Постанова

від 21.08.2013 по справі 5011-23/10429-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року Справа № 5011-23/10429-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Данилова М.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. у справі господарського суду№5011-23/10429-2012 міста Києва за позовомТОВ "Стелс-1" доТОВ "Будкомплексінвест" про за участю представників сторін: позивача - відповідача -стягнення 55 896,69грн. Спаський В.І., дов. б/н від 02.04.2013 Лапін Д.В дов. б/н від 30.01.2013

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стелс-1" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (з урахуванням зменшення та збільшення позовних вимог) про стягнення 45354,24грн. основного боргу за надання охоронних послуг, 969,20грн. 3 % річних, 46,22грн. інфляційних втрат, 9477,03грн. пені та 1465,09 грн. витрат по сплаті судового збору .

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2012р. позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2012р. скасовано, в позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013р. рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2012р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2012р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарським судом міста Києва 11.04.2013. прийнято рішення (суддя Сівакова В.В.)Ю, що залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013. (судді Мальченко А.О., Агрикова О.В., Скрипка І.М.), яким позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 45354,24грн. основного боргу за надання охоронних послуг , 9477,03грн. пені та 950,58грн. 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову та рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши присутніх представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 03.06.2010. між товариством з обмеженою відповідальністю "Стелс-1" (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг (надалі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику послуги по охороні будівельного майданчику - 1 черга будівництва житлового мікрорайону (групи житлових будинків з дитячим дошкільним навчальним закладом та центром дитячої творчості) за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка (між вул. Космонавта Поповича та вул. Шевченка) (будинок складається з 3-ох секцій: 1.1, 1.2, 1.3 та напіввідкритої стоянки), а замовник зобов'язався прийняти надані послуги та оплачувати їх у відповідності до умов Договору.

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє протягом 1 (одного) року, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання. Якщо жодна із сторін не вимагає розірвання договору не менше ніж за 20 календарних днів до кінцевого терміну дії, то дія цього договору подовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, при цьому, кількість пролонгацій даного договору не обмежена (п.п.8.1, 8.2 Договору).

Водночас, сторони в Договорі передбачили право замовника на розірвання договору в односторонньому порядку, який у такому разі має письмово попередити про це виконавця не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання.

В ході виконання даного Договору сторонами були укладені додаткові угоди №1 від 01.01.2011р., №2 від 24.03.2011р., №3 від 24.03.2011р., в яких сторони узгоджували кількість цілодобових постів охорони об'єкту.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, які мають ознаки договору про надання послуг, за яким у відповідності до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Умовами п.4.3 Договору передбачено, що по закінченні звітного місяця виконавець подає на погодження замовнику Акт про виконані роботи до 01 числа наступного за звітним місяцем. Послуги вважаються прийнятими, якщо замовник підписав Акт приймання наданих послуг або не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання Акту виконаних робіт. При цьому, замовник оплачує послуги виконавця, які надаються в поточному місяці протягом 2 банківських днів після підписання акту приймання наданих послуг. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Факт надання відповідачеві послуг з охорони у період з червня 2010 року по червень 2011 року на загальну суму 525 962,88грн. підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані та скріплені печатками сторін.

Надані послуги охорони за період з червня 2010 року по червень 2011 року відповідачем оплачені, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача наявними в матеріалах справи та сторонами не оспорюється.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були надані, а відповідачем отримані обумовлені договором послуги у липні та серпні 2011 року, у зв'язку з чим ТОВ "Стелс-1" були направлені ТОВ "Будкомплексінвест" для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000189 від 31.07.2011р. на суму 22 677,12грн. та №ОУ-0000216 від 31.08.2011р. на суму 22677,12грн., у двох примірниках на адресу відповідача, зазначену на його фірмовому бланку (м. Київ, вул. Єреванська,8), що підтверджується описом вкладення у цінний лист №0315106978159 від 09.12.2011, поштовою квитанцією №1205 від 09.12.2011, а також листом Південного поштамту Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №38-03/1-Ю-1059 від 16.07.2012. про вручення листа адресату, а саме отримання цінного листа відповідачем 16.12.2011, за довіреністю Назаровою Є.В..

Вказані Акти відповідач не підписав, але в порушення Договору останній не повідомив виконавця про неприйняття послуг протягом 3 робочих днів з моменту отримання даних актів. На цих підставах суди попередніх інстанцій визнали Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000189 від 31.07.2011 на суму 22677,12грн. та №ОУ-0000216 від 31.08.2011 на суму 22677,12грн. належними доказами).

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили із статті 903 Цивільного кодексу України, якою визначено,що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із п.4.4 договору замовник оплачує послуги виконавця, які надаються в поточному місяці протягом 2 банківських днів після підписання Акту приймання наданих послуг. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

За приписами ст.ст.509, 526 ЦК України, ст.ст.173, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням п.4.3 Договору послуги за актами №ОУ-0000189 від 31.07.2011р., №ОУ-0000216 від 31.08.2011р. вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень. При цьому, за відсутності доказів на підтвердження належно проведеного розрахунку з виконавцем послуг, суди дійшли висновку про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 45 354,24грн.

Щодо доводів скаржника в касаційній скарзі на не прийняття судами до уваги направленого відповідачем на адресу позивача листа №114 від 30.03.2011р. про розірвання договору в односторонньому порядку, то такі доводи були предметом розгляду судів попередніх інстанцій та їм надана правова оцінка.

Так, у відповідності до п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку єдиним документом, що підтверджує відправлення поштової кореспонденції є відповідний розрахунковий документ поштового відділення, а саме - чек, а доказом того, що саме було поштовим відправленням, слугує опис вкладення в цінний лист, в якому чітко зазначається найменування предмета, його кількість та ціна, а відповідність вкладення опису належним чином перевіряється працівником пошти, який засвідчує даний факт своїм підписом та ставить відбиток календарного штемпеля, а ТОВ "Будкомплексінвест" зазначених документів судам не надав.

Водночас, судами встановлено, що пропозиція щодо розірвання договору з 01.07.2011р. була висловлена відповідачем у листі №195 від 20.06.2011р., отримання якого 22.06.2011р. за вх. №91 позивачем не заперечувалось.

Оскільки пунктом 3.2.6 Договору замовнику надано право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши про це виконавця не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати розірвання, то суди обґрунтовано дійшли висновку про недотримання відповідачем такого строку.

Разом з тим, судами встановлено, що листом №198 від 30.06.2011р. на виконання Договору відповідач ТОВ "Будкомплексінвест" просив позивача організувати надання охоронних послуг з 01.07.2011р. меншою кількістю постів.

Щодо акту від 30.06.2011р., підписаного з боку ТОВ "Стелс-1" старшим інспектором охорони Антал В.А., який, на думку відповідача, свідчить про зняття з зазначеного вище часу постів охорони з об'єкту, то судами попередніх інстанцій встановлено, що вказаний акт не був скріплений печаткою ТОВ "Стелс-1". При цьому, зі змісту наявної в матеріалах справи пояснювальної записки Антал В.А. від 06.09.2012р. вбачається, що останній даний акт не підписував.

Оскільки ТОВ "Будкомплексінвест" не надало доказів оплати охоронних послуг за липень та серпень 2011 року, тому суди дійшли висновку про обґрунтованість вимог та стягнення заборгованості в сумі 45354,24грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що у випадку затримки платежів, передбачених розділом 4 цього Договору, замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми затриманого платежу за кожен день прострочки.

Частиною 2 статті 343 ГК України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу положень статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пункт 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Умовами Договору сторони узгодили нарахування пені за кожен день прострочення. Оскільки пунктом 5.2 Договору сторони передбачили внесення замовником платежів за надані послуги щомісяця, то суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо встановлення моменту прострочення виконання зобов'язання окремо щодо кожного місяця та нараховували відповідно пеню за кожний місяць наданих послуг окремо та стягнули з відповідача 9 477,03грн. пені.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що сукупний індекс інфляції за визначений позивачем період становив 0,996, що виключає інфляційне збільшення суми боргу за цей час, а стягнуто 950,58грн. 3% річних.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплексінвест" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2013р. у справі №5011-23/10429-2012 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді Т. Данилова

М. Данилова