Рішення

від 12.02.2013 по справі 5020-1055/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2013 року справа № 5020-1055/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ГЕСС і Ко"

(вул. Леніна 50, м. Севастополь, 99011)

до „MULTІGRADE LTD"

(MAIN STREET, P.O. BOX 556 CHARLESTOWN, ST/KITTS & NEVIS WEST INDIES)

про стягнення суми заборгованості за договором морського агентування у розмірі

40 748,24 доларів США,

Суддя Плієва Н.Г.,

за участю:

представника позивача - Книга С.А., довіреність № 09 від 18.01.2013

представник відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ

Закрите акціонерне товариство „Торговий дім "ГЕСС і Ко" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до „MULTІGRADE LTD" про стягнення суми заборгованості за договором морського агентування у розмірі 40 748,24 доларів США.

Ухвалою суду від 06.07.2011 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі, справу призначено до судового розгляду; у зв'язку із необхідністю належного повідомлення відповідача про дату судового засідання провадження по справі було зупинено.

Ухвалою суду від 12.12.2011 в порядку статті 67 Господарського процесуального кодексу України заборонено власнику „MULTІGRADE LTD" (SIERRA LEONE) (MAIN STREET, P.O. BOX 556 CHARLESTOWN, ST/KITTS & NEVIS WEST INDIES або іншій особі, яка діє від імені власника на підставі наданих їй повноважень, до прийняття рішення у справі здійснювати відчуження теплоходу „Принцесса Елена" в якій би-то не було формі (продаж, дарування, оренда, застава, передача судна у користування у порядку здійснення спільної діяльності і т.д.); заборонено власнику теплоходу „Принцесса Елена" або законному користувачу - юридичній чи фізичній особі, яка експлуатує це судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна або використовує на інших законних підставах, здійснювати рейси цього судна за межі територіальних вод України.

Відповідно до розпорядження керівника господарського суду міста Севастополя № 66 від 26.04.2012 призначений повторний авторозподіл справи № 5020-1055/2011, за результатами якого справа передана судді Плієвій Н.Г.

Ухвалою суду від 27.04.2012 справу прийнято до провадження суддею Плієвою Н.Г.

Ухвалами суду від 15.05.2012 поновлено провадження у справі № 5020-1055/2011, відкладено розгляду справи в судовому засіданні на 12.02.2013. Ухвалою суду від 23.05.2012 зупинено провадження у справі до 12.02.2013 у зв'язку з неможливістю розгляду справи до виконання судового доручення.

В судовому засіданні 12.02.2013 поновлено провадження по справі та у зв'язку зі зміною організаціно-правової форми позивача у справі визначено вважати вірною назву позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "ГЕСС і Ко".

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку з дотриманням вимог Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», підписаної в Гаазі 15.11.1965. Однак доручення про вручення документів відповідачу повернулось до господарського суду міста Севастополя у зв'язку з відсутністю адреси організації - „MULTІGRADE LTD" .

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів так. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Наведені обставини свідчать про вжиття судом достатніх заходів на виконання умов Господарського процесуального кодексу України та Конвенції з метою повідомлення Компанії „MULTІGRADE LTD" про розгляд справи №5020-1055/2011 господарським судом міста Севастополя.

Враховуючи, що судом були вжиті всі необхідні заходи щодо повідомлення представника відповідача про дату, час та місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України - на підставі наявних в ній матеріалів.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

24.12.2009 між підприємством „MULTІGRADE LTD" (далі - Судновласник) та закритим акціонерним товариством «Торговий дім «Гесс і Ко», організаційно-правову форму якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Гесс і Ко» (далі - Агент) було укладено договір морського агентування (далі - договір), за умовами якого судновласник призначає агента бути його генеральним агентом в порту Севастополь та інших портах України т/х «Princessa Elena».

З розділу 2 Договору слідує, що агент зобов'язаний:

- представляти інтереси судновласника перед портовими та іншими владами, установами та підприємствами, які мають до нього відношення, а також підтримувати з ними належні контакти. Надавати судновласнику повну інформацію зі всіх питань, які мають відношення до предмету договору за спеціальними запитами судновласника;

- надавати послуги та виконувати формальності, які відносяться до судна, вантажу, пасажирам і екіпажам до і після прибуття судна, під час його стоянки в портах, а також після його відходу. У разі якщо знадобляться будь-які інші послуги, не згадані у вищеназваному додатку, агент надасть їх за взаємною згодою;

- згідно з отриманими заявками та інструкціями координувати вантажні операції на судні при постійному прагненні максимально зменшити час і витрати за операціями;

- готувати і передавати капітану судна і відправляти судновласнику дісбурсментскі рахунки і всі документи, що відносяться до судна, пасажирам і екіпажу;

- розглядати згідно з інструкціями судновласника всі претензії і вирішувати спори, що виникають між судновласником, судном та іншими сторонами. Реалізовувати на прохання судновласника заставне право на вантажі за платежами, що належать судновласнику;

- агент має право підписувати будь-які угоди з будь-якими компаніями, які він вважатиме корисними для обслуговування судна і вантажів судновласника стивідорами, тальманами, буксирами, постачальниками, сюрвейєрами, ремонтними майстернями, судноремонтними заводами та інш., згідно проформу вартості послуг з судновласником.

Список послуг, які надаються агентом сторони узгодили у Додатку № 1 до договору морського агентування (т.1 ас.с 18).

Розділом 3 Договору передбачені зобов'язання судновласника, зокрема, судновласник зобов'язаний:

- інформувати агента про передбачувані терміни підходу судна; вантаж, призначений для розвантаження, повинен бути забезпечений коносаментом, вантажною декларацією та іншими документами, які необхідні по місцевому законодавству та митним правилам;

- забезпечувати агента письмовими дорученнями та інструкціями для здійснення юридично значимих дій і угод, а також належної інформацією про будь-які суттєві дані за договором, з метою забезпечення агенту виконання своїх зобов'язань;

- відшкодовувати витрати, зроблені від імені судновласника, в межах здійснення функцій за договором або за його згодою.

Відповідно до п. 5.1. Договору, вартість контракту складає 1 000 000,00 доларів США. Платежі по договору здійснюються в доларах США на підставі виставлених агентом рахунків, шляхом перерахування грошових коштів з банківського рахунку судновласника на банківський рахунок агента протягом 10 банківських днів с моменту пред'явлення рахунку.

01.04.2010 сторони підписали додаткову угоду до договору морського агентування від 24.12.2009 яким п.5.1. Договору викладено в наступній редакції:

Вартість контракту складає 1 000 000 (один миліон) доларів США.

Платежі по даному договору здійснюються в доларах США на підставі виставлених агентом рахунків шляхом перерахування грошових коштів с банківського рахунку судновласника або з банківського рахунку компанії SEA-RIVER SHIPPING COMPANI NEVIS, або з банківського рахунку компанії TITAN MARINE CORP.

У разі неперерахування третіми особами по пред'явленому до них на підставі вказівки судновласника рахунку, вказану у рахунку суму зобов'язаний сплатити судновласник.

Оплата зборів, послуг, робіт, постачання, дисбурсментських витрат судна проводиться агентом при наявності рахунків постачальників послуг (третіх осіб). Витрати, які не включені в дисбурсментські рахунки судна, можуть проводиться тільки при наявності замовлення (інструкцій) судновласника або його представника (п. 5.4 Договору)

Агент вправі у разі затримки надходження грошових коштів судновласника, щоб уникнути затримки судна в порту або інших збитків принципала, оплачувати портові збори та інші дисбурсментскі витрати судна з власних коштів з обов'язковим відшкодуванням їх судновласником. Здійснені агентом витрати судновласник відшкодовує на підставі підтверджуючих витрати агента документів і виставлених агентом рахунків в доларах США (USD), які повинні бути сплачені судновласником в зазначений в п. 5.1. договору термін (п. 5.5. Договору).

Договір вступає в силу в день його підписання сторонами та укладений на невизначений строк. Договір вважається розірваним по закінченню 30 днів зі дня отримання письмового повідомлення про розірвання угоди (п. 8.2 Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору, будь-який спір, що виникає з цього Договору або у зв'язку з ним, підлягає передачі на розгляд до господарського суду міста Севастополя (Україна).

Позивач зазначає, що у порушення умов договору, свої зобов'язання до теперішнього часу „MULTІGRADE LTD" не виконало, не оплатило у повному обсязі послуги за договором морського агентування, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 40 748,24 доларів США, що і стало підставою для звернення ЗАТ "Торговий дім "Гесс і К" до суду з даним позовом.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом першим частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини першої статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дані правовідносини між сторонами виникли з приводу виконання договору морського агентування, відповідно до предмету якого судновласник назначив агента бути його генеральним агентом в порту Севастополь та інших портах України, таким чином, укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором доручення, правовідносини якого регулюються положеннями глави 68 Цивільного кодексу України та Кодексом торгівельного мореплавства України.

Зазначений договір є чинним, ніким не оспорений, не визнаний у встановленому порядку недійсним.

За приписами статті 116 Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Згідно статті 118 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні

Згідно із статтею 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Положеннями статті 1007 Цивільного кодексу України передбачено, що довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що позивачем за договором морського агентування в період з жовтня 2010 року по березень 2011 року було надано послуги в інтересах т/х «Принцесса Елена» на загальну суму 40 872,86 доларів США.

Позивачем відповідачу було виставлено дисбурсментські рахунки № 07 від 31.12.2010 на суму 18 728,11 доларів США, № 08 від 31.12.2010 на суму 2 847,02 доларів США, № 09 від 31.12.2010 на суму 4 80,83 доларів США, № 10 від 31.12.2010 на суму 777,62 доларів США, № 01 від 31.01.2011 на суму 2 820,14 доларів США, № 02 від 28.02.2011 на суму 2 427,78 доларів США, № 03 від 31.03.2011 на суму 8 745,30 доларів США та № 04 від 30.04.2011 на суму 346,05 доларів США, що разом склало 40 872,86 доларів США (а.с. 24, 53, 53, 64, 69, 72, 77, 88). Вказані рахунки були вручені капітану т/х «Princessa Elena» Журавльову М.А., про що свідчить відповідна відмітка з підписом та печаткою (т.2 а.с. 104-111), а також надіслані на адресу відповідача 25.06.2012, що підтверджується митною декларацією (т.2. а.с. 101).

Як вбачається з матеріалів справи, із коштів які надійшли на розрахунковий рахунок позивача від відповідача в період з квітня 2010 року по березень 2011 року було частково погашено заборгованість по дисбурсментському рахунку № 07 від 31.12.2010 на суму 124,62 доларів США. У зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за наадні послуги склала 40 748,24 доларів США ( 40 872,86-124,52).

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати відповідачем вартості отриманих т/х «Принцесса Елена» послуг в повному обсязі „MULTІGRADE LTD" суду не надано, у зв`язку з чим, суд вважає позовні вимоги про стягнення суми заборгованості в розмірі 40 748,24 доларів США обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня, а частина перша статті 192 Цивільного кодексу України передбачає, що законним платіжним засобом на території України є грошова одиниця України.

Згідно з положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно бути виражено у грошовій одиниці України - гривні, але сторони за договором можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання у іноземній валюті. Грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У пункті 14 Пленум Верховного Суду України, від 18.12.2009, № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Згідно відомостям Національного Банку України станом на 12.02.12013 офіційний курс долара США складає 799,30 грн за 100 доларів США, отже, сума заборгованості у гривневому еквіваленті дорівнює 325 700,68 грн (7,993 х 40 748,24).

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.

Згідно частини другої статті 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», в редакції яка діяла на час звернення позивача до суду з даним позовом, з позовів, що подаються до суду та господарського суду в іноземній валюті, а також за дії та операції в іноземній валюті державне мито сплачується в іноземній валюті. У разі коли розмір ставок державного мита передбачено в частинах неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, державне мито сплачується в іноземній валюті з урахуванням курсу грошової одиниці Національного банку України, крім випадків, передбачених у частині третій цієї статті.

Враховуючи, що при зверненні до суду з позовом державне мито було сплачено позивачем в іноземній валюті, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача суму державного мита в цій валюті.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати зі сплати державного мита у розмірі 407,48 доларів США, що дорівнює 3256,99 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 136,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з „ MULTІGRADE LTD" (MAIN STREET, P.O. BOX 556 CHARLESTOWN, ST/KITTS & NEVIS WEST INDIES) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім "ГЕСС і Ко" (вул. Леніна 50, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 20710364, на будь-який рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість за договором морського агентування від 24.12.2009 у розмірі 40 748,24 доларів США (сорок тисяч сімсот сорок вісім доларів США 24 цента), що в гривневому еквіваленті дорівнює 325 700,68 грн (триста двадцять п'ять тисяч сімсот гривень 68 коп), а також витрати зі сплати державного мита у розмірі 407,48 доларів США (чотириста сім доларів США 48 центів), що в гривневому еквіваленті дорівнює 3 256,99 грн (три тисячі двісті п'ятдесят шість грн 99 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 136,00 грн (сто тридцять шість грн 00 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.02.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва