Рішення

від 12.02.2013 по справі 3819-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.2013Справа №5002-35/ 3819-2009

За позовом Прокурора Київського району м. Сімферополя в інтересах держави в особі

Сімферопольської міської ради

до відповідача Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс»

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору,

Виробничого кооперативу «СКІФ-88»

до відповідачів: Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс»,

Сімферопольської міської ради,

про приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення самочинно зведених будівель, споруд.

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Фонду майна Автономної Республіки Крим;

Верховної ради Автономної Республіки Крим;

Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації»;

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим; Приватного підприємства «Шарм Плюс»,

головуючий - суддя Н.Г.Шевчук

судді: М.М.Іллічов

А.М. Гризодубова

Представники:

від прокуратури - Тітков К.С., старший прокурор відділу, посвідчення №008085 від 08.10.2012;

від позивача - Недашковський В.О., представник Сімферопольської міської ради, довіреність №24/01-55/2809 від 26.11.2012;

від відповідача - Яг'яєва А.З., представник Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс», довіреність б/н від 15.01.2013;

від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Бордачева В.О., представник Виробничого кооперативу «СКІФ-88», довіреність №171 від 20.12.2012;

від третьої особи - не з'явився, Фонду майна Автономної Республіки Крим;

від третьої особи - Спіліоті І.І., представник Верховної Ради Автономної Республіки Крим, посвідчення №58 від 16.05.2011;

від третьої особи - не з'явився, КРП «Сімферопльське міжміське БРТІ»;

від третьої особи - не з'явився, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим;

від третьої особи - не з'явився, Приватне підприємство «Шарм Плюс»;

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Київського району міста Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Сімферопольської міської ради до відповідача Орендного підприємства виробничо-технічного комбінату «Кримсервіс» про зобов'язання повернути самовільно зайняту земельну ділянку площею 1,3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі.

У процесі розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги, а саме: просить зобов'язати Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» привести земельну ділянку площею 1, 3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі, у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт зведених будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4 (т. 3 арк. с. 100).

Позовні вимоги з посиланням на статті 125, 156, 157 Земельного кодексу України мотивовані тим, що відповідачем за відсутності правовстановлюючих документів використовується земельна ділянка площею 1,3953 га, розташовану по вул. Ж.Дерюгіної, 15, в м. Сімферополі, для здійснення господарської діяльності.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2011, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.02.2012, були задоволені позовні вимоги за первісним позовом.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2012 зазначені судові рішення скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 5 арк.с. 218-224).

При новому розгляді справи третя особа Виробничий кооператив «СКІФ-88» заявив самостійні вимоги на предмет спору звернувшись з позовом до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» та Сімферопольської міської ради, у якому просить зобов'язати Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» привести земельну ділянку по вул. Ж. Дерюгіної, 15а, в м. Сімферополі у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт самочинно зведених нежитлових будівель і споруд, визначених в інвентарній справі Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» літ. У, Х, Ф, Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, навіс Ш, навіс тимчасовий Ц (т. 7 арк. с. 52-60).

Сімферопольська міська рада від позову відмовилась, вважає відповідача належним користувачем (орендарем) земельної ділянки, на якій розташоване орендоване ним майно, що відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельну ділянку не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідач проти позовів заперечує з посиланням на відсутність з його боку порушень прав та охоронюваних інтересів позивачів.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Фонд майна Автономної Республіки Крим проти позову заперечують з тих підстав, що майно, вимоги про знесення якого заявлені до відповідача, є власністю Автономної Республіки Крим, знесення або пошкодження цього майна буде порушувати права власника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частинами першої та другої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, збувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статті 123 Земельного кодексу України визначено порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування та, зокрема, встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди землі (стаття 124 Земельного кодексу України).

Способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.

За приписами статей 125, 126 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування і оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі встановлення наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи, право на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до постанови Верховної ради Кримської АРСР №171-1 від 25.10.1991 «Про підприємства, установи та організації союзного і республіканського підпорядкування, розташовані та території Кримської АРСР» підприємства, організації та установи союзного і республіканського підпорядкування, їх структурні підрозділи та філії, розташовані на території Криму, до розмежування повноважень щодо власності та майна між Україною і Кримською АРСР, є власністю Кримської АРСР і переходять до відання її органів державного управління.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №238 від 14.04.1994 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим» визначено, що до власності Республіки Крим передано розташоване на її території державне майно орендних підприємств.

Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим №67 від 29.02.1996 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 1996 році» затверджений Перелік об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим і підлягають приватизації у 1996 році, до якого було включене Орендне підприємство ВТК «Кримсервіс», що розташоване за адресою: місто Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15.

На підставі рішення Державного арбітражу Кримської області від 15.01.1991 у справі 342/ІІ-3 та рішення Виконкому Сімферопольської міської ради №210/1 від 14.05.1991 за договором оренди від 24.10.1991, укладеним Кримським обласним управлінням побутового обслуговування населення та Організацією орендарів Виробничо-технічного комбінату «Кримсервіс», правонаступником якого є Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс», майно, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, було передане в оренду.

Таким чином, Орендне підприємство виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» користується часткою майна, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, яке є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Орендарем за період оренди були здійснені поліпшення (реконструкція) орендованого майна.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна. Право власності на майно, придбане орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань, належить власнику орендованого майна.

Частиною другою статті 27 цього Закону передбачено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законом порядку, яке відбулось в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які неможливо відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.

Таким чином, усі поліпшення орендованого майна, які здійснені орендарем за рахунок амортизаційних відрахувань або за власні кошти, за згодою орендодавця або без згоди орендодавця, є власністю орендодавця.

Докази розірвання договору оренди майна, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, від 24.10.1991, укладеного на підставі рішення Державного арбітражу Кримської області від 15.01.1991 у справі 342/ІІ-3 та рішення Виконкому Сімферопольської міської ради №210/1 від 14.05.1991, відсутні.

Суд також встановив, що будівлі: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, що розташовані за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, про знесення яких заявлені вимоги до відповідача, не входять до складу будівель і споруд колишнього ДКВО «Побутсервіс» за вказаною адресою, які придбані у власність Виробничим кооперативом «Скіф-88» та Приватним підприємством «Шарм плюс».

Таким чином, відповідач є належним користувачем нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, про знесення якого заявлені вимоги.

А тому нерухоме майно, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, про знесення якого заявлені вимоги до відповідача, є майном, що належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до статті 796 Цивільного кодексу України одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договору найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець. Якщо наймодавець не є власником земельної ділянки, вважається, що власник земельної ділянки погоджується на надання наймачеві права користування земельною ділянкою, якщо інше не встановлено договором наймодавця з власником земельної ділянки.

За таких обставин відповідач не є таким, що самовільно зайняв земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул. Ж.Дерюгіної, 15, а пошкодження або знищення (в тому числі знесення за власний кошт відповідачем) будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, є порушенням прав Автономної Республіки Крим як власника цього майна.

Що стосується позовних вимог Виробничого кооперативу «СКІФ-88» до Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» та Сімферопольської міської ради про зобов'язання Орендного підприємства виробничо-технічний комбінат об'єднання «Кримсервіс» привести земельну ділянку по вул. Ж. Дерюгіної, 15а, в м. Сімферополі у придатний для використання стан шляхом знесення за власний кошт будівель: склад -Т, склад -Ц, адміністративна будівля -Х, навіс -Ш, деревообробний цех -Ф, прибудови -Ф1, Ф2, Ф3, Ф4, то суд також встановив наступне.

Позовні вимоги до Сімферопольської міської ради Виробничим кооперативом «СКІФ-88» у позові не визначені.

Докази наявності у Виробничого кооперативу «СКІФ-88» будь-яких прав не земельну ділянку (ділянки), на якій розміщені зазначені будівлі, відсутні.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушеннм.

Докази в підтвердження того, що Орендним підприємством виробничо-технічним комбінатом об'єднанням «Кримсервіс» та Сімферопольською міською радою порушені або оспорюються права і охоронювані законом інтереси Виробничого кооперативу «СКІФ-88», відсутні.

З огляду на зазначене позовні вимоги Виробничого кооперативу «СКІФ-88» безпідставні і задоволенню не підлягають.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прокурор звільнений від сплати судового, а позовні вимоги прокурора та Виробничого кооперативу «СКІФ-88» задоволенню не підлягають, то судові витрати та витрати третьої особи по сплаті судового збору не можуть бути покладені на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. У позові третьої особи Виробничого кооперативу «СКІФ-88» відмовити повністю.

Рішення підписано

18.02.2013

Суддя Н.Г. Шевчук

М.М.Іллічов

А.М. Гризодубова