Рішення

від 12.02.2013 по справі 6/5005/3865/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13 Справа № 6/5005/3865/2012

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", м. Дніпропетровськ

до - товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД", м. Волочиськ, Хмельницька область

- товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТІС 2005", м. Дніпропетровськ

про стягнення 50 773, 20 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Приходько О.І., довіреність б/н від 08.01.2013

від відповідача-1: Ярмола О.В., довіреність б/н від 27.01.2013

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО" (надалі - Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «БІТУМ-БУД» (надалі - Відповідач1) та товариства з обмеженою відповідальністю «БРІТІС 2005» (надалі - Відповідач2) про стягнення 50 773,20 грн., з яких 41 678,66 грн. основного боргу, 1 979,47 грн. пені, 2 613,77 грн. 3% річних, 4 501,30 грн. втрати від інфляції.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 по справі №6/5005/3865/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2012, частково задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «АМО». Стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «БІТУМ-БУД» та товариства з обмеженою відповідальністю «БРІТІС 2005» на користь Позивача 41 364,50 грн. основної заборгованості, 1 803,15 грн. - пені, 2 463,47 грн. 3% річних, 4 230,98 грн. інфляційних втрат, 1 609,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2012 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2012 у справі №6/5005/3865/2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду справу №6/5005/3865/2012 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2013 справу №6/5005/3865/2012 прийнято до провадження суддею Соловйовою А.Є.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків оплати за поставлений товар. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір купівлі-продажу №07/12-02 від 07.12.2009, Специфікацію (додаток 1 до Договору), Акт приймання-передачі (додаток 2 до Договору), договір поруки від 07.12.2009, рахунки-фактури №АМ-0001673 від 07.12.2009, №АМ-0000042 від 26.01.2010, №АМ-0000238 від 08.04.2010, виписки банку від 17.12.2009, 11.02.2010, 14.04.2010,

Позивач керуючись п.п.2.1., 2.2., 8.2. договору купівлі-продажу №07/12-02 від 07.12.2009, п.п.1.1., 2.1. договору поруки від 07.12.2009, нормами Цивільного та Господарського кодексів України, просить стягнути солідарно з Відповідачів заборгованість за переданий, але не оплачений товар в сумі 41 678,66 грн., пеню в сумі 1 979,47 грн. (за період прострочення з 11.03.2010 по 11.09.2010), 3% річних в сумі 2 613,77 грн. (за період прострочення з 11.03.2010 по 11.04.2012), інфляційні втрати в сумі 4 501,30 грн. (за період прострочення березень 2010 року - березень 2012 року).

Відповідач1 позовні вимоги не визнає. У відзиві вих. №б/н від 04.02.2013 на позовну заяву в обґрунтування своїх заперечень Відповідач1 посилається на порушення Позивачем п.п.7.1.1., 7.1.3. Договору №07/12-02.

Відповідач у призначені на 17.01.2013, 29.01.2013, 05.02.2013, 12.02.2013 судові засідання на з'явився; відзив на позов та докази в його обґрунтування не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №02476208.

Оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача2 документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача2 за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.02.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників Позивача, Відповідача1 господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.12.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «АМО» (Позивач, Продавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «БІТУМ-БУД» (Відповідач1, Покупець) уклали договір купівлі-продажу №07/12-02 (надалі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передати, а Покупець прийняти та оплатити техніку: PFT MONOJET 2.13 - в кількості 1 одиниці, PFT ZP 3 FU 400V 7.5KW - в кількості 1 одиниці, PFT Porenjet II - в кількості 1 одиниці (надалі - Товар) (п.1.1. Договору). Ідентифікуючі ознаки Товару зазначаються сторонами в Додатку №1 до даного Договору (п.1.2. Договору). Продавець гарантував, що на момент переходу права власності зазначеного Товару від Продавця до Покупця, Продавець буде мати повне та необмежене право на розпорядження ним та не буде обтяжений жодним чином. На момент підписання даного Договору Товар знаходиться в заставі банку (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.1. загальна вартість складає 225 036,00 грн., в т.ч. ПДВ 37 506,00 грн., що за курсом станом на 07.12.2009 (1 дол./7,98 грн.) складає 28 200,00 доларів США. Сторони погодили, що загальна сума Договору може бути змінена у випадку зміни курсу долара США до гривні на день оплат, згідно з п.2.2. В цьому випадку ціна в гривнях змінюється пропорційно зміни курсу долара США до гривні. При настанні такого випадку, Сторони укладають додатковий договір про внесення змін в цей Договір в частині визначення ціни Обладнання.

Згідно з п.2.2. Договору Покупець приймає зазначену в п.1.1. Договору техніку по акту приймання-передачі на умовах оплати Продавцю вартості такого Товару в грошовій формі на його поточний рахунок. Оплата Товару здійснюється:

- попередня оплата в розмірі 100 000,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ, що по курсу складає 12 531,32 доларів США, здійснюється на поточний рахунок Продавця на протязі 3 банківських днів з моменту підписання дійсного Договору;

- оплата суми, що залишилась, в розмірі 125 036,00 грн., в т.ч. 20% ПДВ, що по курсу складає 15 668,67 доларів США, здійснюється на поточний рахунок Продавця на протязі 3 місяців з моменту оплати попередньої оплати за наступним графіком: до 10.01.2010 - 41 678,66 грн. 5 222,89 дол. США; до 10.02.2010 - 41 678,66 грн. 5 222,89 дол. США; 10.03.2010 - 41 678,66 грн. 5 222,89 дол. США.

Пунктом 2.3. Договору сторони погодили, що оплата Товару здійснюється в безготівковій формі - шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Сторони дійшли згоди, що необмежене право власності на Товар, визначений п.1.1. переходить Покупцю з моменту оплати загальної вартості даного Договору, а також зняття з нього будь-якого обтяження (п.2.4. Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору Продавець зобов'язався передати Товар Покупцю, а Покупець прийняти такий Товар на протязі 10 днів з моменту надходження грошових коштів на рахунок Продавця. Дострокова поставка допускається. Датою поставки Товару вважається дата його передачі по акту прийому-передачі (п.3.2. Договору).

Право користування Товаром переходить до Покупця з моменту фактичної його передачі. Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту оплати Товару згідно з п.2.2. (п.3.6. Договору).

На виконання п.п.1.1., 3.1. Договору, Постачальник передав Покупцю Товар загальною вартістю 225 036,00 грн., що підтверджується актом прийому-передачі (Додаток №2 до Договору), скріплений підписами та печатками Продавця та Покупця.

Проте Відповідач1 оплату за переданий Товар в строк, визначений п. 2.2. Договору належним чином не виконав. Так, як вбачається з виписок банку, Відповідачем1 було перераховано Позивачу: 17.12.2009 - 100 000,00 грн., 11.02.2010 - 42 254,00 грн., 14.04.2010 - 41 417,50 грн. (всього 183 671,50 грн.). Таким чином сума заборгованості Відповідача1 перед Позивачем складає 41 364,50 грн., яка мала бути сплачена відповідно до п.2.2. Договору в строк до 10.03.2010.

Пунктом 8.2. Договору сторони встановили, що за несплату або несвоєчасну оплату Покупцем Товару останній сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виконання зобов'язань, від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач відповідно до п.8.2. Договору, ст.625 Цивільного кодексу України нарахував пеню в сумі 1 979,47 грн. (за період прострочення з 11.03.2010 по 11.09.2010), 3% річних в сумі 2 613,77 грн. (за період прострочення з 11.03.2010 по 11.04.2012), інфляційні втрати в сумі 4 501,30 грн. (за період прострочення березень 2010 року - березень 2012 року).

07.12.2009 товариство з обмеженою відповідальністю «АМО» (Позивач, Кредитор) та товариство з обмеженою відповідальністю "БРІТІС 2005" (Відповідач2, Поручитель) уклали договір поруки, відповідно до п.1.1. якого Поручитель поручився перед Кредитором за виконання обов'язків ТОВ «БІТУМ-БУД» (Відповідач1, Боржник) перед Кредитором за Договором купівлі-продажу №07/12-02 від 07.12.2009, укладеного між Кредитором та Боржником. Поручитель зобов'язався сплатити Кредиторові всю вартість товару, а також, включаючи, але не обмежуючись, штрафні санкції, пеню інші витрати передбачені Договором купівлі-продажу, додатками та додатковими угодами до нього.

Відповідно до п.2.1. Договору поруки у разі порушення Боржником обов'язків за Договором купівлі-продажу Поручитель відповідає перед Кредитором солідарно, тобто Кредитор вправі на власний розсуд пред'явити вимогу про сплату вартості Товару за вказаним Договором купівлі-продажу до Боржника або до Поручителя, або до обох одночасно.

В позовній заяві Позивач просить стягнути солідарно з Відповідачів заборгованість за переданий, але не оплачений товар в сумі 41 678,66 грн., пеню в сумі 1 979,47 грн., 3% річних в сумі 2 613,77 грн., інфляційні втрати в сумі 4 501,30 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивачем були виконані належним чином умови вказаного договору та передано Відповідачу1 Товар загальною вартістю 225 036,00 грн. Відповідач1 здійснив часткову оплату поставленого Товару в сумі 183 671,50 грн. Таким чином сума заборгованості Відповідача1 перед Позивачем складає 41 364,50 грн. В той же час, Позивач визначив суму основного боргу в розмірі 41 678,66 грн.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості за Товар у встановленому судом розмірі (41 364,50 грн.) Відповідачем1 не надано, з огляду на що суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 1заборгованості за переданий Товар в розмірі 41 364,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки Позивача, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача1 3% річних за загальний період нарахування з 11.03.2010 по 11.04.2012 (763 дні) в сумі 2 593,17 грн. (41 364,50 грн. х 3%/365 х 763 = 2 593,17 грн.) та інфляційних втрат за період нарахування березень 2010 року - березень 2012 року в сумі 4 440,90 грн. (41 364,50 грн. х 110,74% (індекс інфляції за період 03.2010-03.2012) - 41 364,50 грн. = 4 440,90 грн.).

Пунктом 8.2. Договору Позивач та Відповідач1 погодили, що за несплату або несвоєчасну оплату Покупцем Товару останній сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виконання зобов'язань, від суми простроченого платежу.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 1 979,47 грн. за загальний період прострочення з 11.03.2010 по 11.09.2010 (розмір пені визначений від облікової ставки НБУ та суми заборгованості 41 678,66 грн.).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, останній здійснив нарахування пені від суми заборгованості 41 678,66 грн., в той час, як судом встановлено, що сума заборгованості за Договором складає 41 364,50 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення пені частково - в сумі 1 964,53 грн.

Що стосується позовних вимоги до Відповідача2 судом встановлено наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до частини першої статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 Цивільного кодексу України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визнається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251 та ч.2 ст.252 Цивільного кодексу України).

З Договору поруки (п.5.2.) вбачається, що він діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст.559 Цивільного кодексу України, тобто порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до п.2.2. Договору, останній платіж за переданий Товар мав бути здійснений Відповідачем1 10.03.2010.

За таких обставин у Позивача виникло право пред'явити вимогу до Відповідача2 (Поручителя) про виконання порушеного зобов'язання Відповідача1 щодо сплати заборгованості за переданий Товар, починаючи з 11.03.2010, протягом наступних шести місяців. Таку вимогу до Відповідача2 Позивач пред'явив лише 26.04.2012 (дата надходження позовної заяви до суду), тобто вже після спливу встановленого частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України шестимісячного строку.

Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги до Відповідача2 задоволенню не підлягають.

Твердження Відповідача1 щодо невиконання Позивачем п.п. 7.1.1. (Продавець зобов'язується передати Покупцю Товар і документи відносно Товару в момент передачі такого Товару по акту прийому-передачі) та п.7.1.3. (Продавець зобов'язується зняти будь-яке обтяження з Товару і передати Покупцю документи, що підтверджують цей факт) Договору суд вважає необґрунтованими виходячи з наступного.

Відповідно до ст.666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності до товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Згідно з ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач1 не надав доказів звернення до Позивача з вимогою надати документи, що стосуються Товару та не встановлював строк для їх передання.

Положенням ст.659 Цивільного кодексу України встановлено, що, продавець зобов'язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається.

Як вбачається з умов Договору (п.1.3.) Позивач повідомив Відповідач1 про факт перебування Товару у заставі.

Крім того, як вбачається з п.п.1.3., 2.4., 3.6. Договору, зобов'язання Позивача зняти всі обтяження з Товару наступають одночасно з виконанням Відповідачем1 обов'язку щодо оплати Товару, який останнім в повному обсязі не виконаний.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі належить стягнути з Відповідача1 на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись викладеним, ст. ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «БІТУМ-БУД» (31200, Хмельницька область, Волочиський район, місто Волочиськ, вул. Копачівська, будинок 6, код ЄДРПОУ 34282184, р/р 26002830775150 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 351016) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АМО» (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Телевізійна, будинок 12, квартира 50, код ЄДРПОУ 32998860, р/р 26002002300180 в ПАТ «АКТАБАНК» м. Дніпропетровськ, МФО 307394) 41 364,50 грн. (сорок одна тисяча триста шістдесят чотири гривні 50 копійок) основного боргу, 2 593,17 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто три гривні 17 копійок) 3% річних, 4 440,90 грн. (чотири тисячі чотириста сорок гривень 90 копійок) інфляційних втрат, 1 964,53 грн. (одна тисяча дев'ятсот шістдесят чотири гривні 53 копійки) пені, 1 596,50 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто шість гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 15.02.2013.

Суддя А.Є. Соловйова