Ухвала

від 28.11.2013 по справі 8/542

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року м. Київ К/800/24796/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач), суддівМироненка О. В., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за позовом Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення суми,

встановив:

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з позовом про стягнення підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів в сумі 1 745 грн. 25 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено комплексну перевірку відповідача щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.

За результатами перевірки складено акт № 18-16/пп-4108 від 30 липня 2008 року.

Постановою № 12-08 від 30 липня 2008 року до відповідача застосовано подвійну плату у розмірі 1 745 грн 25 коп.

В зв'язку з несплатою вказаних коштів позивач звернувся до адміністративного суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, щодо обґрунтованості цього позову.

Колегія суддів погоджується з висновками судів.

Правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян визначає Закон України «Про енергозбереження».

Відповідно до ст. 1 Закону метою законодавства про енергозбереження є регулювання відносин між господарськими суб'єктами, а також між державою і юридичними та фізичними особами у сфері енергозбереження, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, зберіганням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів, забезпечення заінтересованості підприємств, організацій та громадян в енергозбереженні, впровадженні енергозберігаючих технологій, розробці і виробництві менш енергоємних машин та технологічного обладнання, закріплення відповідальності юридичних і фізичних осіб у сфері енергозбереження.

Згідно з пп. е) ч. 1 ст. 11 Закону економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.

Відповідно до абз. 2 розділу ІІ додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» якщо перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів викликані недодержанням технологічної дисципліни (незадовільний стан устаткування, відсутність або недотримання роботи устаткування за режимними або технологічними картами, відсутність теплоутилізаційного устаткування, систем автоматики), споживач сплачує за річний обсяг перевитрат газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у двократному розмірі встановленої на них ціни. Плата вноситься одразу після обстеження підприємства Державною інспекцією з енергозбереження.

Порядок проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях, усунення фактів їх неефективного використання затверджено наказом Держкоменергозбереження від 04 серпня 2000 року № 64.

Згідно із п. 8 цього Порядку за результатами перевірки визначаються обсяги нераціонального використання енергоресурсів, до яких належать: прямі втрати ПЕР, спричинені безгосподарною діяльністю працівників; марнотратне споживання ПЕР, викликане їх перевитратами внаслідок недотримання вимог до діючих технологій та обладнання, систем енерго- та теплопостачання, а також огороджувальних конструкцій споруд в опалювальний сезон, визначених режимними та технологічними картами, проектною документацією, паспортами на діюче обладнання, у тому числі систематичне використання на холостому ходу силових трансформаторів, електродвигунів, електропечей та іншого обладнання, що працює з використанням енергоресурсів; споживання ПЕР понад показники питомих витрат, визначених системою державних стандартів, а до введення їх у дію - міжгалузевими, галузевими, регіональними та загальнозаводськими нормами питомих витрат енергоресурсів.

Пунктами 12, 15, 17, 18 Порядку встановлено, що за результатами перевірки інспектор складає акт.

Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором, і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати.

У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Рішення щодо застосування до підприємства підвищеної плати може бути оскаржено в установленому законом порядку.

Судами встановлено, що постанова № 12-08 від 30 липня 2008 року переглядалася адміністративними судами в межах справи за позовом ВАТ «Укрнафта» до Державної інспекції з енергозбереження про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2012 року у цій справі залишено без змін постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року, якою в задоволенні позову відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що позивачем допущено нераціональне використання ПЕР, постанова № 12-08 від 30 липня 2008 року прийнята у відповідності до вимог законодавства України.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, з урахуванням того, що законність постанови № 12-08 від 30 липня 2008 року підтверджена рішенням адміністративного суду у вказаній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості цього позову.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: