Рішення

від 30.11.2006 по справі 9/311

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/311

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

30.11.06 р.                                                                               Справа № 9/311                               

запозовом: Виконавчого комітету Донецької міської ради, ЄДРПОУ 04052844, м.Донецьк

до відповідача: Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, ЄДРПОУ 31763037,  м.Донецьк

про стягнення 727 461 грн. 00 коп.

Суддя Б.Д. Плотніцький

при секретарі судового засідання Ляшенко Л.В.

Представники:  

Від позивача: Ковальова Л.Ф. - адвокат

Від відповідача: Яковлєв А.В. – довір.

В засіданні суду брали участь  

Згідно із ст.77 ГПК України у судовому засіданні о 14 год. 10 хв. 30.11.2006р. оголошувалась перерва до 16 год. 00 хв. 30.11.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Виконавчий комітет Донецької міської ради, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк, про стягнення заборгованості за тимчасове користування місцями розташування зовнішніх рекламоносіїв у сумі 727 461 грн. 00 коп.

В порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №117/7 від 08.11.2006р. змінив предмет спору та просить суд стягнути з відповідача збитки у сумі у сумі 727 461 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем правил розміщення рекламних конструкцій.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №9/311-01 від 29.11.2006р. позовні вимоги не визнає у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

14.05.2001р. першим заступником Донецького міського голови були підписані розпорядження №640/1 „Про видачу Товариству з обмеженою відповідальністю „Студентська ініціатива” дозволу на розміщення зовнішніх рекламоносіїв у Ворошиловському районі” та №640/2 „Про видачу Товариству з обмеженою відповідьністю „Студентська ініціатива” дозволу на розміщення зовнішніх рекламоносіїв в Київському , Ворошиловському та Калінінському районах”.

Згідно з вказаними розпорядженнями Товариству з обмеженою відповідальністю „Студентська ініціатива”, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, яким було створене Дочірнє підприємство „СТІН імідж” (відповідно до статуту Дочірнє підприємство є правонаступником в частині рекламної діяльності) , був наданий дозвіл на розміщення  рекламоносіїв стороком до 09.02.2002р. по бул.Шевченко – вул.Челюскінців у Ворошиловському районі м.Донецька, строком до 18.09.2001р. по вул.Університетська – пр.Садовий, вул.Університетська – пр.Ватутіна, пр.Б.Хмельницького – кафе „Александрия”, пр.Миру – автостоянка у Ворошиловському районі, строком до 03.10.2001р. по вул.Артема – вул.Челюскінців в Київському районі, пл.Комунарів –„Юзівський” у Ворошиловському районі, пр.Ілліча район офісу „АСКА”, пр.Ілліча район офісу „АСКА” в Калінінському районі, строком до 12.02.2002р. по пл. Леніна, пл.Леніна – МУП, вул.Артема – Ворошиловський РРВК, б.Пушкіна – пр.Грінкевича, вул.Університетська – пр.Садовий, пл.Конституції, пл.Конституції „Таллін”, вул.Артема (пл.Леніна) – опори контактної мережі – 4шт., вул.Артема – пр.Гурова, вул.Артема – гастроном №123 у Ворошиловському районі, вул.Артема – пл.С.Бубки, вул.Челюскінців – ДМ „Юність”, вул.Артема – гастроном „Весна” в Київському районі (розпорядження №640/2 від 14.05.2001р.), а також строком до 12.02.2002р. по вул.Артема, 74, вул.Університетська – пр.Комсомольський, пр.Театральний – б.Пушкіна, б.Пушкіна – пр.Гурова, пр.Маяковського – вул.Університетська, вул.Університетська (в'їзд „Перший Український Міжнародний Банк”), пр.Ілліча – вул.50-річчя СРСР у Ворошиловському районі (розпорядження №640/1 від 14.05.2001р.).

На підставі розпоряджень №640/1та №640/2 від 14.05.2001р. відповідачу за цим позовом були видані дозволи №682, 684, 686, 687, 693, 694, 695, 696, 697, 699, 700 та 701 на розміщення зовнішніх рекламоносіїв за наступними адресами:

-          перехрестя вул.Університетської – „Юзівський”;

-          перехрестя вул.Університетської – пр.Садового;

-          перехрестя б.Пушкіна – пр.Грінкевича;

-          пр.Миру в районі магазину „БУМ”;

-          пр.Ілліча в районі Макаронної фабрики;

-          перехрестя вул.Університетської – пр.Ватутіна;

-          вул.Артема – Шахтарські ряди;

-          перехрестя вул.Артема – вул.Челюскінців;

-          перехрестя вул.Челюскінців – б.Шевченко;

-          перехрестя вул.Челюскінців – б.Шевченко;

-          пл.Коституції в районі магазину „Мир мебели”;

-          пр.Б.Хмельницького в районі „Елада”.

Пунктами 2 Розпоряджень №640/1 та №640/2 від 14.05.2001р. було зобов'язано відповідача укласти з виконавчим комітетом міської ради договори про видачу дозволів на розміщення зовнішніх рекламоносіїв.

На виконання даної вимоги позивачем за цим позовом були направлені відповідачу проекти договорів, які з боку останнього не були підписані.

Відповідачем за період 2000р. – 2005р. були розміщені 213 рекламних конструкцій.

На адресу відповідача позивачем направлена претензія №01/12-6136 від 25.11.2006р. на суму 727 461 грн. 00 коп.

Вказана претензія з боку відповідача залишена без відповіді.

За таких підстав позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача збитків у сумі 727 461 грн. 00 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву №9/311-01 від 29.11.2006р. стверджує про відсутність підстав для задовлення позову.

В обгрунтування своїх доводів відповідач посилається на  наявність у нього рекламних носіїв у кількості 25 шт., стверджує про те, що плата за користування місцями визначається п.4.3 Договору від 01.01.2003р. за №303-352/2003р. і може переглядатись, а також на наявність договору №303-352/2003 від 01.01.2003р.

Одночасно відповідачем подана заява №9/311-01 від 29.11.2006р. про застосування строків позовної давності за період з 2000р. по 2005р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, господарський суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, враховуючи наступне:

Розпорядженнями №640/1та №640/2 від 14.05.2001р. відповідачу за цим позовом, як правонаступнику Товариства з обмеженою відповідальністю „Студенська ініціатива”, були надані дозволи на розміщення зовнішніх рекламоносіїв.

Факт правонаступництва в частині рекламної діяльності з боку відповідача не заперечується.

У відповідності з п. 2 Типових правил розміщення зовнішної реклами, затверджених постановою КМУ №1511 від 23.09.1998р., дозвіл як реєстраційний документ встановленої форми,  виданий на  підставі рішення Київської та Севастопольської міської державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, визначає право розповсюджувача зовнішньої реклами на  встановлення окремої спеціальної конструкції на певний термін та  у  певному  місці.

Дане положення зафіксоване у п. 3 Типових правил розміщення зовнішної реклами, затверджених постановою КМУ №2067 від 29.12.2003р., згідно з яким зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів.

На підставі розпоряджень відповідачем були отримані дозволи за №№682, 684, 686, 687, 693, 694, 695, 696, 697, 699, 700 та 701 на розміщення зовнішніх рекламоносіїв за наступними адресами:

-          перехрестя вул.Університетської – „Юзівський”;

-          перехрестя вул.Університетської – пр.Садового;

-          перехрестя б.Пушкіна – пр.Грінкевича;

-          пр.Миру в районі магазину „БУМ”;

-          пр.Ілліча в районі Макаронної фабрики;

-          перехрестя вул.Університетської – пр.Ватутіна;

-          вул.Артема – Шахтарські ряди;

-          перехрестя вул.Артема – вул.Челюскінців;

-          перехрестя вул.Челюскінців – б.Шевченко;

-          перехрестя вул.Челюскінців – б.Шевченко;

-          пл.Коституції в районі магазину „Мир мебели”;

-          пр.Б.Хмельницького в районі „Елада”

У відповідності із Типовими Правилами розміщення зовнішньої реклами плата за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебуває у комунальній власності, встановлюється у порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, а місцем, що перебуває у державній або приватній власності – на договірних засадах з його власником або уповноваженим ним органом. (особою).

Дочірнім підприємством „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк не були підписані договори, які направлялись Виконавчим комітетом Донецької міської на виконання розпоряджень та Типових Правил розміщення зовнішньої реклами.

Оскільки дозвіл є підставою для розміщення рекламних конструкцій, відповідачем за цим позовом були розміщені рекламоносії за період 2000р.-2005р. у кількості 213 шт., зокрема у 2000р. – 18 зовнішніх рекламоносіїв, 2002р. – 45, 2003р. – 50, 2004р. – 50, 2005р. – 50.

Доводи відповідача про наявність у нього всього 25 зовнішніх рекламоносіїв (наземних конструкцій) судом не приймається до уваги, оскільки доказів в підтвердження даних фактів суду не надано.

Факт наявності зовнішніх рекламоносіїв з боку відповідача не заперечується та підтверджується протоколами огляду місць їх розташування, протоколами про адміністративні порушення від 06.08.2001р., 22.01.2001р., 25.01.2002р., 14.02.2002р. та листом Головного управління містобудування і архітектури №01/7-1672 від 02.10.2001р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Крім цього в матеріалах справи наявні листи відповідача про надання дозволу для встановлення лайт-боксів, встановлення логотипу, біг-бордів №1/6/00-1 від 01.06.2000р., №30/12/1 від 30.12.2000р., №10 від 16.01.2001р., від 15.01.2001р.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач розмістивши свої рекламоносії, порушив право Виконавчого комітету Донецької міської ради одержати доходи від здачі цих місць в оренду для розміщення реклами іншим суб'єктам господарювання.

У відповідності із ст.22 Цивільного кодексу України особа,  якій завдано збитків  у  результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому збитками є в тому числі і доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписом ч.3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

З урахування викладеного, суд дійшов до висновку про те, що позивач міг реально одержати за звичайних обставин доходи від здачі цих місць в оренду для розміщення реклами іншими суб'єктами господарювання, та у встановленому порядку отримувати плату за тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів.

Всупереч вимогам ст.33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем доказів, які підтверджували б відсутність дозволів на розміщення рекламоносіїв на зазначених адресах, суду не надано.

У зв'язку з наявністю у Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк дозволів господарський суд вважає, що діями відповідача порушені права позивача, у зв'язку з чим Виконавчий комітет Донецької міської ради поніс збитки, які з урахуванням ст.22 Цивільного кодексу України підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Господарський суд виходить з того, що за період з 2000-2005рр. згідно дозволів відповідач повинен був сплатити позивачу 1 331 798 грн. 00 коп. При цьому відповідачем за цим позовом сплачено в 2000р. – 21 466 грн. 00 коп., 2002р. – 122 400 грн., 2003р, - 169 006 грн., 2004р. – 219 469 грн. 45 коп., 2005р. – 71 996 грн. 66 коп.

Загальна сума сплачених відповідачем платежів складає 604 337 грн. 00 коп.

Таким чином, на день розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача 727 461 грн. 00 коп.

Твердження відповідача про наявність у нього з позивачем договірних правовідносин з 2003р. по 2005р., судом не може бути прийняте до уваги як доказ у зв'язку з відсутністю документального підтвердження вказаних доводів.

З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків у сумі 727 461 грн. 00 коп., підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача б/н від 24.10.2006р. (вх.№02-41/40800 від 26.10.2006р.) про зупинення провадження по справі до розгляду справи №32/49-63 господарським судом залишене без задоволення у зв'язку з відсутністю підстав та доказів в обґрунтування поданого клопотання.

Заява відповідача №9/311-01 від 29.11.2006р. про застосування строків позовної давності судом залишена без задоволення, оскільки у відповідності із ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, а також позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Як було встановлено судом, відповідачем за період 2000-2005рр. були здійснені платежі, а саме 2000р. – 21 466 грн. 00 коп., 2002р. – 122 400 грн. 00 коп., 2003р, - 169 006 грн. 00 коп., 2004р. – 219 469 грн. 45 коп., 2005р. – 71 996 грн. 66 коп.

Таким чином, строк позовної давності переривався здійсненими платежами відповідача за 2000р., 2002р., 2003р., 2004р. та 2005р.

За приписом ст.264 Цивільного кодексу України після переривання перебіг позовної давності починається заново, а час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

З урахуванням зазначеного, суд вважає заяву відповідача №9/311-01 від 29.11.2006р. такою, що не підлягає задоволенню.

Таким чином, у господарського суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

У відповідності із ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  державне мито,  від  сплати  якого  позивач  у  встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Оскільки позивач відповідно до вимог, визначених Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, звільнений від сплати держаного мита, відшкоджування державного мита покладається на відповідача.

Витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.47 та ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

                                                      ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк, до Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк, про стягнення збитків у сумі 727 461 грн. 00 коп., задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк на користь Виконавчого комітету Донецької міської ради, м.Донецьк збитки у сумі 727 461 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Стягнути з Дочірнього підприємства „СТІН імідж” Товариства з обмеженою відповідальністю „СТІН холдинг”, м. Донецьк на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 7 274 грн. 61 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошений в судовому засіданні за участю представників сторін 30.11.2006р.

Суддя                                                                         Плотніцький Б.Д.