Рішення

від 11.04.2013 по справі 5011-23/10429-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/10429-2012 11.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест»

Про стягнення 55 896,69 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Спасько В.І. - по дов. № 23/03/03 від 23.03.2013

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» 64 201,85 грн. заборгованості, яка складається з : 50 697,92 грн. основного боргу, 10 254,57 грн. пені, 107,05 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 3 142,31 грн. 3% річних за неналежне виконання взяти на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання охоронних послуг № 03/06-10 від 03.06.2010.

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 48 199,36 грн. заборгованості, яка складається з : 45 354,24 грн. основного боргу, 1 829,70 грн. пені, 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 969,20 грн. 3% річних.

В подальшому позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача 55 846,69 грн. заборгованості, яка складається з : 45 354,24 грн. основного боргу, 9 477,03 грн. пені, 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 969,20 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 18.09.2012 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» 45 354,24 грн. основного боргу, 9 477,03 грн. пені, 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 969,20 грн. 3% річних та 1 465,09 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 18.09.2012 відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 5011-23/10429-2012 від 06.12.2012 рішення Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 18.09.2012 скасовано та в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Київського апеляційного господарського суду № 5011-23/10429-2012 від 06.12.2012 позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України № 5011-23/10429-2012 від 19.02.2013 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 та рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-23/10429-2012 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 5011-23/14029-2012 були отримані Господарським судом міста Києва 26.02.2013 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на новий розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 27.02.2013 справу призначено до розгляду на 12.03.2013.

Відповідач у поданих в судовому засіданні 12.03.2013 письмових поясненнях з врахуванням мотивів викладених в постанові Вищого господарського суду України від 19.02.2013 зазначає, що заперечує про наявність листа, на який є посилання в рішенні Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 18.09.2012. Відповідач вважає відсутніми належні докази того, що Товариствj з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» зверталось до позивача з листом про надання послуг охорони з 01.07.2011. Відносно припинення дії договору № 03/06-10 від 03.06.2010, відповідачем зазначено, що в підтвердження наміру розірвати договір № 03/06-10 від 03.06.2010 було надано лист вих. № 114 від 30.03.2011 та докази його отримання позивачем. Позивач вважає, що вказаний доказ є підтвердженням того, що договір № 03/06-10 від 03.06.2010 припинив свою дію з 01.07.2011. Умовами договору не передбачено обов'язкове повідомлення причин розірвання договору. Пунктом 3.2.6. передбачено лише завчасне повідомлення про намір розірвати договір. Додатково, до вказаного листа позивачем було надано акт від 30.06.2011 щодо припинення надання охоронних послуг за договором № 03/06-10 від 03.06.2010. Стосовно надання позивачем належних доказів в підтвердження надання послуг за спірний період (липень - серпень 2011 року) відповідач відзначає, що відповідно до п. 3.3. договору № 03/06-10 від 03.06.2010 по закінченню звітного місяця виконавець подає за погодженням замовнику акт про виконані роботи до 01 числа наступного за звітнім місяця. Але, як вбачається з пояснень позивача, акти за липень та серпень 2011 року було надіслано відповідачеві лише в грудні 2011. Таким чином, надані докази надсилання актів не можуть вважатися належними доказами по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 12.03.2013, в зв'язку з нез'явленням представника позивача в засідання суду та невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 27.02.2013, розгляд справи був відкладений на 21.03.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-23/10429-2012 від 21.03.2013, в зв'язку з нез'явленням представників позивача і відповідача в засідання суду та невиконанням позивачем вимог викладених в ухвалах суду від 27.02.2013, від 12.03.2013, розгляд справи був відкладений на 09.04.2013.

Відповідачем 05.04.2013 до відділу діловодства суду подано клопотання, в якому просить суд розглядати справу за відсутністю представника відповідача.

Позивачем 08.04.2013 до відділу діловодства суду подано письмові пояснення з приводу позовних вимог.

В судовому засіданні 09.04.2013 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 11.04.2013.

Відповідач в судове засідання 11.04.2013 не з'явився.

В судовому засідання 11.04.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будкомпексінвест» (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 03/06-10 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору виконавець надає замовнику послуги по охороні будівельного майданчику розташованому за адресою : 1 черга будівництва житлового мікрорайону (групи житлових будинків з дитячим дошкільним навчальним закладом та центром дитячої творчості) за адресою : Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, (між вул. Космонавта Поповича та вул. Шевченка) (будинок складається з 3-ох секцій : 1.1., 1.2., 1.3. та напіввідкритої стоянки) (далі - об'єкт), а замовник приймає надані послуги та оплачує їх у відповідності до умов даного договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони за липень та серпень 2011 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 45 354,24 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані пеня в загальному розмірі 9 477,03 грн., 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 969,20 грн. 3% річних.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.3. договору охорона об'єкту забезпечується силами охоронників виконавця, шляхом виставлення трьох цілодобових постів та одного нічного (з 21-00 до 9-00) посту з 03.06.2010, якщо інше не встановлено сторонами в акті прийому об'єкта під охорону.

Додатковою угодою № 1 від 01.01.2011 сторонами внесено зміни до п. 1.3. договору та визначено, що охорона об'єкта забезпечується силами охоронників виконавця з 01.01.2011 по 28.01.2011 шляхом виставлення чотирьох цілодобових постів та одного нічного (з 21-00 до 9-00) посту. З 29.01.2011 шляхом виставлення трьох цілодобових постів та одного нічного (з 21-00 до 9-00) посту.

Додатковою угодою № 2 від 24.03.2011 сторонами внесено зміни до п. 1.3. договору та визначено, що охорона об'єкта забезпечується силами охоронників виконавця з 24.03.2011 по 28.01.2011 шляхом виставлення трьох цілодобових постів, одного нічного (з 21-00 до 9-00) посту та одного денного (з 7-00 до 19-00) посту.

Додатковою угодою № 3 від 24.03.2011 сторонами внесено зміни до п. 1.3. договору та визначено, що охорона об'єкта забезпечується силами охоронників виконавця з 01.07.2011 шляхом двох цілодобових постів.

Згідно з п. 8.1. договору він набуває чинності з дня його підписання та діє протягом 1 (одного) року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору не менше ніж за 20 календарних днів до кінцевого терміну дії, то дія цього договору подовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, при цьому, кількість пролонгації даного договору не обмежена.

Доказів в підтвердження того, що однією із сторін за двадцять днів до закінчення терміну дії договору виявлено про небажання продовжувати договірні відносини не подано, а тому договір був продовженим спочатку до 03.06.2011, потім до 03.06.2012.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони домовились, що місячна вартість послуг виконавця розраховуватиметься з урахуванням тарифу 12,70 грн. без ПДВ, ПДВ - 2,54 грн., загалом 15,24 грн. за одну годину відпрацьовану одним охоронником виконавця.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що по закінченні звітного місяця виконавець подає на погодження замовнику акт про виконані роботи до 1 числа наступного за звітним місяцем. Послуги вважаються прийнятими, якщо:

- замовник підписав акт приймання наданих послуг;

- замовник не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт.

Позивачем подано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ ОУ-0000097 від 30.06.2010 на суму 35 844,48 грн.,

№ ОУ-0000114 від 31.07.2010 на суму 39 684,96 грн.,

№ ОУ-0000130 від 31.08.2010 на суму 39 684,96 грн.,

№ ОУ-0000157 від 30.09.2010 на суму 38 404,80 грн.,

№ ОУ-0000173 від 31.10.2010 на суму 39 684,96 грн.,

№ ОУ-0000197 від 30.11.2010 на суму 38 404,80 грн.,

№ ОУ-0000219 від 31.12.2010 на суму 39 684,96 грн.,

№ ОУ-0000025 від 31.01.2011 на суму 49 926,24 грн.,

№ ОУ-0000045 від 28.02.2011 на суму 35 844,48 грн.,

№ ОУ-0000083 від 31.03.2011 на суму 41 148,00 грн.,

№ ОУ-0000112 від 30.04.2011 на суму 43 891,20 грн.,

№ ОУ-0000137 від 31.05.2011 на суму 45 354,24 грн.,

№ ОУ-0000163 від 30.06.2011 на суму 38 404,80 грн.

Отже, за період з червня 2010 року по червень 2011 року відповідачем було отримано послуги охорони в загальному розмірі 525 962,48 грн.

Крім того, позивачем подано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 45 354,24 грн., які з боку відповідача не підписані, а саме:

№ ОУ-0000189 від 31.07.2010 на суму 22 677,12 грн.,

№ ОУ-0000216 від 31.08.2010 на суму 22 677,12 грн.

Наявні в матеріалах справи опис вкладення у цінний лист від 09.12.2011 та поштова квитанція № 1205 від 09.12.2011 (цінний лист № 0315006978159) свідчать про надіслання позивачем на адресу відповідача, яка зазначена на його бланку (м. Київ, вул. Єреванська, 8) актів № ОУ-0000189 від 31.07.2010 та № ОУ-0000216 від 31.08.2010 по два примірники.

Лист Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» № 38-03/1-Ю-1059 від 16.07.2012 підтверджує отримання цінного листа № 0315006978159 відповідачем 16.12.2011 (за довіреністю представнику Назаровій Є.В.).

Відповідач отримавши зазначені акти їх не підписав та доказів повідомлення позивача про неприйняття послуг протягом 3 робочих днів з моменту їх отримання (до 22.12.2011), як це передбачено п. 4.3. договору, не надав.

З огляду на викладене, в силу умов п. 4.3. договору, послуги за актами № ОУ-0000189 від 31.07.2010 та № ОУ-0000216 від 31.08.2010 у вказаний період вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Пунктом п. 4.4. договору передбачено, що замовник оплачує послуги виконавця, які надаються в поточному місяці протягом 2 банківських днів після підписання акту приймання наданих послуг.

З урахуванням 3-денного строку, протягом якого відповідач наділений правом не приймати послуги з моменту отримання актів, та встановленого 2-денного строку їх оплати, відповідач мав здійснити оплату послуг за липень, серпень 2011 року до 24.12.2011.

Згідно з п. 2.2.9. договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити плату за послуги охорони.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за липень, серпень 2011 року, яка складає 45 354,24 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 45 354,24 грн.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати послуг охорони.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов п. 5.2. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі за надані послуги щомісяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця послуг, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідача 9 477,03 грн. пені, яка складається з 1 829,70 грн. пені, що нарахована за надані послуги за липень, серпень 2011 року та 7 647,33 грн. пені, що нарахована за надані послуги за квітень, травень, червень 2011 року.

За розрахунками суду з урахуванням початку строку обчислення з 24.12.2011 до дати визначеної позивачем - до 25.07.2012 на суму боргу 45 354,24 грн. пеня складає 4 056,88 грн.

Оскільки, у суду відсутні повноваження виходити за межі пред'явлених позовних вимог суд погоджується із заявленим позивачем розміром пені нарахованої за надані послуги за липень, серпень 2011 року в сумі 1 829,70 грн.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті за надані послуги охорони відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 4.5. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 9 477,03 грн.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті за надані послуги охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 969,20 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок боргу з урахуванням індексу інфляції має бути здійснений у відповідності до листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» відповідно до яких розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Так, за розрахунками суду сукупний індекс інфляції за визначений позивачем період, за який нараховується індекс інфляції, складає 0,996, а отже інфляційне збільшення суми боргу не відбулось.

Таким чином, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 46,22 грн. збитків від зміни індексу інфляції в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійсненний з порушенням застосування індексів інфляції.

За наступними розрахунками суду 3% річних суми боргу за період з 24.12.2011 по 03.09.2012 (дата визначена позивачем) становить 950,58 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 45354.24 24.12.2011 - 03.09.2012 255 3 % 950.58

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 950,58 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних в сумі 18,62 грн. в позові слід відмовити, оскільки нараховані позивачем за період з 19.12.2011 по 03.09.2012, тоді як початком строку обчислення прострочення є 24.12.2011.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Посилання відповідача на те, що послуги за липень, серпень 2011 року не надавались, відповідачем у відповідності до п. 8.2. договору був надісланий позивачу лист про розірвання договору з 01.07.2011 та згідно акту від 30.06.2011 охорона на об'єкті була знята не приймаються судом до уваги з огляду на наступне

Наявний в матеріалах справи лист відповідача № 114 від 30.03.2011 містить повідомлення про намір розірвати договір з 01.07.2011 (без посилання на п. 8.2 договору).

Відповідачем, в якості підтвердження вручення позивачу зазначеного листа, подано повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що позивач отримав поштове відправлення 04.04.2011.

Однак, подане поштове повідомлення свідчить лише про вручення позивачу 04.04.2011 поштового відправлення, проте не підтверджує зміст поштового відправлення, зокрема надіслання позивачу саме листа № 114 від 30.03.2011.

Інших доказів в підтвердження надіслання позивачу листа № 114 від 30.03.2011 відповідачем не подано (поштову квитанцію та опис вкладення).

Умовами п. 3.2.6. договору передбачено право відповідача розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це позивача не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

В матеріалах справи наявний лист відповідача № 195 від 20.06.2011 (вх. 91), який як зазначає позивач ним одержаний 22.06.2011, про намір розірвати договір з 01.07.2011. Проте, даний лист направлено з порушенням строку встановленого п. 3.2.6. договору.

Поданий відповідачем акт від 30.06.2011 згідно якого позивач в особі представника - старшого інспектору охорони Антал В.А. зняв всі пости охорони з об'єкту не приймається судом, оскільки даний акт не скріплений печаткою ТОВ «Стелс-1». Крім того, в матеріалах справи наявна пояснювальна записка Антал В.А. від 06.09.2012, в якій останній зазначає, що ним акт від 30.06.2011 не підписувався.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за ново виявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви та касаційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомплексінвест» (м. Київ, вул. Жукова, 26, код ЄДРПОУ 32246715) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс-1» (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 7, код ЄДРПОУ 25194040) 45 354 (сорок п'ять тисяч триста п'ятдесят чотири) грн. 24 коп. основного боргу, 9 477 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 03 коп. пені, 950 (дев'ятсот п'ятдесят) грн. 58 коп. 3% річних, 1 607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 63 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви, 803 (вісімсот три) грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору за розгляд касаційної скарги.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 15.04.2013.

СуддяВ.В. Сівакова