Ухвала

від 29.01.2013 по справі 2а-10721/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-10721/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника позивача - Бондаря А.В.,

представника відповідача - Лозовського Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство №3» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство №3» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

22 липня 2011 року ТОВ «Київське будівельне підприємство №3» (далі по тексу - ТОВ «КБП №3») звернулось у суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 року № 0000092301.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем доводи і надані докази не спростовують правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що ДПІ у Дарницькому районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КБП №3» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 01.07.2011 року № 3743/2305/32156847 та виявлені порушення, зокрема ст. 21 Закону України «Про оренду землі», що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю на загальну суму 152082,39 грн.

За результатами перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення від 13 липня 2011 року № 0000092301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: «орендна плата юридичних осіб» на загальну суму 188059,20 грн. (152082,39 грн. - за основним платежем; 35976,81 грн. - за штрафними санкціями).

Обговорюючи правомірність прийняття контролюючим органом зазначеного податкового повідомлення-рішення, судова колегія зважає на таке.

З огляду на незворотність дії законів та інших нормативно-правових актів у часі, закріплену ст. 58 Конституції України, колегія суддів зазначає, що до регулювання спірних правовідносин застосовуються чинні на момент їх виникнення норми права.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. (ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 року № 161-XIV (далі по тексу Закон № 161-XIV)).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів в Україні встановлені Законом України «Про плату за землю» (діяв до 31.12.2010 року) та Податковим кодексом України (з 01.01.2011 року).

За змістом ст. 2 названого закону за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. (ст. 13 Закону України «Про плату за змелю» та п. 288.1. ст. 288 ПК України).

Як убачається із матеріалів справи, 16.11.2004 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано укладений між позивачем та Київською міською радою договір оренди земельної ділянки (далі по тексту - Договір) площею 5674 м2, розташованої за адресою - пр-т. В. Маяковського, 3. Строк дії зазначеного договору - 4 роки. (п. 3.1).

Вказаний договір поновлено на 4 роки з 17.11.2008 року рішенням Київської міської ради від 08.07.2010 року № 1147/4585.

Однак, позивачем заперечується чинність даного договору, з огляду на те, що користування земельної ділянкою фактично ним припинено.

Також, позивач вважає, що поновлення дії договору повинне супроводжуватись внесенням до нього змін чи укладенням відповідної додаткової угоди, а з огляду на відсутність останніх, підприємство стверджує, що не являється на даний час орендарем вказаної вище земельної ділянки. Відтак, у податкового органу відсутні підстави для нарахування позивачу зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою.

Надаючи правовий аналіз спірним правовідносинам колегія суддів враховує наступне.

Як убачається зі змісту Договору, а саме часу його реєстрації (16.11.2004 р.) та строку його дії (4 роки), даний договір діяв до 16.11.2008 року включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону № 161-XIV після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.

Частиною 3 статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

В матеріалах справи відсутні письмові заперечення як міської ради так і позивача стосовно поновлення строку дії Договору.

Натомість, як убачається із рішення Київської міської ради від 08.07.2010 року № 11147/4585, і проти чого не заперечу сам позивач, ним до міської ради 11.09.2008 року було направлено лист-звернення № 254 про поновлення строку дії Договору.

Згідно п. 11.7 Договору, після закінчення строку, на який було укладено Договір, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення Договору. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Таким чином, ТОВ «КБП №3», направивши відповідне звернення, та Київська міська рада, прийнявши відповідне рішення, виявили бажання продовжити дію вказаного договору.

Покликання позивача на те, що він не користувався земельною ділянкою з часу сплину чотирирічного строку дії Договору, колегія суддів до уваги не приймає.

Так, згідно з п. 7 вказаного договору після припинення його дії орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проте, позивачем, у порушення приведеної правової норми, не надано доказів повернення орендованої земельної ділянки Київській міській раді, яким, зокрема, міг бути акт прийому-передачі земельної ділянки.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивач має право користуватись земельною ділянкою, яка є об'єктом Договору, і повинен у відповідності до закону та Договору сплачувати оренду плату за таке користування.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

З огляду на положення наведеної правової норми, зміна умов договору у разі його поновлення є правом, а не обов'язком сторін, а тому, колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на неукладеність Договору через відсутність в останньому змін чи укладення додаткової угоди.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, умови договору (включаючи і положення щодо розміру орендної плати) є обов'язковими для виконання сторонами. Відповідно, орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою, що є об'єктом вказаного договору, у визначеному в ньому розмірі.

З огляду на вище викладене, а також враховуючи, що позивач не заперечує факт не проведення ним сплати орендної плати за Договором за період, який перевірявся контролюючим органом з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року, та правильність проведеного податковим органом розрахунку грошового зобов'язання, колегія суддів не вбачає підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 13.07.2011 року № 0000092301.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Київське будівельне підприємство №3» залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 січня 2012 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяС.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 04 лютого 2013 року .)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.