.       Визнати право власності на нерухоме майно за Приватним малим виробничо-комерційним підприємством «Харко» (86700, Донецька область, м.Харцизьк, пров.Інтернаціональний, буд.52, ЄДРПОУ 22023349), а саме на нерухоме майно яке розташоване за адресою: Донецька область, м.Харцизьк, вул. Бардіна,1, до складу якого входять: - літ. «А» - банно-пральний комплекс площею 543,8 кв.м.; - літ. «а 1», «Б» - кочегарка і сарай загальною площею 165,5 кв.м.; - літ. «» - гараж площею 74,2 кв.м.; - літ. «Г» - приймальня білизни площею 23,8 кв.м.            Повний текст рішення підписаний 01.02.2013р.            Рішення набирає законної сили 11.02.2013р.            Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.            Суддя                                                               Сковородіна О.М.