Рішення

від 19.02.2013 по справі 22/5025/1357/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2013 р.Справа № 22/5025/1357/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Заверуха С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" м. Житомир

до Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ", м. Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Коцюби Ігоря Миколайовича, м. Житомир; Фізичної особи-підприємця Холодніцького Івана Васильовича, Житомирська область, смт. Мар'янівка

про стягнення 45678,18 грн., з яких 44899,10грн. - борг, 779,08 грн. -3% річних

Представники сторін:

позивач Біленький В.В. за довіреністю №3 від 04.01.2013р.

відповідач Барилюк О.А. за довіреністю від 28.01.2013р.; Лещик І.А. директор

третя особа Коцюба І.М.

третя особа ФОП Холодніцький І.В.: не з'явився

за участю директора ПМП Фірма "Солярис-СД" Коцюби І.М.

за участю Іларіонової І.В. (паспорт серії НА №935669 від 30.12.2000р.) - присутня в судовому засіданні 12.02.2013 р.

Повне рішення складено 19.02.2013р.

Суть спору: позивач ПМП фірма "Солярис-СД" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача ПП "ФРІ-ВЕСТ" заборгованості в розмірі 46028,77 грн., з яких 44899,10 грн. основний борг, 350,59 грн. пеня, 779,08 грн. три процента річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 01.02.2011р., на виконання умов якого позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 128 460,70 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: №РН-0000010 від 30.06.2011р. на суму 22 161,60 грн., №РН-0000015 від 02.08.2011р. на суму 26 484,98 грн., №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., №РН-0000016 від 29.02.2012р. на суму 19 075,85 грн., №РН-0000019 від 28.03.2012р. на суму 9 016,35 грн., №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11 462,11 грн., №РН-0000041 від 06.06.2012р. на суму 11 462,11 грн., №РН-0000048 від 10.07.2012р. на суму 5731,06 грн.

Станом на 04.12.2012р., стверджує позивач, за відповідачем рахується заборгованість за договором купівлі-продажу в розмірі 44 899,10 грн.

Також позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню в сумі 350,59 грн., 3% річних в сумі 779,08грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вважає їх правомірними та обґрунтованими, надав суду для огляду оригінали документів доданих до позовної заяви. Крім того позивачем надано суду копії виписок по рахунку, акт звірки взаєморозрахунків за підписом позивача, Витяг з ЄДРПОУ щодо позивача.

В письмових поясненнях від 28.01.2013р. позивач повідомляє, що товар відпускався директором підприємства за рахунком, двома екземплярами видаткових накладних виготовленими, скріпленими печатками та підписом директора ПМПФ "Солярис-СД", а також довіреністю на отримання товару, що виготовлялась та засвідчувалась ПП "Фрі-Вест".

Відносно видаткової накладної №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., то дана накладна, пояснює позивач, при видачі товару була вручена водію автомобіля, що прибув за цим товаром. Проте пізніше на адресу продавця надійшла копія по факсу, а оригінал так і не був повернутий покупцем. Довіреність теж не було надано, а при відвантажені товару покупець сповістив, що інформація про особу уповноважену отримати товар буде відома при доставці.

Щодо розбіжностей в датах по видатковій накладній №РН-0000025 від 29.03.2012р. і додані до неї довіреності №22 від 03.05.2012р., то дана обставина являє собою технічну помилку.

Також позивач звертає увагу суду на те, що подані відповідачем виписки з банківського терміналу, які засвідчують грошові перекази між фізичними особами не стосуються обставин справи, оскільки вони не пов'язані з вказаним вище договором купівлі-продажу товару, а були здійснені за індивідуальні замовлення з поставки товару, які виникли в усному порядку.

В судовому засіданні від 05.02.2013р. представник позивача надав суду заяву про залучення до матеріалів справи додаткових доказів щодо здійснення відповідачу поставки товару, а саме податкову декларацію за ІІ-ІV 2011р., копію реєстру виданих та отриманих податкових накладних, копію подорожнього листа та договорів надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу.

В зазначеній заяві позивач пояснює, що в податковій декларації податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011р. в графі "дохід від операційної діяльності" задекларований реалізація товару в розмірі 1801542 грн., з яких 71713,23 грн. віднесено до ПП "Фрі-Вест". У виписці по картці рахунку 361, відносно контрагента ПП "Фрі-Вест" розшифровано обороти за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. Виписка відображає дві операції за 05.09.2011р. по видатковій накладній №РН-0000020 згідно договору від 01.02.2011р., що включає 16902,46 грн. і 6146,19 грн. за флакони ФВ 50-20-ОС.

Крім того в іншій виписці по картці рахунку 361, відносно контрагента ПП "Фрі-Вест" в оборотах за травень 2012р. по договору від 01.02.2011р. відображено видаткову накладну №РН-0000025 від 03.05.2012р. на суму 11 462,11 грн. Ці відомості також підтверджуються письмовим реєстром виданих та отриманих податкових накладних за травень 2012р.

Також позивач просить суд врахувати, що факт здійснення господарської операції за 05.09.2011р. підтверджується подорожнім листом вантажного автомобіля №82 від 05.09.2011р. виданим фізичною особою-підприємцем Холодніцьким Іваном Васильовичем, який здійснював перевезення вантажу.

11.02.2013р. на адресу суду надійшов лист ПАТ "Укртелеком" Хмельницька філія, в якому останній на виконання ухвали суду від 05.02.2013р. повідомляє, що номер телефону (факсовий номер) 0382264220 станом на 05.09.2011р. по м. Хмельницькому зареєстрований не був, оскільки на вказану дату АТС було демонтовано. Разом з цим повідомляє, що номер телефону 0382264220 був зареєстрований за Хмельницькою фармацевтичною фабрикою з 18.12.1995р. по 31.08.2001р. В подальшому в 2000р. проводилось перепідключення станції, й відповідно номер телефону 0382264220 був переключений на 03822794220. Починаючи з 31.08.2001р. номер телефону (факсовий номер) 03822794220 переоформлений на ПП "Фрі-Вест", яке є абонентом ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії на сьогоднішній день.

В додаткових поясненнях від 12.02.2013р. позивач відмічає, що товар за спірною видатковою накладною №РН-0000020 від 05.09.2011р. відвантажувався зі складу ПМПФ "Солярис-СД", що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Селецька, 33, право користування яким підтверджено додатковою угодою №1 від 01.02.2011р. до договору оренди нежитлового приміщення №17/11/10 від 17.11.2010р.

Крім того, зазначає позивач, що флакони ФВ-30-20-ОС-1 та ФВ-50-20-ОС-1 були замовлені у ПАТ "Солстек" (Росія), що підтверджено митними накладними від 30.07.2011р. та від 02.09.2011р., у зв'язку з необхідністю виконання у повному обсязі замовлення для ПП "Фрі-Вест", що здійснено 05.09.2011р. На підтвердження своєї позиції позивачем надано суду пояснення від 07.02.2013р. завідувача складом ПМПФ "Соляр-СД" Захарова Анатолія Миколайовича, в яких останній вказує на проведення ним відвантаження товару (флаконів марки ФВ-50-20-ОС, ФВ-30-20-ОС) по накладній РН0-0000020 від 05.09.2011р. на вантажний автомобіль перевізника ФОП Холодніцький І.В. для доставки в м. Хмельницький для ПП "Фрі-Вест". Також в матеріали справи надано позивачем письмові пояснення перевізника Холодніцького І.В., який підтвердив перевезення 05.09.2011р. товару для ПП "Фрі-Вест". При цьому зазначив, що в отримувача товару претензій до склопосуду не було, а накладні на отримання товару будуть передані постачальнику по пошті. Також Холодніцький І.В. зауважив, що для ПП "Фрі-Вест" неодноразово здійснював перевезення вантажу (склопосуду).

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, зазначає, що ПП "ФРІ-ВЕСТ" отримало товар на загальну суму 93931,95 грн., за який сплатило заборгованість в сумі 93 321,60 грн. Таким чином, відповідач визнає борг станом на 01.01.2013р. в сумі 610,35 грн.

Також відповідач стверджує, що не отримував товар за накладними №РН-0000020 від 05.09.2011р., №РН-0000025 від 29.03.2012р., при цьому наголошує, що довіреність №22 від 03.05.2012р., а накладна виписана березнем.

На виконання вимог ухвали суду позивачем надано копії довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей від 30.06.2011р., від 28.03.2012р., від 03.05.2012р., від 10.07.2012р., податкових накладних від 28.03.2012р., від 03.05.2012р., від 06.06.2012р., від 10.07.2012р.

Відповідач в судовому засіданні 09.01.2013р. надав копії Витягу з ЄДРПОУ та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, платіжні доручення та квитанції щодо оплати товару.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечують проти позовних вимог, зокрема стверджують, що товар за накладними від 05.09.2011р. та від 29.03.2012р. відповідач не отримував, довіреності на отримання товару не видавались.

Також відповідач надав суду підписаний акт звірки розрахунків станом на 15.11.2012р. із розбіжностями, відповідно до якого на думку відповідача борг складає 610,35 грн.

В судовому засіданні від 05.02.2013р. представник відповідача надав відзив на позов, в якому зазначає, що ПП "Фрі-Вест" визнає борг в розмірі 610,35 грн. Також відповідач заперечує здійснення господарських операцій за видатковими накладним №РН-000020 від 05.09.2011р., №РН-0000025 від 29.03.2012р.

В додаткових поясненнях від 12.02.2013р. відповідач з посиланням на розділ 6 договору, зазначає, що товар вважається переданим і прийнятим в момент підписання сторонами видаткової накладної на партію товару, однак позивачем не надано суду оригінали видаткових накладних, на підставі яких виникли оспорюванні правовідносини. Окрім того умовами договору не передбачено підписання та передачу видаткових накладних шляхом застосування факсу чи інших засобів зв'язку, а тому судом, на думку відповідача, не можуть бути враховані факсові копії вказаних документів.

Також відповідач вважає, що не є належним та допустимим доказом здійснення господарської операції декларація податку на прибуток підприємства за 2-4 квартал 2011р., оскільки в даній декларації не має розшифровки задекларованої суми 1801542 грн., та оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р., так як остання не є офіційним документом.

Крім того, на думку відповідача, наявність подорожнього листа не підтверджує перевезення вантажу, оскільки останній є підставою для експлуатації транспортного засобу, а не доказом перевезення вантажу. Також звертає увагу на те, що надані позивачем договори на здійснення перевезень є разовими, а в оспорюваний період (2011-2012рр.) відсутні будь-які домовленості з ФОП Холодніцьким І.В. на перевезення вантажу.

Окрім того, ПП "Фрі-Вест" здійснювало перерахування коштів з рахунку фірми на картковий рахунок Коцюби І.М. 03.08.2012р. в сумі 2758,00 грн. та 03.07.2012р. в сумі 1395,00 грн., де згідно виписок з основного рахунку призначення платежу зазначено покупка товару, тому відповідач вважає, що вказана сума повинна бути врахована в рахунок виконання зобов'язань ПП "Фрі -Вест" перед ПМП фірма "Солярис-СД".

На підтвердження своїх заперечень представник відповідача в судовому засіданні 12.02.2013р. надав суду письмові пояснення Іларіонової І.В., інженера-технолога ПП "Фрі-Вест", яка працювала на вказаній посаді з 2005р. До повноважень Іларіонової І.В., за її твердженнями, входило присутність при прийомці сировини на підприємстві. Так, 05.09.2011р. поставки флаконів від ПМПФ "Солярис-СД" не було, податкові накладні та ТТН не підписувалось.

Крім того, Іларіонова І.В. в судовому засіданні від 12.02.2013р. оглянула накладну від 05.09.2011р. та вказала, що за даною накладною товар не отримувався, а накладна не підписувалась.

Також представником відповідача подано суду письмові пояснення завідувача складом ПП "Фрі-Вест" Лесько О.В., згідно яких останній повідомляє, що флакони від ПМПФ "Солярис СД" за накладними №20 від 05.09.2011р. на суму 23 066,65 грн., №25 від 03.05.2012р. на суму 11462,11 грн. ПП "Фрі-Вест" не отримувало. Доручення №22 від 03.05.2012р. виписувалось на ПП "Солярис СД" згідно рахунку №СФ-0000025 від 03.05.2012р., яке було направлено на адресу позивача поштою, однак товар (флакони) за цією накладною підприємство не отримувало з причин затримки на митниці.

В судовому засіданні 19.02.2013 р. відповідачем надано акт обстеження технічного стану факсового телефону панасонік КХ-F680RS та реєстр отриманих та виданих податкових накладних.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Коцюба І.М. надав суду письмові пояснення щодо отримання грошових коштів в сумі 9760 грн., зокрема вказує, що зазначені кошти були отримані Коцюбою І.М. як фізичною особою згідно усної домовленості між сторонами та не мають жодного відношення до цього предмету спору.

Присутній в судовому засіданні директор ПМП Фірма "Солярис-СД" Коцюба І.М. надав письмові пояснення щодо здійснення поставки товару відповідачу за накладною від 05.09.2011р. Зазначає, що відвантаження товару здійснювалось на складі підприємства завідувачем складу. На місце завантаження прибула вантажна машина, яку замовив одержувач товару, а саме перевезення товару здійснював перевізник ФОП Холодніцький І.В., з яким відповідачем були укладені договори надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом. Після завантаження товару директором підприємства Коцюбою І.М. було передано водію рахунок, видаткову накладну в 2-х екземплярах, сертифікати якості.

Справа підлягає розгляду за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України. При цьому позивач і відповідач категорично заперечили можливість зупинення провадження у справі, у зв'язку з направленням окремих матеріалів справи в слідчі органи, або призначенням по справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 05.02.2013р. припинено провадження у справі №22/5025/1357/12 в частині стягнення пені в сумі 350,59 грн. на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив таке:

Відповідно до Довідки АА №550632 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України приватне мале підприємство фірма "Солярис-СД" (ПМП фірма "Солярис-СД") зареєстровано за адресою: м. Житомир, вул. Вітрука, 47, кв.40, код 30672981.

Згідно з Витягом з ЄДР приватне підприємство "ФРІ ВЕСТ" (ПП "ФРІ ВЕСТ") зареєстровано за адресою: м. Хмельницький, вул. Рибалка, 16, кв. 97, код 31285905.

01.02.2011р. між ПМП фірма "Солярис-СД" (в подальшому Продавець) та ПП "ФРІ ВЕСТ" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язався передати (поставити) продукцію медичного призначення (надалі товар) у власність покупця, а Покупець зобов'язався прийняти Товар та сплатити за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни відпускної, що буде описана в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Сума даного Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного договору і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у видаткових накладних. Одержувачем товару за цим Договором можуть бути, окрім Покупця, належним чином уповноважені від його імені особи (п.п. 2.4, 2.5 Договору).

Згідно п. 4.3 договору покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку, передбаченому розділом 5 даного договору.

Покупець здійснює оплату товару у формі безготівкового розрахунку, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця (п. 5.1 договору).

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на таких умовах: у безготівковій формі 100% оплата з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту постачання товару.

Відповідно до п. 5.4 договору у розрахункових документах Покупець повинен вказувати номер та дату видаткової накладної згідно з якою здійснюється оплата за поставлений товар та номер і дату даного договору.

У разі невиконання вимог п. 5.2. Договору, Сторони домовилися, що оплата поставленого товару проводиться відповідно до послідовного порядку його отримання. У випадку якщо сума оплати по неоплаченій накладній перевищує суму поставки по такій накладній, то залишкові кошти зараховуються в рахунок наступної неоплаченої поставки (п. 5.5. Договору).

Зі змісту п.п. 6.1, 6.2., 6.3. Договору вбачається, що товар вважається переданим Продавцеві і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткових накладних. Продавець передає товар Покупцю при умові наявності у останнього належним чином оформлених документів на право отримання товару, а саме довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленої у відповідності з "Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996р. та інших документів передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 7.2. Договору у випадку порушення Покупцем п. 5.2. він виплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на день розрахунку за кожний день заборгованості.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2011 року, але до повного виконання умов договору (п. 10.2. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками. Окрім того у даному договорі у розділі реквізити сторін вказано поточний рахунок позивача - 26002060524812.

У відповідності до умов договору купівлі-продажу від 01.02.2011 р. позивачем передано відповідачу товар на загальну суму на суму 128 460,70 грн., про що свідчать видаткові накладні, підписані сторонами та скріплені гербовими печатками, а саме: №РН-0000010 від 30.06.2011р. на суму 22 161,60 грн., №РН-0000015 від 02.08.2011р. на суму 26 484,98 грн., №РН-0000020 від 05.09.2011р. на суму 23066,65 грн., №РН-0000016 від 29.02.2012р. на суму 19 075,85 грн., №РН-0000019 від 28.03.2012р. на суму 9016,35 грн., №РН-0000025 від 29.03.2012р. на суму 11 462,11 грн., №РН-0000041 від 06.06.2012р. на суму 11 462,11 грн., №РН-0000048 від 10.07.2012р. на суму 5731,06 грн.

В підтвердження отримання товару повноважним представником відповідача, позивачем надано в матеріали справи довіреності від 30.06.2011р. на отримання 77,760 тис. шт. флаконів СФВ-50-20; від 28.03.2012р. на отримання 15,120 тис. шт. флаконів ФВ-100-20 та 9,690 тис. шт. флаконів ФВ-50-20; від 03.05.2012р. на отримання 40,000 тис. шт. флаконів ФВ-50-20; від 10.07.2012р.; від 10.07.2012р. на отримання 19,380 тис. шт. флаконів ФВ-50-20-ОС.

Також позивачем подано в матеріали справи податкові накладні від 28.03.2012р. (відображена господарська операція за накладною №19), від 03.05.2012р. (відображена господарська операція за накладною №25), від 06.06.2012р. (відображена господарська операція за накладною №41), від 10.07.2012р. (відображена господарська операція за накладною №48).

Відповідач частково здійснив оплату вартості товару в сумі 83 561,60 грн., що підтверджується банківськими виписками від 15.11.2012 р. на суму 1500 грн., від 02.10.2012 р. на суму 1500 грн., від 20.08.2012 р. на суму 1000 грн., від 06.06.2012 р. на суму 11400 грн., від 18.05.2012 р. на суму 2000 грн., від 11.05.2012 р. на суму 2000 грн., від 03.05.2012 р. на суму 5000 грн., від 22.03.2012 р. на суму 4000 грн., від 01.03.2012 р. на суму 3000 грн., від 29.02.2012 р. на суму 5000 грн., від 29.02.2012 р. на суму 5000 грн., від 11.10.2011 р. на суму 20000 грн., від 27.09.2011 р. на суму 2000 грн., від 08.09.2011 р. на суму 5000 грн., від 11.08.2011 р. на суму 5000 грн., від 01.08.2011 р. на суму 2161,60 грн., від 29.08.2011 р. на суму 8000 грн. При цьому перерахування даних коштів відбулося на поточний рахунок продавця вказаний у договорі - 26002060524812, та з вказівкою на номер та дату накладних, як це передбачено п.п.5.1, 5.4 договору.

Таким чином заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу від 01.02.2011р. складає 44899,10 грн.

15.11.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №26 відповідно до якої вимагав в 7 денний термін з дня отримання вимоги сплатити заборгованість в розмірі 44 899,10 грн.

Враховуючи те, що відповідачем не оплачено суму боргу в добровільному порядку, позивач нарахував відповідачу три процента річних в розмірі 779,08грн. та звернувся із позовом до суду за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

У відповідності до ст.11 та ст.509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 5.2. Договору передбачено, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі у безготівковій формі 100% оплата з відстроченням платежу на 15 календарних днів з моменту постачання.

Тобто за видатковою накладною №РН-0000010 від 30.06.2011р. оплата повинна була бути проведена до 15.07.2011р. (включно), за накладною №РН-0000015 від 02.08.2011р. - до 17.08.2011р. (включно), за накладною №РН - 0000020 від 05.09.2011р. - до 20.09.2011р. (включно), за накладною №РН-0000016 від 29.02.2012р. - до 15.03.2012р. (включно), за накладною №РН-0000019 від 28.03.2012р. - до 13.04.2012р. (включно), за накладною №РН-0000025 від 29.03.2012р. - до 14.04.2012р. (включно), за накладною №РН-0000041 від 06.06.2012р. - до 21.06.2012р. (включно), за накладною №РН-0000048 від 10.07.2012р. - до 25.07.2012р. (включно).

Інших умов та форм розрахунків сторони не погоджували.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 44899,10 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме договором купівлі-продажу від 01.02.2011р., видатковими накладними, виписками по рахунку щодо часткової оплати вартості товару, претензією.

Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості яка є предметом позову.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому, статтею 1 названого Закону унормовано, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції. Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

У відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 , первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 5, п.13 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" затвердженої наказом Міністерства України №99 від 16.05.1996 р., довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства. Довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей. У разі відпуску цінностей частинами на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ) з поміткою на ній номера довіреності та дати її видачі. У цих випадках один примірник накладної (або документа, що її заміняє) передається одержувачу цінностей, а другий - додається до залишеної у постачальника довіреності і використовується для спостереження і контролю за відпуском цінностей згідно з довіреністю, а також для проведення розрахунків з одержувачем.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом встановлено факт видачі відповідачем довіреностей, які надані позивачем в матеріали справи, в тому числі довіреності №22 від 03.05.2012 р. на отримання матеріальних цінностей флакону ФВ-50-20-ОС в кількості 40 шт. При цьому дійсність даних довіреностей не заперечується самим відповідачем.

Наявна у справі накладна №РН-0000025 від 29 березня 2012 р. підписана представником по довіреності Лесько О.В. та скріплена гербовою печаткою відповідача. Судом звертається увага на те, що накладна є документом, яка використовується в бухгалтерському обліку та містить основні облікові дані про товар. Завдяки підписанню накладної стороною (сторонами), посвідчується факт прийняття товару відповідно до змісту вчиненого правочину. Враховується, що згідно усних пояснень представника відповідача, печатка приватного підприємства "Фрі-Вест" не зникала та не передавалась у користування іншим стороннім особам. Окрім того, вказана у видатковій накладній №РН-0000025 від 29 березня 2012 р. господарська операція була відображена позивачем у податковій накладній від 03.05.2012р. Також відвантаження товару у березні 2012 р. по вказаній вище накладній підтверджується письмовими поясненнями директора ПМП Фірма "Солярис СД" Коцюби І.М. Суд критично відноситься до доводів відповідача, про те, що підпис директора на накладній №РН-0000025 підроблений, оскільки дані доводи не підтверджені жодними доказами, при цьому відповідач не звертався в правоохоронні органи з метою перевірки даного факту та накладна підписувалась не директором ПП "Фрі вест", а представником Лесько О.В.

З огляду на викладене, оцінюючи подані сторонами докази в сукупності, зважаючи на оглянутий в судовому засіданні оригінал накладної №РН-0000025 від 29 березня 2012 р., суд вважає останню належним та допустимим доказом в підтвердження поставки позивачем товару - флакону ФВ-50-20-ОС в кількості 38,760 шт. Приймається до уваги, що посилання у вказаній накладній на довіреність від 03.05.2012 р., пояснюється тим, що в зазначеній накладній допущено технічну помилку щодо її дати. Звертається увага, що відповідач не зміг обґрунтувати, які саме матеріальні цінності та за якою накладною по даній довіреності отримано приватним підприємством, оскільки на видатковій накладній №РН-0000041 від 06.06.2012 р. (наступна за спірною накладною) не має жодних посилань на довіреність №22 та поставка по вказаній вище накладній відбулася поза строку дії довіреності №22 (п. 8 "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей").

Не заслуговують на увагу твердження відповідача, що довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 03.05.2012р. була видана на отримання товару за накладною від 03.05.2012р., однак остання не являється підставою даного позову та не може розглядатися судом в даному провадження, з огляду на те, що підставою позову є неналежне виконання відповідачем обов'язку по оплаті отриманого товару згідно договору купівлі-продажу від 01.02.2011р., а не накладних, як помилково вважає відповідач. При цьому інших правовідносин щодо купівлі-продажу між сторонами (юридичними особами) не існувало, що не заперечується самими позивачем та відповідачем.

Таким чином, мокра печатка особи, яка її поставила, є способом підтвердження підпису особи на документі, відповідач не посилається і не доводить того, що печатка вибула з його володіння і відтиск її нанесений на документ у протиправний спосіб, тому суд вважає, що подана позивачем видаткова накладна №РН-0000025 є належним доказом поставки товару (у цій сумі) відповідачу, поставка за якою останнім не визнається.

Не заслуговують на увагу доводи відповідача стосовно накладної №РН-0000020 від 05.09.2011 р., оскільки вказана накладна (оригінал факсокопії оглянуто в судовому засіданні) також підписана та завірена гербовою печаткою ПП "Фрі Вест", дана господарська операція була відображена у податковій декларації з податку на прибуток позивача за 2-4 квартал 2011 р. та розшифровкою даної декларації, відвантаження товару підтверджується письмовими поясненнями директора Коцюби І.М. та завідуючим складом.

З приводу відсутності довіреності на отримання матеріальних цінностей вказаних у накладній №РН-0000020, судом приймається до уваги, що зі змісту накладних №РН-0000010 від 30.06.2011 р., №РН-0000015 від 02.05.2011 р., №РН-0000016 від 29.02.2012 р., №РН-0000041 від 06.06.2012 р., №РН-0000048 від 10.07.2012 р., також вбачається факт відсутності довіреності, проте отримання матеріальних цінностей за даними накладними та дійсність самих накладних не ставиться під сумнів сторонами. Видаткові накладні, оформлені таким чином, приймалися відповідачем як належний доказ отримання товару і були для нього підставою для здійснення оплати. Останнє в свою чергу свідчить про можливість передачі покупцем продавцю товару та отримання останнього відповідачем без довіреностей.

Звертається увага відповідача, що п. 6.3 договору (щодо наявності довіреності) свідчить про умови передання товару, проте недотримання даного пункту та "Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей" не може підтверджувати факту відсутності самої поставки у разі передання та отримання товарно-матеріальних цінностей.

Отже, відпуск товару без довіреності не є запереченням факту передачі товару, а може лише свідчити про недотримання учасниками правовідносин вимог законодавства, яким врегульовано порядок здійснення бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Частиною 4 ст.203 ЦК України, встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.1 ст. 202, ч.1 ст.205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.1 ст.639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до положень ч.1 ст.181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічним чином (як накладна №РН-0000020) надана в матеріли справи факсокопія видаткової накладної №РН-0000048 від 10.07.2012 р. (№РН-0000019 від 28.03.2012 р.) з зазначенням номеру телефону №0382264220 (також без довіреності), однак отримання товару по вищевказаній накладній не заперечується відповідачем. При цьому згідно п. 2.2 договору узгодження замовлення, відбувається в тому числі шляхом обміну інформації факсимільним зв'язком, а аналіз змісту пункту 6.1 та 6.2 договору не є свідченням того, що підписані та скріплені печатками факсимільні видаткові накладні не можуть підтверджувати факту поставки товарно-матеріальних цінностей. Приймається до уваги довідка ПАТ "Укртелеком" Хмельницька філія згідно якої в 2000р. проводилось перепідключення станції, й відповідно номер телефону 0382264220 був переключений на 03822794220, а з 31.08.2001р. номер телефону (факсовий номер) 03822794220 переоформлений на ПП "Фрі-Вест", яке є абонентом ПАТ "Укртелеком" в особі Хмельницької філії на сьогоднішній день. Акт обстеження технічного стану факсового телефону від 14.02.2013 р. не спростовує ту обставину, що в 2011 році при прийнятті факсових копій не міг відобразитися номер телефону 0382264220.

Факт поставки 05 вересня 2011 р. товару по накладній №РН-0000020, окрім самої накладної, підтверджується поясненнями перевізника - третьої особи Холодніцького Івана Васильовича (наданими позивачем в судове засідання 12.02.2013 р.), поясненнями завідувача складом ПМПФ "Соляр-СД" Захарова Анатолія Миколайовича та поясненнями директора позивача.

Суд критично відноситься до письмових пояснень Іларіонової І.В. (інженера-технолога ПП "Фрі-Вест" в 2011 році), завідувача складом ПП "Фрі-Вест" Лесько О.В., оскільки вказані покази спростовуються у сукупності вказаними вище доказами та встановленими судом фактами. Окрім того, з часу отримання претензії позивача від 15.11.2012 р. та розгляду справи у суді, відповідач, вважаючи підробленою накладну №РН-0000020, жодного разу не звернувся в правоохоронні органи з метою захисту своїх майнових прав. Також, відповідач не зміг надати пояснення щодо факту визнання останнім поставки товарно-матеріальних цінностей по іншим факсокопіям видаткових накладних, які прийняті позивачем з аналогічного номеру телефону, як і не зміг надати жодних товарно-транспортних накладних та спростувати факту того, що ФОП Холодніцький І.В. не надавав відповідачу в вересні 2011 р. послуги з перевезення вантажу позивача.

В підтвердження відвантаження відповідачу товарно-матеріальних цінностей зазначених у накладній №РН-0000020 позивачем надано подорожній лист №82 від 05.09.2011 р. приватного підприємця Холодніцького І.В. та договори про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу ПП "Фрі-Вест". При цьому відсутність договору за 2011 рік з ПП Холодніцьким І.В. позивач пояснює тим, що третя особа даного договору не надала, проте зі слів директора ПМП "Соляріис -СД" та пояснень ПП Холодніцького І.В. всі відвантаження товару для ПП "Фрі Вест" від позивача здійснювались саме через вказаного приватного підприємця (протилежного не спростовано самим відповідачем).

За таких обставин, аналізуючи надані сторонами докази в сукупності, враховуючи, що поставка товару по накладній №РН-0000020 від 05.09.2011 р. відбулася в межах укладеного договору, копія даної накладної належним чином завірена (відповідно до ст. 36 ГПК України), оригінал факсокопії оглянуто в судовому засіданні, зважаючи на відсутність жодних достовірних даних стосовно підроблення факсокопії накладної №РН-0000020 від 05.09.2011 р., суд вважає встановленим факт поставки відповідачу товарно-матеріальних цінностей (флаконів ФВ) на суму 23066,65 грн.

Не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, в частині стягнення основного боргу, доводи відповідача про сплату останнім 9760 грн. з посиланням на чеки №07062012125632 та №03052012182337 сплачені по терміналах TS200166 та TS200366 на номер картки 4149 хххх хххх 9739 з зазначенням ПІБ- Коцюбі Ігорю Миколайовичу, оскільки з їх змісту не вбачається проведення оплати по договору купівлі-продажу від 01.02.2011 р. Так, згідно з умовами договору перерахунок коштів здійснюється виключно на поточний рахунок ПМП фірма "Сорярис -СД" та з зазначенням номеру і дати видаткової накладної та номеру договору (п. 5.1 та п. 5.4 договору), а не на особову картку фізичної особи Коцюби Ігоря Миколайовича без зазначення платежів, незалежно від того чи являється останній директором ПМП фірма "Сорярис -СД". При цьому жодних змін та доповнень до договору від 01.02.2011 р. не вносилось, в тому числі щодо умов та форм розрахунку, проте зміни вносяться за спільною згодою сторін та оформлюються як додаток до договору за підписами обох сторін (п. 10.1 договору), що кореспондується з нормами ст. 654 ЦК України. Також зі змісту банківських виписок та платіжних доручень вбачається перерахування відповідачем коштів в сумі 83 561,60 грн. на рахунок позивача вказаний у самому договорі (р/р 26002060524812) та із обов'язковим зазначенням платежу (за товар згідно накладних..). Окрім того, внесення коштів на особистий рахунок фізичної особи, навіть у разі відсутності з останнім господарських відносин, не є свідченням погашення боргу саме перед ПМП "Фірма "Солярис - СД", яка є самостійною юридичною особою, при цьому враховується, що не існує жодних доказів в підтвердження існування такої домовленості.

Звертається у вага, що у разі отримання Коцюбою Ігорем Миколайовичем коштів у сумі 9760 грн. без достатньої правової підстави, відповідач не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб захистити свої права та охоронювані законом інтереси.

Аналогічно не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позовних вимог доводи ПП "Фрі-Вест", щодо перерахування коштів з рахунку фірми на картковий рахунок Коцюби І.М. 03.08.2012р. в сумі 2758,00 грн. та 03.07.2012р. в сумі 1395,00 грн., посилаючись при цьому на чеки з зазначенням номеру картки 4149 хххх хххх 9739. Окрім того, є суперечливою та непослідовною позиція відповідача стосовно оплати прийнятого товару, зважаючи на наданий ПП "Фрі-Вест" акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 37) та відзив на позов (а.с. 26), в яких відсутні посилання на зазначені вище чеки.

Приймається до уваги позиція фізичної особи Коцюби І.М., згідно якої вказані кошти перераховані останньому саме як фізичній особі та не стосуються укладеного між сторонами договору.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 44899,10 грн. основної суми заборгованості підлягають задоволенню як такі, що відповідають чинному законодавству та обґрунтовані матеріалами справи.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 779,08 грн., розрахованих за період з 15.11.2012р. по 04.12.2012р.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами, пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Однак позивачем не вірно нараховано розмір 3% річних в сумі 779,08 грн. за період з 15.11.2012 р. по 04.12.2012 р. (19 днів прострочення, як зазначає позивач), тому розмір трьох процентів річних за розрахунком суду складатиме - 69,92 грн., яка підлягає стягненню судом. В решті частині в сумі 709,16 грн. суд відмовляє, оскільки останні необґрунтовані. При розрахунку 3% річних судом враховано строки оплати кожної партії товару, як це передбачено п. 5.2 договору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість в сумі 44969,02 грн., з яких 44899,10 грн. - основний борг, 69,92 грн. - 3% річних, яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у розмірі 709,16 грн., суд відмовляє, у зв'язку з тим, що останні заявлені безпідставно.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (98,45 %).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" м. Житомир до Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ", м. Хмельницький про стягнення 45678,18 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ФРІ-ВЕСТ" (м. Хмельницький, вул. Рибалка, 16, кв. 97, код 31285905) на користь Приватного малого підприємства фірма "Солярис -СД" (м. Житомир, вул. Вітрука, 47, кв.40, код 30672981) 44899,10 грн. (сорок чотири тисячі вісімсот дев'яносто дев'ять гривень 10 коп.) основного боргу, 69,92 грн. (шістдесят дев'ять гривень 92 коп.) 3% річних, 1584,55 грн. (одну тисячу п'ятсот вісімдесят чотири гривні 55 коп.) судового збору.

Видати наказ.

В решті позову, щодо стягнення 709,16 грн. 3%, відмовити.

Повне рішення складено 19.02.2013р.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи, 2 - позивачу (10009, м. Житомир, вул. Вітрука, 47,кв. 40), 3 - відповідачу ( 29000, м. Хмельницький, вул. Рибалка, 16, к. 97), 4 - третій особі Коцюбі І.М. (10009, м. Житомир, вул. Вітрука, 47,кв. 40), 5- третій особі ФОП Холодніцькому І.В. (Житомирська область, смт. Мар'янівка, вул. 50 річчя жовтня, 17, кв.3) - рекомендованим.