Ухвала

від 04.03.2013 по справі 6/2/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

м. Запоріжжя

04.03.13 Справа № 6/2/11

Суддя Місюра Людмила Сергіївна, розглянувши заяву Приватного підприємства „Автобан" смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області вих. № 8 від 20.02.2013 року, про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі

За позовом Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 180-а)

До Приватного підприємства "Автобан" (70454, смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області, вул. Комунарівська, буд. 86)

Про стягнення 221 195 грн. 52 коп.

За участю представників:

Від КП "Облводоканал ": Скворцова О.О. - дов. № 12/1401 від 27.12.2012р.

Від ПП „Автобан" : Синєбок Ф.Д. - директор, рішення власника № 1 від 25.02.2002р.

В С Т А Н О В И В:

20.02.2013 року на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява Приватного підприємства „Автобан" (надалі - боржник) вих. № 8 від 20.02.2013 року.

В заяві боржник просив до розгляду цієї заяви зупинити виконавче провадження № 36305553 по примусовому виконанню наказу № 6/2/11 від 23.05.2011р. господарського суду Запорізької області про стягнення з боржника на користь Комунального підприємства „Облводоканал" Запорізької обласної ради (надалі - стягувач) 223 643 грн. 47 коп., а також відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 6/2/11 від 25.01.2011р. про стягнення збитків в сумі 221 195 грн. 52 коп., держмита 2 211 грн. 95 коп., ІТЗ 236 гр., всього грошових коштів в сумі 223 643 грн. 47 коп. до 01 січня 2014 року.

В обґрунтування вимог заяви боржник зазначає наступне: 25.01.2011р. Господарським судом Запорізької області було прийнято рішення по справі № 6/2/11 за позовом стягувача до боржника про стягнення збитків в сумі 221 195 грн. 52 коп., держмита 2 211 грн. 95 коп., ІТЗ в сумі 236 грн., всього грошових коштів в сумі 223 643 грн. 47 коп. На виконання рішення суду господарським судом Запорізької області видано наказ № 6/2/11 від 25.01.2011р. про примусове виконання рішення суду. Боржник має намір добровільно виконати рішення суду. Разом з тим на даний час на підприємстві відсутні кошти для виконання вказаного рішення господарського суду в повному об'ємі, оскільки отримана від стягувача попередня оплата, була перерахована субпідряднику, що зобов'язувався виконати роботи відповідно договору субпідряду 02/02-СП від 02.02.2009р. у повному обсязі. Субпідрядник не виконав свої зобов'язання за зазначеним договором та попередньої оплати не повернув. У результаті боржник повинен відшкодовувати збитки стягувачу за рахунок власних коштів. Наявне у боржника обладнання реалізувати неможливо, оскільки підприємство залишиться повністю без засобів виробництва та вимушено буде звільнити усіх працівників. До того-ж, коштів отриманих від реалізації майна буде недостатньо для виконання рішення господарського суду у повному об'ємі. Крім того, боржник зазначає про укладання декількох договорів на виконання підрядних робіт, відповідно до яких необхідні кошти планується отримати до кінця 2013 року. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника, інші цінності, в тому числі на рахунках та вкладах боржника в установах банків. За обставин, що склались, боржник вважає, що у випадку постанови арешту на його рахунки та майно, такий арешт заблокує його господарську діяльність, що може призвести до повного невиконання боржником своїх зобов'язань, як перед стягувачем, так і перед іншими кредиторами, а в подальшому до банкрутства підприємства. Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови відстрочення сплати боргу до кінця 2013 року. Просить заяву задовольнити.

Ухвалою суду від 21.02.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання боржника про зупинення виконавчого провадження, та суд прийняв заяву до розгляду, судове засідання було призначено на 04.03.2013 року.

До початку розгляду заяви, від стягувача надійшла заява, в якій він зазначив, що не заперечує проти надання судом відстрочки виконання рішення на шість місяців, до 01.09.2013 року.

Заява стягувача приймається судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Розглянувши та оцінивши всі надані суду матеріали справи, заслухавши пояснення представників боржника та стягувача, суд вважає, що заява боржника про відстрочку виконання рішення підлягає задоволенню частково з наступних підстав :

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.01.2011 року були задоволені у повному обсязі позовні вимоги стягувача і на його користь з боржника було присуджено до стягнення збитки в сумі 221 195 грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 2 211 грн. 95 коп. та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., що разом становить 223 643 грн. 47 коп.

Не погодившись із прийнятим рішенням, боржник оскаржив його до Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.04.2011 року апеляційна скарга боржника була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2011 року у справі № 6/2/11- без змін.

На виконання рішення від 25.01.2011 року, господарським судом Запорізької області було видано наказ від 23.05.2011 року у справі № 6/2/11 про стягнення з боржника на користь стягувача суми 223 643 грн. 47 коп.

Ухвалою від 19.04.2012 року була задоволена заява боржника про розстрочку виконання рішення, та було надано розстрочку виконання рішення у справі № 6/2/11 на вісім місяців, до 19.12.2012 року.

Боржник просить надати йому відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 01.01.2014 року.

Відповідно до ст. 121 ГПК України підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

На підтвердження своїх доводів боржник представив суду банківську виписку ПАТ КБ „Приватбанк" від 01.03.2013 року, згідно якої залишок коштів на рахунку боржника № 26007060316804 обліковується з позначкою „-", а на рахунку № 26052060285504 - залишок коштів становить „0" (нуль).

Крім того, боржник представив суду копію виписки по особовому рахунку АТ „Брокбізнесбанк" від 28.02.2013 року, згідно якої залишок коштів на рахунку підприємства становить 7 (сім) грн. 48 коп.

Також, суду була надана копія фінансового звіту боржника станом на 31.12.2012 року, згідно якого показники фінансової діяльності підприємства також зазначені з позначкою „-".

Стягувач не заперечує проти надання відстрочки виконання рішення у справі на шість місяців, до 01.09.2013 року.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, відстрочка виконання рішення - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Однак суд звертає увагу на те, що стягувач перерахував боржнику суму, що є предметом спору у даній справі, ще у лютому 2009 року.

Боржник цю суму і на даний час не повернув стягувачу.

Рішенням суду від 25.01.2011 року суд присудив стягнути з боржника спірну суму на користь стягувача.

Наказ на примусове виконання рішення у дані справі був виданий судом 23.05.2011 року.

Отже, боржник і так вже отримав відстрочку щодо виконання рішення суду.

Крім того, ухвалою від 19.04.2012 року була задоволена заява боржника про розстрочку виконання рішення, та було надано розстрочку виконання рішення у справі № 6/2/11 на вісім місяців, до 19.12.2012 року.

Однак, рішення суду так і не було виконано боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку.

З 2009 року боржник користується грошовими коштами стягувача.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення , ухвали, постанови господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на всій території України .

За ухилення від виконання рішень, ухвал, постанов суду, що набрали законної сили, передбачена, у т. ч. кримінальна відповідальність (ст. 382 Кримінального кодексу України).

Рішення у справі № 6/2/11 було прийнято майже два роки тому - 25.01.2011 року, накази на його виконання були видані судом 02.11.2009 року, однак рішення суду, що набрало законної сили і досить не виконано боржником у повному обсязі.

Враховуючи все вище викладене, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави, а також те, що стягувач не заперечує проти заяви боржника про надання відстрочки, і боржник зазначає про готовність добровільно виконувати рішення суду у даній справі, та інші обставини справи, суд вважає можливим задовольнити заяву боржника частково та надати відстрочку виконання рішення у справі № 6/2/11 на три місяці, до 04.06.2013 року.

В іншій частині - в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву Приватного підприємства „Автобан" смт. Малокатеринівка Запорізького району Запорізької області вих. № 8 від 20.02.2013 року, про відстрочку виконання рішення господарського суду у справі 6/2/11 - задовольнити частково.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.01.2011 року у справі № 6/2/11 до 04.06.2013 року.

В іншій частині - в задоволенні заяви відмовити.

Ухвала підписана: 04.03.2013р.

Суддя Л.С. Місюра