Постанова

від 10.06.2013 по справі 6/5005/3865/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року Справа № 6/5005/3865/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Дерепи В.І. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у справі№ 6/5005/3865/2012 господарського судуДніпропетровської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АМО" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТІС- 2005" простягнення 50 773,20 грн.

за участю представників від: позивача не з'явився, належним чином повідомлений відповідачів 1.Ярмола О.В. (довіреність від 28.04.2013) 2. не з'явився, належним чином повідомлений

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2012 у справі № 6/5005/3865/2012, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.10.2012, частково задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" (Позивач), стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "БРІТІС- 2005" (Відповідач 2) на користь Позивача 41 364,50 грн. основного боргу, 1803,15 грн. пені, 3% річних на суму 2 463,47 грн., інфляційні втрати у розмірі 4 230,98 грн., 1609, 50 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2012 скасовано судові рішення у справі № 6/505/3865/2012, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

За результатами нового розгляду справи місцевий господарський суд прийняв рішення від 12.02.2013, яким частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" на користь Позивача 41 364,50 грн. основного боргу, 2 593,17 грн. - 3% річних, 4 440, 90 грн. інфляційних втрат, 1 964,53 грн. пені, 1 596,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 по даній справі залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013.

Судові рішення ґрунтуються на нормах матеріального і процесуального права, зокрема статтях 526, 530, 610, 611, 625, Цивільного кодексу України, статтях 193, 199, 216, 218, 230, 231 Господарського кодексу України, які передбачають обов'язок сторони виконувати договірні зобов'язання, нести відповідальність за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у даній справі та прийняти нове рішення яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "АМО" у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що будівельна техніка, продана Позивачем Відповідачеві 1 за договором купівлі-продажу № 07/12-02 від 07.12.2009 знаходиться у заставі банку, а тому цей договір укладений з порушенням статі 694 Цивільного кодексу України, яка передбачає можливість продажу товару в кредит і до оплати товару продавцю належить право застави на цей товар, а тому в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу є недійсним. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО" не виконало умови договору, не передало документи на продане майно, що виключає можливість використання його за призначенням.

Відповідач 1 також посилається на норми, закріплені в статтях 538, 613 Цивільного кодексу України, які надають право боржнику відстрочити виконання зобов'язання на час прострочення кредитора.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи на підставі договору купівлі-продажу № 07/12-02 від 07.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "АМО" (Продавець) за актом прийомки-передачі, який є додатком № 2 до договору № 07/12-02 від 07.12.2009, передало Товариству з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" (Покупець) технічні засоби загальною вартістю 225 036 грн.

В пункті 1.3 договору зазначається, що на час підписання цього договору техніка являється у заставі банку, а підписуючи акт приймання-передачі сторони відмітили, що не мають одна до іншої претензій.

Згідно пункту 1.1 договору Продавець зобов'язується передати техніку, а Покупець прийняти і оплатити.

За умовами договору оплата товарів здійснюється Покупцем на протязі трьох місяців по графіку із кінцевим терміном до 10.03.2010, а в пункті 2.4 договору закріплені положення, що право власності на куплену техніку переходить до Покупця після повної її оплати згідно договору.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 2 статті 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору не визначено, яку технічну документацію має передати Продавець на продану техніку.

В пункті 7.1.1 договору зазначається, що Продавець зобов'язаний передати Покупцеві товар і документи відносно товару в момент його передачі по акту приймання-передачі.

В підписаному і скріпленому печатками сторін акті приймання-передачі (додаток № 1 до договору купівлі-продажу № 07/12-02 від 07.12.2009) сторони підтвердили, що не мають претензій одна до однієї, а тому доводи Відповідача 1 про непередачу йому Позивачем документів на техніку спростовуються матеріалами справи.

Крім того, стаття 666 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Матеріали справи не містять доказів про те, що Відповідач 1 звертався до Позивача з вимогою про передачу йому технічної документації на куплені товари, від договору купівлі-продажу не відмовився, отриману за договором техніку Позивачеві не повернув.

Тому, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, пункту 1.1 договору купівлі-продажу на Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" покладається обов'язок по оплаті в повному обсязі техніки, купленої за цим договором.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що куплена ним техніка знаходиться у заставі банку і Товариство з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" має обмеження в праві розпорядження майна, оскільки частина 1 статті 334 Цивільного кодексу України встановлює, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 2.4 договору купівлі-продажу передбачено, що право власності на товар переходить до покупця, зокрема, з моменту повної оплати вартості товару, а тому передчасні зауваження Відповідача 1 про обмеження його права власності на товар, оскільки до повної оплати вартості товарів він не вправі розпоряджатися, як власник, цими товарами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМО" та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" заборгованість за товари, продані за договором купівлі-продажу № 07/12-02 від 07.12.2009 на суму 41 364,50 грн. з нарахуванням відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, пункту 8.2 договору інфляційної складової боргу, 3% річних та пені.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами попередніх інстанцій, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судом висновків.

З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" залишається без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 по даній справі - без змін.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БІТУМ-БУД" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.03.2013 у справі № 6/5005/3865/2012 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда