Постанова

від 05.02.2013 по справі 2а-15748/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2013 року 14:06 № 2а-15748/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії:

головуючого судді Шулежка В.П., судді Іщука І.О., судді Погрібніченка І.М.,

при секретарі Воронюк М.М.,

за участю сторін:

представника позивача - Кучева С.О.,

представника відповідача 1 - Сперкач С.В.,

представника відповідача 2, 3 - Овсяннікова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання недійсними та скасування рішень, визнання недійсними та скасування повністю податкових повідомлень-рішень № 0006392208 та № 0006402208 від 12.07.2012р., -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» (далі - ТОВ «Іноваційні банківські системи», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, відповідач 1), Державної податкової служби у м. Києві (далі - ДПС у м. Києві, відповідач 2), Державної податкової служби України (далі - ДПС України, відповідач 3) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006392208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на загальну суму 2 143 259,00 грн. та № 0006402208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств на загальну суму 2 676 231,00 грн., визнання недійсними та скасування рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 та рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 16.10.2012 р. № 3650/0161-12/10/2115.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки на момент ведення бухгалтерського обліку за перевіряємий період підприємством сформовано податковий кредит і валові витрати у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів. На думку позивача, прийняття постанови про порушення кримінальної справи органами досудового слідства не є підставою для донарахування податкових зобов'язань ТОВ «Іноваційні банківські системи».

Крім того, позивач не погоджується з рішеннями, прийнятими ДПС у м. Києві, ДПС України, вважає, що вони прийняті з порушенням положень податкового законодавства, які регулюють спірні правовідносини, а тому просить визнати їх недійсними та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову обґрунтовано заперечував, подав до суду письмові заперечення з відповідними доказами до нього та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідачів 2 та 3 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, обґрунтовуючи свою позицію тим, що вимоги позивача є безпідставними, оскільки відповідачі діяли в межах наданих повноважень й у відповідності до вимог чинного законодавства України та зазначив, що ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС правомірно винесено податкові повідомлення-рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Іноваційні банківські системи» зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією у м. Києві 08.10.2008 р. за номером запису в ЄДРПОУ 1 070 102 0000 034754, ідентифікаційний код 36184511.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з 09.10.2008 р. за № 50458 та є платником податку на додану вартість.

ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС у зв'язку з надходженням постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюка М.О. від 01.03.2012 р., на підставі направлення від 08.06.2012 р. №701/22-8 та наказу №645 від 08.06.2012 р., пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11, п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Інноваційні банківські системи» з питань дотримання вимог податкового законодавства та своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при господарських відносинах з ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394) за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

За результатами перевірки складено акт № 426/22-8/36/84511 від 21.06.2012 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Іноваційні банківські системи» (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено та у висновках акту перевірки зафіксовано порушення позивачем:

п.п. 5.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 140 985,00 грн., в т.ч. по періодах: за 2009 рік на загальну суму 2 140 985,00 грн.;

п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 714 607,00 грн., у тому числі по періодах: за листопад 2009 року на загальну суму ПДВ - 316 667,00 грн.; за грудень 2009 року на загальну суму ПДВ - 1 397 940,00 грн.

На підставі висновків, відображених у акті перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення рішення: № 0006402208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток підприємств на суму 2 676 231,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 2 140 985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 535 246,00 грн. та № 0006392208 від 12.07.2012 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на суму 2 143 259,00 грн., в тому числі, за основним платежем на суму 1 714 607,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 428 652,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до Державної податкової служби у м. Києві із первинною скаргою про перегляд таких повідомлень-рішень.

Рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 02.08.2012 р. № 4712/10/12-114 продовжено строк розгляду первинної скарги до 23 вересня 2012 року.

За наслідками розгляду первинної скарги позивача, рішенням Державної податкової служби у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги податкові повідомлення рішення № 0006402208 та № 0006392208 від 12.07.2012 р. залишені без змін, а первинну скаргу ТОВ «Іноваційні банківські системи» - без задоволення.

Не погоджуючись із рішенням ДПС у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114, позивач подав до Державної податкової служби України повторну скаргу про оскарження податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС та рішення ДПС у м. Києві.

ДПС України рішенням від 16.10.2012 р. № 3650/0161-12/10/2115 про результати розгляду скарги залишила податкові повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС № 0006402208 та № 0006392208 від 12.07.2012 р. та рішення ДПС у м. Києві від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач не погоджується з рішеннями, прийнятими податковими органами, вважає, що вони прийняті з порушенням положень податкового законодавства та підлягають скасуванню в судовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1, підпунктом 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України , органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З наявних доказів у справі вбачається, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надіслано листом №71-00226/19 від 01.03.2012 р. матеріали кримінальної справи №71-00226. Проведеним слідством в справі встановлено, що невстановленими особами за співучасті з громадянином ОСОБА_5 протягом 2007-2010 р.р. з метою прикриття незаконної діяльності організували створення та перереєстрацію на підставних осіб ряд суб'єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності, зокрема, ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394).

Відповідно до отриманих у ході розслідування даних встановлено, що службові особи ТОВ «Іноваційні банківські системи» для незаконної мінімізації своїх податкових зобов'язань в період листопада-грудня 2009 року користувались реквізитами фіктивного суб'єкта господарювання, а саме ТОВ «Компанія Наутілус». Операції проведені ТОВ «Іноваційні банківські системи» з ТОВ «Компанія Наутілус», за рахунок яких сформовано податковий кредит та валові витрати, на підставі документів про отримання продукції від ТОВ «Компанія Наутілус», яка, як встановлено слідством, фактично не поставлялась.

Слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О. листом №6045/0/26-1/90 від 18.08.2011 p. на підставі ст.ст. 66, 68 КПК України запропоновано ТОВ «Інноваційні банківські системи» надати завірені копії документів, що підтверджують проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394), а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, рахунки-фактури, платіжні документи, товаротранспортні накладні, документи які засвідчують якість та походження товару та ін. за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р.

ТОВ «Іноваційні банківські системи» листом від 26.08.2011 р. №1/26-08 повідомлено слідчого про неможливість надання зазначених документів в зв'язку з їх втратою 22.08.2011 р. та додано лист Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві №54/Ж38779 від 25.08.2011 р. та постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.08.2011 р.

Відповідно до зазначеної постанови від 25.08.2011 р., старшим дільничним інспектором Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Коробовим І.В. на підставі п. 2 ст. 6 КПК України відмовлено в порушенні кримінальної справи за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст. 357 КК України.

В подальшому, слідчий СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюк М.О. листом №51-3151 від 30.08.2011 р., адресованим керівнику ТОВ «Іноваційні банківські системи» ОСОБА_7, зобов'язано в термін до 01.10.2011 року відновити первинні документи по взаємовідносинах ТОВ «Іноваційні банківські системи» з ТОВ «Компанія Наутілус».

У відповідь на зазначений лист, ТОВ «Іноваційні банківські системи» повідомило, що надати документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Наутілус» у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. не можливо, оскільки документи були втрачені, що підтверджується постановою старшого дільничого інспектора Печерського РУ ГУ МВС України у м. Києві від 25.08.2011 р.

На підставі вищезазначених обставин, слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О. винесено постанову про призначення позапланової документальної перевірки від 01.03.2012 р. та направлено листом від 01.03.2012 р. начальнику ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС для виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення документальної позапланової перевірки посадовою особою ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС запропоновано позивачу надати всі первинні документи щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Наутілус» за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Проте позивачем первинних документів надано не було, лише листом від 11.06.2012 р. надано оборотно-сальдову відомість по рахунку, журнали-ордери, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за листопад - грудень 2009 року та копії банківських виписок за період з листопада 2009 року по січень 2010 року.

Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.5 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ТОВ «Іноваційні банківські системи» до перевірки жодних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не надано, крім документів, зазначених в листі підприємства від 11.06.2012 р., а також не було проведено дій щодо відновлення первинних документів бухгалтерського та податкового обліку з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Компанія Наутілус», які були втрачені гр. ОСОБА_8 22.08.2011р. Крім того, про втрату первинних документів позивачем у встановлений законодавством строк податковий орган повідомлено не було.

Пунктом 44.6 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. ТОВ «Іноваційні банківські системи» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Компанія Наутілус».

Податковим органом встановлено, що ТОВ «Іноваційні банківські системи» у зв'язку з придбанням ТМЦ (банківського обладнання та запчастин) у ТОВ «Компанія Наутілус» включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 1 714 606,22 грн. та до складу валових витрат включено суму у розмірі 8 573 031,16 грн.

На підтвердження законності включення до податкового кредиту сум з податку на додану вартість та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія Наутілус» позивач надав копії відомостей придбання товару від ТОВ «Компанія Наутілус» за листопад-грудень 2009 року, реєстри отриманих та виданих податкових накладних за листопад-грудень 2009 року, інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивачем не надано.

Згідно з даними бази ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС АІС «Податки» керівником та засновником ТОВ «Компанія Наутілус» в одній особі, в перевіряємому періоді, був ОСОБА_9, якого призначено на посаду наказом №1 від 02.04.2009 р.

Відповідно до протоколу допиту свідка від 08.09.2011 р., проведений слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Романюком М.О., допитаний ОСОБА_9 пояснив, що весною 2009 року невідомий чоловік, який представився ОСОБА_10, запропонував йому зареєструвати на його ім'я підприємство та підписати ряд документів за відповідну винагороду, на що ОСОБА_9 погодився. З документів, які надавались йому для підписання, ОСОБА_9 являвся директором та засновником ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394) та ТОВ «БК СМУ-2» (код ЄДРПОУ 34808735). Свідок також пояснив, що ним був відкритий рахунок у банку для перерахування коштів, суть та зміст підписаних ним документів йому не відомі, оскільки він не мав наміру здійснювати господарську діяльність, а виконував вищезазначені дії лише за грошову винагороду.

Окрім того, проведеним аналізом документів, які містяться в матеріалах кримінальної справи №71-00226, направлених на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києві ДПС листом №71-00226/19 від 01.03.2012 року, встановлено, що на рахунок ТОВ «Компанія Наутілус» перераховувались грошові кошти з розрахункового рахунку ТОВ «Іноваційні банківські системи» з призначенням платежу «Сплата за банківське обладнання та запчастини згідно договору № КН11/2-3 від 02.11.2009 р.», які в подальшому перераховувались на розрахунковий рахунок фізичної особи ОСОБА_11 (і.н. НОМЕР_3) НОМЕР_4 відкритому в ПАТ «Мегабанк» у м. Харкові, МФО 351629 з призначенням платежу «погашення векселя з іменним індосаментом» та які в подальшому знімались готівкою з банку у відповідності до заяв на зняття готівки.

Однак слід зазначити, що згідно протоколу допиту свідка від 10.01.2011 р., ОСОБА_11 пояснив, що ТОВ «Компанія Наутілус» (код ЄДРПОУ 36469394) йому не знайоме, назву чує вперше від працівників податкової міліції, з службовими особами вказаного підприємства не знайомий, грошових коштів від останнього не отримував, векселі до оплати не пред'являв.

У висновках акту перевірки також зазначено, що ТОВ «Компанія Наутілус» перебуває на податковому обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 06.04.2009 р.

Згідно з даними бази АІС «Податки» свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Компанія Наутілус» видане ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 21.10.2009 р. та анульовано 25.03.2011 р. у зв'язку з наданням декларацій про відсутність поставок.

Відповідно до р.01 податкового розрахунку комунального податку, поданого до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за 2009 рік, кількісний склад працівників ТОВ «Компанія Наутілус» за базовий податковий (звітний) період відсутній.

В ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Декларація з податку на прибуток за 2009 рік ТОВ «Компанія Наутілус» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва не подавалась.

Таким чином, на підставі показників поданих до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва декларацій з податку на прибуток та в зв'язку з відсутністю додатку К1 до декларацій з податку на прибуток зроблено висновок про відсутність основних засобів на ТОВ «Компанія Наутілус».

Вищевикладене свідчить про відсутність у ТОВ «Компанія Наутілус» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по поставці товарів (робіт, послуг), трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

До того ж, у матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б могли свідчити про реальність господарських операцій, здійснених у зв'язку з виконанням умов договору № КН11/2-3 від 02.11.2009 р., укладеного між позивачем та ТОВ «Компанія Наутілус».

Отже, суд погоджується з висновком відповідача, що господарські операції по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Компанія Наутілус» не мали реального характеру, встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. Відсутність отримання товарів та послуг свідчить про укладення договору між ТОВ «Іноваційні банківські системи» з ТОВ «Компанія Наутілус» без мети настання реальних наслідків.

З аналізу викладених положень та обставин, суд приходить до висновку про відсутність фактичного здійснення позивачем господарської діяльності, що, у свою чергу, підтверджує правильність висновків відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток та податку на додану вартість.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (чинного в період проведення перевірки), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного в період проведення перевірки), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість» (чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обіг - сума будь-яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного в період проведення перевірки), не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд звертає увагу на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Також, первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому випадку, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 198.6 статті 198, Податкового кодексу України, у платника податків не виникає права відносити до складу податкового кредиту та валових витрат, витрати без належних на те документів, обов'язковість заповнення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже, витрати, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податку на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З аналізу викладених положень вбачається, що платник податків має право формувати валові витрати та податковий кредит тільки на підставі тих документів, які виписано у разі фактичного здійснення господарської операції.

Однак, як уже зазначалось вище, господарські операції між позивачем та ТОВ «Компанія Наутілус» фактично не здійснювались, первинні документи фінансово-господарської діяльності позивача з ТОВ «Компанія Наутілус» не відновлено та не надано до проведення перевірки та для дослідження суду.

Таким чином, податковим органом доведено, що зміст укладених угод не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 714 607,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі - 428 652,00 грн., та з податку на прибуток підприємств у розмірі за основним платежем - 2 140 985,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 535 246,00 грн. здійснено відповідачем правомірно та свідчить про те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо визнання недійсними та скасування рішень про результати розгляду скарги відповідачів 2 і 3 суд зазначає наступне.

Стаття 56 Податкового кодексу України регламентує способи захисту прав платників податків шляхом адміністративного чи судового оскарження, визначає процедури та процес адміністративного оскарження. Тобто будь які рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному (досудовому) чи судовому порядку.

У разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі його повноважень, встановленої цим Кодексом або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга платника податків щодо оскарження рішень податкових органів подається лише до вищого рівня органів податкової служби.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування суми податкового зобов'язання чи будь-якого іншого рішення, прийнятого контролюючим органом, є правомірним, покладається на контролюючий орган (пункт 56.4. статті 56 Податкового кодексу України).

За загальними правилами, обов'язок доказування розподіляється наступним чином: позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує вимоги, тобто підставу скарги; посадова особа, на дії (бездіяльність) якої скаржаться, повинна довести обставини, якими вона заперечує проти скарги.

Під обов'язком доказування слід розуміти передбачену законом міру необхідної поведінки відповідних осіб щодо висунення версій зі збирання, перевірки та оцінки доказів та їх джерел, а також з обґрунтування висновків у справі.

Отже, для встановлення істини по справі контролюючому органу, який прийняв таке рішення, необхідно зібрати доказову базу, що доводить правомірність прийнятого такого рішення, й надати ці докази уповноваженому органу.

Тобто контролюючий орган, який прийняв таке рішення, в процесі адміністративного оскарження доводить правомірність такого рішення.

Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 56.10. статті 56 Податкового кодексу України).

Таким чином, на думку суду, Державна податкова служба у м. Києві при розгляді скарги позивача про перегляд податкових повідомлень-рішень ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, перевіривши всі обставини та оцінивши подані докази, прийняла правомірне рішення від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 про результати розгляду первинної скарги в межах наданих повноважень..

Якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.

Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової служби України.

Державна податкова служба України, в свою чергу, розглянувши оскаржувані податкові повідомлення-рішення, матеріали перевірки, рішення ДПС у м. Києві за результатами розгляду первинної скарги, прийняла вмотивоване рішення від 16.10.2012 р. № 3650/0161-12/10/2115 про залишення без змін податкові повідомлення-рішення № 0006392208 та № 0006402208 від 12.07.2012 р. та рішення від 21.09.2012 р. № 5933/10/12-114 за результатами розгляду первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Оскільки, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС доведена правомірність визначення суми грошового зобов'язання платнику податків, надано до суду достатньо доказів на їх підтвердження та прийнято обґрунтовані повідомлення-рішення, суд вважає, що рішення контролюючих органів податкової служби винесені правомірно та в межах наданих чинними законодавством повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що позов в частині вимог про скасування рішень про результати розгляду скарги не підлягає задоволенню.

Щодо тверджень позивача про відсутність підстав проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Іноваційні банківські системи», суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 78 Податкового кодексу України визначено ряд обставин, за наявності яких передбачається проведення такої перевірки.

Як уже встановлено судом, до податкового органу слідчим СВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслано постанову про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Іноваційні банківські системи» від 01.03.2012 р. для виконання. Відтак, на підставі п.78.4 статті 78 Податкового кодексу України відповідачем 1 й прийнято відповідне рішення в межах наданих йому повноважень чинним законодавством України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході судового розгляду справи представник позивача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Натомість, органами державної податкової служби доведено законність та обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень № 0006392208 та № 0006402208 від 12.07.2012 р. та правомірність рішень від 21.09.2012 р. та від 16.10.2012 р. про результати розгляду скарги.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог ТОВ «Іноваційні банківські системи» та відсутність підстав для їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Іноваційні банківські системи» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено та підписано 12.02.2013 р.

Головуючий суддя В.П. Шулежко

Суддя І.О. Іщук

Суддя І.М. Погрібніченко