Постанова

від 25.02.2013 по справі 5011-51/6750-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р. Справа№ 5011-51/6750-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Іоннікової І.А.

Новікова М.М.

при секретарі Загрунная Л.І.

за участю представників

від прокурора: Бєрова О.В., посвід. № 002634 від 05.09.2012р.

від позивача: Чиркова О.М., дов. № 0315/258 від 15.01.2013р.

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: не з'явились

від апелянта: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу члена Обслуговуючого кооперативу „Житлово-

будівельне товариство індивідуальних

забудовників „Усадьба" ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м. Києва

від 03.10.2012 р.

у справі № 5011-51/6750-2012 (суддя: Пригунова А.Б.)

за позовом Першого заступника прокурора міста

Севастополя в інтересах держави в особі

Севастопольської міської ради

до 1) Севастопольської міської державної

адміністрації

2) Обслуговуючий кооператив „Житлово-

будівельне товариство індивідуальних

забудовників „Усадьба"

про визнання недійсним розпоряджень

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора міста Севастополя звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради про визнання недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010 р. "Про затвердження проекту землеустрою Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" щодо відведення земельної ділянки зі встановлення меж в натурі (на місцевості) площею 2,5 га, розташованої в районі вул. Древня" та № 965-р від 02.04.2010 р., яким Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" надано дозвіл на розроблення комплексного проекту землеустрою земельної ділянки для передачі у власність кооперативу в районі вул. Древня загальною площею 2,5 га.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 позов першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Севастопольської міської державної адміністрації задоволено. Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010 р. "Про затвердження проекту землеустрою Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" щодо відведення земельної ділянки зі встановлення меж в натурі (на місцевості) площею 2,5 га, розташованої в районі вул. Древня. Визнано недійсним розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації № 965-р від 02.04.2010 р., яким Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" надано дозвіл на розроблення комплексного проекту землеустрою земельної ділянки для передачі у власність кооперативу в районі вул. Древня загальною площею 2,5 га. Стягнуто з Севастопольської міської державної адміністрації в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 146, 00 (дві тисячі сто сорок шість грн. 00 коп.) грн. - судового збору. Припинено провадження у справі в частині позову Першого заступника прокурора міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба".

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, член Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Усадьба" ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимогах відмовити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2012 у справі № 5011-51/6750-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу члена Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Усадьба" ОСОБА_3 було прийнято до провадження та призначено на 21.01.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 у справі № 5011-51/6750-2012 було відкладено розгляд справи на 11.02.2013р., в зв'язку з неявкою представників прокуратури, відповідача та апелянта.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 5011-51/6750-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Новікова М.М.

11.02.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 5011-51/6750-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 25.02.2013р..

Представники прокуратури та позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили рішення Господарського суду м. Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представники апелянта, відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників апелянта, відповідача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Статтею 12 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно положень ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 965-р від 02.04.2010 р. Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" надано дозвіл на розроблення комплексного проекту землеустрою земельної ділянки для передачі у власність членам кооперативу для будівництва та обслуговування індивідуальних житлових будинків та господарських будівель в районі вул. Древня, орієнтовною загальною площею 2, 5 га.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010 р. затверджено наданий Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба"проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель площею, 2,5 га у районі вул. Древня; віднесено земельну ділянку площею, 2,5 га у районі вул. Древня до категорії земель житлової та громадської забудови; передано у власність Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" земельну ділянку площею, 2,5 га у районі вул. Древня для будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності, повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 9 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста.

Статтею 17 Земельного кодексу України встановлено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій, визначено Законом України "Про місцеві державні адміністрації", статтею 1 якого визначено, що місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить, зокрема, вирішення питань використання землі.

За змістом ст. 14 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації здійснюють повноваження місцевого самоврядування, делеговані їм відповідними радами.

В управлінні відповідних місцевих державних адміністрацій, відповідно до ст. 15 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" перебувають об'єкти державної власності, передані їм в установленому законом порядку.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципах: законності, гласності, підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб: судового захисту прав місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Київська міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Судом встановлено, що вул. Древня відноситься до Гагарінського району міста Севастополя, що підтверджується додатком до рішення Севастопольської міської ради № 9139 від 26.01.2010 р.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" надавалась з метою будівництва та обслуговування кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

У відповідності до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Тобто, розпорядження землями, які перебувають у комунальній власності належить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних рішень.

Відтак, в силу положень Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" розпорядження спірною земельною ділянкою віднесено до виключної компетенції Севастопольської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає, що приймаючи оспорювані розпорядження, Севастопольська міська державна адміністрація діяла з перевищенням повноважень, п. 12 розділу Х Перехідні положення Земельного кодексу України, чим порушила право володіння та розпорядження Севастопольської міської ради на цю земельну ділянку.

Разом з тим, приймаючи оспорювані розпорядження з перевищенням повноважень, визначених нормами чинного законодавства, Севастопольська міська рада фактично позбавила територіальну громаду міста Севастополя, від імені та в інтересах якої діє Севастопольська міська рада, можливості розпоряджатись належною їй земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; виникнення інших підстав, передбачених законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 127, 128 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом. Продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється державними органами приватизації у порядку, що затверджує Кабінет Міністрів України.

За змістом ст. 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах).

При цьому, безоплатна передача та приватизація земельних ділянок кооперативами, як юридичними особами, Земельним кодексом України не визначено, як і не визначено компетенції органів виконавчої влади з цих питань.

Таким чином, нормами Земельного кодексу України не передбачено набуття юридичними особами права власності на земельні ділянки, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до статуту Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" останнє є юридичною особою за законодавством України та утворений для обслуговування своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва.

Згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Спірна земельна ділянка була передана у власність ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" з цільовим призначенням «для будівництва кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель».

Відповідно до містобудівної документації, що встановлює категорію земель в місті Севастополі - Генерального плану міста Севастополя, спірна земельна ділянка розташована на землях Національного археологічного заповідника «Херсонес Таврійський», тобто на землях історико-культурного призначення, згідно статтям 53, 54 Земельного кодексу України (охоронна зона археології, ділянка № 1), і надання такої земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови порушує норми статей 39, 54 Земельного кодексу України.

Дана обставина підтверджується листом Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 25 січня 2013р. № 01-16/605 та доданим кольоровим фрагментом Генерального плану міста Севастополя по вул. Древня М 1:5000 з визначенням меж функціональних зон та наданих земельних ділянок.

Крім того, як вбачається з листа Севастопольської міської державної адміністрації від 04.09.2012р. № 6084/14/2-12, за результатами перевірки та інвентаризації документації, ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" із заявою про надання згоди на розробку проекту землеустрою з відведенням земельної ділянки не звертався, проект землеустрою з відведенням спірної земельної ділянки не надавав, матеріали, які були підставою для прийняття оскаржених розпоряджень Севастопольської міської державної адміністрації відсутні.

Також представник Севастопольської міської ради надав завірену копію постанови Вищого адміністративного суду України від 19.12.2012р. у справі № К-18734/10, якою визнано незаконними розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 22.07.2009р. № 582-р «Про здійснення повноважень з питань регулювання земельних відносин». У позовних вимогах про скасування розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 22.07.2009р. № 582-р відмовлено за безпідставністю.

Безпідставним є довід апелянта, що оскарженим розпорядженням Севастопольської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010р. «Про затвердження проекту землеустрою ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" щодо відведення земельної ділянки зі встановленням меж в натурі (на місцевості) площею 2,5 га, розташованої в районі вул. Древня, частини спірної земельної ділянки були передані у власність фізичним особам - членам ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба" в порядку приватизації, а не юридичній особі ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба", а тому така передача могла бути здійснена без дотримання норм статті 134 Земельного кодексу України, а саме безоплатно та не на конкурентних засадах (шляхом продажу на земельних торгах).

Як вбачається з пункту 3 розпорядження Севастопольської державної адміністрації № 1083-р від 06.04.2010р. спірна земельна ділянка площею 2,5 га, розташованої в районі вул. Древня, була передана у власність безоплатно самій юридичній особі ОК "Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників "Усадьба", для будівництва кварталу індивідуальних житлових будинків та господарських будівель.

У відповідності до п. 1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 р. № 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Пунктом 2 зазначеного роз'яснення вказано, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що розпорядження № 965-р від 02.04.2010р. та № 1083-р від 06.04.2010р. були виданими без дотримання порядку прийняття рішень з розпорядження землями.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу члена Обслуговуючого кооперативу „Житлово-будівельне товариство індивідуальних забудовників „Усадьба" ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р. у справі № 5011-51/6750-2012 - без змін.

2. Матеріали справи № 5011-51/6750-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Іоннікова І.А.

Новіков М.М.