Постанова

від 07.02.2013 по справі 8/542

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2013 року 16:01 № 8/542

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Овчаренко Н.В.,

від відповідача: Теймуразян Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1 745,25 грн., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна інспекція з енергозбереження з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1 745,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державною інспекцією з енергозбереження було застосовано до ВАТ «Укрнафта» підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у сумі 1 745,25 грн., яка самостійно відповідачем не сплачена.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним в позові та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на те, що акт перевірки від 30.07.2008 р. №18-16/пп-4108, на підставі якого винесено постанову від 30.07.2008 р. №12-08 про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, складено Державною інспекцією з енергозбереження з порушенням вимог п.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю у сфері господарської діяльності), оскільки в акті відсутні детальні описи порушень із посиланням на відповідні норми законодавства. Крім того, відповідач вказував на неправомірне застосування СНиП 2.04.07.86. у зв'язку з тим, що ці норми втратили чинність та неправомірне застосування СНиП 2.04.14.88, оскільки ці норми, на думку відповідача, слід застосовувати для проектування теплової ізоляції обладнання і трубопроводів, а не при експлуатації теплової ізоляції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2008 року (суддя Пилипенко О.Є.) було відкрито провадження в даній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2010 року провадження у справі було зупинено до прийняття судового рішення Вищим адміністративним судом України за результатами перегляду постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-40637/08.

Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 14.01.2011 року на підставі пункту 2.5.14 «Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах», у зв'язку і обранням судді Пилипенко О.Є. суддею Київського апеляційного адміністративного суду, у справі суддю призначено повторно та передано справу на розгляд судді Патратій О.В.

Ухвалою від 17 січня 2011 року справу було прийнято до провадження суддею Патратій О.В. та зобов'язано сторін негайно повідомити суд про усунення обставин, яку зумовили зупинення провадження у справі (а.с.143).

В результаті вжиття судом заходів, спрямованих на встановлення підстав для поновлення провадження у справі (лист від 14.07.2011 р. - а.с.151; лист від 06.03.2012 р. - а.с.159; судовий запит від 06.09.2012 р. - а.с.163; судовий запит від 04.12.2012 р. - а.с.165) до Окружного адміністративного суду міста Києва 25.12.2012 року надійшла інформація про те, що Вищим адміністративним судом було прийнято рішення за результатами перегляду в касаційному порядку постанови Київського апеляційного адміністративного суду у справі №22-а-40637/08, у зв'язку з чим суд ухвалою від 17 січня 2013 року поновив провадження у даній справі (а.с.170).

Враховуючи вибуття первинного позивача (Державної інспекції з енергозбереження) зі спірних правовідносин на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28.03.2011 року № 346 та утворення нового органу відповідно до Указу Президента України «Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України» від 13.04.2011 р. №462/2011, судом відповідно до статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України протокольною ухвалою від 07.02.2013 року здійснено заміну позивача на його правонаступника - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України.

Крім того, в ході судового розгляду справи відповідно до ст. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про акціонерні товариства» на підставі рішення Загальних зборів ВАТ «Укрнафта» від 22.03.2011 року було змінено найменування відповідача - з відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» на публічне акціонерне товариство «Укрнафта», що підтверджуються свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 №795047 (а.с.153).

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 2008 року територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області було проведено перевірку стану використання паливно-енергетичних ресурсів Відокремленим підрозділом відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» - Нафтогазовидобувним підприємством «Полтаванафтогаз», за результатами якої складено акт перевірки від 30.07.2008 №18-16/пп-4108 (а.с.13-20), акт інструментальних вимірювань до акту перевірки (а.с.24-37)

Перевіркою встановлено нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів за рахунок відхилення коефіцієнту потужності від величини нормативного (граничного) значення ( Cosц1 (tg ц1) до Cosц2 (tg ц2)) та відсутність теплової ізоляції на паропроводі підприємства відповідно до СНиП 2.04.07.86. та СНиП 2.04.14.88. В акті перевірки також зазначається, що на підприємстві - «Полтаванафтогаз» недостатньо уваги приділяється питанням енергозбереження та ефективного використання енергоносіїв; в експлуатації знаходиться морально застаріле неефективне газовикористовуюче обладнання, теплова ізоляція на теплових мережах частково пошкоджена або відсутня. Також відсутнє автоматичне регулювання компенсації реактивної потужності.

На підставі акту перевірки від 30.07.2008 №18-16/пп-4108 територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області винесено припис від 30.07.2008 року (а.с.21-23) та Постанову від 30.07.2008 р. №12-08 про застосування подвійної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1 745,25 грн.

Оскільки відповідачем вказана сума коштів добровільно сплачена не була, Державна інспекція з енергозбереження звернулася до суду з позовом про її стягнення.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначаються Законом України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 №74/94-ВР, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Згідно преамбули вказаного Закону енергозбереження - це діяльність (організаційна, наукова, практична, інформаційна), яка спрямована на раціональне використання та економне витрачання первинної та перетвореної енергії і природних енергетичних ресурсів в національному господарстві і яка реалізується з використанням технічних, економічних та правових методів.

У відповідності зі ст. 11 п. «е» Закону, економічні заходи для забезпечення енергозбереження у числі інших передбачають: введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Згідно Закону «нераціональне (неефективне) використання паливно-енергетичних ресурсів» - прямі втрати паливно-енергетичних ресурсів, їх марнотратне витрачання та використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники питомих витрат, визначених системою стандартів, а до введення в дію системи стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії.

Відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження, згідно приписів пункту «є» частини 2 статті 27 даного Закону несуть особи, винні, зокрема, у безгосподарному використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про енергозбереження» державний контроль у сфері енергозбереження здійснюється Державною інспекцією з енергозбереження згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 №1039 Державна інспекція з енергозбереження (далі - Інспекція) є урядовим органом державного управління, яка виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

Структурною одиницею урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження є територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області, що діє на підставі Положення про територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області, затвердженого Наказом Державної інспекції з енергозбереження від 08.10.2007 р. №211.

Механізм проведення Державною інспекцією з енергозбереження відповідно до Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 №74/94-ВР перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та усунення фактів їх неефективного використання на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності та підпорядкованості врегульований Порядком проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 №64.

Відповідно до пункту 9 вказаного Порядку обсяги марнотратного споживання і прямих втрат ПЕР визначаються у перерахунку на річне споживання або на період від виникнення до виявлення порушення, крім випадків, які підтверджуються документально відповідно до додатків 5 і 17 Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 р. N 623. Обсяг цих втрат визначається незалежно від стану виконання підприємством встановлених норм питомих витрат енергоресурсів.

Відповідно до розділу ІІ додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1993 р. №699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів внаслідок неефективного його використання , виявлені органами Держенергоефективності, сплачується підвищена плата .

Якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни.

Таким чином, застосована до Відкритого акціонерного товариства підвищена плата є економічним заходом для забезпечення енергозбереження у формі плати за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі неефективного їх використання, яка розраховується у двократному розмірі встановленої на ПЕР ціни за річний обсяг перевитрат таких ПЕР, що відображено в акті перевірки підприємства, та відповідає допущеному підприємством порушенню.

Підприємство, відповідно до пункту 16 вищезазначеного Порядку, повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.

Як передбачено пунктом 17 Порядку від 04.08.2000 №64 у разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 30.07.2008 р. №12-08 на суму 1 745,25 грн. отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується її підписом на вказаній постанові (а.с.10).

На момент звернення до суду, підвищена плата за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1 745,25 грн. сплачена не була.

Суд звертає увагу на те, що правомірність постанови Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 30.07.2008 р. №12-08, на підставі якої у відповідача виникла спірна заборгованість, була предметом судового розгляду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2008 р. в справі №5/418 адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» було задоволено, визнано протиправними та скасовано постанови ТУ Державної інспекції з енергозбереження по Полтавській області від 30.07.2008 року №11-08, №12-08 (а.с.71-72).

За результатами апеляційного оскарження даного судового рішення постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 р. по справі №22-а-40637/08 постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2008 р. була скасована, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної інспекції з енергозбереження про скасування постанов від 30.07.2008 року №11-08, №12-08 - відмовлено (а.с.108-110).

Як встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 у справі №22-а-40637/08, відповідачем (Державною інспекцією з енергозбереження) обґрунтовано та у відповідності до діючого законодавства України складено акт та постанови за наслідками перевірки Нафтогазовидобувного підприємства «Полтаванафтогаз». Також вірно застосовано санкції у вигляді подвійної плати за використану електроенергію. ( а.с. 108-110).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.12.2012 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» відхилено, постанову постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2009 - залишено без змін.

Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно із приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до статті 129 Конституції України одним із основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду. З конституційною нормою кореспондуються приписи статей 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких принципом здійснення правосуддя в адміністративних судах є, зокрема, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили.

Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у справі Брумареску проти Румунії однією з основних складових верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким, зокрема, остаточне рішення судів у вирішеній ними справі не може піддаватись сумніву.

Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правомірність постанови про сплату підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів від 30.07.2008 р. №12-08, на підставі якої у відповідача виникла спірна заборгованість, у суду наявні всі підстави для стягнення з відповідача підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в розмірі 1 745,25 грн.

Станом на дату судового розгляду справи, суду не надано доказів сплати відповідачем

підвищеної плати за нераціональне використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів на суму 1 745,25 грн.

Враховуючи те, що вимога позивача є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, адреса: 04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5) в дохід Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтава, код ЄДРПОУ 37536010, одержувач: ГУ ДКС у Полтавські області, МФО 820172, р/р 35216001004143) підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 1 745,25 гривень (одна тисяча сімсот сорок п'ять гривень 25 коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 14 лютого 2013 року.