Ухвала

від 08.02.2013 по справі 18/64/10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 лютого 2013 р. № 18/64/10

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю., суддів:Заріцької А.О., Козир Т.П., Кота О.В., Малетича М.М. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі№ 18/64/10 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АгроМакс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експотрейдінг" про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.08.2011 у справі № 18/64/10, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду України від 27.09.2011, затверджено звіт ліквідатора ТОВ "Експотрейдінг", ТОВ "Експотрейдінг" ліквідовано, а провадження по справі припинено з посиланням на положення статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 ухвалу господарського суду Миколаївської області від 30.08.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2011 залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі № 18/64/10, в якій просить скасувати зазначену постанову і прийняти нове судове рішення.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 02.10.2012 у справі № 5006/27/21б/2012, від 20.12.2011 у справі № 5015/750/11, від 10.04.2012 у справі № Б-39/145-10, від 02.10.2012 у справі № Б-50/184-10, від 25.09.2012 у справі № 29/5005/5558/2012(24/5005/5570/2011) мотивовано неоднаковим застосуванням судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме: положень статей 3-1, 16, 25, 32 Закону про банкрутство, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши дану заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи № 18/64/10 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 20.11.2012 у справі № 18/64/10, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо затвердження звіту, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором проведено всі необхідні дії по ліквідації банкрута, відповідно до статей 22-34 Закону про банкрутство, а саме: вжито всіх заходів на пошук, виявлення, повернення майна боржника; здійснено запити щодо виявлення майнових активів до спеціалізованих державних установ, які здійснюють реєстрацію та облік нерухомого майна; закрито банківські рахунки; встановлено відсутність у банкрута будь-яких активів, об'єктів нерухомості, цінних паперів, транспортних засобів, земельних ділянок, які належать останньому на праві власності.

Водночас у постановах Вищого господарського суду України від 02.10.2012 у справі № Б-50/184-10, від 25.09.2012 у справі № 29/5005/5558/2012(24/5005/5570/2011), на які посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо передчасного затвердження ліквідаційного звіту, ліквідаційного балансу, припинення провадження у справі з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичних обставин справи, а саме:

- ліквідатором не вжито заходів по встановленню всіх можливих активів боржника: не направлено запитів щодо наявності в боржника цінних паперів, прав інтелектуальної власності, водних транспортних засобів, реєстрації і перереєстрації боржником тракторної, сільськогосподарської, дорожньо-будівельної та меліоративної техніки; чи не виступає боржник власником/засновником інших підприємств та організацій; не надано документів, які свідчать про погашення в належному порядку кредиторської заборгованості банкрута перед ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (справа № Б-50/184-10);

- подані на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута не досліджено належним чином в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів), а саме: в звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута не відображено чи закритий рахунок боржника в ПАТ "УкрСиббанк"; чи повернуто боржником лізингодателю транспорті засоби; звіт не містить запитів та відповідей на них від контролюючих органів соціального захисту, пенсійного фонду тощо (справа № 29/5005/5558/2012 (24/5005/5570/2011).

З наведеного вбачається, що відповідні правові висновки, покладені в основу згаданих постанов суду касаційної інстанції, не можна розцінювати як ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, оскільки при їх прийнятті суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин справи.

Також не можуть бути доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 02.10.2012 у справі № 5006/27/21б/2012, від 20.12.2011 у справі № 5015/750/11, від 10.04.2012 у справі № Б-39/145-10, якими рішення судів попередніх інстанцій скасовано та направлено справи на новий розгляд до судів перших інстанцій, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанов про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідні постанови не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України.

З огляду на зазначене відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи № 18/64/10 до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" у допуску справи № 18/64/10 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ.Панова СуддіА.Заріцька Т.Козир О.Кот М.Малетич

KAСАЦІЯ до ВСУ (08.04 - розгляд)