Рішення

від 29.01.2013 по справі 17пн/5014/2787/2012(5/74пн)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.13 Справа № 17пн/5014/2787/2012(5/74пн)

За позовом Луганської обласної ради, м. Луганськ

до 1-го відповідача - Регіонального відділення фонду державного майна України в Луганській області, м. Луганськ

до 2-го відповідача - Державного підприємства "Первомайськвугілля", м. Первомайськ Луганської області

до 3-го відповідача - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", м. Луганськ

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Гірське Луганської області

3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби, м. Первомайськ Луганської області

про визнання права спільної комунальної власності на частку нежитлового приміщення

суддя Секірський А.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - Тейцман І.В., довіреність № 1/10-2681 від 29.12.2012;

від 1-го відповідача - Долгопола М.Е., довіреність № 16-08 від 27.03.2012;

від 2-го відповідача - не прибув;

від 3-го відповідача - не прибув;

від 3-ї особи - КП "Луганська обласна "Фармація" - не прибув;

від 3-ї особи - ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_4, довіреність б/н від 29.11.2012;

від 3-ї особи - Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС - Саліхова В.Б., державний податковий інспектор, довіреність №1956/10-010/93 від 03.08.2012,

в с т а н о в и в:

Обставини справи: Луганською обласною радою (далі - позивач) заявлено вимоги про визнання права спільної комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.2010 у справі №5/74пн за позовом Луганської обласної ради до Регіонального відділення фонду державного майна України в Луганській області, Державного підприємства "Первомайськвугілля", Міністерства вугільної промисловості України про визнання права спільної комунальної власності на частку нежитлового приміщення відмовлено у повному обсязі.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 у справі №5/74пн рішення господарського суду Луганської області від 18.04.2012 скасовано, визнано право спільної власності за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 132,57 кв.м.; стягнуто з Державного підприємства "Первомайськвугілля" на користь Луганської обласної ради судові витрати зі сплати держмита в сумі 153,00 грн. та витрати з інформаційних послуг у сумі 236,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012 у справі №5/74пн рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2010 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

При скасуванні судових рішень суд касаційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Обґрунтовуючи своє право на звернення з касаційною скаргою на судове рішення, постановлене у даній справі, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 посилається на процесуальне право на участь у судовому процесі під час розгляду справи, оскільки судовим рішенням порушується його право на спірне майно, яке він набув за результатом аукціону 10.09.2010.

За змістом норми ст.27 ГПК України, якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що за обставин набуття права власності на майно за договором купівлі-продажу від 10.09.2010, тобто до вирішення спору судом та прийняття рішення у справі, скаржник є учасником спірних правовідносин власності щодо майна, яке є предметом спору, однак цих обставин судом до уваги не взято та оцінки їм не надано.

Відтак, суд касаційної інстанції вважає, що спір про захист права власності шляхом його визнання за позивачем стосується також скаржника, оскільки у такому разі зобов'язуватиме останнього утриматися від вчинення дій щодо спірного майна, а порушення цього права підлягатиме захисту також нормами про право власності.

Таким чином, обставини, що вказують на права скаржника щодо спірного майна, свідчать про наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, тому скаржник повинен бути залучений до участі у справі, оскільки висновки суду про право власності на спірне майно впливатимуть на його права та обов'язки, а відтак доводи скаржника про порушення його права при вирішенні спору про право власності є правомірними.

Згідно з ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України було здійснено повторний автоматичний розподіл справи №17пн/5014/2787/2012(5/74пн), за результатами якого зазначену справу передано на розгляд судді Секірському А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2012 було залучено до участі у справі 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2012 було залучено до участі у справі 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Первомайську об'єднану Державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби.

Другий відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Третій відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. У поясненнях від 12.12.2012 № 17/2839 просив розгляд справи здійснювати без участі уповноваженого представника Міненерговугілля.

3-я особа на стороні позивача у судове засідання не прибула про час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. Справу просила розглянути без їх участі.

В обґрунтування позову позивач посилається на такі обставини:

Через засоби масової інформації у серпні 2010 року позивачу стало відомо, що частина нежитлового приміщення площею 132,57 кв.м. розташованого за адресою АДРЕСА_1 комунального підприємства "Луганська обласна "Фармація" було виставлено на торги через аукціон для погашення податкового боргу Державного підприємства "Первомайськвугілля", що і стало причиною звернення позивача до господарського суду Луганської області з даним позовом.

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 311 виконавчим комітетом Луганської обласної ради народних депутатів було прийняте рішення від 29.02.1992 № 56 "Про розмежування комунального майна між власністю області та власністю районів, міст обласного підпорядкування" (далі за текстом - Рішення № 56) (том 1, а.с. 11-19).

Відповідно до вказаного рішення та згідно з Переліком державного майна, що приймається у комунальну власність обласної ради народних депутатів (додаток № 1 до Рішення № 56) до комунальної власності обласної ради народних депутатів було передано Обласне виробниче об'єднання "Фармація", правонаступником якого є Комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація", а також аптеки обласного виробничого об'єднання "Фармація" у кількості 376 одиниць.

Таким чином, до складу обласного виробничого об'єднання "Фармація" згідно його статуту увійшли у тому числі і господарсько-розрахункові центральні та районні аптеки у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990 (а. с. 14-23) потрапила і аптека № 36, розташована в спірному об'єкті нерухомості.

З огляду на вищезазначене позивач вважає, що територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради набули право спільної комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57 кв. м. розташованого за адресою АДРЕСА_1

Крім того у поясненнях до позовної заяви від 19.11.2012 та запереченнях від 29.11.2012 позивач зазначає наступне.

Площа, яка вказана в договорі купівлі-продажу нерухомого майна придбаного на аукціоні ПП ОСОБА_1, відрізняється від площі спірного об'єкту нерухомості. Площа придбаного нерухомого майна ПП ОСОБА_1 складає 380,6 кв.м. В свою чергу, як вбачається із документів технічної інвентаризації об'єкта нерухомості (шахта «Гірська», документи датовані 14.07.2004 р.), площа будівлі по АДРЕСА_1, в якому розташована аптека № 36, становить 421,6 кв.м.

Також позивач звертає увагу, що рішення, відповідно до якого за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» № 11/309пн від 11.01.2010 було визнано право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з нежитлової будівлі загальною площею 421,6 кв.м., прибудови площею 38,4 кв.м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв.м., 7.2 кв.м., 6,9 кв.м., 2,1 кв.м., 2,5 кв.м. та, крім того, асфальтного замощення площею 393,2 кв.м. і погрібу площею 24,1 кв.м., було скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011.

Ухвалюючи рішення № 56 29.02.1992, Луганська обласна рада діяла на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 311, і саме на підставі постанови Ради Міністрів УРСР від 05.11.1991 № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць» спірне приміщення перейшло до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області.

В свою чергу, відсутність наказу Державного комітету УРСР по вугільній промисловості про передачу спірного приміщення аптеки до комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області не має правового значення за даних обставин для визначення власника майна.

1-ий відповідач повідомив, що 01.12.2000 між Регіональним відділенням фонду державного майна України в Луганській області як Орендодавцем і Луганським обласним комунальним виробничим підприємством "Фармація" укладено Договір оренди державного майна № 000624/09, предметом оренди за яким є нежитлове приміщення площею 132,57 кв. м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, тобто нерухоме майно, що є предметом спору у даній справі.

При укладені Договору оренди Луганським обласним комунальним виробничим підприємством "Фармація" згідно з переліком документів, який надавався з заявою про укладення договору оренди, надано довідку ДВАТ "Шахта "Гірська" ДП ДХК "Первомайськвугілля" від 07.06.2000 про те, що дане приміщення знаходиться на балансі даного підприємства.

До даного договору вносились зміни і доповнення, на даний час цей договір припинив свою дію з 05.10.2010.

2-ий Відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву від 22.09.2010 № 01/4-7-603; від 20.10.2010 № 01/4-7-700 та від 16.11.2012 №01/2550, зокрема, зазначає, що спірне майно було створено його власником - ДП "Первомайськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Гірська" в 1957 році. На момент введення в експлуатацію в 1958 році цієї будівлі законодавство не вимагало державної реєстрації нерухомого майна.

Позивачем не надано суду доказів прийняття Державним комітетом УРСР з вугільної промисловості рішення про передачу частини нежитлового приміщення площею 132,57 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 та погодження його у встановленому порядку.

Крім того, суттєве значення для справедливого розгляду вказаного спору має той факт, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Луганській області та Луганським обласним комунальним виробничим підприємством «Фармація» було укладено договір оренди державного майна № 000624/09 від 01.12.2000, що свідчить про те, що спірне майно на момент прийняття апеляційної скарги Луганської обласної ради перебувало і перебуває на балансі позивача, не вибувало з відання Міністерства вугільної промисловості України.

3-ий Відповідач заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві від 24.09.2010 № 319/01-04/16-10 та поясненнях від 28.10.2010 № 369/01-04/16-10 та 12.12.2012 № 17/2839, зокрема, зазначає, що спірне майно на час звернення з позовом знаходиться на балансі 2-ого відповідача, ДП "Первомайськвугілля" було збудовано в 1957 році нежитлову будівлю, в якій знаходиться спірне майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311, передача державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, інших органів, уповноважених управляти державним майном, до складу комунальної власності, а також від однієї адміністративно-територіальної одиниці до іншої здійснюється безоплатно у порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів УРСР від 28 квітня 1980 р. № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд"(далі - Порядок).

Згідно з постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 № 940 рішення про передачу підприємств, об'єднань, організацій та установ, що входять до системи союзно-республіканського міністерства, державного комітету або відомства УРСР, у підпорядкування іншого державного органу УРСР попередньо погоджуються з відповідним міністерством, державним комітетом або відомством СРСР.

Згідно ст. 5 Порядку, передача будинків і споруд провадиться:

а) міністерствами, державними комітетами і відомствами УРСР міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР та виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів - за рішенням цих міністерств, державних комітетів, відомств УРСР, попередньо погодженим, відповідно, з міністерством, державним комітетом і відомством СРСР, виконавчим комітетом обласної, Київської, Севастопольської міської Ради народних депутатів.

Міністерства, державні комітети і відомства УРСР, виконавчі комітети обласних, Київської, Севастопольської та міських Рад народних депутатів приймають будинки і споруди, які передають їм міністерства, державні комітети і відомства СРСР, за попередньо погодженими рішеннями;

б) виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів міністерствам, державним комітетам і відомствам СРСР і УРСР - за рішенням виконавчих комітетів обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів, попередньо погодженим із заінтересованими міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР і УРСР.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 16.10.1979 № 940, передача будинків і споруд провадиться міністерствами, державними комітетами за рішенням цих міністерств, державних комітетів, попередньо погодженим з Радою Міністрів відповідної союзної республіки.

Позивачем не надано суду доказів прийняття Державним комітетом УРСР з вугільної промисловості рішення про передачу частини нежитлового приміщення площею 132,57 кв. м., розташованого за адресою АДРЕСА_1 та погодження його у встановленому порядку.

Отже, фактична передача спірного приміщення у встановленому порядку не була проведена та спірне майно перебуває на балансі 2-ого відповідача.

Крім того, поясненнями від 12.12.2012 №17/2839 Міністерство енергетики та вугільної промисловості України повідомило суд, що Указом Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 №1085/2010 Мінвуглепром та Мінпаливенерго реорганізовано та створено Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Згідно з вказаним Указом міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. У зв'язку з викладеним, відповідно до ст. 25 ГПК України, Міністерство вугільною промисловості України просив суд замінити його на Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

Ухвалою від 15.01.2013 суд замінив 3-го відповідача у справі - Міністерство вугільної промисловості України, на його правонаступника - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.

3-я особа на стороні позивача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» позовні вимоги позивача підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити, справу розглянути без участі представника.

3-я особа на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві від 19.11.2012 б/н, зокрема, зазначає, що майно було придбане на законних підставах, яке перебувало в податковій заставі і обліковувалося на балансі ДП «Первомайськвугілля». За результатами проведеного аукціону від 10.09.2010 було укладено договір між державною податковою інспекцією в м. Первомайську та ФОП ОСОБА_1 За договором покупець (ФОП ОСОБА_1.) придбала окремо розташовану одноповерхову нежитлову будівлю з прибудовами, погребом та замощенням, загальна площа 380,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, а майно знаходиться на балансі ДП «Первомайськвугілля» та не вибувало з відання Міністерства вугільної промисловості України.

3-я особа на стороні відповідача - Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби пояснила, що діяла в межах чинного законодавства України та документів, які були в наявності Первомайській об'єднаній Державній податковій інспекції, тому ніяких порушень з боку Первомайської ОДПІ не має.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи учасників судового процесу та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Судом встановлено, що спірний об'єкт нерухомості будувався до 1991 року та належав до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність. Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Порядок розмежування державного майна між загальнодержавною і власність адміністративно - територіальних одиниць встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991, якою вказаний орган зобов'язав міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01.01.1992 передачу державного майна, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Відповідно до п. 3 вказаної постанови, проведення розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя покладено на облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми за участю виконкомів нижчестоящих рад народних депутатів.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України №311 від 05.11.1991 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)" Луганською обласною радою народних депутатів було ухвалено рішення від 29.02.1992 "О разграничении коммунального имущества между собственностью области и собственностью районов, городов областного подчинения" та рішення від 29.07.1992 № 9/2 "О перечне объектов коммунальной собственности области".

У відповідності до ч 3. п. 3 зазначеної постанови передача державного майна, що перебуває у віданні міністерств і відомств України здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків, споруд".

Згідно порядку, встановленого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285 "Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків, споруд", передача здійснювалася згідно рішень відповідних Міністерств. Передачу майна за актом приймання - передачі вищеназваним порядком не передбачено.

ОВО "Фармація" було створено на підставі рішення Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1988 № 331/8 на базі ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради.

До складу виробничого об'єднання "Фармація", правонаступником якої є комунальне підприємство "Луганська обласна "Фармація" згідно його статуту входили у тому числі і господарсько - розрахункові центральні та районні аптеки у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990 увійшла і аптека № 36 площею 132,57 кв.м., розташована в спірному об'єкті нерухомості.

Таким чином, відповідно до вказаних вище рішень, у комунальну власність Луганської обласної ради народних депутатів серед іншого майна були передані аптеки обласного виробничого об'єднання "Фармація".

Крім того, рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 14.08.1996 №12/5 та №12/6 підтверджено, що вбудовано - прибудовані приміщення, а також аптеки виробничого об'єднання "Фармація" є комунальною власністю обласної ради народних депутатів.

Тобто, територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, в силу адміністративного акту набули право власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, де розміщена аптека № 36 ЦМА № 41 КП "Луганська обласна "Фармація".

Аналогічної позиції додержується Вищий господарський суд у постанові від 21.04.2009 у справі №11/218пн.

Також треба зазначити, що Верховний суд України у своїй постанові від 25.09.2007 по справі 3/51 зазначив, що відсутність наказу відповідного профільного державного комітету про передачу спірного приміщення до комунальної власності та не повідомлення органів державної статистики, податкових та фінансових органів не має правового значення за даних обставин для визначення власника майна.

Вищенаведене спростовує заперечення відповідачів та третьої особи з приводу не дотримання порядку передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків і споруд, встановленим відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів Української РСР від 28.04.1980 за № 285.

Також треба зазначити, що рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2010 №11/309пн, відповідно до якого за державою Україна в особі Міністерства вугільної промисловості України та балансоутримувача Державного підприємства «Первомайськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Гірська» було визнано право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі загальною площею 421,6 кв.м., прибудови площею 38,4 кв.м. та 5 ганків площею відповідно 5,5 кв.м., 7,2 кв.м., 6,9 кв.м., 2,1 кв.м., 2,5 кв.м. та крім того, асфальтове замощення площею 393,2 кв.м. і погрібу площею 24,1 кв.м., постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011 було скасовано та у задоволенні позову ДП «Первомайськвугілля» про визнання права власності на будівлю, розташовану у АДРЕСА_1, було відмовлено.

У мотивувальній частині суд апеляційної інстанції зазначив, що частина спірної будівлі 132,57 кв.м., де розміщена аптека № 36 ЦМА № 41 КП «Луганська обласна «Фармація», є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011 по справі № 11/309пн набрала чинності та залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу статті 327 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право спільної власності за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 132,57 кв.м.

3. Стягнути з Державного підприємства "Первомайськвугілля" (93200, м. Первомайськ Луганської області, вул. Куйбишева, 18А, код ЄДРПОУ 32320594) на користь Луганської обласної ради (91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3, код 30091715) судові витрати зі сплати держмита в сумі 206 грн. 82 коп. (двісті шість гривень 82 копійки) та витрати з інформаційних послуг у сумі 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата складення та підписання повного рішення - 04.02.2013.

Суддя А.В. Секірський