Рішення

від 26.12.2011 по справі 19/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/228 26.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТП-0441»

До Державного підприємства «Укржитлосервіс»

Про стягнення заборгованості 586 332,53 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача Боронило І.М. за дов. № б\н від 28.11.2011 р.

Від відповідача Хіміч Б.С. за дов. № 734 від 16.09.2010 р.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «КАТП-0441»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ДП «Укржитлосервіс»про стягнення заборгованості в розмірі 586 332,53 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, які випливають з договорів № 02/10 від 11.02.10 року та № 1/10-01, 1/10-2, 1/10-3 від 10.01.11 року

Ухвалою суду від 08.11.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 19/228 та призначено розгляд справи на 30.11.11 р.

Представником відповідача 17.11.11 року до відділу діловодства суду подано відзив на позовну заяву та документи по справі.

30.11.11 року по справі оголошено перерву по справі до 26.12.11 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі, просив розстрочити виконання рішення.

Заява про розстрочку виконання рішення судом відхилена, оскільки відповідно до ст.. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрало законної сили є обов'язковим на всій території України. Згідно ст.. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за завою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд може розстрочити виконання рішення, про що виноситься ухвала. Отже розстрочка виконання рішення проводиться на стадії виконання рішення.

Положеннями господарського процесуального кодексу не передбачено підстав для вирішення питання про розстрочку виконання рішення на стадіє вирішення господарських спорів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.12.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.02.10 року між ТОВ «КАТП-0441»(Виконавець) та ДП «Укржитлосервіс»(Замовник) було укладено Договір № 02/10 про закупівлю послуг наземного транспорту.

10.01.11 року між ТОВ «КАТП-0441»(Виконавець) та ДП «Укржитлосервіс»(Замовник) було укладено Договори № 1/10-01, 1/10-2, 1/10-3 про закупівлю послуг наземного транспорту.

Відповідно до п. 1.1 Договорів Виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги наземного транспорту, а Замовник бере на себе зобов'язання оплатити послуги згідно умов договору.

Позивач на виконання умов Договору, за період з 11.02.2010 року по 17.10.2011 року надав послуги наземного транспорту на загальну суму 989 249,62 грн., що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 1/10-01/03, № 01/10-03/03 від 16.02.2011 року, № 1/10-02/04, № 1/10-03/04, № 1/10-01/04 від 28.02.1011 р., Актами надання послуг № 23,24,25 від 31.03.2011 р., Актами здачі -прийняття робіт (надання послуг) № ОУ -0000006 , № ОУ -00000005, № ОУ -0000007 від 16.03.11 р., Актами надання послуг № 35, № 36, № 37 від 30.04.11 р., № 39, № 40, № 38 від 18.05.2011 р., № 45, 43, 44 від 31.05.11 р., № 51, 52,53 від 16.06.2011 р., № 54,55,56 від 30.06.2011 р., № 62,61,60 від 18.07.2011 року, № 61,62,63 від 29.07.11 р., № 72,70,71 від 16.08.11 р., № 77,76,78 від 31.08.11 р., № 84,86,85 від 16.09.2011 р., № 90,91,92 від 30.09.2011 р., № 94,95,96 від 17.10.2011 р., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов'язань. Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи.

Згідно п. 3.4 Договорів розрахунки між сторонами здійснюються за фактом надання послуг, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Виконавця у строк до 21 банківського дня з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Пунктами 2.2.11 Договорів передбачено обов'язок замовника повністю розрахуватися за фактом надання послуг до 21 банківського дня з моменту підписання сторонами акту приймання -передачі наданих послуг.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі: сплатив лише частину боргу за надані Виконавцем послуги в розмірі 512 793,42 грн., решту заборгованості в розмірі 476 456,20 грн. відповідач не сплатив.

Згідно Акту звірки взаємних розрахунків станом за період 01.01.2011 р. -17.10.2011 р. сторони узгодили, що заборгованість відповідача становить 476 456,20 грн., зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень, та приймається судом, як належний доказ наявності заборгованості у відповідача перед позивачем.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договорами складає 476 456,20 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судовому засіданні не спростовував доводи позивача, та визнав позов в повному обсязі.

За таких обставин, судом визнається вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 476 456,20 грн., доведеною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Позивач правомірно нараховує 3% річних від простроченої суми в розмірі 9 902,04 грн. та розмір інфляційних втрат в розмірі 23 096,70 грн.

Щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 Договорів у випадку порушення Договорів, сторона несе відповідальність, визначену Договором та чинним законодавством України.

Згідно ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пеня нараховується у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ в межах скороченого ст. року позовної давності, та відповідно до розрахунку ціни позовну.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 43 525,66 грн. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст.. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі 20% вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Відповідно до п. 5.4 Договорів за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договорами виконавець сплачує штраф у розмірі 20% від суми Договору, який стягується одноразово за кожний день порушення.

Таким чином, суд визнає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування чужими грошовими коштами в сумі 33 351,93 грн. є законними, обґрунтованими та таким, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526,901 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укржитлосервіс»(юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 24-А, код ЄДРПОУ 32207896, р\р 26001012825376 в «Укрексімбанку»м. Києва, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТП-0441» (03022, м. Київ, вул.. Жуковського, 20, код ЄДРПОУ 36204197, р\р 26001007685001 в ПАТ «Банк Кіпру», МФО 320940), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 476 456 (чотириста сімдесят шість тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн.. 20 коп. інфляційні втрати в розмірі 23 096 (двадцять три тисячі дев'яносто шість) грн.. 70 коп., пеню в розмірі 43 525 (сорок три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) грн.. 66 коп., 3% річних -9 902 (дев'ять тисяч дев'ятсот дві) грн.. 04 коп., штраф в сумі 33 351 (тридцять три тисячі триста п'ятдесят одна) грн.. 93 коп., судовий збір у розмірі - 11 726 (одинадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 66 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 30.12.11 р.