Ухвала

від 11.02.2013 по справі 5004/612/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" лютого 2013 р. Справа № 5004/612/11 Суддя Кравчук А.М., розглянувши матеріали справи за скаргою публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку, м. Луцьк

на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю.

по справі № 5004/612/11

за позовом Першого заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку, м. Луцьк

до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудцентр",

с. Зміїнець Луцького району

Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго", с. Зміїнець Луцького району

Відкритого акціонерного товариства "Демидівський консервний завод", смт. Демидівка Рівненської області

про стягнення 677 072, 84 доларів США та 349 936 грн. 75 коп.

встановив: скаржник - ПАТ "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку у скарзі від 07.02.2013 року №086-04/381 просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджанова Д.Ю. щодо проведення повторної уцінки (переоцінки) майна, нереалізованого з прилюдних торгів та складання Акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року.

Одночасно зі скаргою ПАТ "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку було подано заяву про забезпечення позову від 07.02.2013 року №086-04/380, в якій заявник просить зупинити на період розгляду скарги на дії державного виконавця виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року та реалізацію арештованого майна, що належить відкритому акціонерному товариству "Демидівський консервний завод" та знаходиться за адресою: Рівненська область, смт.Демидівка, вул. Першотраева, 1.

Скарга обгрунтована тим, що згідно акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року, отриманої АТ "Укрексімбанк" факсимільним зв'язком 07.02.2013 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Рівненській області Мухомеджановим Д.Ю. було повторно проведено переоцінку майна, яке не було реалізовано на повторних прилюдних торгах, що відбулися 26.12.2012 року на 50% від початкової ціни. Згідно листа ТзОВ "УкрСпецТоргГрупп" від 29.01.2013 року вих.№69, отриманого АТ "Укрексімбанк" факсимільним зв'язком 07.02.2013 року, треті прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", відбудуться 14.02.2013 року.

Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо проведення повторної уцінки іпотечного майна, нереалізованого з прилюдних торгів, та складання Акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013р. є незаконними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України.

У заяві від 07.02.2013 року №086-04/380 скаржник просить зупинити на період розгляду скарги на дії державного виконавця виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року.

Клопотання відхилено судом як безпідставне та необґрунтоване.

Відповідно до ст. 121 1 Господарського процесуального кодексу України право зупинення виконання судового рішення належить лише суду касаційної інстанції.

Аналогічне положення міститься в п.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК і ГПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Відповідно до ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосовувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись на будь-якій стадії процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом без проведення окремого судового засідання.

Відповідно до п. 4 постанови, Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 згідно із статтями 66 та 67 ГПК господарський суд вживає заходів до забезпечення позову шляхом винесення відповідної ухвали. У пункті 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавчим документом є, зокрема, ухвали судів у господарських справах у випадках, передбачених законом. Отже, ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається. Така ухвала має відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в тому числі містити строк пред'явлення її до виконання).

Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" встановлено, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

Судом встановлено, що підставою для звернення ПАТ "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" зі скаргою слугувало порушення, на його думку, державним виконавцем його прав при проведенні повторної переоцінки майна, яке не було реалізовано на повторних прилюдних торгах на 50% від початкової ціни та складання Акту уцінки (переоцінки) описаного (арештованого) майна від 04.01.2013 року.

В підтвердження можливої реалізації спірного майна скаржник подає лист ТзОВ "УкрСпецТоргГрупп" від 29.01.2013 року вих.№69, з повідомленням про те, що треті прилюдні торги по реалізації арештованого нерухомого майна, належного боржнику ВАТ "Демидівський консервний завод", відбудуться 14.02.2013 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність спору між скаржником та виконавчою службою щодо реалізації арештованого майна.

Отже, реалізація майна може привести до спору між скаржником як стягувачем у справі та переможцем торгів з реалізації арештованого майна, порушення прав скаржника при умові реалізації майна по заниженій ціні, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду через можливі судові спори та підставність клопотання скаржника про зупинення реалізації арештованого майна, що належить ВАТ "Демидівський консервний завод" та знаходиться за адресою: Рівненська область, смт.Демидівка, вул.Першотравнева, 1 до вирішення скарги.

На підставі викладеного, враховуючи заяву сторони, керуючись ст.ст. 66, 67, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про зупинення на період розгляду скарги на дії державного виконавця виконання наказу господарського суду Волинської області №5004/612/11-1 від 19.07.2011 року відхилити.

2. Заяву публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку щодо зупинення реалізації арештованого майна задовольнити.

3. Заборонити відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області (м. Рівне, вул. Замкова, 22-А) на період розгляду скарги реалізацію арештованого майна, що належить відкритому акціонерному товариству "Демидівський консервний завод" та знаходиться за адресою: Рівненська область, смт.Демидівка, вул. Першотравнева, 1.

4. Ухвала є виконавчим документом, яка набирає законної сили з моменту її прийняття, тобто з 11.02.2013 року та може бути пред'явлена до виконання протягом року з моменту прийняття, тобто до 11.02.2014 року.

5. Стягувачем за даною ухвалою є публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку (м.Луцьк, вул.Богдана Хмельницького, 5, код 26196437), боржниками - товариство з обмеженою відповідальністю "Фудцентр" (с. Зміїнець Луцького району, вул. Березова, 22, код 33755316), товариство з обмеженою відповідальністю "Арго" (с. Зміїнець Луцького району, вул. Березова, 22, код 25092641), відкрите акціонерне товариство "Демидівський консервний завод" (смт. Демидівка Рівненської області, вул. Першотравнева, 1, код 05529320) .

6. Ухвалу надіслати: Прокуратурі Волинської області, ПАТ "Державний експортно-імпорний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м.Луцьку, ТОВ "Фудцентр", ТОВ "Агро", ВАТ "Демидівський консервний завод", відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області.

Суддя А. М. Кравчук