11/279
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.02.09 Справа№ 11/279
Суддя Сало І.А.
При секретарі судового засідання Легуцькому І.Б.
По справі за позовом: Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Червонорад
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, м.Червоноград
Про стягнення 7706,94грн.
В судовому засіданні взяли участь Представники:
Від позивача: Дохняк - предст. доручення б/н від 02.02.2009року
Від відповідача: не з'явився
Суть спору: Ухвалою господарського суду від 24.12.2008року порушено провадження у справі за позовом Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта” 7706,94грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в засідання суду не з'явився, причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності сторони, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на факт поставки відповідачу товарів на загальну суму 7448,53грн., що підтверджується видатковими накладними № 0001775 від 11.06.2008року на суму 5328,60грн. та № 0001799 від 20.06.2008року на суму 2119,93грн.
Відповідач отримував товар згідно довіреності серії ЯОЕ № 708926 від 02.06.2008року.
З огляду на відсутність оплати збоку відповідача, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми, що складає 7706,94грн., з яких 7452,54грн. –сума основної заборгованості, 90,44грн.-річні та 163,96грн. –інфляційні.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги не підтвердженими матеріалами та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне:
Позивачем поставлено товар відповідачу на підставі видаткових накладних № 0001775 від 11.06.2008року на суму 5328,60грн. та № 0001799 від 20.06.2008року на суму 2119,93грн. Дані правовідносини за своєю суттю є разовими договорами поставки, оскільки однією із сторін угоди виступає постачальник (продавець), другою – отримувач (покупець); Відповідно до ч.1 ст.263 Господарського кодексу України, господарсько-торгівельною діяльністю є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг. Ч.1 ст. 264 зазначає, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного так і придбаних у інших суб»єктів господарювання, здійснюється суб»єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Укладення разового договору поставки підтверджується видатковими накладними № 0001775 від 11.06.2008року та № 0001799 від 20.06.2008року.
Згідно приписів ч.1 ст. 665 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму в розмірі, встановленому домовленістю, відповідно до ст. 632 ЦКУ. Моментом виконання обов”язку продавця передати товар покупцеві є накладна, яка є і доказом отримання останнім товару. Ст. 692 ЦК України покладає на покупця обов”язок оплатити товар після його прийняття. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплату товару. Ціна товару вказана у видатковій накладній і взагальному становить 7448,53грн.
Згідно частини 2 ст.509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, вказаних у ст.. 11 ЦК України, у тому числі з угод, передбачених законом, а також із угод, хоча і не передбачених законом, але не суперечних йому. Виникнення прав та обов'язків пов'язано з юридичними фактами, які підтверджують виникнення між сторонами правовідносин. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, у силу яких Торгово-виробничого підприємство „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю виконало постачання товару, а Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта” зобов'язалось провести оплату, при цьому строк оплати сторонами визначений не був.
Ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений момент пред”явлення вимоги, вредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов"язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
29.10.2008року позивачем надіслано відповідачу претензію № 331 від 28.10.2008року із вимогою погашення боргу в сумі 7452,54грн., яка була залишена останнім без реагування та задоволення.
Відповідно ч.5 ст. 7 ГПК України підприємства та організації, що одержавши претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.
Таким чином, основна сума заборгованості обґрунтована накладними і становить 7448,53грн.
Стаття 625 ГПК України у п.2 визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із викладеного, крім суми основної заборгованості позивачем правомірно нараховано у відповідності до п.2 ст. 625 ЦК України 3% річних за користування чужими коштами, що складає 90,44грн., які сплачує боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення виконання зобов'язання та 163,96грн. інфляційних.
Таким чином, загальна сума, що підлягає до стягнення складає 7702,93грн.
Відповідач, при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати боргу не представив.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
Судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд,-
в и р і ш и в :
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Дельта”, вул. Шептицького, 1, м.Червоноград Львівської області (код ЄДРПОУ 22405499) на користь Торгово-виробничого підприємства „ІТК” у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, вул.Шашкевича, 7, м.Червонорад Львівської області (код ЄДРПОУ 22405022) 7448,53грн. основного боргу, 90,44грн.річних, 163,96грн. інфляційниїх, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Суддя Сало І.А.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2009 |
Оприлюднено | 17.02.2009 |
Номер документу | 2945434 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні