Рішення

від 05.02.2013 по справі 5011-73/7990-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-73/7990-2012 05.02.13 За позовом Селянського фермерського господарства "Віва М"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі"

про стягнення 60 657,00 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Ямковий В.І. - представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.02.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

СФГ "Віва М" звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ТОВ "Технік Енерджи" про зменшення ціни насіння по договору, стягнення 60 657,00 грн., а також відшкодування 1 609,50 грн. судового збору та 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 13.06.2012 справу передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.07.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 позов СФГ "Віва М" залишено без розгляду в порядку статті 81 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.08.2012 в справі № 5011-73/7990-2012 скасовано, а справу передано на розгляд суду першої інстанції.

Згідно здійсненого автоматичного розподілу справи № 5011-73/7990-2012, вказану справу розподілено для розгляду судді Станіку С.Р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2012 суддя прийняв справу № 5011-73/7990-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 08.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2012 розгляд справи було відкладено до 04.12.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.12.2012 справу № 5011-73/7990-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-73/7990-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.12.2012.

Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва від 25.12.2012, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з відпустки та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу № 5011-73/7990-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-73/7990-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 25.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2012 розгляд справи було відкладено до 22.01.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 22.01.2013 справу № 5011-73/7990-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу № 5011-73/7990-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.02.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д., справу № 5011-73/7990-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу № 5011-73/7990-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 05.02.2013.

В процесі провадження у справі позивачем були подані пояснення до позову, в яких позивач просив суд стягнути з відповідача 60 097,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 05.02.2013 підтримав заявлені вимоги, з урахуванням поданих позивачем пояснень до позову, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011 на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано грошові кошти в сумі 141 120,00 грн. за отриманий товар, зокрема за насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово. Однак, після реалізації вказаного товару, відповідачем було встановлено, що насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передано йому згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011 не відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику, оскільки плід соняшнику, який виріс внаслідок засіяння поля вищенаведеним насінням, має ряд недоліків, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення грошових коштів в сумі, внаслідок передання товару неналежної якості.

Відповідач своїх представників в судові засідання 08.11.2012 та 05.02.2013 - не направив, вимоги попередніх ухвал суду щодо надання витребуваних документів - не надав. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який поданий до суду позивачем. Суд відзначає, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням, про що зазначено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи.

Також, в судовому засіданні 05.02.2013 судом були розглянуті пояснення позивача до позову.

Відповідно до ч. 4 т. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, виходячи зі змісту пояснень позивача до позову, суд приймає вказану заяву до розгляду як заяву про зменшення позовних вимог.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.03.2011 між позивачем - Сільськогосподарським фермерським господарством «Віва М», як покупцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», як покупцем, було укладено договір № КГ/9-00015, за умовами якого відповідач зобов'язався передати позивачу товар, а позивач, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Умовами договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011 сторони погодили, що загальна сума даного договору визначається сукупністю додатків та/або накладних документах на відпуск товару (видаткових накладних), які підписані у період дії даного договору (п.2.3.). Позивач повинен перевіряти якість товару, а також відсутність пошкоджень товару, а при їх виявленні терміново повідомити про це відповідача (п. 4.2.). У разі виявлення позивачем можливих недоліків, він має скласти відповідний акт та негайно повідомити про це відповідача. Акт складається з обов'язковою присутністю представника відповідача (п. 4.3.). Сторони визначили та погодили, що оплата товару згідно даного договору проводиться наступним чином: - 30 % від вартості товару оплачується позивачем в строк до 31.03.2011; - 70 % від вартості товару оплачується позивачем в строк до 17.10.2011.

Відповідно до видаткових накладних № КГ/9-0056 від 26.04.2011, № КГ/9-0069 від 12.05.2011, № КГ/9-0071 від 12.05.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 237 986, 00 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, на виконання вимог договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, ним на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано 70 560,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 31 від 05.04.2011 та № 33 від 07.04.2011 2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Позивач у позовній заяві зазначає, що на вимогу Сільськогосподарського фермерського господарства «Віва М» Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі», на підтвердження відповідності якості товару за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, зокрема соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, надало позивачу сертифікати на насіння України № БН № 12-22-197 від 02.05.2011 та № БН № 12-22-82 від 31.03.2011.

Разом з тим, як стверджує позивач у позові, після реалізації соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово шляхом засіяння поля, Сільськогосподарським фермерським господарством «Віва М» було виявлено, що насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передане відповідачем позивачу за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, не відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику, оскільки плід соняшнику, який виріс внаслідок засіяння поля вищенаведеним насінням, має ряд недоліків.

У зв'язку із наведеним, як зазначає позивач у позовній заяві, 01.08.2011 Сільськогосподарське фермерське господарство «Віва М» звернулося до відповідача із телефонограмою, в якій, у зв'язку із неналежною якістю придбаного за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011 насінням соняшником гібриду першого покоління (F-1) Косово, просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» направити 10.08.2011своїх повноважних представників на обстеження посівів соняшнику, які, в свою чергу, були засіяні саме насінням соняшником гібриду першого покоління (F-1) Косово за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011.

Позивач у позовній заяві зазначає, що 10.08.2011 комісія у складі заступника начальника, начальника відділу РУАПР Мацко О.В., начальника районної державної насіннєвої інспекції Калічак М.С., директора Кіровоградської філії Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» Червонець В.В., фахівець методів розширення ринків збуту філії Брушко В.В., голова ФГ «Віва М» Жаров М.О. провела обстеження соняшнику на площі 220 га в с. Красно-Іванівка Грушуватської сільської ради, яка була засіяна насінням соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово купленим згідно договору купівлі-продажу № КГ/9-00015 від 14.03.2011 та встановлено, що у відповідача на момент продажу позивачу наведеного насіння були відсутні усі необхідні документи, що передбачені ДСТУ 4138-2002, зокрема Атестату на насіння для оригінального та елітного насіння», «Свідоцтва на насіння» - на насіння репродукційне, «Свідоцтво на гібридне насіння» - на насіння першого покоління гібридів (F-1), які виписуються на основі Сертифікату та Акту польового обстеження, які, в свою чергу, також - відсутні. Серед іншого, комісією було встановлено, що посів соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово було здійснено в оптимальні строки. Крім того, у ході проведення обстеження, комісією також встановлено, що більша частина соняшнику, що засіяна насінням соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово купленим згідно договору купівлі-продажу № КГ/9-00015 від 14.03.2011 на площі 220 га в с. Красно-Іванівка Грушуватської сільської ради, відцвіла, кошик сформований, густота відповідає технологічним вимогам, але на фоні масиву соняшнику по всій площі в інтервалі 2-3 м в кожному рядку цвітуть одиночні рослини соняшника 2-3 покоління, де не один кошик, а декілька на одній рослині. Густота таких рослин складає від 3 до 5 тисяч на гектарі, що складає 3-5 % не типових рослин. Враховуючи вищенаведене, комісія дійшла висновку про те, що насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передане відповідачем позивачу за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, не відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику, про що було складено від повідний акт від 10.08.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), який підписаний заступником начальника начальник відділу РУАПР Мацко О.В., начальником районної державної насіннєвої інспекції Калічак М.С. та головою ФГ «Віва М» Жаровим М.О. Представники відповідача (директора Кіровоградської філії Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» Червонець В.В., фахівець методів розширення ринків збуту філії Брушко В.В.), що прибули на місце огляду посівів соняшнику від підписання вищенаведеного акту відмовилися.

У зв'язку із наведеним, як зазначає позивач у позовній заяві, Сільськогосподарське фермерське господарство «Віва М» звернулося до відповідача з претензією щодо якості посівного матеріалу соняшнику № 10/1 від 14.10.2011, в якій просило відповідача, внаслідок невідповідності насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передане відповідачем позивачу за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику, повернути позивачу 60 657,00 грн. в рахунок зменшення ціни товару, у зв'язку із його неналежною якістю. Разом із наведеною претензією позивачем на адресу відповідача було надіслано і акт від 10.08.2011. Надсилання вказаної претензії підтверджується фіскальним чеком поштової установи № 2027 від 17.10.2011 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 20.10.2011 (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у звязку з тим, що переданий відповідачем позивачу товар не відповідає вимогам, що встановлені для насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, оскільки отриманий позивачем урожай, внаслідок засіяння таким насінням, не відповідає ані якісним, ані кількісним показникам, що встановлені для такого, позивач дійшов висновку, що ціна отриманого товару згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, може відповідати лише ціні, що встановлена для насіння соняшника 3 класу.

Згідно довідки Пятихатської районної державної адміністрації Дніпропетровської області управління агропромислового розвитку № 223 від 07.05.2012 середньозважена біржова ціна на сільськогосподарську продукцію на Аграрній біржі станом на 24.10.2011 року на насіння соняшника 3 класу за 1 т складалась 3 100,00 грн.

Отже, виходячи із вищенаведеного, позивачем було здійснено наступний розрахунок суми вартості отриманого ним згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011 товару:

3100,00 грн./ 1000 кг х 1100 кг. = 3 410,00 грн., де

3100,00 грн. за тонну - ціна товарного соняшника на момент остаточного розрахунку з продавцем за договором визначена відповідно до довідки Управління АПР П'ятихатської РДА № 223 від 07.05.2012 р. про вартість насіння соняшника;

1000 кг - 1 тонна, оскільки названа в довідці ціна насіння товарного соняшника визначена за тонну, а вага спірної партії переведена в кг.

1 110 кг. - це вага спірної партії насіння, вказаної в сертифікаті якості насіння в Серія БН № 145521 на партію UA12-22-0478131-10 кількість місць 95.

Також, з урахуванням наведеного, позивачем було здійснено розрахунок і суми, на яку має бути зменшена ціна товару за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011:

63 507,00 грн. - 3 410,00 грн. = 60 097,00 грн., де

63 507,00 грн. - це погоджена сторонами вартість партії товару

3 410,00 грн. - розрахована позивачем вартість спірної партії товару

Як зазначає позивач у позовній заяві, претензія № 10/1 від 14.10.2011 залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач стверджує, що станом на день звернення до суду, відповідач так і не повернув грошові кошти в якості зменшення ціни товару у зв'язку із неналежною якістю, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 60 097,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього кодексу.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Виходячи зі змісту ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ст. 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 708 Цивільного кодексу України 1. У разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми. Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вимоги, передбачені частиною першою цієї статті, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Приписами ст. 710 Цивільного кодексу України у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення. Якщо на час виконання рішення суду про відшкодування різниці в ціні у разі заміни товару, зменшення ціни або повернення товару неналежної якості підвищилися ціни на цей товар, покупець із цих підстав може заявити додаткові вимоги до продавця.

Згідно з ДСТУ 4138-2002 «Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості» та ДСТУ 2240-93 «Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови» районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції за результатами визначення посівних якостей насіння та на підставі документів про сортову відповідність видають власникові такі державні документи, термін дії яких встановлюється відповідно до Розділу 6 ДСТУ 2240-93:

- Сертифікат на насіння України (для партій насіння, призначених для реалізації);

- Посвідчення про кондиційність (для партій насіння, призначених для внутрішньогосподарського використання, якщо насіння за усіма показниками якості відповідає вимогам стандарту);

- Результат аналізу насіння (якщо насіння некондиційне хоча б за одним із показників або аналіз проведений не за усіма стандартизованими ДСТУ 2240 показниками).

Партії оригінального та елітного насіння при реалізації супроводжуються "Атестатом на насіння" (форма 216), а репродукційного насіння та розмноження сортів, що проходять державне й виробниче випробування, - "Свідоцтвом на насіння" (форма 215), які виписуються виробником на бланках встановленої форми на основі сертифікату та акту апробації.

Відповідно до Розділу 13 ДСТУ 4138-2002 до супровідних документів, які видає споживачеві виробник насіння, належать «Атестат на насіння для оригінального та елітного насіння», «Свідоцтво на насіння» - на насіння репродукційне, «Свідоцтво на гібридне насіння» - на насіння першого покоління гібридів (F-1).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» система насінництва в Україні складається з ланок оригінального, елітного й репродукційного насінництва. Відповідно до цього насіння сільськогосподарських культур поділяється на оригінальне /добазове/, елітне /базове/, репродукційне (для гібридів - гібридне) /сертифіковане насіння/.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про насіння і садивний матеріал» виробники насіння і садивного матеріалу зобов'язані: …додержувати технологічних і методичних вимог насінництва та розсадництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння; гарантувати відповідність насіння і садивного матеріалу, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікаті на насіння; своєчасно здавати проби насіння і садивного матеріалу для контролю якості до лабораторій Української державної насіннєвої інспекції, Української державної помологічно-ампелографічної інспекції, Української державної лісонасіннєвої інспекції, Української державної квітково-декоративної насіннєвої інспекції відповідно до їх компетенції; зберігати дублікати проб насіння і садивного матеріалу протягом терміну дії документа, який засвідчує якість насіння і садивного матеріалу; вести по кожному сорту насінницьку документацію за встановленими формами і зберігати її протягом трьох років; відшкодовувати матеріальні збитки споживачу за реалізацію йому некондиційного насіння і садивного матеріалу.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем, як продавцем, на виконання вимог договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, передано у власність позивача товар, зокрема соняшник гібриду першого покоління (F-1) Косово, що підтверджується видатковими накладними № КГ/9-0056 від 26.04.2011, № КГ/9-0069 від 12.05.2011, № КГ/9-0071 від 12.05.2011, а позивачем, в свою чергу, на виконання вимог вищенаведеного договору, було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача 70 560,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 31 від 05.04.2011 та № 33 від 07.04.2011 2011.

Однак, після реалізації насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово шляхом засіяння поля, Сільськогосподарським фермерським господарством «Віва М» було виявлено, що насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передане відповідачем позивачу за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011 має ряд недоліків, для встановлення яких позивач звернувся до відповідача із телефонограмою, в якій просив відповідача направити 10.08.2011своїх повноважних представників на обстеження посівів соняшнику, які, були засіяні саме насінням соняшником гібриду першого покоління (F-1) Косово згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011.

10.08.2011 комісією у складі заступника начальника, начальника відділу РУАПР Мацко О.В., начальника районної державної насіннєвої інспекції Калічак М.С., директора Кіровоградської філії Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» Червонець В.В., фахівець методів розширення ринків збуту філії Брушко В.В., голова ФГ «Віва М» Жаров М.О. було проведено обстеження соняшнику на площі 220 га в с. Красно-Іванівка Грушуватської сільської ради, яка була засіяна насінням соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово переданим у власність позивача згідно договору купівлі-продажу № КГ/9-00015 від 14.03.2011, та встановлено: 1) відсутність у відповідача на момент продажу позивачу наведеного насіння необхідних документів, що передбачені ДСТУ 4138-2002, а саме: зокрема Атестату на насіння для оригінального та елітного насіння», «Свідоцтва на насіння» - на насіння репродукційне, «Свідоцтво на гібридне насіння» - на насіння першого покоління гібридів (F-1), які, в свою чергу, виписуються на основі Сертифікату та Акту польового обстеження; 2) посів соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово було здійснено в оптимальні строки; 3) більша частина соняшнику, що засіяна насінням соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово згідно договору купівлі-продажу № КГ/9-00015 від 14.03.2011 відцвіла, кошик сформований, густота відповідає технологічним вимогам, але на фоні масиву соняшнику по всій площі в інтервалі 2-3 мв кожному рядку цвітуть одиночні рослини соняшника 2-3 покоління, де не один кошик, а декілька на одній рослині. Густота таких рослин складає від 3 до 5 тисяч на гектарі, що складає 3-5 % не типових рослин. З урахуванням наведеного, комісія дійшла висновку про те, що насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, яке було передане відповідачем позивачу за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, не відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику. Такий висновок викладений у акті від 10.08.2011, який підписаний заступником начальника начальник відділу РУАПР Мацко О.В., начальником районної державної насіннєвої інспекції Калічак М.С. та головою ФГ «Віва М» Жаровим М.О. Представники ж відповідача (директора Кіровоградської філії Товариство з обмеженою відповідальністю «Технік Енерджі» Червонець В.В., фахівець методів розширення ринків збуту філії Брушко В.В.), що прибули на місце огляду посівів соняшнику від підписання вищенаведеного акту відмовилися.

Згідно п. 1.1. Примірного положення про районну, міську, міжрайонну державні насіннєві інспекції, що затверджене наказом Мінагрополітики України від 9 червня 2004 р. N 219, Районні, міські, міжрайонні державні насіннєві інспекції (далі - держнасінінспекції) відповідно до Закону України "Про насіння і садивний матеріал" є органами, що здійснюють державний контроль в насінництві і є складовими служби державного контролю України у сільськогосподарському насінництві.

Розділом 2 Примірного положення про районну, міську, міжрайонну державні насіннєві інспекції, що затверджене наказом Мінагрополітики України від 9 червня 2004 р. N 219, встановлено, що основними функціями та завданнями держнасінінспекцій є здійснення державного контролю за діяльністю суб'єктів усіх форм власності і господарювання в насінництві на відповідній території; визначення сортових, гібридних і посівних якостей насіння та садивного матеріалу картоплі; інспектування виробництва на етапах вирощування, збирання і післязбиральної обробки насіння і садивного матеріалу картоплі, які підлягають сертифікації.

Згідно положень Типового положення про управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, що затверджене постановою Кабінету міністрів України № 967 від 25.07.2007, Управління агропромислового розвитку районної держадміністрації (далі - управління) є її структурним підрозділом, підзвітним та підконтрольним голові районної держадміністрації, Головному управлінню агропромислового розвитку обласної держадміністрації і Мінагрополітики. Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, розпорядженнями голови обласної, районної держадміністрацій і Положенням про управління. Основними завданнями управління є: участь у реалізації державної аграрної та соціальної політики на селі, проведення аналізу тенденцій і прогнозування процесу розвитку галузей агропромислового виробництва і сільських територій; створення належних умов для організації виробництва і збуту сільськогосподарської продукції та продовольства, сприяння розвитку ринкової інфраструктури, а також проведення моніторингу агропродовольчого ринку; участь в межах своїх повноважень у здійсненні заходів з питань збереження, відтворення та раціонального використання земельних, водних та інших природних ресурсів, охорони праці і техніки безпеки. Управління відповідно до покладених на нього завдань: аналізує стан розвитку галузей агропромислового виробництва та готує пропозиції до проектів програм економічного і соціального розвитку відповідної сільської території; бере участь у вирішенні питань, пов'язаних з врегулюванням земельних і майнових відносин, збереженням меліоративних систем, подає пропозиції адміністрації за результатами проведення моніторингу родючості ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення; надає консультаційну допомогу підприємствам, установам та організаціям аграрного сектору з економічних і правових питань, ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності; сприяє запровадженню інформаційних технологій в діяльність підприємств, установ та організацій, проводить моніторинг агропродовольчих ринків, сприяє розвитку статистики в галузях агропромислового виробництва; забезпечує перехід підприємств агропромислового виробництва на стандарти якості і безпеки аграрної сировини і продовольства, сприяє вирощуванню екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, організації виробництва продуктів дитячого, дієтичного та профілактичного харчування; сприяє забезпеченню сільськогосподарських товаровиробників сортовим насінням, посадковим матеріалом, племінною худобою, мінеральними добривами і засобами захисту рослин;. забезпечує в межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності галузей агропромислового виробництва, цивільного захисту населення і сільських територій; виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань. Управління проводить у разі потреби спільні заходи з органами місцевого самоврядування та видає відповідні акти.

Виходячи із змісту вищенаведених положень Примірного положення про районну, міську, міжрайонну державні насіннєві інспекції, що затверджене наказом Мінагрополітики України від 9 червня 2004 р. N 219 таТипового положення про управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації, що затверджене постановою Кабінету міністрів України № 967 від 25.07.2007, суд дійшов висновку, що акт від 10.08.2011 складений уповноваженими на те особами, а тому вказаний акт є належним та допустимим доказом у розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу, що підтверджує викладені у ньому обставини.

Серед іншого, суд, виходячи зі змісту положень Закону України «Про насіння та садивний матеріал», дійшов висновку, що суб'єкти насінництва зобов'язані гарантувати відповідність насіння, що підлягає реалізації, сортовій чистоті і посівним якостям, зазначеним у сертифікатах на насіння.

У зв'язку із наведеними обставинами, позивачем було здійснено розрахунок згідно якого грошова сума на яку має бути знижена вартість переданого відповідачем позивачу товару згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011 становить 60 097,00 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми на яку має бути знижена вартість переданого відповідачем позивачу товару за договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, з яким, суд, враховуючи вищенаведені обставини, погоджується.

Також суд дійшов висновку, що оскільки сторонами не було визначено строк повернення грошових коштів в якості зменшення ціни на товар за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, внаслідок встановлення невідповідності такого передбаченим для насінням соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово вимогам та стандартам, а тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо повернення грошових коштів в сумі 60 097,00 грн. в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якою у даному випадку судом вважається претензія № 10/1 від 14.10.2011.

Як встановлено судом, відповідач грошові кошти в сумі 60 097,00 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України на розрахунковий рахунок позивача - не перерахував.

Разом з тим, відповідач заявлених до нього вимог не спростував, всупереч вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, а також приписам ст. 614 Цивільного кодексу України, яка визначає презумпцію вини особи, яка порушила договірне зобов'язання, не довів, що переданий ним позивачу товар за договором № КГ/9-00015 від 14.03.2011, а саме насіння соняшнику гібриду першого покоління (F-1) Косово, відповідає вимогам ДСТУ 2240-93 та Інструкції по апробації соняшнику, грошові кошти в сумі 60 097,00 грн. у строк згідно ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України на розрахунковий рахунок позивача - не перерахував.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, а також положення ст. ст. 525, 526, 530, 678, 679 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд, враховуючи вищенаведене, а також приписи ст. ст. 678, 679 Цивільного кодексу України, Закону України «Про насіння та садівний матеріал», дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем згідно договору № КГ/9-00015 від 14.03.2011, внаслідок поставки товару неналежної якості, існує непогашена заборгованість на суму 60 097,00 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), а тому суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 60 097,00 грн. в рахунок зменшення ціни товару у зв'язку з його неналежною якістю - законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 60 097,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про відшкодування йому за рахунок відповідача судові витрати на оплату послуг адвоката в сумі 5 000,00 грн., понесення яких підтверджується наявним в матеріалах справи доказами, а саме: договором про надання юридичних послуг № 05ЮУ від 15.05.2012, який укладений між позивачем та фізичною особою-підприємцем Ямковським В.І., квитанція до прибуткового касового ордеру від 20.05.2012 на суму 5 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 0969 від 15.12.2008 (належним чином засвідчені копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі).

У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технік Енерджі" (ідентифікаційний код - 35076670, місцезнаходження: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А) на користь Селянського фермерського господарства "Віва М" (ідентифікаційний код - 31142534, місцезнаходження: 52130, Дніпропетровська обл., П'ятихатський район, с. Жовте) 60 097 (шістдесят тисяч дев'яносто сім) грн. 00 коп. - заборгованості внаслідок поставки товару неналежної якості, 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. - витрати на оплату послуг адвоката та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Р. Станік

Дата складання повного тексту рішення - 13.02.2013