Постанова

від 26.02.2013 по справі 7/520-08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.Справа № 7/520-08 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Будішевської Л.О., Бєляновського В.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області - Кузовова Т.В. - по довіреності;

від ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" - не з'явився;

від АКІПБ в особі філії „Херсонське центральне відділення „Промінвестбанку" - не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 01 лютого 2013 року в порядку ст.121-2 ГПК України по скаргам ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Херсонській області з виконання наказу від 30.01.2009р., виданого на виконання рішення господарського суду Херсонської області від 16.01.2009р.

по справі №7/520-08

за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Херсонське центральне відділення „Промінвестбанку"

до Дочірнього підприємства „Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Славія"

про стягнення кредитних коштів

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 26.02.2013 р. згідно ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 16.01.2009р. частково задоволено позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м.Херсоні" (надалі - Банк) до Дочірнього підприємства „Слобожанське" Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Славія" (надалі - ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія", боржник), стягнуто з відповідача на користь позивача 832549,17грн. основного боргу по кредиту, 8860,39грн. витрат по оплаті державного мита та 118грн. судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено.

30 січня 2009р. виданий наказ про примусове виконання вищезазначеного рішення.

12.12.2012р. ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою (вхідний номер суду першої інстанції 15910 від 12.12.2012р.) на дії Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області (надалі - Відділ) у порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просило суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області по складанню акту опису й арешту майна від 13.11.2012р., що належить ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" (Молодіжна дільниця) ; скасувати акт опису й арешту майна, складений держаним виконавцем Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області від 13.11.2012р., що належить ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" (Молодіжна дільниця).

В обґрунтування скарги ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" зазначило, що 13.11.2012р. державним виконавцем Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області під час виконання у т.ч. наказу №7/520-8, виданого 30.01.2009р. господарським судом Херсонської області був складений оскаржений акт опису й арешту майна. Проте державний виконавець не повідомив боржника про проведення виконавчих дій щодо арешту майна (07.11.2012р. представником скаржника було подано до Відділу заяву з вимогою направляти усі документи за адресою: м.Херсон, вул.Миру, 35 №3), чим грубо порушив право боржника на участь у виконавчих діях. Представники боржника не були присутніми при проведенні виконавчих дій, у зв'язку з чим складання акту опису й арешту майна проводилось виконавцем на підставі застарілих документів 2010р., відомості в яких не відповідають дійсності станом на 2012р. стосовно кількості дерев та саджанців. Також державним виконавцем взагалі не було вказано в акті майно, яке було повинно бути описане та враховане під час оцінки: дві зрошувальні системи та вузол забору фільтрації. Крім того, в порушення ч.4 ст.57 ЗУ „Про виконавче провадження" Відділом не було направлено на адресу скаржника копію акту за адресою, яка була ним зазначена.

Також 12.12.2012р. ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою (вхідний номер суду першої інстанції 15911 від 12.12.2012р.) на дії Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області у порядку ст.121-2 ГПК України, в якій просило суд визнати незаконними дії державного виконавця Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області по складанню акту опису й арешту майна від 13.11.2012р., що належать ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" (Антонівська дільниця) ; скасувати акт опису й арешту майна, складений держаним виконавцем Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області від 13.11.2012р., що належать ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" (Антонівська дільниця). В обґрунтування даної скарги зазначені ті ж самі обставини, що й в обґрунтування попередньої скарги, з зазначенням того, що виконавцем не було вказане в акті інше майно, а саме: повітряна лінія електропостачання; тимчасовий польовий стан для обслуговування системи крапельного зрошення; підземна насосна станція; магістральний та розподільчий трубопровід; колодці розподільчі; магістральний та розподільчий трубопровід; частина поливного трубопроводу.

В обох вищезазначених скаргах ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" просило визнати поважними причини пропуску та відновити строк на оскарження дій державного виконавця Відділу по складанню актів опису й арешту майна від 13.11.2012р. з посиланням на те, що копії даних актів належної якості були отримані представником скаржника лише 05.12.2012р., після ознайомлення з актами та отримання їх копії неналежної якості 28.11.2012р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 14.12.2012р. призначено розгляд скарг в порядку ст.121-2 ГПК України на 10.01.2013р. з наступним відкладенням на 01.02.2013р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.02.2013р. задоволено скарги ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія", скасовано складені державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області 13.11.2012р. акти опису й арешту майна, що належить ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія", та розташоване в межах с.Молодіжне та с.Антонівка. Ухвала суду вмотивована посиланням на ч.1 ст.6, ч.1 ст.11, абз.4 ч.2 та ч.5 ст.57, п.6 ст.12, ч.1 ст.12 ЗУ „Про виконавче провадження", абз.2 п.9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", п.п.4.2.1 та 4.2.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від №512/5 від 02.04.2012р. а також тим, що обидва акти опису й арешту майна від 13.11.2012р., яке знаходиться в різних населених пунктах (с.Молодіжне та с.Антонівка) площею 189,6га були складені одними й тими ж особами без перерви на дорогу з 13.20год. до 15.00год., - що фізично неможливо, а тому опис й арешт майна здійснювався не за фактом фізичного та реального виявлення майна; факт неспівпадіння кількісних та індивідуальних показників майна боржника із зазначеними у актах описів підтверджений актами інвентаризації виноградників, садів та ягідників, складених станом на 05.08.2011р.; державним виконавцем також не внесено до актів опису й арешту майна систему крапельного зрошення Молодіжної дільниці боржника, первісною вартістю 1573474грн.; копії актів направлено боржнику лише 21.11.2012р., а також за іншою, ніж зазначено у поданій 07.11.2012р. до Відділу заяві, адресою, наслідком чого було неодержання цих актів боржником та неможливість їх своєчасного оскарження.

Також суд першої інстанції в оскарженій ухвалі визнав поважними причини пропуску боржником строку для подачі скарг на дії Відділу і відновив цей процесуальний строк на підставі ст.53 ГПК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003р. „ Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Не погодившись із ухвалою від 01.02.2013р., Відділ ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржену ухвалу та відмовити у задоволенні скарг ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" щодо скасування актів опису й арешту майна від 13.11.2013р. в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що оскаржена ухвала винесена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, які полягають у наступному:

- наявність у боржника описаного та арештованого майна встановлювалась державним виконавцем Відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні 29.10.2012р., проте акт опису й арешту майна від 29.10.2012р. був складений з порушенням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 (надалі - інструкція), у зв'язку з чим в ході перевірки виконавчого провадження начальником Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області був скасований, та було зобов'язано державного виконавця провести опис й арешт майна боржника, що і було здійснено 13.11.2012р. зі складанням 2-х актів опису й арешту;

- державним виконавцем правомірно проведено опис та арешт майна, адже жодна з норм ЗУ „Про виконавче провадження" не передбачає обов'язку державного виконавця уточнювати перелік майна, що належить боржникові;

- у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які заяви боржника щодо повідомлення державного виконавця про своє майно, або пропозиції щодо видів майна, на яке слід звернути стягнення в першу чергу;

- система крапельного зрошення Молодіжної дільниці переважно знаходиться під землею, тому без додаткових даних щодо місця її розташування державний виконавець не в змозі описати її у повному обсязі;

- суд в своїй ухвалі посилається на акти інвентаризації від 05.08.2011р., проте ані боржником, ані судом не доведено факт наявності станом на 13.11.2012р. саме тієї кількості майна, яке вказано в актах інвентаризації від 05.08.2011р., оскільки з часу інвентаризації пройшло більше року та за цей час могла значно змінитись кількість насаджень дерев, виноградників тощо;

- виявлення майна боржника на обох дільницях проводилось 13.11.2012р. протягом часу до 13.50 години, а в період часу з 13.50год. до 15.00год. були складені лише акти опису й арешту майна ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія";

- у відповідності до ч.1 ст.31 ЗУ „Про виконавче провадження" копії актів опису й арешту майна були направлені Відділом на фактичну адресу боржника (яка не змінювалась), а не на адресу його представника, як зазначалось у відповідній заяві представника від 07.11.2012р.;

- боржником та місцевим господарським судом не зазначено, які саме права ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" порушені, та яким чином вони будуть відновлені у разі скасування актів опису й арешту від 13.11.2012р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.02.2013р. апеляційну скаргу Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області прийнято провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні 26.02.2013р.

В засіданні апеляційного господарського суду представник скаржника підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники Банка та ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" в судове засідання не з'явились, були повідомлені про час та день розгляду апеляційної скарги належним чином та своєчасно.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Відділу ДВС ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що на примусовому виконанні у Відділі ДВС Дніпровського РУЮ м.Херсона знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" заборгованості на користь стягувачів, у т.ч. з виконання наказу господарського суду Херсонської області від 30.01.2009р. №7/520-08.

07.11.2012р. представником ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" було подано до Відділу заяву проханням сприяти у реалізації боржником гарантованих прав, зокрема щодо права на участь у провадженні виконавчих дій, шляхом повідомлення через представника у подальшому про час та місце проведення виконавчих дій, у зв'язку з чим усі матеріали/документи зведеного виконавчого провадження направляти на адресу представника: 73008, м.Херсон, вул.Миру,35 кв.3

Відповідно до постанови начальника управління ДВС ГУЮ у Херсонській області від 12.11.2012р. зведене виконавче провадження про стягнення з ДП „Слобожанське" заборгованості на користь стягувачів було передано для подальшого виконання з Відділу ДВС Дніпровського РУЮ м.Херсона до Відділу ПВР Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ у Херсонській області ВП №35196130 від 13.11.2012р. прийнято до виконання виконавче провадження №35196130 з примусового виконання судового наказу №7/520-08, виданого 30.01.2009р. господарським судом Херсонської області про стягнення з ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" на користь АК „Промінвестбанк" боргу у розмірі 841527,56грн.

13.11.2012р. державним виконавцем Відділу Григоренко М.Ю. були складені акти опису й арешту майна, що належить ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія":

- у проміжок часу з 13.20год. до 14.30год. майна, яке розташоване у с.Молодіжне (м.Херсон, адміністративні межі Антонівської селищної ради Дніпровського району);

- у проміжок часу з 14.30год. до 15.00год. майна, яке розташоване у с.Антонівка (м.Херсон, адміністративні межі Антонівської селищної ради Дніпровського району).

Вищезазначені акти були складені держвиконавцем у присутності понятих Бевзенко В.В. та Шитенко В.В., а також у присутності директора ХФ ПП „Нива-В.Ш." - Сливенко Д.О., при цьому боржник при провадженні виконавчих дій не був присутній.

Згідно супровідного листа №17177 та витягу із журналу реєстрації вихідної кореспонденції, копії оскаржених актів від 13.11.2012р. були направлені Відділом боржнику 21.11.2012р. за адресою: м.Херсон, вул.Перекопська, 20, оф.110.

Фактично копії вищезазначених актів були отримані представником ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" 06.12.2012р. безпосередньо у Відділі, що підтверджується відповідною розпискою, наявною в копіях матеріалів оскарження ухвали господарського суду Херсонської області від 01.02.2013р.

Відповідно до ст.1 ЗУ „Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі , що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно до ст.6 ЗУ „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, представником боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу №7/520-08 від 30.01.2009р. виступає Данилов О.Ф., діючий на підставі довіреності ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" від 24.10.2012р., який 07.11.2012р. подав до органу ДВС заяву з проханням направляти усі документи зведеного виконавчого провадження на адресу м.Херсон, вул.Миру, 35 кв.3 та повідомляти боржника своєчасно про час і місце проведення виконавчих дій з метою реалізації гарантованих законом прав, у т.ч. на участь у провадженні виконавчих дій, через представника Данилова О.Ф.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 ЗУ „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання ; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Згідно із ч.1 ст.12 цього Закону сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено поясненнями представника органу ДВС в засіданні апеляційного господарського суду, що в порушення вимог ст.6,ч.ч.1,2 ст.11 ЗУ „Про виконавче провадження" державним виконавцем не було повідомлено боржника ані за його адресою, ані за адресою його представника, про проведення 13.11.2012р. виконавчих дій у вигляді опису й арешту майна боржника, чим порушено гарантоване законом право боржника брати участь у провадженні виконавчих дій, а також право боржника у відповідності до ч.5 ст.52 ЗУ „Про виконавче провадження" запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення.

У процесі здійснення виконавчого провадження у числі інших заходів державний виконавець має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому порядку (п.5 ч.3 ст.11 ЗУ „Про виконавче провадження").

Разом з цим, боржник зобов'язаний надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

У абз.2 пункту 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам правових норм статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Норма ч.2 та ч.5 ст.57 Закону встановлює, що арешт на майно боржника може накладатися у тому числі й проведенням опису майна боржника і накладенням на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна.

Порядок опису та арешту майна врегульовано пунктом 4.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №489/20802 (надалі - Інструкція).

Підпунктами 4.2.1 та 4.2.2 Інструкції передбачено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

У пунктах 1.5 та 1.5.2 Інструкції встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, надання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події і за своєю правовою сутністю є процесуальним документом виконавчого провадження, копія якого згідно положень ч.4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" не пізніше наступного робочого дня після його складення направляється боржнику, стягувачу й іншим у випадку необхідності органам та установам.

Таким чином, направлення актів опису й арешту майна на юридичну адресу боржника за наявності заяви його представника Данилова О.Ф. від 07.11.2012р., зареєстрованої Відділом ДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні 07.11.2012р., в матеріалах зведеного виконавчого провадження про необхідність повідомлення про проведення виконавчих дій та направлення усіх документів за іншою адресою є порушенням органом ДВС прав боржника у виконавчому провадженні.

Поряд з цим, матеріалами оскарження ухвали та доводами апеляційної скарги підтверджується, що акти опису й арешту майна від 13.11.2012р. були складені в порушення вимог п.4 Інструкції без фактичного виявлення 13.11.2012р. державним виконавцем майна боржника, зазначеного в актах. Сам Відділ ДВС вказує в апеляційній скарзі, що 13.11.2012р. було проведено опис й арешт майна, а наявність у боржника описаного та арештованого майна встановлювалась державним виконавцем відділу ДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні актом від 29.10.2012р. Такі твердження свідчать про порушення вимог п.4 Інструкції державним виконавцем при описі й арешті майна 13.11.2012р. та складанні оскаржених актів, оскільки попередні дані про наявність у боржника майна, зазначені в акті від 29.10.2012р., не могли бути взяті до уваги внаслідок скасування акту від 29.10.2012р. начальником Відділу ПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області.

Тобто процедура опису й арешту майна при проведенні 13.11.2012р. відповідних виконавчих дій повинна була відбутись у повному обсязі дій, визначених п.п.4.2.1, 4.2.2 Інструкції, включаючи фактичне виявлення майна боржника.

Викладені порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження" та Інструкції з боку державного виконавця призвели до позбавлення боржника права уточнити склад майна, що описується, запропонувати майно, на яке в першу чергу слід звернути стягнення, що у сукупності з вищевикладеним робить висновок суду першої інстанції про незаконність дій органу ДВС при складанні актів від 13.11.2012р. обґрунтованим та заснованим на вимогах закону.

Відповідно до п.9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи зміст цих роз'яснень, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про скасування оскаржених актів опису й арешту майна від 13.11.2012р., визнавши цим недійсними наслідки вчинених 13.11.2012р. виконавчих дій, а доводи заявника - правомірними, адже у Постанові Пленуму Вищого господарського суду альтернативою визнання незаконними дій органу ДВС вказується саме визнання недійсними (тобто скасування) наслідків виконавчих дій.

Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги в частині відсутності обов'язку державного виконавця уточнювати перелік фактично наявного у боржника майна, можливості та надання часу боржнику для повідомлення про перелік майна, яке підлягає опису, тощо. Посилання на відомості акта опису й арешту майна від 29.10.2012р. та його одержання 06.11.2012р. представником боржника є недоречними, оскільки цей акт як документ виконавчого провадження не має юридичної сили внаслідок його скасування, отже не є допустимим доказом у розумінні ст.34 ГПК України.

Колегія суддів також вважає такими, що фактично підтверджують висновок місцевого господарського суду стосовно невчинення дій з фактичного виявлення 13.11.2012р. майна боржника, доводи скаржника з цього питання. Так, Відділ ДВС вказує на фактичне виявлення всього майна боржника на території різних населених пунктів до складання оскаржуваних актів, що вже само по собі свідчить про порушення вимог Інструкції (п.п.4.2.1,4.2.2.), адже виявлення, опис й арешт майна боржника є нерозривно пов'язаними етапами відповідної виконавчої дії, яка супроводжується та завершується складанням та підписанням окремого акту опису й арешту майна боржника за місцезнаходженням цього майна (яке є місцем провадження виконавчих дій згідно із ч.1 ст.20 ЗУ „Про виконавче провадження").

Твердження про необґрунтованість скарг на дії органу ДВС в аспекті порушення прав боржника та вимог ч.1 ст.1 ГПК України колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на стадії виконання судового рішення сторони виконавчого провадження при зверненні до суду не повинні доводити порушення своїх прав та охоронюваних законом інтересів, як то вимагається при поданні позову та в межах позовного провадження. Разом з цим, звертаючись до суду із скаргою в порядку ст.121-2 ГПК України, заявник не позбавлений права наводити відповідні доводи в обґрунтування незаконності дій органу ДВС.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, порушення норм матеріального та норм процесуального права, які б призвели до прийняття неправильного рішення по скаргам, при її прийнятті суд апеляційної інстанції не вбачає.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення норм ст.ст.53,121-2 ГПК України при прийнятті скарг ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" до розгляду не вирішив питання відновлення строку для подання скарг на дії органу ДВС, не врахувавши при цьому зміст роз'яснень Вищого господарського суду України у підпункті 9.7. пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Відновлення процесуального строку, встановленого ст.121-2 ГПК України для подання скарги на дії та рішення органу ДВС, суд вмотивував в мотивувальній частині оскарженої ухвали від 01.02.2013р., але таке порушення не призвело до неправильного вирішення скарг ДП „Слобожанське" ТОВ „Агрофірма „Славія" на дії органу ДВС, отже не є підставою для зміни або скасування оскарженої ухвали.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів залишає оскаржену ухвалу від 01.02.2013р. без змін, апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105,106 ГПК України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.02.2012р. залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 01.03.2013 р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Бєляновський В.В.