Постанова

від 30.01.2013 по справі 18/5007/95/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 року Справа № 18/5007/95/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача 1: представник не з'явився

відповідача 2: представник не з'явився

третя особа 1: представник не з'явився

третя особа 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Спіка" на рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.12р. у справі № 18/5007/95/11 (суддя Машевська О.П.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" в особі ліквідатора Довжаниці Олега Степановича

до відповідача 1: Глиновецької сільської ради

до відповідача 2: Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка"; 2.Виконавчий комітет Глиновецької сільської ради Андрушівського району

про визнання неправомірними рішень виконавчого комітету сільської ради та скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Житомирської області у справі №18/5007/95/11 від 11.09.12р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано повністю незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради №36 від 30.04.2009року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна". У позові до Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації "Житомирської обласної ради відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що у виконавчого комітету Глиновецької сільської ради були відсутні правові підстави для прийняття рішення №36 від 30.04.2009 року "Про оформлення права власності". Більше того, до компетенції органів місцевого самоврядування не віднесено питання оформлення свідоцтвом про право власності право власності осіб на нерухоме майно, набуте за правочинами купівлі-продажу. Також суд першої інстанції у своєму рішенні зазначає, що пунктом 2 оскарженого рішення №36 від 30.04.2009 року виконавчий комітет Глиновецької сільської ради перевищив визначену законом компетенцію, ухваливши відповідачу-2 Бердичівському МБТІ зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства , яке виконане останнім без письмової заяви третьої особи ТОВ СП "Спіка".

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 11.09.12р. у справі 18/5007/95/11 в частині визнання незаконним та скасування у повному обсязі рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради №36 від 30.04.09 р. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що місцевий господарський суд не з'ясував в повній мірі обставини справи, визнав встановленими недоведені обставини, зробив невідповідні обставинам справи висновки та порушив ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Представником позивача в особі ліквідатора Довжаницею О.С. подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення з підстав, викладених у відзиві та слухати справу за його відсутності.

До початку судового засідання від представника відповідача 2 надійшло клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися. Про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомленні належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції (ухвал суду, а.с. - 104-109).

У зв'язку з належним повідомленням представників сторін про дату, час судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, колективне сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке" створене на зборах уповноважених членів сільськогосподарського підприємства 05.12.1992 року (протокол №4) та зареєстроване розпорядженням голови РДА №231 від 09.12.1992 року (а.с.100, Т.2) та у подальшому реорганізоване за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів 22 лютого 2000 року (протокол №1) та 28 лютого 2000 року (протокол №2) (а.с.39, Т.1) шляхом перетворення у приватне (орендне) сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке", у зв'язку з чим попередника знято з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, як юридичну особу розпорядженням голови райдержадміністрації від 15.03.2000р. (а.с.23, т. І).

Розпорядженням голови райдержадміністрації від 15.03.2000р. зареєстровано приватне (орендне) сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке", як нову юридичну особу, із присвоєнням їй ідентифікаційного коду колишнього КСП - 03744557 (а.с.23 Т.1, а.с.112-113, Т.2).

У подальшому - 25.02.2003р. ПОСП "Глинівецьке" реорганізоване у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке", яке є його правонаступником. Обсяг зобов'язань, що переходять до Товариства, визначений за даними передавального балансу та актами приймання-передачі (а.с. 16 Т.1). Державна реєстрація відповідних змін та доповнень 12.03.2003 року була зареєстрована Андрушівською РДА (а. с. 15, 22 Т.1).

Станом на 01 квітня 2003 року між ПОСП "Глинівецьке" та СТОВ "Глинівецьке" складено передавальний баланс, за якими останньому передані активи на суму 1947 тис. грн. та зобов'язання на суму 1947 тис. грн. (а.с.38, Т.1).

05 квітня 2003 року складено Акт №9 приймання-передачі матеріальних цінностей по рахунку 01 "Основні засоби" від ПОСП "Глинівецьке" в СТОВ "Глинівецьке" за участю начальника відділу реформування управління сільського господарства і продовольства Табун Ю.Е., колишнього керівника та засновника ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 та керівника СТОВ "Глинівецьке" Мірецького А.С. на загальну суму балансової вартості 7 948 539,00 грн. (а.с. 23-26 Т.2).

10.04.2003 року складено зведений акт про передачу майна та боргових зобов'язань від ПОСП "Глинівецьке" в СТОВ "Глинівецьке", яким підтверджено, що цього числа була закінчена передача основних та оборотних засобів, джерел фінансування, спеціальних фондів, боргових зобов'язань та інших пасивів згідно проміжних актів складених по місцю знаходження товаро-матеріальних цінностей закріплених за матеріально-відповідальними особами на загальну суму 8 234 285, 95 грн. (а. с. 21-22 Т.2)

Перераховані в Акті №9 приймання-передачі матеріальних цінностей по рахунку 01 "Основні засоби" від ПОСП "Глинівецьке" в СТОВ "Глинівецьке" об'єкти нерухомого майна за назвою та роком введення в експлуатацію відповідають за назвою та роком введення в експлуатацію об'єктам нерухомого майна, визначеним як Акті прийому - передачі майнових прав та майна, боргових зобов'язань правонаступником реорганізованого КСП "Глинівецьке" - ПОСП "Глинівецьке" (Додаток №7 до протоколу від 18.12.2002 р. №1 зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке"), так і Переліку майнових паїв, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю співвласників - учасників Договору №1 (Додаток №2 до Договору №1).

23.08.2006 року відбулись загальні збори співвласників майна та землі реорганізованого КСП "Глинівецьке" за участю 255 осіб із 322, які мали право прийняти у них участь.

Загальні збори прийняли ряд рішень, які оформлені протоколом №1:

-створити Спілку громадян - співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке";

-затвердити статут Спілки та зареєструвати в Глинівецькій сільській раді;

-обрати комітет Спілки в кількості 5 чоловік, головою Спілки - Анулича В.В.;

-договори оренди на земельні сертифікати з СТОВ "Глинівецьке" розірвати і переукласти з ТОВ СП "Спіка" на державні акти;

-майно пайового фонду співвласників реорганізованого КСП "Глинівецьке" продати ТОВ СП "Спіка" єдиним майновим комплексом за 50 відсотків вартості майнових сертифікатів, механізм купівлі - продажу майна після виплати коштів оформити відповідними документами;

-провести інвентаризацію всього майна реорганізованого КСП "Глинівецьке", зробити зміни і доповнення щодо врегулювання інвентаризаційних різниць майна пайового фонду складеного на дату реорганізації; визначити причини відчуження майна (а.с.35-37, т.I).

25.08.2006 року у Глиновецькій сільській раді було зареєстровано Статут Спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства (а.с 97-102 Т.5).

Судом встановлено, що 23.08.2006 року складено акт приймання - передачі майна, за яким реформоване КСП "Глинівецьке" в особі директора ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 як "первісний боржник" передало ТОВ СП "Спіка" в особі директора Селезньова О.С. як "новому боржнику" в присутності Голови Спілки, що діє у відповідності з повноваженнями наданими йому ухвалою зборів співвласників майна (протокол №1 від 23.08.2006 року) і повноваженнями наданими йому пунктом 2.4 статті 2 Договору №1 від 23.08.2006р. про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності кредиторську заборгованість реформованого КСП "Глинівецьке" та основні та оборотні засоби КСП "Глинівецьке" - майно, яке збори співвласників колишнього КСП затвердили таким, що залишене під забезпечення погашення кредиторської заборгованості КСП "Глинівецьке" (а.с.73-76, Т.I).

Майно від ПОСП "Глинівецьке" за цим актом передано як директором ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 та прийнято директором ТОВ СП "Спіка" Селезньовим О.С. у присутності голови спілки Анулича В.В.

05.09.2006 року складено Акт приймання - передачі майна пайового фонду співвласниками реорганізованого КСП "Глинівецьке" від ПОСП "Глинівецьке" за наведеним у ньому переліком. Майно від ПОСП "Глинівецьке" за цим актом передано як директором ПОСП "Глинівецьке" ОСОБА_6 та прийнято головою спілки Ануличем В.В. (а.с.67-72, т.I).

Судом встановлено, що перераховані в Акті приймання - передачі від 05.09.2006 року об'єкти нерухомого майна за назвою та роком введення в експлуатацію відповідають за назвою та роком введення в експлуатацію об'єктам нерухомого майна, визначеним як Акті прийому-передачі майнових прав та майна, боргових зобов'язань правонаступником реорганізованого КСП "Глинівецьке" - ПОСП "Глинівецьке" (Додаток №7 до протоколу від 18.12.2002 р. №1 зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке"), так і Переліку майнових паїв, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю співвласників - учасників Договору №1 (Додаток №2 до Договору №1).

Як встановлено за наявними матеріалами справи, 228 власників майнових паїв уклали договори купівлі-продажу майнового паю із ТОВ СП "Спіка", яка у даному спорі виступає третьою особою.

18 серпня 2008 року за Актом приймання-передачі свідоцтв про право власності на майнові паї членів КСП "Глинівецьке", третя особа ТОВ СП "Спіка" в особі директора Селезньова О.С. передало, а Голова Глиновецької сільської ради Тетерук В.Ф. прийняла свідоцтва про право власності на майнові паї членів КСП "Глинівецьке" у кількості 332 на загальну суму 551491,00грн. У графі акту "сума видачі" зазначено - 275 745,50 грн. (а.с.39 Т.2).

Список власників майнових паїв, зазначених в Акті приймання-передачі від 18.08.2008 року в кількості 322 осіб, які відчужили свої майнові паї на користь ТОВ СП "Спіка" різниться зі списком осіб, які мали право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 18.12.2002 року (протокол №1) в кількості 322 осіб.

В Акті приймання - передачі свідоцтв про право власності на майнові паї членів КСП "Глинівецьке" від 18.08.2008 року зазначені також майнові сертифікати двох учасників СТОВ "Глинівецьке" ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на суми 3739грн. та 1717грн., відповідно (а.с.39, Т.2).

Глиновецькою сільською радою 12 січня 2009 року видано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 017633 ТОВ СП "Спіка", яке має право на пайовий фонд майна КСП "Глинівецьке" відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 23.08.2006 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 23 серпня 2006 року становить 685781 грн., частка ТОВ СП "Спіка" визначена в розмірі 551491 грн. або 0,804 відсотків (а. с. 67 Т.3).

19 березня 2009 року відбулись загальні збори співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" за участю ТОВ СП "Спіка" (майновий сертифікат на загальну суму 551 491, 00 грн.) та колишніх членів КСП "Глинівецьке": ОСОБА_12 (майновий сертифікат серії ЖИ-6 №013594 на загальну суму 1128 грн., засновник СТОВ "Глинівецьке"), ОСОБА_13 (майновий сертифікат серії ЖИ-6 №013540 на загальну суму 433 грн.), ОСОБА_14 (майновий сертифікат серії ЖИ-6 №013474 на загальну суму 506 грн.) та ОСОБА_15 (майновий сертифікат серії ЖИ-6 №013447 на загальну суму 540 грн.), до порядку денного якого було включено, серед іншого, питання про виділення майна в натурі окремим співвласникам.

За цим питанням збори вирішили: виділити ТОВ "Спіка" власнику майнового сертифіката на загальну суму 551491 майно в натурі на загальну суму 474667грн., що визначене у Додатку №2 до протоколу зборів від 19.03.2009 р. (а.с. 68-80 Т.3).

Перераховані у Додатку №2 до протоколу зборів від 19.03.2009р. об'єкти нерухомого майна за назвою та роком введення в експлуатацію відповідають за назвою та роком введення в експлуатацію об'єктам нерухомого майна, визначеним як Акті прийому - передачі майнових прав та майна, боргових зобов'язань правонаступником реорганізованого КСП "Глинівецьке" - ПОСП "Глинівецьке" (Додаток №7 до протоколу від 18.12.2002 р. №1 зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке"), так і Переліку майнових паїв, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю співвласників - учасників Договору №1 (Додаток №2 до Договору №1) (а с. 130-147 Т.2).

Рішенням виконавчого комітету Глиновецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області №36 від 30.04.2009 р. надано дозвіл на оформлення права власності Товариству з обмеженою відповідальністю СП "Спіка" на об'єкти нерухомого майна в кількості 76 одиниць, що розташовані по площі та вулиці Леніна,1 та Польовій,15 у селі Глинівці з посиланням на статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Тимчасове Положення "Про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна", затверджене Наказом Міністерства Юстиції України 28.01.2003 р. за №77/8783, а також доручено Бердичівському Бюро технічної інвентаризації оформити та зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства (а.с.26-27, т. I).

Як було встановлено судом першої інстанції, перераховані у рішенні Виконавчого комітету Глиновецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області №36 від 30.04.2009р. об'єкти нерухомого майна за назвою та роком введення в експлуатацію відповідають за назвою та роком введення в експлуатацію об'єктам нерухомого майна, визначеним як Акті прийому-передачі майнових прав та майна, боргових зобов'язань правонаступником реорганізованого КСП "Глинівецьке" - ПОСП "Глинівецьке" (Додаток №7 до протоколу від 18.12.2002 р. №1 зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке"), так і Переліку майнових паїв, що знаходяться в цілісному майновому комплексі і є спільною частковою власністю співвласників - учасників Договору №1 (Додаток № 2 до Договору №1) (а с. 130-147 Т.2).

Відповідач - 1 в суді першої інстанції письмово підтвердив, що виконавчим комітетом Глиновецької сільської ради, ні 17.06.2009 року, ні 23.06.2009 року рішення з питання оформлення права власності - не приймались, а сам виконавчий комітет взагалі діє без прав юридичної особи (а.с. 62 Т.1, а.с. 88 Т.3).

Поряд з тим, комунальне підприємство "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" саме за дорученням виконавчого комітету Глиновецької сільської ради виготовило:

- Свідоцтво про право власності серії САВ №246193 від 17.06.2009 року на комплекс за адресою: АДРЕСА_2;

- Свідоцтво про право власності серії САВ №246275 від 23.06.2009 року на нежитлове приміщення, адмінприміщення з підвалом, загальною площею 470,7кв.м. (приміщення 1 площею 33,6 кв.м. в спільному користуванні), гараж для автомобіля, загальною площею 62,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2;

- Свідоцтво про право власності серії САВ №246194 від 17.06.2009 року на нежитлове приміщення, будинок на пасіці, загальною площею 35,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Всі три Свідоцтва про право власності підписані сільським головою Глиновецької сільської ради Тетерук В.Ф. ( а с. 61-65 Т.3).

Право власності на вище зазначені об'єкти нерухомості відповідачем-2 зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" 19.06.2009р. та 23.06.2009 р. відповідно, про що видані витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.28-29, т.I).

Судом встановлено, що відповідачем-2 державну реєстрацію права власності на вище зазначені об'єкти нерухомості проведено вперше за ТОВ СП "Спіка", на замовлення якого вперше проведено їх технічну інвентаризацію та вперше присвоєно кадастрові номера цим об'єктам.

27.01.2009 року постановою господарського суду Житомирської області у справі №7/65-Б СТОВ "Глинівецьке" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с. 33, Т.1).

25.05.2010 року СТОВ "Глинівецьке" в особі ліквідатора Довжаниці О.С. звернулось до Глиновецької сільської ради надати рішення про визнання права власності на перераховані у заяві об'єкти нерухомості за товариством та доручити Бердичівському МБТІ виготовлення технічної документації та реєстрації права власності на вказані будівлі (а с. 24 Т.1).

Відповідач - 1 на звернення ліквідатора надіслав лист за підписом сільського голови Тетерук В.Ф. від 24.06.2010 року за вих. №64 про те, що виконавчий комітет Глиновецької сільської ради не має законних підстав для надання такого рішення з підстав викупу частини майна і передачі його співвласниками ТОВ СП "Спіка", у зв'язку із оскарженням товариством в судовому порядку рішення №36 від 30.04.2009 року та необхідністю подання ним належних документів, які б підтверджували факт отримання перерахованого майна на законних підставах (а.с.25, Т.1).

Рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області №36 від 30.04.2009р. було оскаржено позивачем до Андрушівського районного суду в порядку адміністративного судочинства, яким було закрито провадження у справі № 2-а-66/2009 з підстав порушення підвідомчості спору (а с. 30-31 Т.1).

З позовом про оскарження цього рішення органу місцевого самоврядування ліквідатор СТОВ "Глинівецьке" звернувся в порядку господарського судочинства за правилами ст. 1 та 12 ГПК України.

Загальні способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені статтею 16 Цивільного кодексу України, а права власності - главою 29 цього Кодексу.

Позивач СТОВ "Глинівецьке" звертаючись з позовом про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради Андрушівського району Житомирської області "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" №36 від 30.04.2009 р., обрав спосіб захисту порушеного майнового права, що визначений у статті 393 Цивільного кодексу України, яка вміщена у главі 29 ЦК України "Захист права власності".

Відповідно до статті 393 Цивільного кодексу України, правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Позивачем за даним позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого порушене виданням переліченими органами актів. При цьому, умовою для подання цього позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності або іншого титульного права. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акта.

Позивач СТОВ "Глинівецьке" вважає себе власником нерухомого та рухомого майна, яке оформлено спірним рішенням виконавчого комітету №36 від 30.04.2009 року на праві власності за третьою особою у спорі - ТОВ СП "Спіка" з підстав отримання цього майна 18.12.2002 року за Актом прийому - передачі майнових прав та майна, боргових зобов'язань, а також прийому-передачі архівних документів правонаступником реорганізованого КСП "Глинівецьке" - Приватним (орендним) сільськогосподарським підприємством "Глинівецьке" відповідно до ухвали зборів співвласників (протокол від 18.12.2002р. №1) та з підстав універсального правонаступництва прав ПОСП "Глинівецьке" на це майно в процесі реорганізації останнього шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке " 12.03.2003 року та відповідно до складеного передавального балансу станом на 01.04.2003 року.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (справа про визначення способу малої приватизації) №14-рп/2000 від 13.12.2000 року зазначено, що правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами.

Одним із способів набуття права власності на майно юридичної особи є її реорганізація, коли відбувається перехід права власності на майно (у повному обсязі (при універсальному правонаступництві) або частково (при сингулярному правонаступництві) до інших юридичних осіб внаслідок волевиявлення юридичної особи - власника майна. Відповідно до вимог статей 34 Закону України "Про підприємства в Україні" від 27.03.1991 № 887-XII (в редакції Закону №90/95-ВР від 14.03.95) та статті 37 Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963р. №1540-VI при реорганізації передача майнових прав та обов'язків оформляється передавальним або розподільчим балансом. Відповідно до ч.4 цієї статті підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" визначені особливості реорганізації юридичної особи, створеної в організаційно-правовій формі колективного сільськогосподарського підприємства.

За приписами статті 31 цього Закону реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду.

У ч.6 ст. 31 цього Закону зазначено, що при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Статтею 7 цього Закону суб'єктами права власності на майно визнаються: підприємство як юридична особа та його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства громадянин має право на пай натурою, грішми або цінними паперами (ч. 3 цієї статті Закону).

З урахуванням встановлених судом обставин, новоутворене ПОСП "Глинівецьке", в силу приписів ст. 7 цього Закону та не зважаючи на зміст пунктів 1.1, 4.4 його Статуту, не стало універсальним правонаступником КСП "Глинівецьке", оскільки право на отримання майна (майнових прав) останнього у вигляді майнового паю набули також всі члени колективного сільськогосподарського підприємства відповідно до ч.3 статті 3 цього Закону. Додатковим доказом наведеному є також зміст п.4.6 та 4.7 Статуту ПОСП "Глинівецьке".

Після реорганізації КСП "Глинівецьке" у ПОСП "Глинівецьке" 15.03.2000 року були прийняті нормативно-правові акти, які поширили свою дію на колективні сільськогосподарські підприємства, у тому числі реорганізовані, у яких не було завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення цього процесу та не реалізовано права селян відповідно до законодавства.

Судом зазначені нормативно-правові акти застосовуються з урахуванням встановлених судом обставин реорганізації КСП "Глинівецьке" у ПОСП "Глинівецьке" до дати їх прийняття.

У п. 17 Порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року N63, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001р. за N306/5497 (далі по тексту - Порядок №63) зазначено, що о б с я г правонаступництва визначається за передавальним (роздільним) актом (балансом), складеним на дату реорганізації КСП і затвердженим вищим органом управління КСП, який може бути уточнений на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства і затверджений загальними зборами співвласників або іншим уповноваженим органом.

За змістом п. 19 Методики уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N177 (далі по тексту - Методика №177) якщо на дату реорганізації підприємства відсутній перелік активів для забезпечення боргів, цей перелік складається з урахуванням уточненого складу і вартості активів і зобов'язань підприємства.

В ході вирішення спору судом не встановлені обставини проведення паювання майна КСП "Глинівецьке", складання переліку активів для забезпечення його боргів та оформлення передавального балансу із затвердженням його загальними зборами членів підприємства на дату його реорганізації -15.03.2000 року.

Уточнення складу і вартості активів і зобов'язань підприємства було віднесено Типовим положенням про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. N177 (далі по тексту - Типове положення №177), до завдань комісії з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки (далі по тексту - комісія).

Уточнений перелік складу і вартості майна (активів) за даними бухгалтерського обліку та за даними експертної оцінки вартості основних засобів станом на 01 січня 2001 року та зобов'язань (пасивів) реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Глинівецьке" за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2001 року було рекомендовано загальним зборам співвласників до затвердження рішенням комісії від 18.12.2002 року, оформленим протоколом №1.

Рішенням комісії від 18.12.2002 року, оформленим протоколом №2, було рекомендовано до затвердження загальними зборами співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" інші додатки, підписані головою, заступником голови та секретарем комісії (а.с.1-55, Т.3).

Зокрема, у додатку №3 до протоколу комісії від 18.12.2002 року №2 викладено перелік основних та оборотних засобів (надалі - майно) на суму 1 432 924,69 грн., яке комісія рекомендує зборам затвердити таким, що не підлягає розпаюванню між колишніми членами КСП "Глинівецьке", а виділяється під забезпечення кредиторської заборгованості правонаступника - ПОСП "Глинівецьке". При цьому, комісія рекомендує зборам передати це майно у власність, а кредиторську заборгованість, під забезпечення якої воно залишене, на баланс правонаступнику. Додаток №3 підписаний головою, заступником голови та секретарем комісії (а.с.47, Т.3).

Усі додатки, що були рекомендовані комісією до затвердження загальними зборами, оформлені Додатками №№1-9 до протоколу від 18.12.2002 року №1 загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" (а.с.123-129, Т. 2).

Додатки №№1 - 4 до протоколу від 18.12.2002 року №1 загальних зборів підписані всім складом комісії, а додатки №5-9 головою спілки ОСОБА_3, підприємством -правонаступником ПОСП "Глинівецьке" в особі ОСОБА_6 у присутності членів спостережної ради (комітету) ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_12

Згідно п.17 Порядку №63 разом з установчими документами підприємства-правонаступника роздільний (передавальний) баланс є правовою підставою для встановлення наявності та обсягів правонаступництва за майновими правами та обов'язками КСП.

Згідно п. 19 Порядку №63 передача майна КСП підприємствам-правонаступникам, яке виділене під забезпечення боргових зобов'язань, здійснюється після їх державної реєстрації протягом терміну, що визначається вищим органом управління КСП, та оформляється актом приймання-передавання.

Відтак, за змістом п.п. 17 та 19 Порядку №63 та п. 19 Методики №177 обсяг правонаступництва ПОСП "Глинівецьке" має визначатись не на дату реорганізації КСП "Глинівецьке" - 15.03.2000р. за передавальним балансом, а на дату врегулювання майнових відносин у частині боргових зобов'язань підприємства відповідно до їх уточненого складу і вартості, якою суд першої інстанції правомірно визначив 18 грудня 2002 року за переліком активів для забезпечення боргів.

У п.7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України 14 березня 2001 року N62 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 р. за N305/5496 (далі за текстом - Порядок №62) визначено, що перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, затверджений загальними зборами колишніх членів підприємства, що є співвласниками його майна (далі - збори співвласників), і підписаний членами комісії та керівником підприємства-правонаступника, разом з витягом із протоколу зборів співвласників, яким затверджено цей перелік активів, є підставою для оформлення прав власності підприємства-правонаступника на це майно реорганізованого підприємства.

З урахуванням змісту п.п. 17 та 19 Порядку №63 та п.7 Порядку №62, господарський суд Житомирської області дійшов висновку, що підставою виникнення права власності у ПОСП "Глинівецьке" на майно реорганізованого КСП "Глинівецьке" мали стати наступні юридичні факти: прийняття зборами співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" рішення про затвердження переліку активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, підписаного членами комісії та керівником підприємства-правонаступника та оформлення акту про їх приймання-передавання.

Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії співвласників майна - колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке", яких законодавством уповноважено правом розпорядження його майном та ПОСП "Глинівецьке", як особи, яка набуває право власності на активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості цього підприємства. Вчинення цих дій обома суб'єктами (уповноваженими ними особами) має підтверджуватися документально.

Судом враховується, що документом, який фіксує факт прийняття будь-якими загальними зборами рішення з питань, віднесених до їх компетенції є протокол (п.20 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Вимоги до оформлення протоколу загальних зборів співвласників - колишніх членів реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств на законодавчому рівні не встановлені, тоді як передбачені для протоколу комісії, який підписується головою та секретарем комісії (п.15 Типового положення № 177). У статті 41 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991 р. №1576-XII (в редакції, чинній станом на 18.12.2002р.), яку господарський суд застосовує за аналогією закону, визначено, що протокол підписується головою та секретарем зборів. З дотриманням цих вимог оформлений протокол загальних зборів співвласників - колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке" №1 від 18.12.2002 року.

Перелік активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості є документом, складеним та підписаним комісією разом з правонаступником ПОСП "Глинівецьке", який повинен містити назву об'єкта, інвентарний номер, місце розташування, первинну, залишкову вартість та суму зношення ( п.п. 18, 19 Методики №177, п.7 Порядку №62).

Акт приймання - передачі майна є документом, який фіксує факт та визначає момент переходу права власності на визначені у переліку активи до підприємства-правонаступника ПОСП "Глинівецьке" (п. 19 Порядку №63) та, відповідно має відповідати вимогам первинного документа, оскільки фіксує зміни в структурі активів та зобов'язань реорганізованого КСП "Глинівецьке" (ст.ст. 1 та 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Зазначені документи, в розумінні вищенаведених нормативно-правових актів, є правовстановлюючими, тобто такими, що підтверджують набуття права власності ПОСП "Глинівецьке" на майнові активи, виділені під забезпечення кредиторської заборгованості.

Пункт 7 Порядку №62 вказує на те, що право власності підприємства-правонаступника на майно реорганізованого підприємства підлягає оформленню.

У п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5 в редакції, чинній на 18.12.2002 р. (далі за текстом - Тимчасове положення №7/5) було передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування: фізичним особам та юридичним особам, які в разі ліквідації підприємства, об'єднання, організації отримали у власність у встановленому законодавством порядку нерухоме майно підприємства, об'єднання, організації, що ліквідовується.

Отже, право власності ПОСП "Глинівецьке" на нерухоме майно підлягало оформленню свідоцтвом про право власності, виданим Глиновецькою сільською радою.

Поряд з тим, свідоцтво про право власності на певний об'єкт майна не є правовстановлювальним документом (Інформаційний лист ВАСУ N 01-8/98 від 31.01.2001 р. "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" (далі за текстом - Лист ВАСУ №01-8/98), хоча в розумінні Тимчасового положення №7/5 ним вважається, оскільки на його підставі проводиться державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна.

Оскільки правовідносини щодо виникнення у позивача права власності на майно, виділене під забезпечення боргових зобов'язань (кредиторської заборгованості) виникли під час дії ЦК Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI, то його норми не пов'язували виникнення права власності на нерухоме майно з моментом його державної реєстрації.

Доказом наведеному є закріплені у ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" засади державної реєстрації прав, відповідно до яких право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Отже, право власності ПОСП "Глинівецьке" на нерухоме майно могло бути як не оформленим свідоцтвом про право власності, так і не зареєстрованим у державному реєстрі прав до моменту вчинення правочину щодо нього, або подання власником відповідної заяви органу державної реєстрації про реєстрацію такого права.

Місцевий господарський суд під час розгляду спору прийшов до висновку, що юридичний факт прийняття загальними зборами співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" 18.12.2002 року рішення про затвердження переліку активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, підписаного членами комісії та керівником підприємства - правонаступника мав бути зафіксованим у протоколі як документі, підписаному головою та секретарем зборів.

Витяг із протоколу зборів співвласників про затвердження цього переліку та сам перелік мали бути поданими ПОСП "Глинівецьке" до Глиновецької сільської ради для прийняття органом місцевого самоврядування рішення про оформлення права власності підприємства - правонаступника на нерухоме майно реорганізованого та ліквідованого КСП "Глинівецьке" свідоцтвом про право власності.

У матеріалах справи, і це встановлено судом першої інстанції, відсутнє оформлене протоколом рішення загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" про затвердження переліку активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості або про затвердження Додатків №№1-9 до протоколу №1 від 18.12.2002 року.

Оскільки судом не встановлений юридичний факт набуття ПОСП "Глинівецьке" права власності на активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого КСП "Глинівецьке" у встановленому порядку, СТОВ "Глинівецьке" за передавальним балансом від 01.04.2003 року стало балансоутримувачем цього майна, а також іншого майна та кредиторської заборгованості реорганізованого підприємства .

Водночас, господарський суд, приймаючи до уваги зміст п.п. 17 та 19 Порядку № 3 та п.п. 4 та 7 Порядку №62, які є чинними станом на дату винесення рішення у справі, вважає, що підприємство - правонаступник ПОСП "Глинівецьке" - СТОВ "Глинівецьке" набуло право отримати у власність активи, передбачені для задоволення кредиторської заборгованості реорганізованого КСП "Глинівецьке" за рішенням загальних зборів співвласників - колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке" та оформити їх свідоцтвом про право власності з подальшою реєстрацією у державному реєстрі прав на нерухоме майно.

З врахуванням п.4 ч.2 ст.11, ст. 179, ч.1 ст. 316 та ч.1 ст. 328 ЦК України господарський суд вважає, що позивач СТОВ "Глинівецьке" вправі вимагати у співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" передачі у власність тих активів, які на даний час вважаються об'єктами матеріального світу, тобто, існують в натурі, та на які право власності правомірно (ч.2 ст. 328 ЦК України) не набули треті особи в порядку ст.ст. 330 та 344 ЦК України.

У статті 12 Цивільного кодексу України передбачено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Оскільки за позивачем СТОВ "Глинівецьке" зберігається право набуття у власність активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, у співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" зберігається обов'язок з прийняття рішення про затвердження переліку таких активів, як це випливає зі змісту ст. 14 Цивільного кодексу України та п.п. 17 та 19 Порядку №63 та п.п. 4 та 7 Порядку №62, якщо таке рішення не було прийнято на загальних зборах співвласників 18.12.2002 року, або у разі його прийняття - обов'язок його документального оформлення протоколом.

Однак здійснення відповідного права позивачем та виконання відповідного обов'язку співвласниками майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" щодо нерухомого майна є неможливим з тих підстав, що власником нерухомого майна, визначеного в Акті приймання-передачі майна від 18.12.2002 року є третя особа - ТОВ СП "Спіка", а ст. 321 ЦК України встановлює презумпцію непорушності права власності.

Як наголошується в Рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N15-рп/2002 у справі N1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів), обрання певного засобу правового захисту є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Обираючи той чи інший спосіб захисту права, особа має на меті досягти відновлення свого порушеного цивільного права.

В свою чергу, захист права та інтересу особи судом відбувається з урахуванням встановлених законом меж здійснення суб'єктивного права та інтересу на захист і компетенції суду.

З урахуванням встановлених судом обставин про зміст цивільного права СТОВ "Глинівецьке", останнє не може бути захищене судом в порядку ст. 393 ЦК України, оскільки за її приписами, саме власник має право вимагати визнання незаконним та скасування акту органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника. Окрім того, власник має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Разом з тим, судом приймаються до уваги доводи позивача про те, що оскаржене рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради №36 від 30.04.2009 року порушує його цивільне право, змістом якого, як встановлено судом, є набуття у власність активів, передбачених для задоволення кредиторської заборгованості, оскільки на його підставі право власності на це майно оформлено за третьою особою ТОВ СП "Спіка" та зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Виконавчий комітет Глиновецької сільської ради залучений до участі у справі як третя особа на стороні відповідачів. Свої повноваження виконавчий комітет здійснює без права юридичної особи, тому за приписами ст. 1 ГПК України не може бути відповідачем у даному спорі

Відповідно до статті 11 Закону виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, належним відповідачем у спорі про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету №36 від 30.04.2009 року є Глиновецька сільська рада.

Главою 2 Закону визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, а статтею 40 передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Згідно зі статтею 52 цього Закону виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

У частині 3 цієї статті зазначено, що сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

У статті 30 Закону визначені власні та делеговані повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку.

Підпунктом 10 пункту "б" статті 30 Закону передбачено, що до делегованих повноважень виконавчого комітету ради віднесено облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Зважаючи на вказані приписи законодавства, відповідач-1 Глиновецька сільська рада не довела, що оскаржене позивачем рішення виконавчого комітету №36 від 30.04.2009 року "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" прийняте в межах визначеної законом компетенції виконавчого комітету або в межах делегованих рішенням сільської ради повноважень.

Окрім того, держава делегувала органам місцевого самоврядування лише функцію оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності. Натомість, у переліку об'єктів нерухомого майна, на які надано Глиновецькою сільською радою дозвіл оформити право власності, значаться транспорті засоби, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання.

У статті 316 Цивільного кодексу України зазначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

За змістом ч.1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно ч.1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

У ч.ч 2 та 3 ст. 325 Цивільного кодексу України визначено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Згідно ст. 346 Цивільного кодексу України право власності припиняється, зокрема, у разі знищення майна.

Наведені норми Цивільного кодексу України вказують на те, що держава уповноважила органи місцевого самоврядування оформляти фізичним та юридичним особам право власності на об'єкти нерухомого майна, які існують як речі матеріального світу та визначені індивідуальними ознаками.

Як встановлено судом, на дату винесення оскарженого рішення виконавчого комітету №36 - 30.04.2009 року не була проведена первинна технічна інвентаризація об'єктів нерухомого майна, на які надано дозвіл оформити право власності свідоцтвом про право власності.

У п. 3.6. Тимчасового положення №7/5 (в редакції, чинній на 30.04.2009 року) обумовлено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації, тому згідно п. 3.3. цього положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо не проведено інвентаризаційних робіт.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України 24.05.2001року N127 (в редакції, чинній на 30.04.2009 року) для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними - замовлення-зобов'язання.

Первинну технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна проведено відповідачем -2 Бердичівським МБТІ після прийняття оскарженого рішення виконавчим комітетом Глиновецької сільської ради та після якої тільки оформлені свідоцтва про право власності.

Відтак, ідентифікація в оскарженому рішенні об'єктів нерухомого майна за назвою, роком введення в експлуатацію та адресою проведена не на підставі доказів їх фактичної наявності на місцевості (в натурі) за даними первинної технічної інвентаризації. Так, оскарженим рішенням виконавчого комітету надано дозвіл оформити право власності на 76 об'єктів нерухомого майна, відповідачем-2 Бердичівським МБТІ згідно цього рішення підготовлені свідоцтва про право власності третьої особи ТОВ СП "Спіка" на 54 об'єкти нерухомого майна, з яких 51 об'єкт визначено як комплекс. Решта 22 об'єкти, визначені в оскарженому рішенні як нерухомі речі, свідоцтвом про право власності не оформлені, тоді як третя особа ТОВ СП "Спіка" просила відповідача-2 Бердичівське МБТІ виготовити технічну документацію на всі об'єкти, що перелічені у цьому рішенні (а.с. 88-94 Т.2, а с. 23 Т.6).

У пункті 2 оскарженого рішення виконавчого комітету №36 від 30.04.2009 року доручено Бердичівському БТІ оформити та зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства.

У п. 6.2 Тимчасового положення №7/5 передбачено, що підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, та інших органів відповідно до законодавства проводити бюро технічної інвентаризації.

Водночас, у статті 17 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній станом на 30.04.2009 року) (далі за текстом - Закон про державну реєстрацію) визначено порядок державної реєстрації речових прав, відповідно до якого державній реєстрації речових прав передує: облік заяви про державну реєстрацію; прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав; установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав.

Згідно ст.18 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб, який разом із нею подає документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права (ч.4 цієї статті).

У ч.2 ст. 17 цього Закону зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації.

Таким чином, згідно цього Закону саме власник (володілець) нерухомого майна є уповноваженою особою на звернення із заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно до органу державної реєстрації прав, якому може бути і відмовлено у здійсненні такої реєстрації, з підстав, визначених законом (ст.ст. 17 та 24 цього Закону) або п. 3.3. Тимчасовим положенням № 7/5.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 цього Закону державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора прав щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.

Наведене свідчить, що пунктом 2 оскарженого рішення №36 від 30.04.2009 року виконавчий комітет Глиновецької сільської ради перевищив визначену законом компетенцію, ухваливши відповідачу-2 - Бердичівському МБТІ зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства.

Судом також встановлено, що відповідачем-2 - Бердичівським МБТІ зареєстровано право власності третьої особи ТОВ СП "Спіка" на об'єкти нерухомого майна без письмової заяви про таку реєстрацію. В матеріалах реєстраційної (інвентарної справи) є лише лист третьої особи від 18.05.2009 року №138 щодо виготовлення технічної документації на об'єкти нерухомості, який передував оформленню свідоцтв про право власності на ці об'єкти - 17 та 23 червня 2009 року. Тоді як за змістом ст. 17 Закону про державну реєстрацію, облік заяви про державну реєстрацію права власності має передувати юридичному факту самої державної реєстрації.

Скасовуючи судові рішення у цій справі, Вищий господарський суд України висловив свою правову позицію та надав вказівки при новому розгляді справи встановити, чи виникло у третьої особи ТОВ СП "Спіка" право власності на майнові паї з огляду на положення пунктів 13,14 Порядку та чи набули вони права власності на конкретні об'єкти нерухомого майна в передбаченому ст. ст. 182, 334, 640 ЦК України порядку.

Третя особа ТОВ СП "Спіка" своє право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства КСП "Глинівецьке" підтверджує Свідоцтвом (майновим сертифікатом) серії ЖИ- 6 №017633, виданим Глиновецькою сільською радою 12 січня 2009 року, відповідно до якого третя особа має право на пайовий фонд підприємства відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 23 серпня 2006 року. Загальна вартість майна пайового фонду підприємства станом на 23 серпня 2006 року становить 6785781 грн., частка ТОВ СП "Спіка" визначена в розмірі 551491 грн., або 0,804 грн. (а. с. 67 Т.3).

Підставою отримання Свідоцтва серії ЖИ- 6 №017633 стали договори купівлі - продажу майнових паїв, укладені з першими їх власниками - колишніми членами реорганізованого КСП "Глинівецьке" (т.т. 4-5).

У п. 13 Порядку №177 (в редакції Постанови КМ N912 від 16.06.2003) зазначено, що у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Таким чином, відповідачем-1 Глиновецькою сільською радою третій особі видано майновий сертифікат взамін на майнові сертифікати зазначених осіб, виданих їм сільською радою до дати вчинення угод.

Порядок заміни попереднього свідоцтва на нове визначено у п. 14 Порядку №177 (в редакції Постанови КМ N912 від 16.06.2003).

Заміна сільською радою попереднього свідоцтва на нове свідоцтво здійснюється з дотриманням тих критеріїв, які були встановлені для видачі свідоцтва особам, які мали право на майновий пай реорганізованого КСП "Глинівецьке" вперше і які визначені в абз. 1-5 п. 14 Порядку №177, редакція яких не змінювалась законодавцем: свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Господарський суд також наголошує, що затверджений законодавцем зразок свідоцтва на майновий пай є однаковим як для попереднього, так і для нового свідоцтва та повинен містити наступні заповнені реквізити: список осіб, які мають право на майновий пай, затверджений зборами співвласників відповідної дати, загальна вартість майна пайового фонду підприємства станом на відповідну календарну дату, частка власника майнового паю, визначена у грошовому та відсотковому еквіваленті.

Тому, сільська рада при заміні попереднього свідоцтва на майновий пай новим свідоцтвом на майновий пай змінює у ньому лише відомості про власника майнового паю з одночасним внесенням змін до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Зміни в інших реквізитах свідоцтва (розмір майна пайового фонду та розмір індивідуального майнового паю) можливі лише на підставі наявності у сільської ради рішення загальних зборів співвласників про затвердження нового акту розрахунку уточненого пайового фонду, уточненої структури пайового фонду та уточненого переліку майна пайового фонду, з підстав, визначених у п. п. 4, 10 та 12 Порядку №177 та п. 24 Методики №177.

Оскільки право першого продажу майнового паю належить особам, включеним до списку осіб, які набули на нього право в результаті реорганізації КСП "Глинівецьке", господарський суд на підставі наявних матеріалів справи не встановив тих обставин, які б свідчили про наявність у відповідача - 1 підстав для видачі третій особі ТОВ СП "Спіка" майнового сертифікату серії ЖИ- 6 №017633, виходячи з наступного.

У п. 13 Порядку №63 зазначено, що при реорганізації КСП всі його члени припиняють членство в ньому і відповідно до чинного законодавства мають право на отримання майнового паю.

Отже, з урахуванням встановлених судом обставин, з 16.03.2000 року всі члени КСП "Глинівецьке" припинили своє членство в ньому і набули право на отримання майнового паю.

Право на отримання майнового паю за умовами Порядку №177 (в редакції, чинній на 18.12.2002 року) також набули особи, за якими відповідно до законодавства зберігалось право на майновий пай (пенсіонери; особи, призвані для проходження строкової військової або альтернативної служби; жінки, що знаходились у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай та інші).

Для визначення розмірів майнових паїв членів підприємств, як це передбачено у Порядку №177 необхідно було в обов'язковому порядку:

- затвердити Положення про порядок паювання майна загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі - збори співвласників).

- скласти список осіб, які мають право на майновий пай та затвердити його загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі - збори співвласників);

- визначити індивідуальні майнові паї та затвердити їх загальними зборами членів підприємств, які є співвласниками його майна (далі - збори співвласників).

Згідно п. 13 Порядку №177 майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

У п. 14 Порядку №177 зазначено, що свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

У списку осіб, які мають право на майновий пай, зазначаються такі дані: прізвище, ім'я, по-батькові; серія і номер паспорта, ким і коли виданий; місце проживання; категорія (член підприємства, пенсіонер, працівник соціальної сфери тощо) (п.6 Порядку №177).

У цьому списку зазначаються також спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай (п. 4 Порядку №177).

Дата для складання списку осіб, які мають право на майновий пай, визначається зборами співвласників (п.5 Порядку №177).

У пункті 6 Порядку видачі та обліку Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України 23 березня 2001 року N79 (далі за текстом - Порядок №79) додатково зазначено, що свідоцтво видається громадянину особисто або особі, яка має право на його отримання відповідно до поданих документів.

Згідно п. 7 Порядку №79 свідоцтво видається, якщо особа, яка має право на майновий пай, не отримала його у натурі, грішми або цінними паперами.

Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (п.14 Порядку №177), форма якої затверджена Порядком №79.

Таким чином, передумовою видачі відповідачем-1 Глиновецькою сільською радою колишнім членам реорганізованого КСП "Глинівецьке" майнових сертифікатів мав бути в наявності перелік осіб, що набули право на отримання майнового паю.

Як встановлено судом, список осіб, що мають право на майновий пай оформлений Додатком №2 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року.

Однак у матеріалах справи відсутнє оформлене протоколом рішення загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" про затвердження цього додатку, що позбавляє господарський суд, з врахуванням вимог ст.ст. 34, 36 та 43 ГПК України, визнати зазначений юридичний факт встановленим, однак не спростовує наявність останнього взагалі.

Водночас, рішенням загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" від 18.12.2002 року, оформленим протоколом №1 затверджено Список співвласників - колишніх членів реформованого (реорганізованого) колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім. Кутузова Червоноармійського району Житомирської області у вигляді Додатку №1 до Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності (а. с. 17 на звороті Т.2).

Одночасно, господарський суд встановив, що вжите у протоколі словосполучення "КСП ім. Кутузова Червоноармійського району" є опискою, що підтверджується матеріалами справи про назву реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства "Глинівецьке" та його місце знаходження: село Глинівці Андрушівського району.

Шляхом порівняння змісту Додатку №2 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року та Додатку №1 до Договору №1 від 18.12.2002 року про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, судом встановлено, що наведені у них списки співвласників - колишніх членів реформованого (реорганізованого) колективного сільськогосподарського підприємства КСП "Глинівецьке" співпадають в частині 322 осіб, що на момент оформлення цих документів вважались такими, що проживають у селі Глинівці. Загальний розмір майнових паїв цих осіб у грошовому еквіваленті визначено у розмірі 61 412,14 грн.

У Додатку №2 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року до списку осіб, що мають право на майновий пай, колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке" з визначеним розміром їхніх індивідуальних майнових паїв станом на 01 січня 2001 року значаться 12 осіб, які вибули та 100 осіб, які померли. Загальний розмір майнових паїв у грошовому виразі цих осіб визначено у розмірі 20 890,48 грн. (82 302,62 грн. - 61412,14 грн.) (а. с. 130-134 Т2).

Господарський суд звертає увагу, що за змістом п.4 Порядку №177 у цьому списку мали бути зазначені спадкоємці померлих осіб, які мали право на майновий пай, а не самі померлі особи.

Відповідачем - 1 Глиновецькою сільською радою на вимогу суду не надано Книги обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (п.14 Порядку №177, п.11 Порядку №79), за відомостями якої судом могли бути встановлені обставини фактичної дати видачі колишнім членам КСП "Глинівецьке", в тому числі, вибулим та спадкоємцям померлих, майнових сертифікатів відповідно до рішення загальних зборів співвласників від 18.12.2002 року або від іншої дати.

Як зазначив в оспорюваному рішенні суд першої інстанції, в ході нового розгляду справи відповідачем-1 Глиновецькою сільською радою не надано копії жодного майнового сертифікату, виданого особі, включеній до списку осіб, що мали право на майновий пай реорганізованого КСП "Глинівецьке" станом на 18.12.2002 року, за відомостями якого судом могли бути встановлені обставини про підставу видачі майнового сертифікату (рішення загальних зборів співвласників від 18.12.2002 року), про загальну вартість майна пайового фонду підприємства (61412,14грн. станом на 01.01.2001р.), про частку власника майнового паю у грошовому та відсотковому виразі.

Натомість відповідачем -2 надані два суперечливі між собою списки: (один на 322 члени, інший на 104 члени), які містять відомості про видачу майнових сертифікатів з відповідними номерами та серіями, з підписами осіб про їх отримання, однак не містять відомостей про розмір майнового паю кожної особи у грошовому та частковому виразі, а також фактичну дату видачі майнових сертифікатів.

Як встановлено судом за договорами купівлі-продажу майнових паїв, датами видачі майнових сертифікатів зазначено - 25.12.2003 року, в інших - 25.12.2006 року.

Господарським судом на прикладі договору купівлі - продажу майнового паю від 11 серпня 2006 року, укладеного власником майнового паю ОСОБА_10 з третьою особою ТОВ СП "Спіка" встановлено, що йому був виданий майновий сертифікат серії ЖИ-6 №013606 - 25.12.2003 року з розміром майнового паю - 3739грн.

Місцевим господарським судом не встановлені обставини затвердження рішенням загальних зборів співвласників після 18.12.2002 року уточненого розміру індивідуального майнового паю ОСОБА_10 до суми 3739 грн. станом на дату видачі йому майнового сертифікату 25.12.2003 року. Згідно Додатку №2 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року та Додатку №1 до Договору №1 від 18.12.2002 року про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, зазначена особа набула право на майновий пай у в розмірі 448,68 грн., або 0,545 відсотків (а. с. 38 Т.5).

Наявність зазначених обставин як станом на 25.12.2003 року, так і станом на 25.12.2006 року, не встановлена судом і щодо решти колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке", які уклали договори купівлі - продажу майнових паїв з третьою особою ТОВ СП "Спіка".

Судом не встановлені обставини видачі відповідачем - 1 Глиновецькою сільською радою нових майнових сертифікатів 25.12.2003 року або 25.12.2006 року, наприклад, спадкоємцям померлих осіб, взамін на видані останнім майнові сертифікати раніше та вчинення відповідних записів до Книги обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Шляхом порівняння змісту Додатку №2 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року та наданого відповідачем -1 списку на 104 особи, судом встановлено, що в останньому значаться померлі колишні члени КСП "Глинівецьке". Однак судом не встановлено, на кого фактично були видані майнові сертифікати і хто фактично поставив підпис про їх отримання проти ініціалів померлих осіб і якою датою (п.6 Порядку № 79)( а.с.82- 85, 90-100, Т.3).

Так, у наданому відповідачем -1 списку на 104 особи, що мали право на майновий пай значиться померла ОСОБА_19, на яку був виданий майновий сертифікат серії ЖТ-6 №013324. Проти її прізвища вчинено не встановленою особою підпис (а.с.83, Т.3). За актом приймання - передачі від 18.08.2008 року власником майнового сертифікату №013324 записана ОСОБА_20.

У наданому відповідачем-1 списку на 322 особи, що мали право на майновий пай значиться ОСОБА_21, на яку був виданий майновий сертифікат серії ЖТ-6 №013480. Проти її прізвища вчинено не встановленою особою підпис. (а с. 94 Т.3). За актом приймання - передачі від 18.08.2008 року власником майнового сертифікату № 013480 записана ОСОБА_22 (а.с.41 Т.2).

Загалом, за Актом приймання-передачі від 18.08.2008 року відповідач-1 Глиновецька сільська рада прийняла від третьої особи ТОВ СП "Спіка" майнові сертифікати 322 членів КСП "Глинівецьке", як тих, що значаться в обох списках (на 322 та 104 особи), так і тих, що у них не значаться.

За таких обставин місцевий господарський суд позбавлений можливості достовірно встановити усіх осіб, які набули право на майнові паї реорганізованого КСП "Глинівецьке" і які мали документальне підтвердження цих прав (майнові сертифікати) та право їх продажу третій особі ТОВ СП "Спіка" на дату укладення договорів купівлі-продажу майнових паїв у відповідному розмірі; кількість осіб, що отримали майнові сертифікати на час вирішення цього спору і вважаються власниками майнових паїв (адже третя особа - ТОВ СП "Спіка" повернула відповідачу-1 у 2008 році майнові сертифікати у кількості 322 штук, а у матеріалах справи наявні 288 договорів купівлі - продажу майнових паїв, тоді як майнових сертифікатів за обома списками було видано - 426).

Співвласники майнових паїв мали право об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи (п. 8 Порядку №62).

У п. 18 Порядку №63 визначено, що до статутних фондів підприємств - правонаступників КСП передається майно лише в частині, вартість якої дорівнює сукупній вартості майнових паїв членів КСП - засновників такої юридичної особи-правонаступника.

Судом не встановлено, що засновники СТОВ "Глинівецьке" ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали майно в натурі у спільну часткову власність у встановленому порядку та передали його до статутного фонду юридичної особи, а відтак втратили статус власника майнового паю.

Засновники СТОВ "Глинівецьке" розпорядились своїми майновими паями в інший спосіб: - засновник ОСОБА_12 прийняв участь у зборах співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" від 19.03.2009 року як власник майнового сертифікату на загальну суму 1128 грн.

- засновники ОСОБА_10 та ОСОБА_11 відчужили свої майнові паї на суми 3739грн. та 1717грн., відповідно, за договорами купівлі - продажу майнових прав від 11 серпня 2006 третій особі - ТОВ СП "Спіка" ( а с. 52 Т.4, а.с 38 Т.5).

У ч.1 статті 658 Цивільного кодексу України зазначено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. У частині 2 ст. 328 ЦК України зазначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, право власності третьої особи ТОВ СП "Спіка" на майнові паї реорганізованого КСП "Глинівецьке", оформлене Свідоцтвом (майновим сертифікатом) серії ЖИ-6 №017633 вважатиметься набуте правомірно за умови їх продажу належними власниками - особами, які набули право на майновий пай вперше та відповідно до належно оформлених майнових сертифікатів.

Майновий пай має грошову оцінку, правомірність виникнення у третьої особи права власності на майнові паї відповідного розміру залежить від наявності рішення загальних зборів співвласників про затвердження загальної вартості майна пайового фонду та вартості індивідуального майнового паю кожного його власника.

До списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству (п. 14 Порядку №177).

Як встановлено судом, зазначені документи були оформлені Додатками №№ 1, 3 4, 8 та 9 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року.

Однак у матеріалах справи відсутнє оформлене протоколом рішення загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" про затвердження цих додатків, що позбавляє господарський суд, з врахуванням вимог ст.ст. 34, 36 та 43 ГПК України, визнати зазначений юридичний факт встановленим, однак не спростовує наявність останнього взагалі.

Водночас, рішенням загальних зборів співвласників майна - колишніх членів реформованого КСП "Глинівецьке" від 18.12.2002 року, оформленим протоколом №1 затверджено перелік майна співвласників у вигляді Додатку №2 до Договору про спільне володіння, користування та розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності (а.с.20 на звороті, Т.2).

Шляхом порівняння змісту Додатку №8 до протоколу загальних зборів співвласників №1 від 18.12.2002 року та Додатку №2 до Договору №1 від 18.12.2002 року про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, судом встановлено, що наведені у них майнові активи, що підлягали розпаюванню між 322 членами КСП "Глинівецьке" співпадають як за складом, так і вартістю - 61 412,14 грн. (а с. 20 на звороті Т.2, а с. 147 Т.2).

Право вибулих (12 осіб) чи/або спадкоємців померлих співвласників (100 осіб) на майнові активи КСП "Глинівецьке" визначені у Додатку №9 до протоколу загальних зборів співвласників № 1 від 18.12.2002 року (а. с. 148 Т.2).

Господарський суд не встановив , що у період між 18.12.2002 року та 23.08.2006 року проводились загальні збори співвласників - колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке", на яких повторно розглядались питання щодо майна пайового фонду.

23.08.2006 року відбулись загальні збори співвласників майна та землі реорганізованого КСП "Глинівецьке", які вирішили майно пайового фонду співвласників реорганізованого КСП "Глинівецьке" продати ТОВ СП "Спіка" єдиним майновим комплексом за 50 відсотків вартості майнових сертифікатів, механізм купівлі - продажу майна після виплати коштів оформити відповідними документами.

Другим рішенням, загальні збори вирішили провести інвентаризацію всього майна реорганізованого КСП "Глинівецьке", розроблення змін і доповнень щодо врегулювання інвентаризаційних різниць майна пайового фонду складеного на дату реорганізації, визначення причин відчуження майна.

Наведене дає підстави суду дійти висновку, що загальні збори співвласників вирішили до його відчуження третій особі уточнити фактичну структуру та перелік майна пайового фонду станом на 23.08.2006 року, а не прийняти за основу Додатки №№ 1, 3 4, 8 та 9 до протоколу загальних зборів співвласників № 1 від 18.12.2002 року.

Оцінивши рішення загальних зборів співвласників майна та землі реорганізованого КСП "Глинівецьке" від 23.08.2006р. (протокол №1) в частині проведення інвентаризації всього майна реорганізованого КСП "Глинівецьке", розроблення змін і доповнень щодо врегулювання інвентаризаційних різниць майна пайового фонду складеного на дату реорганізації, визначення причин відчуження майна на відповідність їх чинному законодавству, господарський суд встановив, що на дату прийняття цих рішень Тимчасове положення №177 покладало виконання завдань з визначення інвентаризаційних різниць майна пайового фонду на комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки.

Загальними зборами співвласників майна та землі реорганізованого КСП "Глинівецьке", що відбулися 23.08.2006 р., не визначено будь-якого суб'єкта виконання цих рішень.

За змістом п. 6 Методики №177 врегулювання інвентаризаційних різниць здійснюється шляхом проведення інвентаризації активів і зобов'язань реорганізованого КСП "Глинівецьке" комісією спільно з правонаступником останнього, яким у 2006 році було СТОВ "Глинівецьке" та оформляється рішенням інвентаризаційної комісії.

Судом не встановлені обставини дотримання вимог цього пункту Методики №177 після 23.08. 2006 року.

Зміни у переліку майна пайового фонду можуть мати місце в результаті урегулювання інвентаризаційних різниць.

Інвентаризаційні різниці - це рух майна пайового фонду шляхом його відчуження, примусового вилучення, знищення, загибелі внаслідок непереборної сили, несанкціонованого демонтажу чи розкрадання в період між датою реорганізації та датою уточнення складу і вартості пайового фонду. За пропозицією комісії інвентаризаційні різниці підлягають врегулюванню рішенням зборів співвласників.

Зміст п. 24 Методики №177 свідчить про те, що підприємство - правонаступник реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства може допустити в ході провадження своєї господарської діяльності втрату майна пайового фонду, невиділеного власникам майнових паїв в натурі, що обліковувалось у нього на балансі.

Тому, на думку місцевого господарського суду, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, уточнення складу і вартості пайового фонду може здійснюватись зборами співвласників до тих пір, поки існуватиме майно пайового фонду. Цей статус останнє втрачає після набуття на нього права приватної власності фізичними або юридичними особами (індивідуально чи групою осіб на праві спільної часткової власності), в порядку, визначеному п.п. 9 та 15 Порядку №63.

За змістом п.24 Методики №177 врегулювання питання інвентаризаційних різниць проводиться на підставі рішення зборів співвласників за згодою підприємства-правонаступника. Дата цього рішення буде датою уточнення нового складу і вартості пайового фонду.

Ні господарський суд першої інстанції, ні апеляційної інстанції не встановили юридичного факту прийняття загальними зборами співвласників 23.08.2006 року або іншої дати рішення про затвердження результатів врегулювання інвентаризаційних різниць, а відтак, нового (уточненого) складу (переліку) майна пайового фонду, затвердження нової вартості цього майна в розмірі 685781 грн. та нового розміру індивідуальних майнових паїв їх власників, про який йдеться у договорах купівлі - продажу майнового паю.

Місцевий господарський суд правомірно вважає, відсутні підстави для висновку про те, що підприємство-правонаступник СТОВ "Глинівецьке" погодило врегулювання інвентаризаційних різниць (якщо дійсно мали місце факти розтрати майна пайового фонду) шляхом передачі основних та оборотних засобів КСП "Глинівецьке", залишених під забезпечення погашення кредиторської заборгованості КСП "Глинівецьке" станом на 18.12.2002 року, за актом приймання - передачі майна від 23.08.2006 року третій особі ТОВ СП "Спіка", оскільки останній підписано не від імені СТОВ "Глинівецьке" в особі уповноваженого представника юридичної особи, а від імені реорганізованого ПОСП "Глинівецьке" в особі його колишнього директора ОСОБА_6

Відповідно до частини 4 ст. 91 Цивільного кодексу України станом на 23.08.2006 року цивільна правоздатність ПОСП "Глинівецьке", а відтак припинилася і цивільна дієздатність (здатність мати права і обов'язки, та здійснювати їх через учасника ОСОБА_6).

Загалом, право особи на підписання акту приймання - передачі майна , за яким фактично останнє вибувало з володіння та користування юридичної особи, мало бути підтверджене або установчими документами СТОВ "Глинівецьке", або довіреністю, виданою представнику, або іншим документом (ст. 92 ЦК України).

Окрім того, у п. 15 Порядку №63 зазначено, що майно на загальну суму не витребуваних паїв (майнові паї членів КСП, які не прийняли жодного із зазначених у пункті 14 рішень) залишається на балансі юридичних осіб - правонаступників, створених у процесі реорганізації КСП, разом із кредиторською заборгованістю перед співвласниками, які не отримали своїх майнових паїв у натурі в процесі вирішення майнових питань.

Тому балансоутримувачами майна пайового фонду та кредиторської заборгованості перед співвласниками реорганізованого КСП "Глинівецьке" в силу законодавчих актів може бути тільки підприємство - правонаступник ПОСП "Глинівецьке" та, в подальшому, позивач СТОВ "Глинівецьке", а не третя особа - ТОВ СП "Спіка".

Додатковим доказом наведеному є те, що в результаті внесених змін до п. 15 Порядку №63, які набули чинності з 09.08.2004 року, позивач СТОВ "Глинівецьке" набув додаткових зобов'язань щодо утримання та охорони майна пайового фонду, щодо пошуку власників (спадкоємців) невитребуваних майнових паїв та забезпечення їх прав, щодо виділення майна в натурі відповідно до Порядку №62 у разі виявлення власника невитребуваного майнового паю (п. 15 Порядку №63).

Окрім того, підприємство - правонаступник є балансоутримувачем кредиторської заборгованості КСП "Глинівецьке" перед його кредиторами (юридичними та фізичними особами, в тому числі, за вимогами по заробітній платі).

Однак в порушення п. 24 Методики №177, п.15 Порядку №63 за актом приймання-передачі від 23.08.2008 року третій особі ТОВ СП "Спіка" передані активи, залишені під забезпечення погашення кредиторської заборгованості реформованого КСП "Глинівецьке" станом на 18.12.2002 року, а за актом приймання-передачі від 05.09.2006 року - співвласникам майно пайового фонду (а.с.67-76, т.I).

Оскільки обидва акти приймання - передачі ( від 23.08.2006 р. та 05.09.2006 р.) підписані ОСОБА_6 як директором реорганізованого ПОСП "Глинівецьке", а не уповноваженою особою СТОВ "Глинівецьке", то за приписами ст. 91 та 92 ЦК України не зумовили виникнення у суб'єктів отримання цього майна (ТОВ СП "Спіка" та співвласників) будь-яких прав на нього.

Таким чином, у відповідача-1 Глиновецької сільської ради були відсутні підстави станом на 12 січня 2009 року видавати третій особі - ТОВ СП "Спіка" свідоцтво (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 017633 з посиланням на загальну вартість майна пайового фонду підприємства 685781,00грн., визначену станом на 23.08.2006 року.

Одночасно господарський суд приймає до уваги, що підставою видачі третій особі майнового сертифікату стали договори купівлі - продажу майнових паїв.

Цивільним кодексом України зокрема, та іншим законодавством України до форми цих договорів не встановлено будь-яких вимог, оскільки їх предметом є майновий пай як майнове право. Тому проста письмова форма є достатньою.

За змістом ст. 204 ЦК України Глиновецька сільська рада не мала права ставити під сумнів дійсність укладених договорів, однак зобов'язана була перевірити документи, на підставі яких власники майнових паїв розпорядились своїм правом перед тим, яким видавати нове свідоцтво третій особі. Орган місцевого самоврядування уповноважений відмовляти у видачі свідоцтва, а його відмову можна оскаржити в судовому порядку (п. 14 Порядку №177).

Як встановлено судами обох інстанцій, справжність підписів фізичних осіб - власників майнових паїв під цими договорами засвідчено секретарем виконавчого комітету Глиновецької сільської ради.

У ст. 37 Закону України "Про нотаріат" (в редакції, чинній на дату вчинення цієї нотаріальної дії) передбачено право посадової особи виконавчого комітету сільської ради засвідчувати справжність підпису на документах.

Однак згідно п.260 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін'юсту України від 03.03.2004 №20/5 нотаріус, а отже, і посадова особа виконавчого комітету сільської ради засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод.

На договорі може бути засвідчена справжність підпису особи, що підписалась за іншу особу, яка не могла це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з інших поважних причин.

Згідно п. 261 Інструкції нотаріус, а отже, і посадова особа виконавчого комітету сільської ради засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.

Тому, відповідно до чинного законодавства, секретар виконавчого комітету Глиновецької сільської ради не мала підстав для вчинення такої нотаріальної дії, як засвідчення підписів фізичних осіб власників майнових паїв у договорах їх купівлі-продажу.

Оскільки Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) посвідчує лише право на майновий пай, і не може посвідчувати право власності на конкретне майно в натурі, що віднесене до пайового фонду, місцевий господарський суд за наявними в матеріалах справи доказами не встановив юридичного факту виникнення у третьої особи ТОВ СП "Спіка" права власності на майно реорганізованого КСП "Глинівецьке", в тому числі, нерухоме, яке оформлене оскарженим рішенням виконавчого комітету Глиновецької сільської ради № 36 від 30.04.2009 року.

У п. 15 Порядку № 62 зазначено, що виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (далі - Свідоцтво), що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Як встановлено судом, 19 березня 2009 року відбулись загальні збори співвласників майна реорганізованого КСП "Глинівецьке" за участю третьої особи ТОВ СП "Спіка" як власника майнового сертифікату на загальну суму 551491,00грн., які вирішили виділити ТОВ "Спіка" майно в натурі на загальну суму 474667грн., що визначене у Додатку №2 до протоколу зборів від 19.03.2009 р. ( а.с. 68-80 Т.3).

Однак ні судом першої, ні судом апеляційної інстанції не встановлено, що підприємство - правонаступник СТОВ "Глинівецьке" підписало акт приймання - передавання майна, визначеного у цьому додатку, поставило відмітку у Свідоцтві (майновому сертифікаті) третьої особи ТОВ СП "Спіка" та що ці обидва документи стали підставою для оформлення її прав власності оскарженим рішенням виконавчого комітету Глиновецької сільської ради №36 від 30.04.2009 року.

Окрім того, господарський суд не встановив юридичного факту виникнення у третьої особи ТОВ СП "Спіка" права власності на майно реорганізованого КСП "Глинівецьке" за Договором №2 купівлі-продажу майна, що знаходиться у спільній частковій власності від 05.09.2006 року, укладеним у простій письмовій формі із співвласниками майна в особі Голови комітету Анулича В.В. та переданого за Актом купівлі-продажу майна Додаток №2 до договору) (а.с.79-84, Т. I)

Насамперед, господарський суд в ході вирішення цього спору встановив, що Договір №1 від 18.12.2002 року про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності колишніми членами реорганізованого КСП "Глинівецьке" укладено не було, оскільки відсутні їх підписи у додатку №1 до цього договору, який одночасно вважався його 8 статтею.

Однак затверджені рішенням загальних зборів співвласників від 18.12.2002 року (протокол №1) правові засади і умови укладення цього договору доводять, що набрання ним чинності пов'язувалось з моментом підписання його всіма співвласниками (п.12) (а.с. 17 на звороті Т. 2).

Чинна на той час ст. 42 Цивільного кодексу УРСР визнавала угодами дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Відповідно до статті 44 Цивільного кодексу УРСР письмові угоди повинні бути підписані особами, які їх укладають.

Оскільки судом не встановлені обставини видачі 322 колишнім членам реорганізованого КСП "Глинівецьке" майнових сертифікатів станом на 18.12.2002 року, то судом не встановлено їх право на укладення договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності (п.8 Порядку №62).

З врахуванням викладеного, господарський суд не може визнати встановленим юридичний факт виникнення у 322 колишніх членів реорганізованого КСП "Глинівецьке" станом на 18.12.2002 року права спільної часткової власності на майно пайового фонду. Судом також не встановлено, що зазначене майно було передане ПОСП "Глинівецьке" в оренду за відповідним договором, хоча проект останнього є в матеріалах справи.

Судом також не встановлений юридичний факт укладення співвласниками майнових паїв договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності 23.08.2006 року, що не спростовує наявність останнього взагалі.

Судом також не встановлені юридичні факти, які мали мати місце після 23.08.2006 року за умовами п.15 Порядку №62.

У п. 15 Порядку №62 зазначено, що при виділенні майна у натурі групі співвласників, які уклали договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, співвласники передають підприємству-правонаступнику (користувачу) один примірник цього договору і копію рішення зборів співвласників про виділення майна в натурі.

Підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітки про виділення майна в натурі у спільну часткову власність у Свідоцтвах цієї групи співвласників, що засвідчені підписом керівника підприємства та печаткою.

Свідоцтва з відмітками про виділення майна в натурі у спільну часткову власність, акт приймання-передавання майна та договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, можуть бути підставою для оформлення співвласниками прав власності на зазначене майно в установленому порядку. Аналогічного змісту приписи викладено у п. 14 Порядку №79.

Судом не встановлено, що відповідачем-1 Глиновецькою сільською радою було прийнято рішення оформити співвласникам право спільної часткової власності на майно свідоцтвом про право власності до дати укладення Договору №2 від 05.09.2006 року та оформлене таке свідоцтво.

У ст. 182 Цивільного кодексу України (в редакції 2006 року) було зазначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

У статті 2 Закону про державну реєстрацію зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

У ч. 5 ст. 3 Закону про державну реєстрацію в редакції 2006 року зазначено, що відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

У частині 6 цієї статті зазначено, що правочини щодо нерухомого майна вчиняються, якщо право власності на це майно зареєстровано відповідно до цього Закону.

До дати укладення Договору №2 від 05.09.2006 року право спільної часткової власності мало бути зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Однак судом встановлено, що право спільної часткової власності співвласників до дати укладення Договору №2 від 05.09.2006 року не було зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Отже, факт виникнення права спільної часткової власності співвласників на майно реорганізованого КСП "Глинівецьке" не було офіційно зареєстровано, а відтак, не визнано державою.

Окрім того, Договір № 2 від 05.09.2006 року є неукладеним, оскільки відповідно до ст. 640 ЦК України підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно, зазначений договір не став підставою виникнення у ТОВ СП "Спіка" права власності на майно, що було його предметом відповідно до ст. 344 Цивільного кодексу України.

За наведених обставин, у виконавчого комітету Глиновецької сільської ради були відсутні правові підстави для прийняття рішення №36 від 30.04.2009 року "Про оформлення права власності", що правомірно дослідив та оцінив суд першої інстанції.

Місцевий господарський суд Житомирської області підставно відхилив позовну вимогу позивача про скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул. (пл.) Леніна, 1 в с. Глинівці, Андрушівського району, Житомирської області, вчиненої КП "Бердичівське МБТІ" 19.06.2009р. та 23.06.2009р. за реєстровими номерами відповідно 27563654 і 27607451, в тому числі, викладеної в редакції клопотання про вихід за межі позовних вимог від 10.09.12 року (вх. № г/с. 11368), поданого в порядку п.2 ч.1 ст. 83 ГПК України, виходячи з наступного, оскільки органи бюро технічної інвентаризації є належними відповідачами у спорах за позовами суб'єктів господарювання про зобов'язання скасувати реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом України у постановах від 27.11.2007 року у справі №45/24пн, від 13.05.2008р. у справі №1/23 та Вищим господарським судом України у інформаційному листі від 21.11.11р. № 01-06/1623/2011, постанова від 11.02.2010 року у справі №02-03/587.

У позовній заяві та додатково поданих поясненнях до неї позивачем не обґрунтовано, з посиланням на чинне законодавство, неправомірність дій відповідача - 2 щодо здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно за третьою особою в цьому спорі - ТОВ СП "Спіка".

Адже на момент здійснення державної реєстрації права власності за ТОВ СП "Спіка" на комплекс будівель і споруд по вул. Леніна,1 в с. Глинівці та на адмінприміщення з підвалом та гаражем по площі Леніна, 1 у цьому ж населеному пункті було рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради "Про оформлення права власності" № 36 від 30.04.2009 року та видані на його підставі свідоцтва про право власності від 17 та 23 червня 2009 року, які згідно Тимчасового положення №7/5, є правовстановлювальними документами.

Господарський суд дійшов висновку, що пунктом 2 оскарженого рішення №36 від 30.04.2009 року виконавчий комітет Глиновецької сільської ради перевищив визначену законом компетенцію, ухваливши відповідачу-2 Бердичівському МБТІ зареєструвати право власності даних об'єктів згідно чинного законодавства, яке виконане останнім без письмової заяви третьої особи ТОВ СП "Спіка".

У рішенні Конституційного Суду України N7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року у справі N1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначено, що з аналізу статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

З огляду на це, у відповідача-2 станом на 17 та 23 червня 2009 року (дати здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно третьої особи ТОВ СП "Спіка") були відсутні правові підстави для невиконання п.2 рішення виконавчого комітету Глиновецької сільської ради № 36 від 30.04.2009 року.

Окрім того, позивач просив скасувати державну реєстрацію права власності третьої особи - ТОВ СП "Спіка" з виключенням відповідного запису з реєстру прав власності на нерухоме майно, тоді як за змістом ст.16 ЦК України має право судового захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд вважає, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.12р. у справі №18/5007/95/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" - без задоволення.

Справу №18/5007/95/11 повернути господарському суду Житомирської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.