Рішення

від 05.03.2013 по справі 2-239/13

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-239/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кулініченко Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Денисенко Ю.С., Рудніцької О.В.,

представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним акту погодження меж, зобов'язання вчинити певні дії та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_6, Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про зобов'язання встановити тверді межі між земельними ділянками;

установив:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, обґрунтовуючи яку зазначила, що вона 21 жовтня 2011 року згідно договору купівлі-продажу придбала земельну ділянку загальною площею 0,0603 га. за адресою: АДРЕСА_2. Власником суміжної земельної ділянки є відповідач, який без згоди позивача погодив межі своєї земельної ділянки та побудував власний паркан на земельній ділянці, яка з часом була придбана позивачем. Позивач неодноразово звертався до відповідача з усними проханнями про прибирання паркану, але останній відмовляється, в зв'язку з чим позивач просить в судовому порядку визнати недійсним акт погодження меж та зобов'язати відповідача прибрати паркан.(а.с.2,3)

В судовому засіданні представник позивача подавши письмові пояснення, підтримавши позовні вимоги, вказав, що паркан відповідача знаходиться на їх власний земельній ділянці, чим порушує права позивача, всі прохання останнього відповідачем ігноруються, в зв'язку з чим просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечивши проти позову (а.с.40-42,96-99), подавши зустрічний позов (а.с.88-92), в судовому засіданні пояснили (а.с.225-228), що паркан побудований більше п'яти років до придбання земельної ділянки позивачем на межі земельної ділянки. З попереднім власником даної земельної ділянки будь-яких суперечок щодо розташування паркану не виникало. Вони почали виникати з часу придбання позивачем земельної ділянки, так як він вважає, що паркан знаходиться на його земельній ділянці, вони пропонували йому винести земельну ділянку в натурі, з розміщенням межових знаків, але він відмовляється, в зв'язку з чим просять в задоволенні позову до них відмовити, а їх зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечивши проти зустрічного позову (а.с.100-103,112-116) зазначив, що паркан відповідача знаходиться на їх земельній ділянці, а тому просить в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, а їх вимоги задовольнити.

Треті особи, будучі повідомлені про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про поважність неявки суд не повідомили.

Суд заслухавши сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив.

05 червня 2003 року відповідач, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала земельну ділянку загальною площею 0,2390 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору. (а.с.51,52)

13 червня 2003 року відповідач, згідно договору купівлі-продажу від 05 червня 2003 року отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії Р2 №361908 на земельну ділянку загальною площею 0,2390 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту. (а.с.55,56)

09 липня 2004 року відповідач, згідно нотаріально-посвідченого договору, подарував ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,13 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями договору,акту (а.с.53-56)

21 жовтня 2011 року позивач, згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбала земельну ділянку загальною площею 0,0603 га. за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується копією договору. (а.с.8-10,160,161)

15 листопада 2011 року позивач зареєстрував договір купівлі-продажу з державним актом на право приватної власності на земельну ділянку у поземельній книзі Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, що підтверджується копією договору та договором купівлі-продажу.(а.с.7-10)

22 березня 2012 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області відповідачу був наданий дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки загальною площею 0,1085 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.169)

18 травня 2012 року рішенням Козинської селищної ради Обухівського району Київської області була затверджена відповідачу технічна документація по земельно-кадастровій інвентаризації зовнішніх меж її земельної ділянки загальною площею 0,1085 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією рішення. (а.с.67)

12 червня 2012 року відповідачу на підставі рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області були видані державні акти на право власності на земельні ділянки загальною площею 0,1085 га. за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією акту.(68-70)

Встановивши обставини справи суд вважає, що між сторонами виникли спірні земельні правовідносини щодо розміщення паркану відповідача та визначення спірної межі спірних земельних ділянок між сторонами в натурі (на місцевості).

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позовні вимоги сторін не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, яка може вимагати виконання такого обов'язку від інших осіб.

Отже лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність, чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права, або відмовляє позивачу у захисті встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а згідно ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.

Як встановлюється з пояснень представників сторін, письмових доказів по справі, що не спростовується представниками сторін в судовому засіданні, останні є суміжними землевласниками в смт. Козин Обухівського району Київської області по вулиці Старокиївська, а тому дані обставини на думку суду є встановленими та не підлягаючими доказуванню.

Такими ж встановленими обставинами суд вважає існування на земельних ділянках в смт. Козин Обухівського району Київської області по вулиці Старокиївський паркану відповідача, ОСОБА_5, але при цьому останній вважає його правомірне розміщення на межі спірних земельних ділянок сторін, а позивач вважає, неправомірне розміщення паркану на його власний земельній ділянці.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України, але позивач в порушення даної статті не довів суду належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем його прав.

При цьому суд ставиться критично до обґрунтування позивачем своєї позиції космічною зйомкою (а.с.22), так як з неї встановлюється, що сторони є сусідніми землевласниками і між ними існує паркан, але підтвердження знаходження паркану відповідача на земельній ділянці позивача, з зазначенням спірної межі земельних ділянок сторін, довжини межі та розташування паркану відсутні.

Позивач також обґрунтовує свою позицію в частині порушення його прав на земельну ділянку відповідачем актом про відновлення на місцевості зовнішніх меж межі земельної ділянки (а.с.23), але даний акт був складений до придбання позивачем земельної ділянки на попереднього власника, ОСОБА_6, тим самим на час складання акту позивач не набув права власності на земельну ділянку і тому даний акт не може бути прийнятий судом, як доказ порушення прав позивача відповідачем.

Також суд не може прийняти до уваги, в частині обґрунтування позиції позивача, акт про відновлення на місцевості зовнішніх меж межі земельної ділянки (а.с.224), так як з нього встановлюється, що на земельній ділянці позивача знаходиться паркан, але не вказано кому він належить, на якій відстані від спірної межі з зазначенням довжини він розташований, і взагалі з даного акту, а саме опису суміжних землевласників та землекористувачів встановлюється, що сторони ні є суміжними землевласниками, тим самим відсутнє підтвердження порушення прав позивача відповідачем.

При цьому суд оцінюючи дані акти вважає за необхідне прийняти до уваги те, що вони складені ТзОВ «Кадастровий квартал», юридичною особою, яка займається виготовленням технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки, але вони не мають будь-яких повноважень на проведення землевпорядних експертиз та визначення об'єктів нерухомого майна та споруд на спірних земельних ділянках, що підтвердив в судовому засіданні представник даної установи, Гагач А.В., і також вказує на неналежність даних доказів.

Виходячи з вищезазначеного, з врахуванням статей 58,60 ЦПК України, суд вважає дані докази неналежними, так як вони не доводять факту порушення прав позивача відповідачем, в зв'язку з чим вважає за необхідне в позові відмовити повністю.

Згідно ст.106 ЗК України встановлено, що «власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними; витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними», але представниками позивача за зустрічним позовом не було надано відповідних доказів, яки б вказували, що на час пред'явлення позову, його розгляді у суді зникли, перемістилися або стали невиразними межові знаки між сторонами і це виникло по вині відповідача, тим самим відсутнє будь-яке підтвердження порушення суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу позивача, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні також і зустрічного позову повністю.

Крім цього позивач за зустрічним позовом просить зобов'язати відповідача вчинити дії, які суперечать статті 106 ЗК України, що також свідчить про його безпідставність та обґрунтованість у відмові в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.1.12 "Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999р. №43, складання державного акта на право приватної власності на землю при наданні земельних ділянок громадянам проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Сторонам, як власникам земельних ділянок, вони були винесені в натурі на місцевості, що представниками сторін в судовому засіданні визнається та не спростовується, тим самим, відповідно до статей 60,61 ЦПК України, відсутні будь-які належні і допустимі докази підтвердження порушення прав позивача відповідачем за зустрічним позовом, а тому суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні повністю.

Суд з врахуванням часу перебування справи на розгляді, керуючись ст.157 ЦПК України, встановлених обставин справи - суміжність сторін, землевласників, в смт. Козин Обухівського району Київської області по вулиці Старокиївська та існування на даних земельних ділянках паркану, неодноразово в судовому засіданні ставив на обговорення сторін питання про призначення судової експертизи, на вирішення якої поставити питання щодо визначення спірної межі земельних ділянок сторін в натурі (на місцевості) з встановленням місця знаходження паркану, але представник позивача заперечував щодо призначення експертизи, а представники відповідача погоджувались з її проведенням, але з здійсненням оплати за рахунок обох сторін, що також не було погоджено представником позивача, а тому суд, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, розглядаючи позов в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, вважає за необхідне в задоволенні позовів відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.12,103,106,107,108,116,125,126,158,198 ЗК України, ст.ст.2,10,11,15,57,59,60,61,212,214 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання недійсним акту погодження меж, зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_6, Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про зобов'язання встановити тверді межі між земельними ділянками відмовити повністю.

Дане рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівській районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: