Постанова

від 20.02.2013 по справі б11/208-09/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2013 р. Справа№ Б11/208-09/8

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Доманської М.Л.

Ткаченка Б.О.

при секретарі Матвєєнко Т.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича

на ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2012р.

у справі № Б11/208-09/8 (суддя Скутельник П.Ф.)

за спільною заявою працівників приватного підприємства «САНТЕ»

про банкрутство приватного підприємства «САНТЕ»

за участю представників:

від апелянта: Бондаренко А.В. - дов. № б/н від 12.07.2012р.

від арбітражного керуючого: Северин С.Л. ліцензія Серія АВ № 600623 вид 16.01.2012р.

від ТОВ «Автомобільна компанія «Автотрейд-Сервіс» - Тищенко М.С. директор, наказ № 25/10/11-2 від 25.10.2011р.

від ПП «САНТЕ»: - Білоус В.К. - директор

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012р. у справі № Б11/208-09/8 задоволено клопотання керуючого санацією приватного підприємства "САНТЕ" -арбітражного керуючого Северина С.Л. про відкликання плану санації відмову від 25.06.12 р. (вх. № 10173 від 26.06.12 р.). Задоволено клопотання керуючого санацією приватного підприємства "САНТЕ" -арбітражного керуючого Северина С.Л. про розгляд та затвердження мирової угоди, звіту про оплату послуг, звіту про відшкодування витрат у справі № б/№ від 10.12.12 р. (вх. № 20206 від 11.12.12 р.) та затверджено звіти керуючого санацію приватного підприємства "САНТЕ" арбітражного керуючого Северина С.Л. про оплату послуг б/№ від 10.12.12 року, про витрати пов'язані з провадженням у справі № Б11/208-09/8. Затверджено мирову угоду по справі № Б11/208-09/8 про банкрутство приватного підприємства "САНТЕ". Припинено провадження у справі № Б11/208-09/8 за спільною заявою працівників приватного підприємства "САНТЕ" про банкрутство приватного підприємства "САНТЕ". Припинено мораторій та інші заходи по забезпеченню вимог кредиторів, введені ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2009р. та інше.

Не погодившись із цією ухвалою, Безвенюк Віктор Якович звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2012р. про припинення провадження у справі № Б11/208-09/8 про банкрутство ПП «САНТЕ» скасувати, а справу повернути до господарського суду Київської області для виконання вимог ч. 3 ст. 91 ГПК України щодо апеляційної скарги Безвенюка Віктора Яковича, поданої через канцелярію господарського суду Київської області 04.12.2012р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2012р. апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 20.02.2013р.

Через відділ документального забезпечення 20.03.2013р. директором ПП «САНТЕ» було подано заперечення на апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича в якому просить суд апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича на ухвалу господарського суду Київської області від 12.12.2012р.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники арбітражного керуючого, ТОВ «Автомобільна компанія «Автотрейд-Сервіс» та ПП «САНТЕ» в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, арбітражного керуючого, ТОВ «Автомобільна компанія «Автотрейд-Сервіс» та ПП «САНТЕ», дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.12.2012р. через відділ діловодства господарського суду Київської області від керуючого санацією Боржника Северина С.Л. надійшло клопотання б/№ від 10.12.12р. (вх. № 20206 від 11.12.12 р.) про затвердження мирової угоди.

Разом з поданим клопотанням про затвердження мирової угоди керуючим санацією Боржника були подані докази у справі, в тому числі: мирова угода від 10.12.12 р. з додатками, в тому числі "Зобов'язання приватного підприємства "Санте", - боржника у даній справі щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі ст. 31 Закону про банкрутство, крім вимог забезпечених заставою"; протокол № 8 засідання комітету кредиторів Боржника у даній справі від 10.12.12 року; витяг зі звіту про незалежну оцінку індивідуальних матеріальних активів від 17.09.12 року; протоколи засідань комітету кредиторів Боржника № 6 від 26.10.12 року, № 5 від 04.09.12 року, № 4 від 16 серпня 2012 року, № 3 від 23.07.12 року; загальні результати та результати проведення інвентаризації майна Боржника / матеріальних цінностей Боржника; втяг з реєстру прав власності на нерухоме майно № 36636002 від 10.12.12 року, висновок оцінювача про вартість корпоративного права від 10.12.12 року, та інші докази. Також від ПАТ "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", що входить до комітету кредиторів Боржника, надійшло клопотання № 22-04/12 від 12.12.12., в якому останній повідомляє суд про те, що не заперечує проти затвердження в судовому засіданні затвердженої комітетом кредиторів Боржника мирової угоди (протокол № 8 від 10.12.12 року) з подальшим припиненням провадження у справі про банкрутство Боржника; також у вказаному клопотанні, Кредитор повідомляє суд про те, що не заперечує проти переходу права власності на майнові активи Боржника (на активи Боржника, зокрема: обладнання та устаткування, транспортні засоби, виробничі запаси, МШП, голову продукцію, а також комплекс будівель та споруд, технологічні споруди та інженерні комунікації, який знаходиться за адресою: Вінницька обл., Бершадський район, с. Красносілка, вул. Заводська, буд. 12) за цією мировою угодою до ТОВ "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", а також зобов'язується виключити відповідні записи про обтяження даного мана із Державного реєстру заборон та іпотек з моменту підписання мирової угоди та її затвердження господарським судом Київської області; не заперечує проти відчуження 100% корпоративних прав Боржника третім особам.

Відповідно до ст. 35 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін. Не підлягає прощенню (списанню) за умовами мирової угоди заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, невикористаних та своєчасно не повернутих коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону про банкрутство, мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Відповідно до ст. 37 Закону про банкрутство, мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається. Мирова угода має містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім цього, мирова угода може містити умови про: виконання зобов'язань боржника третіми особами; обмін вимог кредиторів на активи боржника або його корпоративні права; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Відповідно до ст. 38 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. Протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.

Відповідно до п. 94 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство"№15 від 18 грудня 2009 року, за своєю суттю мирова угода фіксує умови врегулювання обов'язків неплатоспроможного боржника щодо погашення заборгованості його кредиторам будь-якими законними способами, наслідком чого має стати припинення провадження у справі про банкрутство. Інші особи, які беруть участь у провадженні в справі про банкрутство (інвестор, власник майна боржника), можуть бути учасниками мирової угоди, якщо вони беруть на себе обов'язок виконати частину зобов'язань боржника або іншим чином забезпечити виконання цих зобов'язань. Якщо мирова угода містить умови про виконання зобов'язань боржника третіми особами відповідно до припису абзацу п'ятого частини четвертої статті 37 Закону, то треті особи також мають стати учасниками мирової угоди.

Відповідно до ч. 2 п. 99 Постанови № 15 від 18.12. 09 р., для затвердження мирової угоди у провадженні у справі про банкрутство, за умовами якої має відбутись обмін вимог кредиторів на вже емітовані боржником акції чи інші корпоративні права, належні акціонерам чи іншим суб'єктам корпоративних прав у статутному капіталі боржника, господарський суд має перевірити наявність згоди на відчуження належних їм акцій чи часток, оскільки Законом не передбачено позбавлення акціонерів прав на акції чи учасників інших господарських товариств корпоративних прав поза їх волею. У випадках надання згоди акціонери та суб'єкти корпоративних прав у статутному капіталі товариства - боржника мають стати учасниками мирової угоди і підписати її.

Відповідно до п. 12.4. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, оскільки мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство (стаття 4 Закону) господарський суд, розглядаючи клопотання про затвердження мирової угоди, має перевірити: правомірність прийнятого комітетом кредиторів рішення, зокрема: чи було засідання комітету кредиторів правомочним, чи є повноваження у представників кредиторів брати участь у засіданнях комітету кредиторів та приймати рішення про укладення мирової угоди тощо; повноваження особи, яка є головою комітету кредиторів; дотримання порядку прийняття рішення про укладення мирової угоди, встановленого статтями 35 - 37 Закону; чи не суперечать умови мирової угоди законодавству; чи не порушує мирова угода права кредиторів або інших осіб.

Дослідивши поданий текст мирової угоди, протоколу комітету кредиторів Боржника № 8 від 10.12.12р. місцевим судом встановлено, що мирова угода затверджена комітетом кредиторів Боржника, що підтверджено долученим до матеріалів справи протоколом № 8 комітету кредиторів Боржника від 10.12.12. року; мирова угода підписана за місцем знаходження Боржника належними та уповноваженими особами, в тому числі підписана всіма члена комітету кредиторів Боржника, в тому числі від імені кредиторів - головою комітету кредиторів Боржника - уповноваженою особою товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автотрейд -Сервіс", Боржником в особі керуючого санацією Северином С.Л., Інвестором -громадянином Білоусом В.К., кредитором Боржника публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик", власником Боржника Петришиним І.В. Рішення про укладення та затвердження змісту мирової угоди прийнято одностайно 100% голосів членів комітету кредиторів Боржника.

Станом на дату судових засідань (12.12.12 р.) відповідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 15352696 від 12.12.12р., голова комітету кредиторів -товариство з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автотрейд-Сервіс", - останнє зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником якого є Тищенко М.С., який й є підписантом мирової угоди та протоколу № 8 від 10.12.12р. Відповідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців № 15352577 від 12.12.12. року, Боржник зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; засновником / єдиним учасником Боржника є Петришин Ігор Володимирович; уповноваженою особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені Боржника є Северин С.Л.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, відповідно до поданих доказів, на зборах комітету кредиторів Боржника 23 липня 2012 року, 16 серпня 2012 рок, 04 вересня 2012 року, 26 жовтня 2012 року, 10 грудня 2012 року, що закріплено у протоколах зборів комітету кредиторів №№ 3-6, 8, відповідно, керуючий санацією Северин С.Л. звітував перед комітетом кредиторів про вжиті ним заходи у даній справі про банкрутство, та подана ним інформація була взята до відома комітетом кредиторів; 16.08.12 року, 04.09.12, 10.12.12 року звіти арбітражного керуючого за відповідний період було затверджено комітетом кредиторів Боржника 100% голосів членів комітету кредиторів.

Керуючим санацією подано у наданих суду документах звіти арбітражного керуючого про оплату послуг та про відшкодування витрат арбітражного керуючого, з долученими доказами фактичних витрат понесених ним на провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.п. 14, 16 ст. 3-1 Закону про банкрутство, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Детально дослідивши подані керуючим санацією Боржника Северином С.Л. звіти та долучені до них докази, в тому числі звіти про оплату послуг б/№ від 10.12.12 року, звіт про витрати на провадження у справі про банкрутство б/№ від 10.12.12. року керуючого санацією, протоколи комітету кредиторів Боржника, якими попередньо було розглянуто та затверджено вказані звіти комітетом кредиторів Боржника одностайно стами % голосів членів комітету кредиторів Боржника, перевіривши долучені до них докази, суд дійшов висновку про те, що вказані звіти підлягають затвердженню судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про те, що збори комітету кредиторів Боржника, на яких прийнято рішення про затвердження мирової угоди скликані та відбулись правомірно, рішення про укладення мирової угоди прийнято правомірно всіма членами комітету кредиторів Боржника, а також власником Боржника, Інвестором та Боржником, жодних заперечень проти укладення мирової угоди від жодного учасника провадження не надійшло; згода власника Боржника на відчуження корпоративних прав у статутному капіталі Боржника, згода публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК", згода товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна компанія "Автотрейд -сервіс"на передачу майна, належного Боржнику на умовах мирової угоди, згода Інвестора на умови мирової угоди засвідчені вказаними особами безпосередньо шляхом підписання мирової угоди, протоколу комітету кредиторів Боржника № 8 від 10.12.12 р., а публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ХРЕЩАТИК"також і в зазначеному вище клопотанні № 22-04/12 від 12.12.12 року; умови поданої на розгляд суду мирової угоди відповідають вимогам Закону про банкрутство, іншим зазначеним нормативним положенням; мирова угода подана на розгляд суду у встановлений законодавством термін, визначений ч. 1 ст. 38 Закону про банкрутство та уповноваженою особою; зобов'язання щодо відшкодування витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 Закону про банкрутство, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою, від керуючого санацією надійшло у справі.

Відповідно до п. 6 ст. 38 Закону про банкрутство, затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо: затверджено мирову угоду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

30.11.2009р. ухвалою господарського суду Київської області було порушено провадження у цій справі та було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону про банкрутство.

Відповідно до п. 7 ст. 12 Закону про банкрутство, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про затвердження мирової угоди, у зв'язку з чим припинив провадження у справі.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що 04.12.2012р. ним було подано до господарського суду Київської області апеляційну скаргу на ухвалу попереднього судового засідання господарського суду Київської області від 20.03.2012р. та ця апеляційна скарга не була розглянута в суді апеляційної інстанції.

Але, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга Безвенюка Віктора Яковича на ухвалу господарського суду Київської області від 20.03.2012р. розглянута та постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2013р. у справі № Б11/208-09/8 апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 20.03.2012р. залишено без змін.

Крім того, в судовому засіданні апелянт відмовився надати конкретні пояснення та обґрунтування для скасування ухвали господарського суд Київської області від 12.12.2012р.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вище вказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги,належних доказів на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.12.2012р. у справі № Б11/208-09/8, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Безвенюка Віктора Яковича залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області у справі № Б11/208-09/8 від 12.12.2012р. залишити без змін.

2. Матеріали справи № Б11/208-09/8 повернути до господарського суду Київської області.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Доманська М.Л.

Ткаченко Б.О.

Дата підписання постанови 22.02.2013р.