Постанова

від 01.04.2013 по справі 18/5007/95/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2013 року Справа № 18/5007/95/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. - головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" напостанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. у справігосподарського суду Житомирської області № 18/5007/95/11 за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" в особі ліквідатора Довжаниці Олега Степановича доГлиновецької сільської ради Комунального підприємства "Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради треті особи без самостійних вимоги на предмет спору на стороні відповідачівТовариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" Виконком Глиновецької сільської ради провизнання неправомірними рішень та скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна

за участі представників сторін:

від позивача - Довжаниця О.С.;

від інших сторін - не з'явилися.

У С Т А Н О В И В:

17.08.2011р. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке" в особі ліквідатора Довжаниці О.С. звернулися до господарського суду Житомирської області з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення виконавчого комітету Глинівецької сільської ради №36 від 30.04.2009р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" та скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі, що розташовані по вул.Леніна, 1 у с.Глинівці, Андрушівського району Житомирської області, вчиненої КП "Бердичівське МБТІ", посилаючись на невідповідність цього рішення вимогам закону, яким порушено права власності товариства на об'єкти нерухомого майна. В обґрунтування своїх вимог зазначали, що загальними зборами співвласників-колишніх членів КСП "Глинівецьке" 18.12.2002р. проведено реорганізацію шляхом перетворення на приватне (орендне) сільськогосподарське підприємство "Глинівецьке". ПОСП "Глинівецьке" 12.03.2003р. перетворене в сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Глинівецьке", яке є його правонаступником. Загальними зборами співвласників - колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства "Глинівецьке" 18.12.2002р. передано правонаступнику основні та оборотні засоби під погашення кредиторської заборгованості на загальну суму 1432924,69грн. Цими ж зборами співвласників майна - колишніми членами реорганізованого КСП "Глинівецьке" визначено пайовий фонд на загальну суму 61412,14грн. Згідно передавального (розподільчого) балансу станом на 01.04.2003р. товариству передано ПОСП "Глинівецьке" майно на загальну суму 1947 тис.грн., з якого необоротні активи (основні засоби) - 1731тис.грн. Тому, посилаючись на п.7 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001р. №62 , згідно якого активи, які виділені для задоволення кредиторської заборгованості і затверджені загальними зборами колишніх членів КСП є власністю підприємства-правонаступника, на які можливо оформити право власності, позивач вважав, що оскаржуваним рішенням порушено його право власності на нерухоме майно по вул.Леніна, 1 у с.Глинівці.

ТОВ "СП "Спіка" не визнавали позовні вимоги, посилаючись на те, що набули спірне майно шляхом викупу майнових сертифікатів у співвласників реформованого КСП "Глинівецьке".

11.09.2012р., при новому розгляді справи, рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Машевська О.П.), залишеним без змін 30.01.2013р. постановою Рівненського апеляційного господарського суду (судді: Юрчук М.І. - головуючий, Василишина А.Р., Крейбух О.Г.) позов задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Глинівецької сільської ради №36 від 30.04.2009р. "Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна". В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "СП "Спіка" посилалися на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, тому просили скасувати судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідності його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, що було установлено при розгляді справи та не спростовано іншими сторонами.

Відповідно до п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001року №177 , майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво. Згідно з абз. 6 п.14 цього Порядку для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Проаналізувавши наявні у справі документи, доводи сторін, судами не установлено дотримання відповідачем зазначеного порядку, зазначивши, що у матеріалах справи наявні два списки на 104 та 322 особи, що набули право на отримання майнового паю, у яких значаться і померлі на той час особи та не визначено розмір грошової вартості паю кожної особи; на вимогу суду радою не надано Книгу обліку свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, копій майнових сертифікатів; за актом приймання - передачі від 18.08.2008р. рада прийняла 322 майнові сертифікати членів КСП "Глинівецьке", але до матеріалів справи долучено 288 договорів купівлі - продажу майнових сертифікатів. Відповідачем та третьою особою не доведено правомірності набуття ТОВ "СП "Спіка" права власності на майнові паї, їх продажу належними власниками та відповідно до належним чином оформлених сертифікатів. Згідно додатку до протоколу загальних зборів співвласників - колишніх членів КСП "Глинівецьке" від 18.12.2002р. пайовий фонд визначено на загальну суму 61412,14грн., сільрадою видано 12.01.2009р. ТОВ "СП "Спіка" свідоцтво про право власності на майновий пай на суму 551 491грн., з посиланням на загальну вартість майна пайового фонду 685 781,00грн. При цьому, свідоцтво про право власності на майновий пай підтверджувало право на майновий май, а не право власності на конкретне майно в натурі, що віднесене до пайового фонду. Виходячи з чого, судами обох інстанцій обґрунтовано зроблено висновки щодо відсутності у виконкому сільради підстав приймати оскаржуване рішення, яке мотивовано скасували.

Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки попередніх судових інстанцій, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваних рішень, при ухваленні яких здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "Спіка" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 30.01.2013р. та рішення господарського суду Житомирської області від 11.09.2012р. у справі №18/5007/95/11 - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань СуддяГ.В. Жаботина СуддяЛ.В. Ковтонюк