Постанова

від 11.02.2013 по справі 2/65/5022-771/2012

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.13 Справа № 2/65/5022-771/2012

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Костів Т.С.

суддів Малех І.Б.

Желік М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кременецька кераміка '', с. Шпиколоси , Кременецький район, Тернопільська обл. № 613 від 11.12.12 р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2012 р.

у справі № 2/65/5022-771/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ,, Кременецька кераміка'', с.Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська обл.

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укрпрестижбуд'', м.Тернопіль,

до відповідача 2: публічного акціонерного товариства ,,Креді Агріколь Банк'', м.Київ

про: визнання недійсними договору про відступлення прав від 10.04.2012 р. та договору про переуступлення права за договором іпотеки від 10.04.2012 року.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчук О.А.- представник за довіреністю;

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2 : Вільбіцький О.А.- представник за довіреністю;

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.11.12 року у справі № 2/65/5022-771/2012 в позові товариства з обмеженою відповідальністю ,, Кременецька кераміка'', с.Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська обл. до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укрпрестижбуд'', м.Тернопіль та публічного акціонерного товариства ,,Креді Агріколь Банк'', м.Київ про визнання недійсним договору про відступлення прав від 10.04.2012 р. та договору про переуступлення права за договором іпотеки від 10.04.2012 року відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Тернопільської області від 20.11.12 року у справі № 2/65/5022-771/2012, позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ,, Кременецька кераміка '' , с. Шпиколоси , Кременецький район, Тернопільська обл. - подав апеляційну скаргу, мотивуючи її тим, що ТзОВ "Укрпрестижбуд" не є банківською установою та не має ліцензії на здійснення валютних операцій, а тому не могло виступити правонаступником банку щодо кредитного договору в іноземній валюті. Не має права ТзОВ "Укрпрестижбуд" виступати фактором, оскільки фактором може бути лише фінансова установа.

На підставі вищезазначеного скаржник просить рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.12 р. у справі № 2/65/5022-771/2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, визнати недійсними договір про відступлення прав від 10.04.2012 р., укладений між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТзОВ "Укрпрестижбуд", та договір про переуступлення права за договорами іпотеки від 10.04.2012 р.. укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТзОВ "Укрпрестижбуд", посвідченого приватним нотаріусом Власенко І.В. Київського міського нотаріального округу.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 р. прийнято скаргу до провадження та призначено справу до розгляду на 15.01.2013 р..

У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами. Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

Ухвалами суду від 15.01.2013 р. та від 05.02.13 р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у них.

В судове засідання 11.02.13 року представник скаржника з'явився, вимоги апеляційної скарги підтримав із зазначених у ній мотивів. Просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача - 1 в судове засідання 11.02.13 року не з'явився. Проте, через канцелярію суду подав відзив (вх.216 від 14.01.13 р.) згідно якого апеляційну скаргу заперечив з мотивів, зазначених у ньому. Посилається на абз. 3 п. п. 2.4., 4.1. договору про відступлення прав, згідно із яким відповідач - 1 отримав право вимоги суми боргу у гривнях. Цей договір вважає договором цесії, а не договором факторингу, оскільки жодної плати від відповідача - 2 відповідачу - 1 передбачено не було. Відтак, відсутні ознаки фінансової послуги, зазначені у розпорядженні Держфінпослуг №231 від 03.04.2009 р.. Крім того, посилаючись на витяг з Єдиного державного реєстру щодо скаржника ствердив, що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою - директором Копчуком І.І., а не головою ліквідкомісії Мазурком О.Я., який з 31.10.2012 р. зазначений в Єдиному реєстрі як особа, уповноважена вчиняти від імені скаржника юридично значимі дії. Просить повернути апеляційну скаргу без розгляду.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, рішення першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просив рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2012 року залишити без змін - апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

07.08.2008 р. між позивачем (позичальник) та АТ "Індустріально-експортний банк" (правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") (банк) укладено кредитний договір №38/08-КЛ, на підставі якого скаржник отримав кредит.

10.04.2012 р. між ПАТ "Креді Агріколь Банк" (кредитор) та ТзОВ "Укрпрестижбуд" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Власенко І.В. та зареєстрований в реєстрі за №115, за яким кредитор відступає, а новий кредитор набуває у повному обсязі право вимоги за забезпечувальними правами, належне кредитору згідно з іпотечними договорами (п. 2.3.).

10.04.2012 р. між ПАТ "Креді Агріколь Банк" (кредитор) та ТзОВ "Укрпрестижбуд" (новий кредитор) укладенено договір про відступлення прав, предметом якого визначено право вимоги, що випливає з контракту, укладеного між кредитором та боржником (позивачем), а також договорами забезпечення. Кредитор відступає за плату, а новий кредитор набуває право вимоги, належне кредиторові відповідно до контракту, укладеного між кредитором та боржником, а також відповідно до договорів забезпечення (п. п. 2.3., 2.4.). На день підписання договору заборгованість позивача перед кредитором за кредитним договором №38/08-КЛ від 07.08.2008 р. складає 143327,67 доларів США, що еквівалентні 1145188,08 грн., у т.ч. сума основного боргу - 99999,01 доларів США, що еквівалентно 798992,09 грн.; сума процентів 43328,66 доларів США, що еквівалентно 346195,99 грн. (п. 2.4.). Протягом 15 банківських днів з моменту укладення цього договору новий кредитор зобов'язаний сплатити кредитору вартість договору в розмірі, еквівалентному 400000 грн. в гривнях за курсом НБУ (п. 4.1.). Крім того, додатковою угодою від 12.04.2012 р. до договору про відступлення прав від 10.04.2012 р. передбачено, що станом на 10.04.2012 р. ТОВ "Укрпрестижбуд" набуло права вимагати від боржника (ТОВ "Кременецька кераміка") 1145188,08 грн. (п. 2).

Згідно із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно із ч. 3 ст. 1079 ЦК України, фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Згідно із п. 1 Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 р. №231 "Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг", до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення. Враховуючи оплатний характер оскаржуваного договору згідно із п. 4.1., посилання скаржника на характер вказаного договору як договору факторингу є підставним. Зазначене тягне за собою необхідність набуття відповідачем - 1 статусу фінансової установи, що мало б передувати укладенню такого договору. Це свідчить про не дотримання відповідачами вимог п. 11 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", яким факторинг віднесено до фінансових послуг.

Крім того, місцевим господарським судом помилково надано тлумачення змісту договірних відносин сторін як таких, що передбачають передачу права вимоги лише в частині гривневого еквіваленту суми боргу. Так, відповідно до п. 2.2. договору від 10.04.2012 р., його предметом є право вимоги, що випливає із контракту, укладеного між кредитором та боржником, а відповідно до п. 2.4. договору, заборгованість боржника перед кредитором виражена у доларах США із зазначенням їх гривневого еквіваленту. Та обставина, що претензією №27 від 07.08.2012 р., одержаною скаржником 09.08.2012 р. вх. №24, сформульовано грошову вимогу у гривнях, як і у листі - повідомленні № 10604/468 від 20.07.2012р., не спростовує змісту досягнутої між сторонами домовленості про відступлення права вимоги на суму іноземної валюти, лише із зазначенням її гривневого еквіваленту на дату укладення оскаржуваного договору. Хоча визначання грошового еквіваленту зобов'язання в іноземній валюті не суперечить вимогам ст. 198 ГК України та ст. 524 ЦК України, спірні відносини характеризуються зворотнім зв'язком - зобов'язання в іноземній валюті визначено грошовим еквівалентом у гривні.

Місцевий господарський суд правильно зіслався на положення ст. ст. 512, 513, 514 ЦК України, однак, не врахував, що вказані норми носять лише загальний характер, та не застосував спеціальних норм, які регулюють спірні відносини і зазначені вище. Зазначене спростовує висновки місцевого господарського суду на відсутність необхідності отримання відповідачем - 1 індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій, оскільки спірні відносини підпадають під сферу регулювання Декрету Кабінету Міністрів України № 15-93 від 19.02.1993р. "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" .

Згідно із п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Враховуючи наведене, наявні зазначені у законі підстави недійсності договору про уступку права вимоги (ст. ст. 203, 215 ЦК України) та, відповідно, договору іпотеки як такого, що забезпечує недійсне основне зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відтак, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 36, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кременецька кераміка" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2012 р. у справі №2/65/5022-771/2012 скасувати .

3.Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Визнати недійсними договір про відступлення прав від 10.04.2012 р., укладений між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТзОВ "Укрпрестижбуд", та договір про переуступлення права за договорами іпотеки від 10.04.2012 р., укладеного між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ТзОВ "Укрпрестижбуд", посвідченого приватним нотаріусом Власенко І.В. Київського міського нотаріального округу.

4.Судовий збір за розгляд спору в суді першої інстанції та розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом покласти на відповідачів.

5.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ,,Укрпрестижбуд'' (46003, вул.Транспортна,7, м.Тернопіль ЄДРПОУ 35939682) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кременецька кераміка ''(вул.Центральна,2 с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 32291553 )-804,75 грн. судового збору.

6 .Стягнути з публічного акціонерного товариства ,,Креді Агріколь Банк'' (вул. Пушкінська 42/2 м.Київ, код ЄДРПОУ 314361575) на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Кременецька кераміка ''(вул.Центральна,2 с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 32291553 )- 804,75 грн. судового збору.

7 .Повернути товариству з обмеженою відповідальністю ,,Кременецька кераміка'' (вул.Центральна,2 с. Шпиколоси, Кременецький район, Тернопільська обл., код ЄДРПОУ 32291553 ) з Державного бюджету України - 536,50 грн. надмірно сплачений квитанцією № ПН 2397 від 28.11.2012 року судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

8.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

9 .Матеріали справи скеровуються до господарського суду Тернопільської області.

Головуючий-суддя Костів Т.С.

суддя Малех І.Б.

суддя Желік М.Б.