Постанова

від 27.02.2013 по справі 9/5005/14862/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 9/5005/14862/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіСибіги О.М. суддівКорсака В.А. (доповідача), Костенко Т.Ф.

розглянувши матеріали касаційної скаргидержавного комунального підприємства "Управління капітального будівництва" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справігосподарського суду Дніпропетровської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" доНікопольського комунального підприємства "Першотравневий ринок" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача державного комунального підприємства "Управління капітального будівництва" за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Нікопольська міська рада Дніпропетровської області провизнання права власності

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаБагно Ю.В.

- відповідачаАверков В.М.

- третьої особи-1Аверков В.М. - третьої особи-2Любарець С.С. В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Нікопольського комунального підприємства "Першотравневий ринок", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: державне комунальне підприємство "Управління капітального будівництва", Нікопольське комунальне підприємство "Першотравневий ринок", в якій просило суд визнати право власності на об'єкти, розташовані за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146 на підставі статей 321, 328, 386, 392 Цивільного кодексу України.

В березні 2012 року Нікопольською міською радою Дніпропетровської області заявлено позов про визнання за територіальною громадою міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області права комунальної власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146, а саме: камера схову, павільйон здвоєний (м'ясорубочна), лабораторія, вбиральня, овочесховище (підвал), асфальтне вимощення (майданчики), огорожі та бетонні прилавки; витребування з незаконного володіння ТОВ "Конті-Агро" нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146, а саме: камера схову, павільйон здвоєний (м'ясорубочна), лабораторія, вбиральня, овочесховище (підвал), асфальтне вимощення (майданчики), огорожі та бетонні прилавки та повернення майна у володіння, користування та розпорядження територіальної громади міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 у справі № 9/5005/14862/2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" до Нікопольського комунального підприємства "Першотравневий ринок" про визнання права власності; задоволено позов третьої особи з самостійними вимогами - Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро"; визнано за територіальною громадою міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради Дніпропетровської області право комунальної власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146, а саме: камера схову, літ. А; м'ясорубочна (павільйон), літ. Б; лабораторія, літ. В; будівля туалету, літ. Г; овочесховище, літ. Д, Д1; прилавки бетонні, №11-12; замощення, І, площею 13142,2м кв.; огорожа, № 1-4, металеві пластини 714, 1 м кв., залізобетонні секції 147, 8 м кв.; ворота, металеві пруття 35, 1 м кв.; хвіртки 4 шт., металеві; вказане майно вилучено у ТОВ "Конті-Агро" з його незаконного володіння та передано територіальній громаді міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 вказане рішення суду скасовано в частині вилучення вказаного майна у товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" з його незаконного володіння та передачі територіальній громаді міста Нікополя в особі Нікопольської міської ради, прийнято в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2012 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 у справі № 9/5005/14862/2011 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2012 (суддя Татарчук В.О.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 (головуючий Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Тищик І.В.) у справі № 9/5005/14862/2011 позов задоволено. Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" право власності на об'єкти, розташовані за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146, а саме: огорожа (секції металева сітка 136 шт., бетонні плити 13 шт., ворота металеві, калитки); будівля туалету 119,8 м.кв.; овочесховище (підвал) 160,5 м.кв.; камера схову 198,1 м.кв.; м'ясорубочна (павільйон) 48,2 м.кв.; лабораторія 24 м.кв.; асфальтові площадки 12142,2 м.кв.; прилавки бетонні 81,3 м.кв. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати. В задоволенні самостійних вимог Нікопольської міської ради Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, державне комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (з урахуванням додаткових пояснень від 21.02.2013), в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро", а позов Нікопольської міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.

У своєму відзиві відповідач підтримує доводи скаржника і вважає, що скарга є обґрунтованою, а оскаржувані судові рішення, на думку останнього, є незаконними.

Розпорядженням секретаря судової палати від 22.02.2013 склад колегії суддів змінено та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Сибіга О.М., судді - Корсак В.А., Костенко Т.Ф. для розгляду справи № 9/5005/14862/2011 господарського суду Дніпропетровської області.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2008 у справі № Б40/453-07 за заявою Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції державне комунальне підприємство "Управління капітального будівництва" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру на підставі статей 22-32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 21.08.2009 товарною біржею "Катеринославська" проведено аукціон по реалізації майна підприємства-банкрута державного комунального підприємства "Управління капітального будівництва", переможцем якого визнано товариство з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро", згідно протоколу № 1 від 21.08.2009.

На підставі даного протоколу аукціону, 21.08.2009 між державним комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого продавець передав покупцю у власність об'єкти за адресою: м. Нікополь, вул. Шевченка, 146: огорожа (секції металева сітка 136 шт., бетонні плити 13 шт., ворота металеві, калитки); будівля туалету 119, 8 м. кв.; овочесховище (підвал) 160, 5 м. кв.; камера схову 198, 1м.кв.; м'ясорубочна (павільйон) 48, 2 м. кв.; лабораторія 24 м. кв.; асфальтове замощення (майданчики) 12142, 2 м. кв.; прилавки бетонні 81, 3 м. кв.

Даний договір є виконаним, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та підписаним 21.08.2009 сторонами актом приймання-передачі майна.

Звертаючись до суду з позовом та вимагаючи визнати право власності на спірні об'єкти, що розташовані за вищевказаною адресою, позивач посилається на те, що він є власником спірного майна, придбаного ним за договором купівлі-продажу майна від 21.08.2009, укладеного державним комунальним підприємством "Управління капітального будівництва" з товариством з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" як переможцем аукціону, проведеного 21.08.2009 товарною біржею "Катеринославська" по реалізації майна підприємства-банкрута. Однак, відповідач право власності позивача не визнає, що стало підставою для звернення до суду за захистом свого права. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на статті 321, 328, 386, 392 Цивільного кодексу України.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет даного судового спору - Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння, мотивований тим, що спірне майно було продано незаконно, а договір купівлі-продажу майна від 21.08.2009, на думку позивача, є неукладеним.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 392 цього ж кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 12.09.2012 послався на неповне з'ясування судами попередніх інстанцій усіх обставин справи, а саме, судами не було встановлено чи є передане майно, за договором купівлі-продажу від 21.08.2009 нерухомим, а також не спростовано заперечення товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" щодо правової природи цього майна.

Відповідно до частини 1 статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок, зазначених у постанові касаційної інстанції, місцевим господарським судом на підставі сукупності поданих доказів встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірне майно не мало статусу нерухомого майна, оскільки не було введено в експлуатацію і не зареєстровано в установленому законом порядку як нерухоме майно. Як зазначив суд першої інстанції, спірним майном є основні фонди та незавершене будівництво (т. 5, а. с. 69), яке реалізовувалось на аукціоні відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Задовольняючи позов товариства з обмеженою відповідальністю "Конті-Агро" щодо визнання права власності на спірне майно, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем та третіми особами не виконані вимоги частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України та не доведено факт того, що спірне майно може вважатися нерухомим згідно з положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

На думку колегії суддів, встановивши зазначені обставини, місцевий та апеляційний господарський суд правильно застосували до спірних правових відносин норми матеріального та процесуального права.

Таким чином, рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду у справі відповідають встановленим фактичним обставинам справи, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування, відсутні.

Стосовно доводів, які викладені скаржником в касаційній скарзі слід зазначити наступне.

В своїй касаційній скарзі скаржник посилається на те, що договір купівлі-продажу майна від 21.08.2009 є неукладеним у зв'язку з недодержанням вимог закону щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, а саме те, що спірне майно було продано незаконно.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що при вирішенні даного спору, судами попередніх інстанцій на підставі сукупності поданих доказів встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу спірне майно не мало статусу нерухомого майна. В той же час, підстав визнання результатів аукціону недійсним судами попередніх інстанцій встановлено не було, а матеріали справи таких відомостей не містять. Договір купівлі-продажу майна від 21.08.2009, який було укладено за результатами цього аукціону в судовому порядку недійсним не визнавався. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що даний договір є виконаним, що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та підписаним 21.08.2009 сторонами актом приймання-передачі майна.

Стосовно посилань державного комунального підприємства "Управління капітального будівництва" щодо правової природи спірного майна, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Зазначені у касаційній скарзі доводи стосовно визначення статусу спірного майна пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет даного судового спору - Нікопольської міської ради Дніпропетровської області про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволенню не підлягає.

За таких обставин, правові підстави для задоволення касаційної скарги, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 у справі № 9/5005/14862/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко