Рішення

від 18.02.2013 по справі 5011-59/2262-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-59/2262-2012 18.02.13 За позовом Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі"

До 1. Е.І Дюпон де Немур енд Компані

2. Державної служби інтелектуальної власності України

Про визнання недійсним патенту України на винахід №19806

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Фурман В.В. - представник (дов. № 1 від 02.01.2013 р.)

від відповідача 1 Кудрицька Т.Ю. - представник (дов. № 3967 від 29.11.2012 р.)

Биканова А.В. - представник (дов. 3969 від 19.12.2012 р.)

від відповідача 2 Лучко І.Ю. - представник(дов. № 2-8/9286 від 16.11.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Іноземне підприємство "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Е.І Дюпон де Немур енд Компані та Державної служби інтелектуальної власності України в якому просить суд: 1. Визнати недійсним патент України № 19806 від 25 грудня 1997 року на винахід: назва винаходу - "Спосіб боротьби з небажаною рослинністю", власником якого є ЕЛ. Дюпон де Немур енд Компані (I.E. du Pont de Nemours and Company) від дати публікації відомостей про видачу патенту; 2. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання патенту України на винахід № 19806 недійсним та здійснити публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність" про визнання патенту на винахід -"Спосіб боротьби з небажаною рослинністю" № 19806 від 25 грудня 1997 року недійсним, власником якого є Е.І. Дюпон де Немур енд Компані (I.E. du Pont de Nemours and Company).

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що винахід за Патентом № 19803 є таким, що не відповідає умові патентоздатності "промислова придатність", та підлягає визнанню судом недійсним.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.02.2012 р. порушено провадження у справі №5011-59/2262-2012 та призначено справу до розгляду на 02.04.2012 р.

02.04.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 1 відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач 1 заперечує проти позову з підстав, викладених у відзиві, та клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності.

Також, 02.04.2012 р. судом отримано від представника відповідача 2 відзив на позовну заяву про визнання недійсним патенту України на винахід № 19806. Відповідно до даного відзиву відповідач 2 заперечує проти задоволення позовних вимог повністю з підстав, викладених у відзиві.

В судовому засіданні 02.04.2012 р. представником позивача заявлено усно клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з наданими 02.04.2012 р. відповідачами відзивами. Клопотання задоволено.

В судовому засіданні 02.04.2012 р. оголошено перерву до 20.04.2012 р.

19.04.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача клопотання про призначення по справі судової експертизи. Також, в даному клопотанні, представник позивача пропонує запитання яке слід поставити на вирішення судовому експерту.

20.04.2012 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача 2 клопотання, у якому представник відповідача 2 пропонує запитання, яке слід поставити на вирішення судовому експерту.

За результатами розгляду клопотань сторін про призначення у справі судової експертизи, судом призначена судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Петренку Сергію Анатолійовичу та Дорошенку Олександру Федоровичу, про що 20.04.2012 р. винесено відповідну ухвалу.

Ухвалою суду від 20.04.2012 р. зупинено провадження у справі №5011-59/2262-2012 до надання висновків судової експертизи, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Петренку Сергію Анатолійовичу та Дорошенку Олександру Федоровичу.

26.12.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України матеріали справи №5011-59/2262-2012 та Висновок №834 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності у господарській справі №5011-59/2262-2012 від 25.12.2012 р., складений судовими експертами Петренко С. А. та Дорошенко О. Ф.

Ухвалою суду від 26.12.2012 р. поновлено провадження у справі №5011-59/2262-2012 та призначено розгляд справи на 03.01.2013 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.01.2013 р. справу №5011-59/2262-2012 за позовом Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" до Е.І Дюпон де Немур енд Компані та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патенту України на винахід №19806 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.01.2013 р. справу №5011-59/2262-2012 прийнято до провадження суддею Гумегою О.В., розгляд справи призначено на 28.01.2013 р. о 09:40 год.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. справу № 5011-59/2262-2012 передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.01.2013 р. справу №5011-59/2262-2012 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 28.01.2013 р. о 09:40 год.

Представник позивача в судове засідання 28.01.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача 1 надав суду заяву про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката та пояснення з урахуванням висновку судової експертизи.

Суд, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання 28.01.2013 р. представника позивача, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.02.2013 р.

18.02.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на заяву про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката.

В судовому засіданні 18.02.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Е. І. Дюпон де Немур енд Компані» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (далі - відповідач-1) є власником патенту України на винахід № 19806 «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю». Патент України № 19806 на винахід є чинним з 25.12.1997 р. (дата офіційної публікації відомостей про видачу патенту).

Позивач , посилаючись, зокрема, на ст.ст. 7, 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-XII від 15.12.1993 р. (далі - Закон про винаходи) просить суд: 1) визнати недійсним патент України № 19806 від 25 грудня 1997 року на винахід «Спосіб боротьби з небажаною рослинністю», власником якого є відповідач-1, від дати публікації відомостей про видачу патенту, 2) зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (далі - відповідач-2) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості про визнання патенту України на винахід № 19806 недійсним та здійснити публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» про визнання вказаного патенту на винахід недійсним, власником якого є відповідач-1.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що винахід за патентом України № 19806 не відповідає такій умові патентоздатності як «промислова придатність». В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, зокрема, наступне: 1) у описі до патенту України на винахід № 19806 є відомості, що підтверджують можливість здійснення сполук тільки для групи сполук № 1 і відсутні відомості, що підтверджують можливість здійснення сполук для групи сполук № 2, та відомості, що підтверджують можливість здійснення сполук для групи сполук № 3, 2) відомості, які б підтвердили можливість одержання сполук групи № 1, сполук групи № 2 та сполук групи № 3 шляхом наведення загальної схеми способу одержання цих сполук, у описі до патенту України на винахід № 19806 відсутні.

Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує та зазначає наступне: 1) в описі винаходу за патентом України № 19806 містяться всі необхідні відомості, що підтверджують промислову придатність винаходу за вказаним патентом; 2) положення пункту 6.2.6.2. Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід і корисну модель та Інструкції щодо підготовки опису до патенту на винахід (корисну модель) до публікації (затверджені Наказом Держпатенту України № 132 від 17.11.1994 р., далі - Правила складання та подання заявки на видачу патенту на винахід), на який посилається позивач, стосується винаходу, об'єктом якого є речовина ; відтак, на думку відповідача-1, вказане положення не може бути застосоване до патенту України № 19806 на винахід, яким охороняється спосіб ; 3) опис винаходу, об'єктом якого є спосіб, не потребує обов'язкового зазначення загальної схеми способу одержання сполук, а також прикладів одержання деяких конкретних сполук; 4) опис винаходу за патентом України № 19806 містить усі необхідні відомості, що підтверджують можливість використання вказаного винаходу.

Відповідач-2 проти позовних вимог також заперечує посилаючись на те, що 1) на час подання та розгляду заявки № 95320094 діяло Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18.09.1992 р. № 479/92 (далі - «Тимчасове положення»), 2) розгляд заявки № 95320094 та видачу патенту України на винахід № 19806 здійснено відповідно до законодавства України, що діяло на той час, у зв'язку з чим твердження позивача про порушення вимог нормативних актів, зазначених у позовній заяві, є безпідставними, 3) твердження позивача про невідповідність винаходу за патентом України № 19806 умові патентоздатності «промислова придатність» не підтверджено жодними доказами та ґрунтується виключно на припущеннях позивача.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23.12.1993 р. № 3769-ХІІ авторське свідоцтво СРСР чи патент України на винахід може бути визнано недійсним у порядку, встановленому цим Законом, у разі невідповідності винаходу умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки; заявки на видачу патентів України на винаходи, діловодство за якими не завершено на 1 липня 1994 року, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому відповідність винаходів умовам патентоспроможності визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Матеріалами справи підтверджено, що заявка на винахід № 95320094 з датою подачі 03.08.1993 р. є перереєстрованою заявкою № 4356645/SU, яку було подано до патентного відомства колишнього СРСР 05.08.1988 р., а діловодство за заявкою № 95320094 станом на 1 липня 1994 року ще тривало.

Отже, враховуючи вказані вище положення п. 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 р. № 3769-ХІІ, умови патентоздатності винаходу за патентом України № 19806 визначаються відповідно до Тимчасового положення, а порядок розгляду заявки на вказаний винахід встановлюється Законом про винаходи, а також прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 Тимчасового положення винаходу надається правова охорона, якщо він новий, має винахідницький рівень і промислово придатний ; винахід визнається промислово придатним, якщо він може бути використаний у промисловості, сільському господарстві, охороні здоров'я та інших галузях народного господарства.

Відповідно до п. 15.2.5. Порядку розгляду заявки на винахід (корисну модель), затвердженого Наказом Держпатенту України від 29.11.1996 р. № 244 (далі - Порядок розгляду заявки на винахід) винахід є промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості, сільському господарстві, медицині чи іншій сфері діяльності. Для установлення можливості використання винаходу перевіряють, чи містять матеріали заявки посилання на призначення заявленого об'єкта винаходу. Перевіряють також, чи описані в первинних матеріалах заявки засоби і методи, за допомогою яких можливе здійснення винаходу у тому вигляді, який охарактеризований у незалежному пункті формули. Якщо такі відомості в матеріалах заявки відсутні, допускається, щоб засоби і методи, на які є посилання в заявці, були описані в джерелах інформації, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу. При цьому слід також пересвідчитись, що у разі здійснення винаходу реалізація вказаного заявником призначення дійсно можлива. Якщо на дату пріоритету винаходу дотримані всі зазначені у цьому розділі вимоги, охарактеризований у незалежному пункті формули винахід визнають як такий, що відповідає умові промислової придатності.

Відповідно до п. 6.2.6.4. Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на винахід відомості, які підтверджують можливість реалізації винаходу, що стосується способу, повинні включати посилання на послідовність дій (заходів, операцій) над матеріальними об'єктами, а також на умови проведення цих дій (конкретні режими, температуру, тиск тощо) і, якщо це необхідно, на пристрої, речовини і штами, які при цьому використовують. При використанні в способі нових речовин розкривають спосіб їх одержання.

Для встановлення обставини відповідності винаходу за патентом України № 19806 умові патентоздатності «промислова придатність», ухвалою суду від 20.04.2012 р. у справі № 5011-59/2262-2012 призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

У матеріалах справи міститься Висновок № 834 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 25.12.2012 р. (далі - Висновок судової експертизи).

Судом встановлено, що Висновок судової експертизи містить докладний опис проведеного дослідження та є обґрунтованим, чітким стосовно поставлених питань. Оцінивши висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не вбачає обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи.

Зважаючи на викладене, Висновок судової експертизи приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Відповідно до вказаного Висновку:

- в матеріалах заявки на винахід № 95320094 міститься опис винаходу «Способ борьбы с нежелательной растительностью» (див. т. 1 справи а.с. 83-100 та додаток до справи), в якому зазначено, що винахід відноситься до хімічних способів захисту рослин, а саме до способу боротьби з небажаною рослинністю на основі похідних піридинсульфонілсечовини. Винахід призначений для застосування в сільському господарстві для підвищення гербіцидної дії шляхом обробки рослин та ґрунту, на якому вони ростуть, похідними піридинсульфонілсечовини, що охарактеризовані відповідно до формули винаходу. Отже, матеріали заявки містять посилання на призначення заявленого об'єкту винаходу (стор. 6 Висновку судової експертизи);

- опис винаходу за заявкою № 95320094 містить приклади 1-17, в яких детально описано способи та методи отримання сполук, що охарактеризовані у незалежному пункті формули винаходу за патентом України № 19806. Ґрунтуючись на описаних у зазначених способах та методах принципах, послідовності дій, умовах проведення хімічних реакцій, якісних та кількісних характеристиках реагентів, для фахівця в галузі хімії можливо отримати сполуки 1-161, представлені у описі винаходу за заявкою № 95320094. Зазначення Тпл для кожної з сполук 1-161 є підтвердженням їх отримання та існування в об'єктивній формі. Таким чином, первинні матеріали заявки містять у достатньому обсязі інформацію щодо засобів і методів, за допомогою яких можливе здійснення винаходу відповідно до незалежного пункту його формули (стор. 6 -7 Висновку судової експертизи);

- первинні матеріали заявки містять у достатньому обсязі інформацію, яка підтверджує ефективність застосування способу боротьби з небажаною рослинністю за патентом України на винахід № 19806 шляхом обробки рослин та ґрунту, на якому вони ростуть, похідними піридинсульфонілсечовини, що охарактеризовані у формулі зазначеного винаходу, з їх концентрацією від 0, 001 кг/га до 0, 25 кг/га" (стор. 9 Висновку судової експертизи);

- винахід за патентом України № 19806 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» (стор. 9 Висновку судової експертизи).

З огляду на викладене, з урахуванням вказаних вище положень законодавства, встановлені у Висновку судової експертизи обставини підтверджують, що винахід за патентом України № 19806 є промислово придатним.

Судом також прийнято до уваги, що у матеріалах справи (т. 1) містяться подані відповідачем-2 письмові пояснення Державного підприємства «Український інститут промислової власності», відповідно до яких патент України на винахід № 19806 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність».

Належних доказів, які б заперечували вказані вище обставини, позивачем не надано.

У відповідності до положень ст. ст 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що матеріалами справи є доведеним факт того, що винахід за патентом України № 19806 відповідає умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки. Відтак, позовні вимоги Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» стосовно визнання недійсним патенту України на винахід № 19806 задоволенню не підлягають.

Позивач також звернувся до суду із вимогою про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання недійсним патенту України № 19806 до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

Як вбачається з викладеного вище, суд дійшов висновку, що патент України № 19806 є промислово придатним, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. За таких обставин вимоги позивача про зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України внести відомості про визнання недійсним патенту України на винахід № 19806 до Державного реєстру патентів України на винаходи та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність» задоволенню не підлягають.

Стосовно заяви відповідача-1 про стягнення з позивача 57 129,75 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката за надання правової допомоги щодо ведення справи № 5011-59/2262-2012 в господарському суді, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 10 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/609 (далі - Роз'яснення), витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

У заяві про відшкодування витрат, сплачених за послуги адвоката відповідач-1 зазначив, що він є іноземною юридичною особою із місцезнаходженням у США (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США), а відтак змушений був звернутися за правовою допомогою до адвоката українського адвокатського об'єднання з метою належного захисту власних прав та законних інтересів на території України.

Судом встановлено, що 16.12.2010 р. адвокатам Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема, Кудрицькій Т.Ю. відповідач-1 видав довіреність на представництво його інтересів у господарських судах України, зокрема і у даній справі. У зв'язку із закіченням строку дії довіреності від 16.12.2010 р., 29.11.2012 р. адвокатам Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», зокрема Кудрицькій Т.Ю., відповідач-1 видав нову довіреність. Вказана довіреність є дійсною до 31.12.2014 р.

Згідно з довідкою Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» від 02.07.2012 р. (вих. № 290) Кудрицька Т.Ю. є працівником Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери». Наявність у Кудрицької Т.Ю. права ведення адвокатської діяльності підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 4301 від 21.12.2010 р.

За надані відповідачу-1 юридичні послуги, що стосуються даної справи, Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» на ім'я відповідача-1 були виставлені рахунки №№ 14523 та 14633 на загальну суму 5 306 євро 61 цент (п'ять тисяч триста шість євро 61 цент). Вказані рахунки були оплачені відповідачем-1 у повному обсязі 26.07.2012 р. та 01.08.2012 р. (з датами надходження коштів на рахунок 27.07.2012 р. та 02.08.2012 р.), що підтверджується довідкою «Райффайзен Банк Аваль» від 27.12.2012 р. № 101/37/2291.

Зазначені обставини також підтверджуються Актом про надання послуг від 26.12.2012 р., підписаним відповідачем-1 та АО «ЮФ «Василь Кісіль і Партнери», відповідно до якого фірма надала належним чином, а клієнт (відповідач-1) прийняв та оплатив згідно з рахунками №№ 14523, 14633 послуги з представництва інтересів клієнта у судовій справі № 5011-59/2262-2012 за позовом Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі" до компанії "Е.І. Дюпон де Немур енд Компані", США та Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патенту України на винахід № 19806, що розглядається Господарським судом м. Києва, а саме: підготовка процесуальних документів, участь у судових засіданнях, розробка правової позиції клієнта та процесуальної стратегії ведення справи у суді, збирання доказів, зокрема, подання та отримання до /від органів державної влади і місцевого самоврядування будь-яких документів, запитів, листів, витягів у зв'язку з веденням даної судової справи.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевказане, а також тривалість розгляду та складність справи, викликані, зокрема, необхідністю спеціальних знань у галузі хімії, суд вважає, що клопотання відповідача-1 про стягнення з позивача 57 129,75 грн. витрат, сплачених відповідачем-1 за послуги адвоката, підлягає задоволенню.

Судом також встановлено, що разом з Висновком № 834 судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності від 25.12.2012 р., Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності Національної академії правових наук України було надіслано на адресу суду рахунок № 45 від 25.12.2012 р. для оплати витрат за проведення судової експертизи у даній справі.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (4900, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, офіс 416, ідентифікаційний код: 35543445) на користь компанії «Е.І. Дюпон де Немур енд Компані» (Е.І. du Pont de Nemours and Company) (1007, Маркет Стріт, Уілмінгтон, Делавер 19898, США, 1007 Market Street, Wilmington, Delaware 19898, U.S.A.) суму витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 57 129 (п'ятдесят сім тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 75 коп.

3. Стягнути з Іноземного підприємства «Брітіш Еко Сістем Текнолоджі» (4900, м. Дніпропетровськ, бул. Катеринославський, 2, офіс 416, ідентифікаційний код: 35543445) на користь Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України (03680, м. Київ, вул. Боженка, 11, код 25882308) суму, що підлягає сплаті за проведення судової експертизи у розмірі 10 002 (десять тисяч дві) грн. 00 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 25.02.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева