Ухвала

від 21.02.2013 по справі 5002-28/2272-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

21 лютого 2013 рокуСправа № 5002-28/2272-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікорської Н.І.,

суддів Котлярової О.Л.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

позивача, Попович Ігор Ярославович, на підставі довіреності за № б/н від 06.02.12, (Публічне акціонерне товариство "Кримм'ясо");

відповідача, не з'явився, (Державне підприємство "Ресурспостач");

третьої особи, не з'явився, (Державне агентство резерву України);

позивача, Павленко Віктор Іванович (повноваження перевірені ), на підставі наказу за № 2-к від 28.04.10, (Директор , Публічне акціонерне товариство "Кримм'ясо");

прокурор, Джавлах Сергій Миколайович, на підставі посвідчення за № 005801 від 25.09.12, (прокурор відділу прокуратури міста Севастополя);

розглянувши апеляційні скарги Державного агентства резерву України та заступника прокурора Автономної Республіки Крим

на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя С.О. Лукачов) від 06 серпня 2012 року у справі № 5002-28/2272-2012

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73,Сімферополь, 95017) (вул. Севастопольська, буд.29А, м. Сімферополь, 95015)

до Державного підприємства "Ресурспостач" (вул. Пестеля, буд.4,Київ,01135)

за участю - прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська,21, м. Сімферополь, 95015)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Державне агентство резерву України (вул. Пушкінська, 28,Київ,01601)

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2012 року у справі №5002-28/2272-2012 позов задоволено, визнано недійсним договір відповідального зберігання №76зб від 10.07.2008р., укладений між Відкритим акціонерним товариством "Кримм'ясо" (на час розгляду справи - Публічне акціонерне товариство "Кримм'ясо" код ЄДРПОУ 00450660) та Державним підприємством "Ресурспостач" (далі - ДП "Ресурспостач").

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Державне агентство резерву України та заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення від 06 серпня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.09.2012 та 16.10.2012р. апеляційні скарги Державного агентства резерву України та заступника прокурора Автономної Республіки Крим прийняті до провадження апеляційного господарського суду .

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Склад судової колегії неодноразово змінювався та строк розгляду спору з цих підстав продовжувався.

21.02.2013р. за розпорядженням в.о. секретаря судової палати, у зв'язку з відрядженням, суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Заплава Л.М. та у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Градової О.Г. її замінено на суддю Котлярову О.Л.

Відповідно до пункту 3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" заново розгляд справи починається в разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

20.12.2012р. та 21.02.2013р. від Публічного акціонерного товариства "Кримм'ясо" (далі - ПАТ "Кримм'ясо") надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи, яке обґрунтовано необхідністю надання оцінки правильності документального оформлення операцій з закладення матеріальних цінностей до державного резерву, відповідності відображення у бухгалтерському обліку цих фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актах з бухгалтерського обліку і звітності.

У призначеному на 21.02.2013р. судовому засіданні представник позивача підтримав раніше надане клопотання про призначення по справі судової експертизи та наполягав на його задоволенні. Прокурор щодо заявленого клопотання позивача заперечував.

Розглянувши клопотання позивача про призначення по справі судової експертизи судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство "Кримм'ясо" (далі - ВАТ "Кримм'ясо") звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до ДП "Ресурспостач" про визнання недійсним договору відповідального зберігання № 76зб від 10.07.2008 року, який укладений між ВАТ "Кримм'ясо" та ДП "Ресурспостач".

Позовні вимоги обґрунтовані статтями 203, 215 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що відповідач не мав необхідного об'єму цивільної дієздатності при укладанні спірного договору, оскільки договори відповідального зберігання цінностей матеріального резерву можуть укладатись безпосередньо між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем.

Також позивач посилався на ту обставину, що поставка для ВАТ "Кримм'ясо" 228,286 тон охолодженого м'яса свинини здійснювалась не з метою закладання цього м'яса до державного резерву, а з метою його звичайного зберігання та продажу, про що свідчать товарно-транспортні накладні Малого приватного підприємства «Торг-Маркет» для вантажоотримувача ВАТ «Кримм'ясо».

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06 серпня 2012 року у справі №5002-28/2272-2012 позов задоволено, визнано недійсним договір відповідального зберігання №76зб від 10.07.2008р., укладений між ВАТ "Кримм'ясо" та ДП "Ресурспостач".

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, Державне агентство резерву України та заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернулись до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять рішення від 06 серпня 2012 року скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, в апеляційних скаргах, Державне агентство резерву України та заступник прокурора Автономної Республіки Крим посилаються на те, що умови оспорюваного правочину виконувались сторонами, і про закладення м'яса до державного резерву свідчать підписані приймальні позивачем Акти Р-16, а тому є хибним висновок господарського суду першої інстанції, що приймальні Акти Р-16 не можуть вважатися доказами закладення матеріальних цінностей на зберігання до державного резерву, а є актами про поставку товарно-матеріальних цінностей.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кримм'ясо» (код ЄДРПОУ 00450660) (Зберігач) та ДП «Ресурспостач» (Замовник) укладений договір відповідального зберігання № 76зб.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, Замовник передає м'ясо (далі - Товар), а Зберігач зобов'язується прийняти і власними засобами та за плату зберігати товар, переданий йому Замовником відповідно до актів прийому-передачі, що додаються і повернути товар у схоронності Замовнику, у тій же кількості та якості та/або передати товар відповідно до письмового Розпорядження про відпуск Державного комітету України з державного матеріального резерву, встановленої форми.

Пункт 1.2. зазначеного договору передбачає, що зберігач приймає товар від Замовника за якістю і кількістю, відповідно до вимог, встановлених п. 1.1. Договору та відповідними інструкціями Держкомрезерву України. У разі відповідності товару встановленим вимогам. Зберігач оформлює (виписує) та надає Замовнику приймальний акт форми Р-16.

Згідно з п. 1.4. договору, Товар, що передається Замовником на зберігання, відповідно до умов Договору, не переходить у власність Зберігача, а є власністю Державного комітету України з державного матеріального резерву з дати видачі приймального акту форми Р-16.

На підставі зазначеного договору ВАТ «Кримм'ясо» та ДП «Ресурспостач» склали приймальні акти про прийняття до державного резерву м'яса свинини охолодженого 2 категорії у півтушках, що відповідає ГОСТ 7724-77:

№ 1 від 29.07.2008 року - на 18 932 кг, вартістю 397572,00 грн. (66 262,00 грн. - ПДВ);

№ 2 від 28.07.2008 року - на 19 023 кг, вартістю 399 483,00 грн (66 580,50 грн. - ПДВ);

№ 3 від 30.07.2008 року - на 38 455,1 кг, вартістю 796 020,57 грн. (132 670,10 грн. - ПДВ):

№ 4 від 30.07.2008 року - на 76 330,3 кг. вартістю 1 602 936.30 грн. (267 156,05 грн. - ПДВ);

№ 5 від 23.08.2008 року - на 18 941,6 кг, вартістю 411 0.32,72 грн. (68 505,46 грн. - ПДВ);

№ 6 від 27.08.2008 року - на 18 959,1 кг, вартістю 411 412,46 грн. (68 568,74 грн. - ПДВ);

№ 7 від 06.09.2008 року - на 18 865 кг, вартістю 409 370,50 грн. (68 228,42 грн. - ПДВ);

№ 8 від 09.09.2008 року - на 18 788 кг, вартістю 407 699,60 грн. (67949,93 грн. - ПДВ).

Позивач вважає, що при укладенні договору відповідального зберігання № 76зб від 10.07.2008 року, суттєво були порушені вимоги чинного законодавства, та є безумовні підстави для визнання його недійсним.

Так, ПАТ "Кримм'ясо" вважає, що в матеріалах справи відсутні докази правильності документального оформлення операцій із закладення матеріальних цінностей до державного резерву, відповідності відображення у бухгалтерському обліку цих фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актам з бухгалтерського обліку і звітності.

Таким чином, предметом доказування у даній справі є з'ясовування відповідності оспорюваного договору вимогам чинного на той час законодавства, наявність чи відсутність факту закладення м'яса до державного резерву та дійсного змісту правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей, а також доведення факту правильності документального оформлення операцій з закладення матеріальних цінностей до державного резерву.

Частиною 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від. 17.10.2012р. за № 11 «Про деякі питання практики застосування законодавства про державний матеріальний резерв» передбачено, що чинне законодавство, а саме абзац перший пункту 2 статті 11 Закону і пункт 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1129, передбачають можливість розміщення і зберігання запасів матеріальних цінностей державного матеріального резерву на промислових, транспортних сільськогосподарських, постачальницько-збутових та інших підприємствах, установах і в організаціях незалежно від форм власності на договірних умовах. Відповідні правовідносини підпадають під ознаки договору зберігання, правовий режим якого визначено главою 66 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Такий договір згідно з частиною першою статті 937 ЦК України укладається у письмовій формі.

Водночас законом не встановлено наслідків у вигляді недійсності договору відповідального зберігання матеріальних цінностей державного резерву через недодержання форми його укладення, а тому господарські суди повинні у кожному конкретному випадку з'ясовувати дійсний зміст правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей. Доказами такої наявності можуть бути, зокрема, документи, зазначені у пункті 10 названого Порядку, а саме акт про приймання матеріальних цінностей та належно оформлені бухгалтерські документи складського обліку .

Таким чином, з'ясування правильності документального оформлення операцій з закладення матеріальних цінностей до державного резерву, відповідності відображення у бухгалтерському обліку цих фінансово-господарських операцій вимогам чинних нормативних актам з бухгалтерського обліку і звітності дасть змогу суду з'ясовувати дійсний зміст правовідносин сторін на предмет наявності між ними договірних відносин щодо зберігання відповідних матеріальних цінностей.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року, встановлено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування.

Стаття 1 Закону України „Про судову експертизу" закріплює поняття судової експертизи, зокрема, це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Пунктом 1.2.3. Розділу 1 „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" передбачено, що основними видами (підвидами) експертизи є зокрема економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

Відповідно до пункту 1.1. Розділу 3 „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень" основними завданнями експертизи документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності є:

визначення документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, періоду і місця їх утворення;

визначення документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, у тому числі грошових, основних засобів, надання послуг;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку грошових коштів, цінних паперів;

визначення документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

установлення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку доходів та витрат за фінансово-господарськими операціями, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток;

визначення відповідності чинному законодавству відображення в податковому обліку податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Пунктом 6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року, встановлено, що за змістом статті 101 ГПК (1798-12) апеляційний господарський суд, яким приймаються додаткові докази і перевіряється законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, вправі призначити судову експертизу на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Одночасно, пунктом 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року, передбачено, що недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямоване на встановлення, що входять до предмету доказування у справі.

Як вже зазначалось, раніше представником позивача 20.12.2012р. заявлено клопотання про призначення судової експертизи. 21.02.2013р. повторно представником позивача заявлено клопотання про призначення у справі судової експертизи, разом з вказаним клопотанням також наданий перелік питань, які позивач вважає за необхідне поставити на вирішення експерту.

Дослідивши наданий представником позивача перелік та характер питань, судова колегія встановила, що вони спрямовані на встановлення обставин, що входять до предмету доказування у справі, а тому є доцільним призначення у даній справі судової економічної експертизи.

Додатково судова колегія звертає увагу на пункт 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року, яким передбачено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Так, як убачається зі змісту питань, які необхідно поставити на вирішення експерту, судова колегія зауважує, що для встановлення обставин, які входять до предмету доказування у справі, перевірці підлягають бухгалтерські записи в облікових регістрах ДП „Ресурспостач" та Державного комітету України з державного матеріального резерву України. Місцезнаходження вказаних підприємств є місто Київ, а тому судова колегія вважає за необхідне проведення експертизи доручити не за зоною обслуговування Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз (Автономна Республіка Крим), а Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зона обслуговування якого є м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області.

В силу частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Керуючись статтями 41,69, 86, 99, Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №5002-28/2272-2012 судову економічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:

а) Чи підтверджується даними бухгалтерського обліку всіх учасників правовідносин закладення до державного матеріального резерву в місці зберігання Відкритому акціонерному товариству «Кримм'ясо», м. Сімферополь, м'яса охолодженого 2-ої категорії у пів тушках на підставі договору відповідального зберігання № 76зб від 10.07.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кримм'ясо» та Державним підприємством «Ресурспостач»?

б) Чи підтверджуються документально бухгалтерські записи в облікових регістрах Державного підприємства «Ресурспостач» про господарські операції за договором відповідального зберігання № 76зб від 10.07.2008 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Кримм'ясо» та Державним підприємством «Ресурспостач»?

в) Чи підтверджуються документально бухгалтерські записи в облікових регістрах Державного підприємства «Ресурспостач» про господарські операції за договором № 44-юр від 07.04.2008 року, укладеного між Державним підприємством «Ресурспостач» та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, та усіма додатковими угодами до нього?

г) Чи підтверджуються документально бухгалтерські записи в облікових регістрах Державного комітету України з державного матеріального резерву про господарські операції за договором № 44-юр від 07.04.2008 року, укладеного між Державним підприємством «Ресурспостач» та Державним комітетом України з державного матеріального резерву, та усіма додатковими угодами до нього?

2. Проведення судової економічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз ( вул. Смоленська, 6,м. Київ, 03680).

3. Зобов'язати сторін передати експертній установі оригінали всіх первинних документів для дачі експертного висновку.

4. Попередити експерта про кримінальну відповідальність згідно зі статями 384, 385 Кримінального кодексу України за надання завідомо неправдивого висновку чи відмову від надання висновку без поважних причин.

5.Витрати з проведення експертизи до розгляду спору покласти на Публічне акціонерне товариство "Кримм'ясо" (вул. Київська, 73,Сімферополь, 95017) (вул. Севастопольська, буд.29А, м. Сімферополь, 95015).

6. Зобов'язати експерта надіслати на адресу сторін належним чином завірену копію експертного висновку.

7. Після проведення експертизи, матеріали справи разом з висновком підлягають поверненню до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя Н.І. Сікорська

Судді О.Л. Котлярова

Л.М. Заплава