Рішення

від 03.02.2009 по справі 11/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/229

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.09                                                                                 Справа № 11/229

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом державної компанії «Луганськлегінвест», м. Луганськ

до: 1-го відповідача – дочірнього підприємства «Стиль-мода»відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс», м. Луганськ

     2-го відповідача –відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс», м. Луганськ

про стягнення 194800,87 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:                 Альтерман В.У. за дов. від 26.12.2008;

                              Мілоградський О.О. за дов. від 01.01.2009;

від відповідача:                не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з 1-го відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 128860,50 грн. за оренду технологічного обладнання, переданого відповідачу в оренду за договором від 03.04.1998 № 11, пені в сумі 14898,32 грн., втрат від інфляції в сумі 44611,50 грн. та трьох процентів річних в сумі 6430,49 грн.

Заявою від 14.11.2008 позивач збільшив розмір заявленого до стягнення боргу по орендній платі до суми 174408,95 грн. (за період: жовтень 2004 р. –грудень 2006 р.), втрат від інфляції до суми 60380,37 грн. та трьох процентів річних до сумі 8715,65 грн.

Заявою від 12.01.2009 позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення пені в сумі 14898,32 грн.

1-й відповідач відзивом на позовну заяву від 24.11.2008 № 01-58 проти позову заперечує посилаючись на його необґрунтованість та порушення Методики розрахунку орендної плати; заявою від 23.12.2008 № 01-62 відповідач заявив про застосування позовної давності, однак, не вказав коли на його думку почався перебіг строку позовної давності і коли закінчився.

2-й відповідач проти позову заперечує (заперечення від 13.11.2008) посилаючись на те, що він не є стороною за договором оренди і тому, не повинен відповідати за позовом.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 04.12.2008 дана справа передана на розгляд судді Корнієнко В.В.

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          Згідно договору оренди від 03.04.1998 № 11 з додатковими угодами до нього від 11.05.1998 № 1, від 25.12.1998 № 2, від 30.11.1999 № 3, від 28.03.2000 № 4, від 04.04.2000 № 5, від 30.06.2000 № 6, від 30.10.2000 № 7, від 03.01.2001 № 8, від 01.06.2001 № 9, від 26.06.2001 № 10, від 01.01.2002 № 11, від 01.04.2002 № 12, від 91.07.2002 № 13, від 01.10.2002 № 14, від 29.12.2002 № 15, від 31.03.2003 № 16, від 27.06.2003 № 17, від 30.09.2003 № 18, від 30.12.2003 № 19, від 31.03.2004 № 20, від 04.04.2004 № 21, від 26.08.2005 № 22, від 29.12.2005 № 23, від 30.06.2006 № 24, укладеним між позивачем та 1-м відповідачем, позивач передав 1-му відповідачу в оренду строком до 31.12.1999 технологічне обладнання (347 одиниць; за час дії договору кількість одиниць обладнання змінювалася додатковими угододами до договору), що підтверджується актами приймання-передачі майна від 03.04.1998, від 30.09.1998, від 22.01.1999, які підписані повноважними представниками сторін за договором.

          Додатковою угодою до договору від 29.12.2005 договір оренди був продовжений до 31.12.2010.

          1-й відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати позивачу з 01.07.2004 оренду плату у розмірі суми нарахувань амортизації за орендоване обладнання згідно виставленого рахунку (додаткова угода від 04.04.2004 № 21), не пізніше 7-го числа місяця, що наступив (додаткова угода від 26.08.2005 № 22).

          Однак, 1-й відповідач свої зобов'язання щодо внесення орендної плати в повному обсязі не виконував, в зв'язку з чим, у нього за період: жовтень 2004 р. –грудень 2006 р. виник борг по орендній платі в сумі 174408,95 грн., що підтверджується обгрунтованим розрахунком позивача, актом звірення розрахунків станом на 01.10.2006, який підписаний керівникми підприємств –сторін за договором.

          Вказаним актом звірення розрахунків станом на 01.10.2006 1-й відповідач підтвердив наявність своєї заборгованості по орендній платі перед позивачем в сумі 593202,62 грн.

          Позивач пояснив, що вказана заборгованість (593202,62 грн.) склалася за період: лютий 2000 р. –вересень 2006 р.

          Позивачем заявлено до стягнення лише частина цієї заборгованості в сумі 174408,95 грн. за період: жовтень 2004 р. –грудень 2006 р.

          Вказані доводи позивача підтверджуються обґрунтованими розрахунками орендної плати (амортизаційних відрахувань) та розрахунком заявленого до стягнення боргу за період: лютий 2000 р. –вересень 2006 р.  

          Відповідач не подав суду доказів, які б спростовували доводи позивача щодо невнесення ним орендної плати за вказаний період.

Доводи відповідача про порушення Методики розрахунку орендної плати не приймаються судом до уваги, так як вказаний договір оренди не визнано судом недійсним і 1-й відповідач не звертався до суду з таким позовом.

Позовна давність не може застосовуватися, так як позов пред'явлено в межах строку позовної давності з урахуванням ст. 264 ЦК України (перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу).

1-й відповідач підписанням акту звірення розрахунків за договором станом на 01.10.2006 визнав наявність боргу в сумі 593202,62 грн. (частина якого заявлена до стягнення), тому перебіг позовної давності перервався з 01.10.2006 та почався заново і ще не сплив.    

Крім того, 1-й відповідач взагалі не обґрунтував, чому він вважає, що позов пред'явлено після закінчення строку позовної давності.

          За таких обставин, вимоги про стягнення з 1-го відповідача боргу по орендній платі в сумі 174408,95 грн., підлягають задоволенню.

1-й відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача втрати від інфляції за 20 місяців прострочення складають 60380,37 грн., три проценти річних за 608 днів прострочення складають 8715,65 грн. та підлягають стягненню з 1-го відповідача.

Заявою від 12.01.2009 позивач відмовився від позову в частині вимог про стягнення з 1-го відповідача пені в сумі 14898,32 грн.

Відмова від позову у вказаній частині, прийнята судом. Позивачу роз'яснено наслідки цієї процесуальної дії.

За таких обставин, провадження у справі, в частині вимог про стягнення з 1-го відповідача пені в сумі 14898,32 грн., підлягає припиненню.

Клопотання відповідачів про відкладення розгляду справи (в зв'язку з неможливістю забезпечення участі їх представників у судовому засідання через відрядження) не підлягає задоволенню в зв'язку із закінченням 2-х місячного процесуального строку розгляду справи.

Крім того, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Доводи, якими відповідачі заперечують проти позову відомі суду, відповідні заперечення залучені до матеріалів справи, що дає можливість розглянути справу без участі представників відповідачів.

В позові до 2-го відповідача слід відмовити, так як 2-й відповідач не повинен відповідати за позовом (він не є стороною за договором оренди і не має перед позивачем яких-небудь зобов'язань за цим договором).

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 2435,05 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,19 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов до дочірнього підприємства «Стиль-мода»відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс» (м. Луганськ) задовольнити частково.

2.          Стягнути з дочірнього підприємства «Стиль-мода»відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс», м. Луганськ, вул. Ватутіна, 89, ідентифікаційний код 21799740, на користь державної компанії «Луганськлегінвест», м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 10, ідентифікаційний код 24191973, заборгованість по орендній платі в сумі 174408,95 грн., втрати від інфляції в сумі 60380,37 грн., три проценти річних в сумі 8715,65 грн., витрати на державне мито в сумі 2435,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 111,19 грн.; наказ видати.

3.          В решті позову до дочірнього підприємства «Стиль-мода»відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс» (м. Луганськ) провадження зі справи припинити.

4.          В позові до відкритого  акціонерного товариства «Глорія-джинс» (м. Луганськ) відмовити.

03 лютого 2009 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 04 лютого 2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                  В.В. Корнієнко