Постанова

від 27.02.2013 по справі 5016/337/2012(3/25)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2013 р. Справа № 5016/337/2012(3/25)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівКостенко Т.Ф., Корсака В.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", м. Миколаїв на ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року у справі господарського суду Миколаївської області за позовомДержавного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", м. Миколаїв доТовариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-ЕЛ Україна", м. Миколаїв про стягнення 17 708,19 грн.

за участю представників

позивача: Барбін В.В.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Миколаївський морський торговельний порт" (далі за текстом - ДП "Миколаївський морський торговельний порт") звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-СІ-ЕЛ Україна" (далі за текстом - ТОВ "АЙ-СІ-ЕЛ Україна") про стягнення пені в розмірі 17 708, 19 грн.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 12.11.2012 року позовні вимоги задоволено частково: присуджено до стягнення з ТОВ "АЙ-СІ-ЕЛ Україна" на користь ДП "Миколаївський морський торговельний порт" 512, 26 грн. пені та судовий збір, в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 12.11.2012 року про часткове задоволення позову ДП "Миколаївський морський торговельний порт" до ТОВ "АЙ-СІ-ЕЛ Україна" про стягнення пені у сумі 9 014, 78 грн. та прийняти нове рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року апеляційну скаргу ДП "Миколаївський морський торговельний порт" було повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою, а доданий до апеляційної скарги наказ начальника ДП "Миколаївський морський торговельний порт" від 13.11.2012 року № 673, відповідно до якого обов'язки начальника порту на період його відпустки покладено на першого заступника начальника пору - заступника начальника порту з експлуатаційних та комерційних питань Колтипіна С.Є., не містить підпису вищезазначеної посадової особи - начальника порту Іванюка В.В.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою апеляційного господарського суду, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Розпорядженням від 20.02.2013 року № 03-05/82 сформовано новий склад колегії суддів: головуючий суддя - Сибіга О.М., судді - Костенко Т.Ф., Корсак В.А.

Відповідачем відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник позивача просив касаційну скаргу задовольнити, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року - скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного перегляду.

Відповідача згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України було належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 94 ГПК України апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представником.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо апеляційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

При винесенні оскаржуваної ухвали апеляційний господарський суд виходив з того, що апеляційна скарга була підписана т.в.о. начальника порту Колтипіним С.Є., а доданий до апеляційної скарги Наказ начальника ДП "Миколаївський морський торговельний порт" від 13.11.2012 року № 673, відповідно до якого обов'язки начальника порту на період його відпустки покладено на першого заступника начальника пору - заступника начальника порту з експлуатаційних та комерційних питань Колтипіна С.Є., не містить підпису вищезазначеної посадової особи - начальника порту Іванюка В.В.

Відтак, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність у т.в.о. начальника порту Колтипіна С.Є. повноважень на підписання апеляційної скарги.

Проте, колегія суддів Вищого господарського суду України не може погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що її дійсно було підписано т.в.о. начальника порту Колтипіним С.Є.

На доданій до апеляційної скарги копії наказу начальника порту від 13.11.2012 року № 673 містилась відмітка про його засвідчення, яка складається зі слів „З оригіналом згідно", назви посади, особистого підпису особи, яка посвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, що залишилось поза увагою апеляційного господарського суду.

Крім того, відповідно до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.11.2011 року № 18 якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребовує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі коли до позовної заяви, підписаної представником позивача, не додано оригіналу або належно завіреної копії довіреності, але в цій заяві вміщено посилання на номер і дату довіреності, то господарський суд, приймаючи заяву до розгляду, витребовує у позивача таку довіреність.

Таким чином, відсутність права на підписання апеляційної скарги повинна вбачатись з матеріалів справи, а якщо в суду є сумніви у повноваженнях особи на підписання апеляційної скарги, суд не повинен одразу повертати апеляційну скаргу, а має прийняти її до розгляду і витребувати в особи, яка її подала, належні докази її повноважень на здійснення таких дій.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Оскільки право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний суд мав можливість з'ясувати повноваження особи, яка від імені позивача підписала апеляційну скаргу на підставі наявних в справі та, за необхідності, додатково поданих доказів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що у апеляційного господарського суду не було законних підстав для повернення апеляційної скарги, що призвело до порушення норм процесуального права та невірного застосування п. 1 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 111 13 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України передбачено, що Вищий господарський суд України за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року підлягає скасуванню як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, а справа - направленню до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити.

2. Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 05.12.2012 року у справі № 5016/337/2012(3/25) - скасувати.

3. Справу № 5016/337/2012(3/25) направити до Одеського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді: Т.Ф. Костенко

В.А. Корсак