Постанова

від 28.03.2013 по справі 17пн/5014/2787/2012(5/74пн)

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.03.2013 р. справа №17пн/5014/2787/2012(5/74пн)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівБудко Н.В., Москальової І.В., при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідачів: від третьої особи на стороні позивача: від третьої особи-1 на стороні відповідача (скаржник): від третьої особи-2 на стороні відповідача: Тейцман І.В. - за довіреністю 1) не з'явився 2) не з'явився 3) не з'явився не з'явився Мікляєва Н.В. - за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Гірське на рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2013р.(повний текст складено 04.02.2013р.) по справі№ 17пн/5014/2787/2012(5/74пн) (суддя Секірський А.В.) за позовомЛуганської обласної ради, м.Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1) Регіонального відділення фонду державного майна України в Луганській області, м.Луганськ 2) Державного підприємства «Первомайськ-вугілля», м.Первомайськ 3) Міністерства енергетики та вугільної промис-ловості України, м.Київ Комунального підприємства «Луганська обласна «Фармація», м.Луганськ 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Гірське 2) Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, м.Первомайськ провизнання права спільної комунальної власності на частку нежитлового приміщення, В С Т А Н О В И В:

Позивач, Луганська обласна рада, м.Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про визнання права спільної комунальної власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де розташована аптека № 36 ЦМА № 41 КП «Луганська обласна «Фармація», за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.2010р. у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2010р. скасовано. За територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради визнано право спільної власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 132,57кв.м.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.10.2012р. у справі № 5/74пн рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.11.2012р. до участі у справі було залучено 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Фізичну особу-підприємця ОСОБА_7.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2012р. до участі у справі було залучено 3-ю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Первомайську об'єднану Державну податкову інспекцію Луганської області Державної податкової служби.

За результатами нового розгляду матеріалів справи господарський суд Луганської області 29.01.2013р. прийняв рішення, яким позов задовольнив, та визнав право спільної власності за територіальними громадами сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається з нежитлової будівлі загальною площею будівлі 132,57кв.м.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області по справі № 17пн/5014/2787/2012(5/74пн) та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Луганської обласної ради в повному обсязі.

Скаржник вважає судове рішення необґрунтованим, прийнятим з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та таким,що підлягає скасуванню.

Луганська обласна рада вважає, що судове рішення законним та обґрунтованим, а доводи скаржника безпідставними, а тому просить рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 - без задоволення.

Регіональним відділенням фонду державного майна України в Луганській області до Донецького апеляційного господарського суду надані письмові пояснення від 13.03.2013р., в яких зазначено, що рішення по даній справи ніяким чином не впливає на права та інтереси регіонального відділення. Крім того, регіональне відділення просить розглянути справу без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Державне підприємство «Первомайськвугілля» у відзиві від 20.03.13р. вважає доводи скаржника обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції - підлягає скасуванню, та просить розглянути справу без участі представника.

Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація» у запереченнях від 12.03.2013р. з доводами апеляційної скарги не згодне, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)», вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з дотриманням норм, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, а тому просить залишити рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_7 - без задоволення. А також просить розглянути справу без участі представника КП «Луганська обласна «Фармація».

Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Луганської області Державної податкової служби у відзиві від 21.03.2013р. просить скасувати рішення господарського суду Луганської області у справі № 17пн/5014/2787/2012(5/74пн) та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Луганської обласної ради.

Представники Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби у судове засідання не з'явилися, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, спірний об'єкт нерухомості будувався до 1991 року та належав до державної власності, оскільки до того часу державна власність не розподілялась на загальнодержавну та комунальну власність.

Комунальну власність, як вид державної власності, було визначено статтею 31 Закону України «Про власність», який почав діяти з 15.04.1991 року.

Відповідно до ч.2 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Суд першої інстанції відзначив, що порядок розмежування державного майна між загальнодержавною і власністю адміністративно-територіальних одиниць встановлений постановою Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно - територіальних одиниць (комунальною власністю)», якою вказаний орган зобов'язав міністерства і відомства України, органи, уповноважені управляти державним майном, здійснити до 01 січня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває в їх віданні, до комунальної власності згідно із затвердженим цією постановою переліком.

Відповідно до п.3 вказаної постанови, проведення розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя покладено на облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми за участю виконкомів нижчестоящих рад народних депутатів.

В підпункту 3 пункту 3 зазначеної постанови визначено, що передача державного майна, що перебуває у віданні міністерств і відомств України здійснюється безоплатно стосовно порядку, передбаченого постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.1980 № 285 «Про порядок передачі підприємств, об'єднань, організацій, установ, будинків, споруд», а саме: передача здійснювалася згідно рішень відповідних Міністерств. Отже, передачу майна за актом приймання-передачі вищеназваним порядком не передбачено.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991р. Луганською обласною радою народних депутатів було прийнято рішення від 29.02.1992р. № 56 «О разграничении коммунального имущества между собственностью области и собственностью районов, городов областного подчинения» та рішення від 29.07.1992р. № 9/2 «О перечне объектов коммунальной собственности области».

В додатку № 1 до рішення № 56 (розділ «Охорона здоров'я») визначено, що обласне виробниче об'єднання «Фармація», правонаступником якого є Комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація», а також аптеки цього об'єднання (376 од.) віднесені до переліку державного майна, прийнятого у комунальну власність обласної ради народних депутатів.

Матеріалами справи підтверджено, що, згідно дислокації роздрібних аптек, станом на 01.01.1990р. до комунальної власності увійшла й аптека № 36 площею 132,57кв.м, розташована в спірному об'єкті нерухомості.

Крім того, з рішення Луганської обласної ради народних депутатів від 14.08.1996 року № 12/5 та № 12/6 вбачається, що вбудовані-прибудовані приміщення, а також аптеки виробничого об'єднання «Фармація» є комунальною власністю обласної ради народних депутатів.

Таким чином, відповідно до вказаних вище рішень, у комунальну власність Луганської обласної ради народних депутатів серед іншого майна були передані аптеки обласного виробничого об'єднання «Фармація».

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, обласне виробниче об'єднання «Фармація» було створено на підставі рішення Ворошиловградської обласної ради народних депутатів від 25.10.1988р. № 331/8 на базі ліквідованого аптечного управління виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради. До складу виробничого об'єднання «Фармація», правонаступником якої є комунальне підприємство «Луганська обласна «Фармація», згідно його статуту, входили, у тому числі, й господарсько-розрахункові центральні та районні аптеки у кількості 376 одиниць, до числа яких згідно дислокації роздрібних аптек станом на 01.01.1990р. увійшла і аптека № 36 площею 132,57кв.м, розташована в спірному об'єкті нерухомості.

Тобто, територіальні громади сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради, в силу адміністративного акту набули право власності на частину нежитлового приміщення площею 132,57кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, де розміщена аптека № 36 ЦМА № 41 КП «Луганська обласна «Фармація».

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в постанові від 21.04.2009р. у справі № 11/218пн.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, Верховний суд України у своїй постанові від 25.09.2007р. по справі № 3/51 зазначив, що відсутність наказу відповідного профільного державного комітету про передачу спірного приміщення до комунальної власності та не повідомлення органів державної статистики, податкових та фінансових органів не має правового значення за даних обставин для визначення власника майна.

Отже, посилання скаржника на те, що факт передачі спірного майна до спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області є недоведеним спростовуються вищевикладеним, а тому колегія суддів не приймаються до уваги.

Також місцевий господарський суд правомірно, в порядку ст.35 Господарського процесуального кодексу України, встановлений постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011р. у справі № 11/309пн, те, що частина спірної будівлі 132,57кв.м, де розміщена аптека № 36 ЦМА № 41 КП «Луганська обласна «Фармація», є власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області в особі Луганської обласної ради. Вказана постанова набрала чинності та залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2011р.

Стаття 327 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В статті 392 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог, а судове рішення законним та обґрунтованим.

За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами, в розумінні ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. у справі № 17пн/5014/2787/2012(5/74пн) ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а тому апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Гірське задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, м.Гірське - залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 29.01.2013р. у справі № 17пн/5014/2787/2012(5/74пн) - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 10 примірників:

1 - позивачу

3 - відповідачам

3 - третім особам

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС