Постанова

від 19.02.2013 по справі 5011-23/10429-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 5011-23/10429-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В. суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТОВ "СТЕЛС- 1" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року у справі№5011-23/10429-2012 господарського судум. Києва за позовомТОВ "СТЕЛС- 1" доТОВ "Будкомплексінвест" простягнення 64 201, 85 грн., у судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача: Остапчук Т.М. дов. б/н від 18.02.2013

від відповідача: Ляпін Д.В. б/н від 31.01.2012

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-23/10429-2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позов задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "Будкомплексінвест" на користь ТОВ "Стелс-1" 45 354 грн. 24 коп. - основного боргу, 969 грн. 20 коп. - 3 % річних, 46 грн. 22 коп. - інфляційних втрат, 9 477 грн. 03 коп. - пені та 1 465 грн. 09 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. у справі №5011-23/10429-2012 (судді Руденко М.А., Остапенко О.М., Пономаренко Є.Ю.) рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2012 скасовано, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "СТЕЛС- 1" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 року у справі №5011-23/10429-2012 повністю, залишити рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2012 без змін, посилаючись на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 207, 214, 237 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

03.06.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 03/06-10, відповідно до умов якого Позивач зобов'язався надати послуги по охороні будівельного майданчика, розташованому за адресою: "1 черга будівництва житлового мікрорайону в м. Вишгород, Київська область, проспект Шевченка (між вул. Космонавта Поповича та вул. Шевченка), а Відповідач прийняти надані послуги та сплатити їх вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 03/06-10 від 03.06.2010 року місячна вартість послуг склала 15, 24 грн. за одну годину, відпрацьовану охоронником.

Відповідно до п. 4.3. Договору, по закінченню звітного місяця виконавець подає на погодження замовнику Акт про виконані роботи до 01 числа наступного за звітнім місяцем. Послуги вважаються прийнятими, якщо: - замовник підписав Акт приймання наданих послуг; - замовник не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання Акту виконаних робіт. Якщо виконавець за будь-яких причин у поточному місяці надав послуги у іншому обсязі ніж це передбачено даним договором, сторони фіксують об'єм фактично наданих послуг у щомісячному акті виконаних робіт, ціна на надані послуги визначається з урахуванням тарифу, передбаченого п. 4.1 даного договору.

Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочки.

Відповідно до п. 8.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє протягом 1 (одного) року, а частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Згідно п. 8.2. Договору якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору не менш ніж за 20 календарних днів до кінцевого терміну дії, то дія цього договору продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, при цьому кількість пролонгацій даного договору необмежена.

Листом 20.06.2011р. ТОВ "Будкомплексінвест" повідомляв ТОВ "СТЕЛС-1" про намір розірвати договір № 03/06-10 від 03.06.2010 року про надання охоронних послуг з 01.07.2011 року.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт № ОУ-0000189 за липень 2011 року та № ОУ-0000216 серпень 2011 року, підписаних лише позивачем і надісланих на адресу відповідача 09.12.2011, загальна вартість наданих послуг становить 45 354, 24 грн.

З огляду на невиконання відповідачем своїх зобов'язань зі сплати вартості наданих позивачем у липні - серпні 2011 року послуг, ТОВ "СТЕЛС -1" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Будкомплексінвест" про стягнення заборгованості за договором № 03/06-10 від 03.06.2010 у розмірі 50 697, 92 грн., пені в розмірі 10 254, 57 грн., річних у розмірі 3142, 31 грн., індексу інфляції у розмірі 107, 05 грн.

Заявою про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат від 03.09.2012 №394 позивач просив стягнути з ТОВ "Будкомплексінвест" на користь ТОВ "СТЕЛС -1" суму боргу у розмірі 48 199, 36 грн. 36 коп., з яких: сума основного боргу у розмірі - 45 354, 24 грн., пеня у розмірі - 1829, 70 грн., 3% річних у розмірі - 969, 20 грн., інфляційні втрати у розмірі - 46, 22 грн.

Заявою від 10.09.2012 № 398 про збільшення позовних вимог в частині стягнення суми пені ТОВ "СТЕЛС -1" просило суд стягнути з ТОВ "Будкомплексінвест" на користь ТОВ "СТЕЛС -1" суму боргу у розмірі 55 846, 69 грн., з яких сума основного боргу складає 45 354, 24 грн., пеня за липень, серпень 2011 у розмірі - 1829, 70 грн., пеня, нарахована відповідачем за несвоєчасну оплату актів за квітень, травень, червень 2011 у розмірі - 7647, 33 грн. , 3 % річних у розмірі - 969, 20 грн., інфляційні втрати у розмірі - 46 грн. 22 коп.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що, незважаючи на наявність листа відповідача від 20.06.2011 про намір розірвати договір № 03/06-10 від 03.06.2010 з 01.07.2011, факт надання позивачем охоронних послуг у липні -серпні 2011 підтверджено іншим листом відповідача ( в якому останній просив позивача організувати охорону об'єкта з 01.07.2011), та надісланими 09.12.2011 на адресу відповідача актами виконаних робіт за липень-серпень 2011 р., які відповідачем не було оплачено.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та відмовляючи в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, з огляду на надіслання відповідачем на адресу позивача листа вх. № 91 про розірвання договору з 01.07.2011, договір про надання охоронних послуг № 03/06-10 від 03.06.2010 припинив свою дію з 01.07.2011, що підтверджується актом від 30.06.2011; по-друге, акти про надання охоронних послуг було надіслано на адресу позивача лише в грудні 2011 року після розірвання договору і не було підписано останнім; по-третє, надання позивачем ксерокопії факсового повідомлення відповідача з проханням надати охоронні послуги з 01.07.2011 не є належним доказом у справі з огляду на неподання позивачем на вимогу суду оригіналу листа або факсового повідомлення.

Однак, вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості по розрахункам за послуги охорони, надані позивачем в липні - серпні 2011 року згідно з умовами договору № 03/06-10 від 03.06.2010, пені, інфляційних та річних.

Таким чином, для правильного вирішення спору судам необхідно за допомогою належних допустимих доказів встановити чи діяв договір № 03/06-10 від 03.06.2010 у спірний період (у липні - серпні 2011), чи надавалися позивачем охоронні послуги відповідачу у спірний період.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ч. 1. ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, дійшовши протилежних висновків щодо припинення (дії) договору про надання охоронних послуг №03/06-10 від 03.06.2010 у спірний період, господарські суди не встановили за допомогою належних і допустимих доказів обставини, що входять до предмету доказування у даній справі.

Так, господарський суд першої інстанції, пославшись в рішенні в підтвердження висновків про надання позивачем охоронних послуг в липні - серпні 2011р. на лист відповідача з проханням організувати охорону об'єкта з 01.07.2011, не зазначив ні номеру, ні дати вказаного листа, ні аркушу справи, на якому він знаходиться (а.с. 120).

Апеляційний господарський суд, пославшись в постанові в підтвердження висновків про припинення дії договору № 03/06-10 від 03.06.2010 з 01.07.2011 на лист відповідача вх. № 91, також не зазначив ні вихідного номеру, ні дати вказаного листа.

Крім того, апеляційний господарський суд, зазначивши в постанові про наявність листа відповідача від 30.03.2011 № 114, не надав йому будь-якої оцінки, зокрема, не встановив про що йшлося в цьому листі (а.с. 180).

Слід зазначити, що господарські суди першої та апеляційної інстанції взагалі не надали будь-якої оцінки наявному в матеріалах справи листу відповідача № 114 від 30.03.2011 про намір розірвати договір з 01.07.2011 та доказам вручення листа позивачу (а.с. 77-78).

Крім того, господарськими судами не надано будь-якої оцінки акту від 30.06.2011 про припинення надання охоронних послуг з 01.07.2011 (а.с. 79).

Викладене свідчить, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до частини першої статті 4-7 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом першої або апеляційної інстанції цих норм процесуального права, якщо воно унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, є підставою для скасування судового рішення з передачею справи на новий розгляд до відповідного суду (пункт 3 частини першої статті 111-9 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "СТЕЛС- 1" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у справі №5011-23/10429-2012 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. та рішення господарського суду м. Києва від 18.09.2012 р. у справі №5011-23/10429-2012 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий К. Грейц Судді:С. Бакуліна О. Глос