Постанова

від 25.02.2013 по справі 22/308

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. Справа№ 22/308

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Остапенка О.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду міста Києва

від 28.10.2011 року

у справі № 22/308 (суддя - Самсін Р.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Клим», м.Київ,

третя особа ОСОБА_2, м. Київ,

про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 05.07.2007р.,

за участю представників:

від позивача: Кебкал В.Г. - предст. (дов. №150 від 07.04.2010 року);

від відповідача: ОСОБА_2 - директор;

від третьої особи: ОСОБА_2 - паспорт НОМЕР_1, виданий 17.02.1998 р;

ОСОБА_5 - предст. (дов. №1126 від 21.03.2012 року);

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (надалі - ПАТ «Кредитпромбанк») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Клим» (надалі - ТОВ «Клим») про звернення стягнення на нерухоме майно - нежиле приміщення №13 (літ. А), площею 90,20 кв. м., розташоване за адресою: АДРЕСА_2, яке є предметом іпотеки за іпотечним договором №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р. для задоволення вимог за кредитним договором №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р.

Під час розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог, просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за вищевказаним кредитним договором в сумі 1 728 814,02 грн. (т.1 а.с.102-105).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.09.2011 року у справі №22/308 до участі в ній залучено третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 (т.1 а.с.1-2).

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі №22/308 позов задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р., а саме на нежиле приміщення №13 (літ. А), площею 90,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «Клим» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.01.2005 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, реєстровий № у.6, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.01.2005 року за №444602, а Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна - 29.03.2005р., за реєстровим номером 1750 п, - для задоволення вимог ПАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором № 49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. у розмірі 1 728 814,01 грн. (що є еквівалентом суми боргу 148 692,25 доларів США за курсом НБУ станом на 05.10.2011р., з яких: 99 562,20 доларів США (793 779,56 грн.) строкова заборгованість по кредиту; 11 271,24 доларів США (89 862,22 грн.) прострочена заборгованість за кредитом; 1 256,11 доларів США (10 014,59 грн.) строкова заборгованість за відсотками по кредиту; 29 268,83 доларів США (233 351,60 грн.) прострочена заборгованість за відсотками; 1 481,08 доларів США (11 808,21 грн.) пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 5 852,79 доларів США (46 662,54 грн.) пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту). За іпотечним договором №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р. встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, яка буде проведена під час здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню рішення суду, в ході виконавчого провадження.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій порушила питання про скасування рішення та припинення провадження у справі у зв'язку з порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 року справу прийнято до апеляційного провадження та призначено в судове засідання на 28.01.2013 року.

В судових засіданнях 28.01.2013 року та 11.02.2013 року в порядку ст.77 ГПК України оголошувались перерви до 11.02.2013 року та 25.02.2013 року відповідно.

В судовому засіданні 25.02.2013 року представники скаржника та відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення суду скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.

25.02.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 05.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (в тексті договору - банк) та громадянкою ОСОБА_2 (в тексті договору - позичальник) було укладено кредитний договір №49.32/61/07-Zn (надалі - договір №49.32/61/07-Zn), за умовами якого банк зобов'язався відкрити позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на споживчі цілі у розмірі 133 000,00 доларів США строком по 04.07.2020 року включно (т.1 а.с.17-19).

Відповідно до п.1.5 договору №49.32/61/07-Zn виконання зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою нежитлового приміщення №13 (літ. А), загальною площею 90,20 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2, згідно з іпотечним договором. Позичальник також відповідає перед банком за зобов'язаннями, що випливають з цього договору всіма коштами, майном, майновими правами, що йому належать на праві власності та на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Згідно п.3.1 кредитного договору №49.32/61/07-Zn позичальник зобов'язаний, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, забезпечити погашення отриманого кредиту шляхом внесення готівкою або шляхом безготівкового перерахування зі свого поточного/карткового рахунку грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок, передбачений цим договором, у період з 1 по 10 (включно) кожного календарного місяця, таким чином, щоб станом на 11-те число календарного місяця, заборгованість не перевищувала встановлених договором розмірів.

Відповідно п.3.2 договору №49.32/61/07-Zn позичальник зобов'язаний забезпечити повернення одержаної суми кредиту згідно з умовами цього договору не пізніше 04.07.2020р. на рахунок, передбачений цим договором, шляхом внесення готівкою та/або безготівкового перерахування.

Пунктом 3.3 договору №49.32/61/07-Zn позичальник зобов'язаний сплачувати банку нараховані проценти за користування кредитом до 10-го числа кожного календарного місяця включно, а також 04.07.2020р. або в день повного дострокового погашення кредиту шляхом внесення готівки у касу банку або безготівкового перерахування зі свого поточного рахунку. Датою сплати заборгованості за процентами є день зарахування коштів на рахунок, передбачений цим договором.

На виконання договору третій особі був виданий кредит на загальну суму 133000,00 доларів США та 255000,00грн., що підтверджується заявами про видачу готівки №728_27 від 05.07.2007р. та №727_25 від 08.08.2008р. (т.1 а.с.15-16).

Договір набуває чинності з моменту надання позичальнику кредитних коштів відповідно до умов цього договору та діє до повного погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами за користування ним, а при наявності простроченої заборгованості і пені за несвоєчасне погашення кредиту та сплату процентів, а також штрафів, передбачених цим договором (п.7.6 договору №49.32/61/07-Zn).

До договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. сторонами були укладені додаткова угода та додаткові договори:

- додаткова угода №1 від 08.02.2008 р., якою п.1.1 договору викладено у новій редакції щодо зобов'язань банка відкрити позичальнику невідновлювальну мультивалютну траншову кредитну лінію з можливістю надання кредитів (траншів) у доларах США та в національній валюті на споживчі цілі у розмірі 211738,80 доларів США строком по 04.07.2020 року включно.

Згідно п.2 додаткової угоди позичальнику надано черговий кредитний (транш) у розмірі 419 164,00 грн. на споживчі ціни.

Договором від 31.07.2008 року сторони внесли зміни до зазначеної додаткової угоди №1 від 08.02.2008 р. (т.1 а.с.25-26, 28);

- додаткові договори №3 від 12.10.2009 р., №3.1 від 12.10.2009р., за умовами яких встановлена процедура та умови повернення позичальником отриманого кредиту, нарахування та сплати процентів за отриманим кредитом, сплати комісій, а також взаємні права та обов'язки сторін, що виникнуть при обслуговуванні кредиту (т.1 а.с.30-33, 35-39);

- додатковий договір №4 від 15.10.2009 року, за умовами якого пункт 1.1 кредитного договору викладено в іншій редакції, передбачено, що банк зобов'язався надати позичальнику кредити: у сумі 110833,44 доларів США, з кінцевим терміном повернення 04.07.2010 року згідно кредитного договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007 р.; у сумі 365713,58грн., з кінцевим терміном повернення 04.07.2020 року згідно додаткової угоди №1 від 08.02.2008 року до кредитного договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007 р. (т.1 а.с.41);

- додаткові договори №5 від 15.10.2009 р., №5.1 від 15.10.2009р., за умовами яких встановлена процедура та умови повернення позичальником отриманого кредиту, нарахування та сплати процентів за отриманим кредитом, сплати комісій, а також взаємні права та обов'язки сторін, що виникнуть при обслуговуванні кредиту (т.1 а.с.42-45, 46-49);

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та третьою особою у справі існують зобов'язання, які мають ознаки кредитного договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, укладення ПАТ «Кредитпромбанк» та гр. ОСОБА_2 договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. було спрямоване на отримання останньою кредиту та обов'язку у встановлений строк повернути кредит і проценти за його користування.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором, 05.07.2007 року між відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» (в тексті договору - іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Клим» (в тексті договору - іпотекодавець) укладено іпотечний договір №49.8/61/1281/07 (надалі - договір №49.8/61/1281/07), за умовами якого іпотекодавець зобов'язався бути майновим поручителем за зобов'язаннями ОСОБА_2 (в тексті договору - боржник) згідно кредитного договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. (т.1 а.с.21-22).

Предметом іпотеки за договором №49.8/61/1281/07 є нежиле приміщення №13 (літ. А), площею 90,20 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, що належить ТОВ «Клим» на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.01.2005 року ОСОБА_6, приватним нотаріусом Київського нотаріального округу, реєстровий № у.6, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів 12.01.2005 року за №444602 та Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29.03.2005р. - за реєстровим номером 1750 п.

Відповідно до п.1.3 договору №49.8/61/1281/07 у разі порушення боржником зобов'язань, передбачених кредитним договором, або порушення іпотекодавцем умов цього договору, іпотекодержатель вправі звернути стягнення на майно з метою задоволення вимог, що підлягають задоволенню у відповідності до положень розділу 4 цього договору.

Згідно п.1.4 договору №49.8/61/1281/07 заставна вартість майна за згодою сторін складає 204 653,00 долара США, що за офіційним курсом Національного банку України станом на 05.07.2007 року складає 1 033 497,65 грн.

Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання боржником зобов'язань перед іпотекодержателем за кредитним договором (п. 2.1 договору №49.8/61/1281/07).

До договору №49.8/61/1281/07 сторонами була укладена додаткова угода та додаткові договори, у тому числі:

- додаткова угода №1 від 08.02.2008 р., за умовами якої внесено зміни до п.1.1, 1.4 договору, якою передбачено, що на підставі кредитного договору іпотекодержатель відкриває іпотекодавцю невідновлювальну мультивалютну траншову кредитну лінію в сумі 211 738,80 доларів США (п.1.1 договору №49.8/61/1281/07). При цьому, заставна вартість майна за згодою сторін складає 1 366 599,00 грн. (п.1.4 договору №49.8/61/1281/07) (т.1 а.с.24);

- договір від 31.07.2008р. про внесення змін до договору №49.8/61/1281/07, за умовами якого процентна ставка за користування кредитними коштами невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії на споживчі цілі у розмірі 419 164,00 грн. строком по 14.10.2022р. включно дорівнює 19 % річних (т.1 а.с.29);

- договір №3 від 15.10.2009р. про внесення змін до договору №49.8/61/1281/07, за умовами якого п.1.1 договору викладено в наступній редакції: «На підставі кредитного договору іпотекодержатель відкриває іпотекодавцю невідновлювальну мультивалютну траншову кредитну лінію з лімітом, що складає 110 833,44 доларів США та 365 713,58 грн.» (т.1 а.с.40).

Згідно статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Дана стаття кореспондується зі статтею 575 Цивільного кодексу України.

Таким чином, укладення ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Клим» договору №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р. було спрямоване на забезпечення останнім виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. та обов'язку, у випадку наявності підстав для звернення стягнення на майно, передати іпотекодержателю відповідні документи на майно.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 629 Цивільного кодексу України).

Положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що через неналежне виконання ОСОБА_2 п.п. 3.1, 3.2, 3.3 кредитного договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. у ПАТ «Кредитпромбанк» на підставі договору №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р. виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки заборгованість по кредиту та процентам третьою особою була сплачена частково, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (т.1 а.с.57-65).

З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до вимог статті 35 Закону України "Про іпотеку" та на виконання п.4.3 іпотечного договору надсилав як ОСОБА_2 так і ТОВ «Клим» на адресу: АДРЕСА_1 письмове повідомлення-вимогу № 5273/49.58-11500-49.58 від 03.03.2011р. про погашення в строк до 31.03.2011 року заборгованості за кредитним договором №49.32/61/07-Zn, яка станом на 02.03.2011 року становила 1 323 398,13 доларів США та 460 456,86 грн. (т.1 а.с.50-52).

Дана вимога третьою особою та відповідачем виконана не була та залишена останніми без відповіді.

В силу положень статей 509, 526 ЦК України, статей 173, 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням зазначеного, невиконання третьою особою умов кредитного договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. надає право позивачеві задовольнити за рахунок майна відповідача (іпотекодавця) свої вимоги у повному обсязі в порядку, передбаченому договором іпотеки №49.8/61/1281/07.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 05.10.2011р. у третьої особи існує заборгованість перед позивачем за договором №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. (з урахуванням додаткових угод) за кредитом в сумі 110 833,44 доларів США (у т.ч. 11 271,24 доларів США прострочена заборгованість; 99 562,20 доларів США строкова заборгованість); за відсотками по кредиту в сумі 30 524,94 доларів США (у т.ч. 29 268,83 доларів США прострочена заборгованість; 1 256,11 доларів США строкова заборгованість); пеня за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 1 481,08 доларів США; пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в сумі 5 852,79 доларів США).

В силу положень статті 3 Закону «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Пунктом 4.2 кредитного договору №49.32/61/07-Zn передбачено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору та/або іпотечного договору вимагати дострокового його розірвання, повернення одержаного кредиту, сплати нарахованих процентів користування ним, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а у разі невиконання позичальником цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором та договорами застави/іпотеки, що можуть бути укладені в майбутньому в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за цим договором.

Згідно п. 3.1.10 договору іпотеки №49.8/61/1281/07 іпотекодавець зобов'язаний у випадку набуття іпотекодержателем підстав для звернення стягнення на майно в п'ятиденний строк з моменту отримання письмової вимоги іпотекодержателя передати останньому документи, необхідні для відчуження предмету іпотеку третім особам, в порядку, визначеному в розділі 4 цього договору з метою подальшої реалізації майна.

Пунктом п.4.1 цього ж договору №49.8/61/1281/07 встановлено, що за рахунок майна іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення разом із сумою кредиту, процентів, штрафними санкціями та відшкодуванням збитків, яків виникли у зв'язку із про строчкою виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, витратами пов'язаними із зверненням стягнення на майно, витратами пов'язаними з утриманням та збереженням майна, витратами на страхування майна, та інші витрати, обумовлені виконанням умов цього договору.

Згідно п. 4.2 договору №49.8/61/1281/07 іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на майно у випадку порушення боржником умов кредитного договору або іпотекодавцем умов цього договору.

Відповідно до статті 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до частини 3 даної статті звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що у зв'язку з неналежним невиконанням третьою особою умов кредитного договору та надіслання на адресу боржника та іпотекодавця повідомлення-вимоги №5273/49.58-11500-49.58 від 03.03.2011р. про погашення заборгованості, у позивача виникло право звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Факт відправлення повідомлення-вимоги за адресою місцезнаходження відповідача та третьої особи підтверджується списком рекомендованих відправлень, прийнятих поштовим відділенням зв'язку м. Києва №14 (т.1 а.с.51).

В ході перегляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_2 повідомила, що є одноособово учасником ТОВ «Клим», на підтвердження даній обставині надала копію статуту даного товариства та пояснила, що змінила адресу проживання, у зв'язку з чим кореспонденція, яка направлялась позивачем на її адресу та адресу відповідача в березні 2011 року, ними не отримувалась, що виключає можливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судова колегія відхиляє дані доводи, оскільки умовами пункту 3.11 договору №49.32/61/07-Zn від 05.07.2007р. на позичальника покладено обов'язок повідомляти банк про зміну адреси проживання, прізвища, ім'я по батькові та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов'язань по цьому договору протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту виникнення відповідних змін.

Доказів належного виконання ОСОБА_2 вимог п.3.11 вищевказаного договору суду не представлено.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на періол до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Оскільки зазначена норма закону встановлює два способи реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, висновок місцевого суду щодо реалізації предмета іпотеки за договором №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р. шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною продажу предмета іпотеки на підставі оцінки суб'єкта оціночної діяльності, яка буде проведена під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання рішення суду, є вірним.

Таким чином, відсутність у резолютивній частині рішення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому виразі не є порушенням судом вимог статті 38 Закону України «Про іпотеку», на чому в апеляційній скарзі наголошує ОСОБА_2

Твердження скаржника про наявність підстав для припинення провадження у справі на підставі п.1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України судова колегія вважає безпідставними з огляду на наступне.

Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (стаття 1 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав.

Спір у даній справі виник між господарюючими суб'єктами ПАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Клим» на підставі договору іпотеки №49.8/61/1281/07 від 05.07.2007р., відтак позов, пред'явлений позивачем до відповідача (юридичної особи) із залученням фізичної особи-позичальника як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі №22/308 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2011 року у справі №22/308 залишити без змін.

3. Матеріали справи №22/308 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Зеленін В.О.

Остапенко О.М.